ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня2021 року
м. Київ
справа № 128/1766/17
провадження № 51-4966км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Гайдамаки С.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017020100000605 від 2 червня 2017 року та №12017020100000562 від 25 травня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чернівці Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - 15 червня 2017 року за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК,
за касаційною скаргою захисника Самсонюка В.В. на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч. 3 ст.185 КК у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017020100000562, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього злочину.
Постановлено цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.
Крім цього, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 постановлено виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з моменту затримання - з 22 листопада 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону №838-VIII ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строки попереднього ув`язнення в період з 22 листопада 2017 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016020100000562, ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він 21 травня 2017 року близько 21:00 проник до будинку на АДРЕСА_2, який належав ОСОБА_2, звідки повторно викрав колонку марки ВПГ 21/10 вартістю 2895 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 22 травня 2017 року близько 21:00 повернувся до зазначеного будинку ОСОБА_2 та викрав звідти котел марки "Vailant atmoTEC pro VUW 240/5-3" вартістю 14 832 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 17 727 грн.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 23 травня 2017 року о 21:00 повторно шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей гаража, належного ОСОБА_2, що поруч з будинком АДРЕСА_2, вчинив крадіжку зварювального апарата марки ВД-131 вартістю 2052,50 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства за цими епізодами кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням, вчинене повторно.
Суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК за вищенаведеними епізодами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017020100000562 від 25 травня 2017 року, дійшов висновку, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо в суді, у зв`язку із чим вони не можуть бути визнані достатніми для доведення інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення.
Водночас суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_1 у тому, що він протягом травня 2017 року вчинив ряд крадіжок майна з проникненням у будинок АДРЕСА_2, який належав потерпілому ОСОБА_4, за обставин, викладених у вироку, а саме:
21 травня 2017 року близько 17:00 - столових приборів, запасних ключів до вхідних дверей цього будинку та стаканів "Jameson Whiskey Glasses" вартістю 1994,40 грн;
22 травня 2017 року в першій половині дня, точного часу слідством не встановлено, - сервізу марки "Luminarc Lotusia Elen J7127" на 19 предметів вартістю 1435,30 грн;
22 травня 2017 року, у другій половині дня, точний час слідством не встановлено, з гаражного приміщення на території будинку ОСОБА_4 - мідного кабелю марки ПВС 2х1,5, довжиною 100 метрів, вартістю 1230 грн;
23 травня 2017 року, точного часу слідством не встановлено, - посуду та магнітофону "SHARP QT-CD45" сірого кольору, вартістю 1792 грн;
24 травня 2017 року, точного часу слідством не встановлено, - мідний кабель марки ПВС 2х2, 5 к-7 довжиною 200 метрів, вартістю 3020 грн;
25 травня 2017 року, точного часу слідством не встановлено, - водозмішувача "Мitigeur plomberie" вартістю 1281,60 грн;
26 травня 2017 року, точного часу слідством не встановлено, - водозмішувача "GROHE GROHTHERM 800" вартістю 2492 грн.
Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 серпня 2020 року вирок суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання змінив і зазначив, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК виконувати самостійно.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Самсонюк В.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник Самсонюк В.В. посилається на те, що:
- у провадженні відсутні будь-які заяви осіб та відомості, що підтверджують факти крадіжки майна ОСОБА_4, також відсутні будь-які підстави для внесення відомостей до ЄРДР про зазначені крадіжки;
- судами неправильно досліджено витяги з ЄРДР та помилково зазначено 2 червня 2017 року як дату внесення відомостей про крадіжки до ЄРДР, тоді як такі відомості були внесені 21 червня 2017 року, що підтверджується цими витягами та постановою прокурора про об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження;
- всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за ініціативою суду був проведений допит у судовому засіданні слідчих, які не змогли пояснити, на підставі яких процесуальних рішень, норм КПК вони здійснювали досудове розслідування, вчиняли окремі слідчі дії та приймали процесуальні рішення, а отже, слідчі дії, процесуальні рішення були прийняті неуповноваженими особами;
- лист за підписом начальника відділення поліції про те, що слідча Родіна Ю.П. мала право проводити слідчу дію за місцем проживання ОСОБА_1, свідчить про порушення КПК, оскільки з клопотанням до слідчого судді про дозвіл на її проведення звертався слідчий Фещук М.В., якому слідчий суддя і надав такий дозвіл, а провела її слідча Родіна Ю.П. за відсутності понятих, які в судовому засіданні свою участь не підтвердили;
- не відповідають дійсності посилання судів на те, що за місцем проживання засудженого мав місце огляд місця події, а не обшук;
- слідчим 2 червня 2017 року була винесена незаконна постанова про визнання речовими доказами сервізу марки "Luminarc Lotusia ElenJ7127" на 19 предметів, магнітофону "SHARP QT-CD45" сірого кольору, мідного двожильного кабелю марки ПВС 2x1,5, довжиною 100 метрів, мідного двожильного кабелю марки ПВС 2x2, 5 к-7, довжиною 200 метрів, водозмішувача "Мitigeur plomberie", водозмішувача "GROHE GROHTHERM 800";
- 9 червня 2017 року слідчим були винесені незаконні процесуальні рішення (шість постанов), якими було призначено судово-товарознавчі експертизи для визначення вартості предметів, зазначених у постанові від 2 червня 2017 року, тоді, як відомостей про крадіжки цих предметів до слідчого (взагалі до поліції) не надходили, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 214 КПК, оскільки здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом, що призводить до визнання зібраних у провадженні доказів недопустимими;
- відсутні докази про дату та час затримання ОСОБА_1, а тому, на думку захисника, невідомо, з чого виходили суди при визначенні строку відбування покарання ОСОБА_1 з моменту затримання - з 22 листопада 2017 року;
- потерпілий ОСОБА_4 належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та в суді не допитувався;
- судами не дано оцінки тому, що слідчі вчиняли слідчі дії і приймали процесуальні рішення за участю ОСОБА_4, який не мав статусу потерпілого в кримінальних провадженнях, так як із заявою про злочин або із заявою про визнання особи потерпілою він до слідчого не звертався, як того вимагає ст.55 КПК, крім того, відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України від 1 серпня 2019 року на ініційований судом запит, ОСОБА_4 не міг брати участь у слідчих діях, оскільки в цей час перебував за кордоном;
- суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК, не перевірив доводів захисту, викладених в апеляційній скарзі, та жодним чином їх не спростував у своїй ухвалі;
- судом апеляційної інстанції на порушення ч. 3 ст. 404 КПК були повторно досліджені не всі докази, які просила дослідити сторона захисту.
Водночас захисник посилається на те, що у цьому кримінальному провадженні мала місце фальсифікація працівниками поліції доказів з метою покращення показників у розкритті тяжких злочинів, оскільки жодного викраденого предмета в ОСОБА_1 не виявили і ніхто зі свідків прямо чи опосередковано про викрадене нічого не пояснив у судовому засіданні. Суд обґрунтував свої доводи виключно на сумнівних та суперечливих показаннях свідків, показаннях з чужих слів, недостовірних, штучно створених, суб`єктивних показаннях слідчих, які вчиняли незаконні дії. Будь-яких письмових доказів або речових доказів, які б викривали ОСОБА_1, на думку захисника, сторона обвинувачення надати не змогла.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні захисник Гайдамака С.В. та засуджений підтримали доводи та вимоги, викладені в касаційній скарзі, прокурор заперечувала щодо її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому доводи захисника у частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження не є предметом дослідження суду касаційної інстанції.
Судові рішення у частині виправдання ОСОБА_1 за епізодами крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у повторному викраденні майна потерпілого ОСОБА_4 з проникненням ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом та викладених у вироку.
При ухваленні вироку суд першої інстанції врахував показання:
- обвинуваченого ОСОБА_1, який показав, що 2 червня 2017 року він незаконно проник у будинок на АДРЕСА_2, який знаходився в аварійному стані. У будинку були вибиті вікна. Проник через двері, які були відкритими, ключ знаходився у дверях зсередини. Він піднявся на горище, побачив розкидані речі на покривалі. Оскільки був втомленим, ліг та заснув. Розбудила його поліція, він крадіжки заперечував, так як їх не вчиняв, лише незаконно проник у будинок. На відтворенні обставин події показував, що був випивший, зайшов до будинку та ліг спати на горищі. Перебував він у будинку не більше 3-х годин, десь з 11-12 години дня. Більше на відтворенні він нічого не розповідав, показував те, що йому говорив слідчий. Протокол на місці не складався, потерпілий присутній не був, протокол підписав уже в райвідділі поліції;
- свідка ОСОБА_5 про те, що влітку 2017 року потерпілий ОСОБА_4 по телефону попросив його взяти у його будинку, від якого він мав ключі, чемодан, тому підійшов туди і збирався відкрити двері, коли побачив, що замок чи не закритий, чи зламаний. Він повідомив про це потерпілому по телефону, і той попросив викликати поліцію. Він зв`язався із сусідом ОСОБА_6, і вони разом увійшли до будинку, всередині був "бардак", хоча до цього все лежало на своїх місцях. Вони не знали, що на другому поверсі хтось є, і він викликав поліцію, після чого вони пішли з будинку. Дочекавшись прибуття поліції, вони знову увійшли всередину, і на другому поверсі поліція виявила обвинуваченого, який спав. Його розбудили, і він розповів, що вчинив крадіжку з будинку і що жив у ньому деякий час. Свідок побув на поверсі приблизно 5 хв. та спустився вниз. Обвинувачений у його присутності розповів, що зняв та вкрав провід, який здав на металобрухт. Також вказав, що вчинив крадіжку ще деяких речей, інструментів. Свідок також був присутній на відтворенні обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1, під час якого обвинувачений показав, що вчинив крадіжку з будинку, потрапивши до нього через вікно, а потім знайшов ключі. У їхній присутності обвинувачений розповів, як потрапив у будинок і що саме вкрав із нього. Під час слідчої дії зняли відбитки, фотографували та склали протокол. У його присутності жодного тиску на обвинуваченого не чинили. Обвинувачений сам давав показання щодо вчинення крадіжок, ходив по будинку та показував, де брав речі;
- свідка ОСОБА_6, який підтвердив показання свідка ОСОБА_5 та додав, що разом із поліцією вони піднялися на верхній поверх - під дах і там виявили обвинуваченого, якій спав на горищі. Обвинувачений повідомив поліції, що він виніс із будинку деякі речі домашнього вжитку, зняв провід, а зараз відпочиває. З переліку викрадених речей свідок запам`ятав газозварювальний апарат, електропроводку, провід, інше не запам`ятав. Обвинувачений повідомив, що деякий час проживав у будинку, бував там неодноразово і попав до будинку через двері. Чи взяв він ключі, чи підібрав ключ, свідок вже не пам`ятає. У будинку був безлад, лежав змотаний провід, до цього у будинку потерпілого безладу не було. Вдруге він був у будинку як понятий, слідча дія була із фотофіксацією, складався протокол. Обвинувачений добровільно давав показання щодо крадіжок;
- свідка ОСОБА_7 про те, що його попросили бути понятим при огляді квартири на АДРЕСА_3 . Ще одним понятим був сусід ОСОБА_8 . Він сам піднявся у квартиру, яка знаходилася в його будинку. Там він побачив працівників поліції. Його провели на кухню, і він побачив, що на столі лежать речі домашнього вжитку. Ці речі були внесені у список працівниками поліції. Він глянув на список, йому сказали, що це опис речей, і він під ним розписався. Речі також лежали в кімнаті. Це були речі, які зазвичай тримають у шафах, у дивані та у серванті. Пам`ятає якісь електроприлади, плойку, фен, куртку, статуетки та вироби зі скла, а також лупу. Після цього він допоміг піднятися до квартири ОСОБА_8, оскільки той погано пересувається, але ОСОБА_8 не захотів заходити всередину квартири і протокол при ньому не підписував. ОСОБА_1 був також присутній і говорив, що речі, зазначені в списку, належать господарці квартири. Як речі пакувалися, він не бачив, лише розписався під протоколом;
- свідка ОСОБА_9 про те, що 2 червня 2017 року вона як слідча проводила слідчу дію - огляд та вилучення речей за участю понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вул. Замостянській у м. Вінниці. Під час цієї слідчої дії було вилучено речі, на які в подальшому був накладений арешт, але хто звертався до суду з клопотанням про дозвіл на проведення слідчої дії, вона вже не пам`ятає. Під час слідчої дії були присутні поняті та ОСОБА_1 . Після закінчення слідчої дії протокол був оголошений та його підписали обидва поняті. Вилучалися посуд, книги, картини та інші речі, переліку яких вона вже не пам`ятає. Речей було багато;
- свідка ОСОБА_12 - слідчого, який проводив досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1, про те, що ним також було проведено вилучення та огляд речей під час слідчої дії в м. Вінниці, на вул. Замостянській. Протокол огляду від 2 червня 2017 року складав саме він. Були присутні поняті та ОСОБА_1 . Після проведення слідчої дії протокол був підписаний обвинуваченим та понятими. Усі вилучені речі були занесені до протоколу. Зазначив, що постанова про визнання особи потерпілою не виноситься, відбирається заява і особу допитують як потерпілого, роз`яснивши права та обов`язки. Ним також проводився слідчий експеримент за участю ОСОБА_1, під час якого обвинувачений у присутності понятих розповів, як саме вчиняв злочини, зауважень ОСОБА_1 у протокол не вносив. ОСОБА_1 сам розповів, як саме проник на територію домоволодіння потерпілого, з якого боку підходив до хвіртки, куди в будинку зайшов вперше, як ходив по кімнатам, як прийшов на горище.
Суд першої і інстанції дослідив й інші зібрані докази:
- протокол огляду місця події від 2 червня 2017 року, згідно з яким у будинку потерпілого ОСОБА_4 виявлено пошкодження вхідного замка, обрізані електродроти над щитовою, на щитовій зірвано пломбу, в прохідній кімнаті розкидані речі, інструменти, посуд, на другому поверсі наявні порушення пилу з абрисом кейсів від інструментів, хаотично розкидані дрібні речі, виявлено котушку з обрізаним кабелем, на вхідних дверях другого поверху виявлено пошкодження замка, по підлозі розкидані речі домашнього вжитку та виявлено сплячим на покривалі чоловіка. Поряд з ним виявлено сумку з розвідним ключем, викруткою, плоскогубцями, зв`язкою ключів, 3-ма шматками полотна для різки металу, металеві прутики із загостреними кінцями, матерчаті рукавиці, на горищі також виявлено згорнуті електродроти в бухті, а також частки ізоляції електродротів ( т. 2, а. п.2-4);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 2 червня 2017 року від ОСОБА_4 (т. 2, а.п. 6);
- заяви потерпілого ОСОБА_4 від 2 червня 2017 року про надання дозволу на огляд місця події - будинку АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення (т.2, а. п.5, 12);
- рапорт Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області від 2 червня 2017 року про вчинення крадіжки з будинку б/н та нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 (т. 2, а. п. 7);
- квитанції №26, №27 про отримання на зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12017020100000605 (т. 2, а. п. 9-10,13 -14);
- постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 02 червня 2017 року по КП № 12017020100000605 (т. 2, а. п. 11, 15);
- заяву ОСОБА_1 про надання добровільної згоди на проведення огляду квартири за його місцем проживання (т.2, а. п. 16);
- протокол огляду місця події від 2 червня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1, згідно з яким було проведено огляд місця проживання ОСОБА_1 та вилучено речі (т. 2, а.п. 17-20) ;
- постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів, вилучених під час огляду місця події від 2 червня 2017 року, за адресою: АДРЕСА_1 в від 2 червня 2017 року (т. 2, а.п. 21);
- протокол огляду та пред`явлення предметів для впізнання від 6 червня 2017 року за участю ОСОБА_4 (т. 2, а п. 22), згідно з яким за участю потерпілого були оглянуті речі, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 ;
- розписка від 9 червня 2017 року, надана ОСОБА_4 про отримання ним на зберігання речових доказів, вилучених під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1 2 червня 2017 року (т. 2, а. п. 23-24);
- висновки експерта Вінницького НДЕКЦ № 646 від 15 червня 2017 року, № 653 від 16 червня 2017 року, № 647 від 15 червня 2017 року, № 650 від 15 червня 2017 року № 649 від 15 червня 2017 року, № 652 від 15 червня 2017 року, № 648 від 15 червня 2017 року, якими встановлено вартість викрадених предметів;
- протокол проведення слідчого експерименту від 21 червня 2017 року за участю ОСОБА_1 з фототаблицями (т.2, а.п. 77-78, 79-85).
З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги захисника про відсутність будь-яких заяв осіб і відомостей, що підтверджують факти крадіжки майна ОСОБА_4, перелік викраденого майна, та відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР про зазначені крадіжки не відповідають матеріалам провадження, у яких міститься протокол про прийняття заяви потерпілого ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення (т. 2, а. п. 5, 6), у якому потерпілий перераховує викрадені у нього речі, та рапорт Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області від 2 червня 2017 року про вчинення крадіжки з будинку б/н та нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 (т. 2, а.п. 7).
Безпідставними є і доводи касаційної скарги захисника про те, що жодного викраденого предмета в ОСОБА_1 не виявили, оскільки предметом дослідження суду булипротокол огляду та пред`явлення предметів для впізнання від 6 червня 2017 року за участю ОСОБА_4 (т. 2, а п. 22), згідно з яким за участю потерпілого були оглянуті речі, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1, а також розписка від 9 червня 2017 року, відповідно до якої потерпілий отримавна зберігання вилучені речі 2 червня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_1 (т. 2, а. п. 23-24).
Не відповідають матеріалам провадження і доводи касаційної скарги про те, що судами не дано оцінки тому, що слідчі вчиняли слідчі дії і приймали процесуальні рішення за участю ОСОБА_4, який не мав статусу потерпілого в кримінальних провадженнях, оскільки із заявою про злочин або із заявою про визнання особи потерпілою він до слідчого не звертався, як того вимагає ст.55 КПК.
Так, судом першої інстанції зазначено, що допуск у статусі потерпілого проведено на стадії досудового розслідування без порушень, заява про вчинення злочину була подана ОСОБА_4 2 червня 2017 року, а власність на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, підтверджує відповідний державний акт на землю серії IV-ВН №037872, виданий на ОСОБА_4 . Останньому було видано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, яку він підписав власноруч перед допитом 2 червня 2017 року.
Не відповідають матеріалам провадження доводи захисника про те, що потерпілий ОСОБА_4 не міг брати участь у зазначених слідчих діях, оскільки в цей час перебував за кордоном, що, на думку захисника, підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 1 серпня 2019 року на ініційований судом запит. Так, зі змісту листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 1 серпня 2019 року (на який є посилання в касаційній скарзі) вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 у період з 29 травня по 13 липня 2017 року з території України не виїжджав (т.3, а.п. 47). Тоді як слідчі дії з потерпілим проводилися 2 та 21 червня 2017 року.
Не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги захисника про те, що відомості про крадіжку до ЄРДР були внесені 21 червня 2017 року, а не 2 червня 2021 року.
Так, судом першої інстанції встановлено, що дата 21 червня 2017 року свідчить лише про підпис реєстратора, який виготовив даний витяг, а саме слідчого Фещука М.В. Відомості про вчинення злочину були внесені в ЄРДР 2 червня 2017 року о 20:42:17.
З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги про те, що слідчим до внесення відомостей до ЄРДР були вчинені слідчі дії та винесені процесуальні рішення, а саме 2 червня 2017 року постанови про визнання речовими доказами викрадених речей та 9 червня 2017 року шість постанов про призначення судово-товарознавчих експертиз, є безпідставними.
У своїй касаційній скарзі захисник посилається на те, що допит у судовому засіданні слідчих за ініціативою суду було проведено всупереч вимогаи КПК, однак не зазначає, у чому саме полягають порушення кримінального процесуального закону і як вони вплинули на законність судового рішення щодо ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що судом правильно встановлено обставини кримінального правопорушення і що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК не перевірив доводів захисту, викладених в апеляційній скарзі, та жодним чином їх не спростував у своїй ухвалі, свого підтвердження не знайшли.
Так, під час апеляційного розгляду кримінального провадження суд апеляційної інстанції належним чином перевірив та спростував доводи апеляційної скарги захисника Самсонюка В.В., зокрема щодо того, що ОСОБА_4 не був допитаний та не мав статусу потерпілого, оскільки із заявою про визнання його потерпілим не звертався, слідчі дії та процесуальні рішення приймали неуповноважені слідчі та прокурори, а тому зібрані докази також мають бути визнані недопустимими, сторона обвинувачення в судовому засіданні не довела, чи взагалі мали місце крадіжки.
На спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту щодо проведення слідчих дій неуповноваженими особами суд апеляційної інстанції зазначив, що за результатами огляду місця події від 2 червня 2017 року, який був проведений як невідкладна слідча дія за участю власника ОСОБА_4, під час якої був виявлений ОСОБА_1, та за заявами потерпілого внесено відомості до ЄРДР 2 червня 2017 року о 20:42 і вказано про визначення слідчим Фещука М.В., чим спростовано доводи про те, що такі повноваження у слідчого Фещука М.В. з`явилися лише після 21 червня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції спростував також доводи захисту про те, що проведення огляду місця події у квартирі АДРЕСА_4 слідчим, яка не була включена до складу слідчих у даному кримінальному провадженні, є порушенням. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що після виявлення невідомої особи в будинку ОСОБА_4 і встановлення, що цією особою є ОСОБА_1, з метою відшукання і вилучення викрадених речей була проведена невідкладна слідча дія - огляд місця проживання ОСОБА_1, на що останній дав згоду, де було виявлено та вилучено речі. Така невідкладна слідча дія була проведена 2 червня 2017 року з 17:50 до 18:50, тобто до внесення відомостей до ЄРДР о 20:42.
Спростував суд апеляційної інстанції і доводи апеляційної скарги захисника, про те, що дозвіл на проведення слідчої дії за його клопотанням слідчий суддя надав слідчому Фещуку М.В., а провела його слідча Родіна Ю.П. за відсутності понятих.
Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки цейогляд був проведений не на підставі судового рішення, то слідчий Фещук М.В., який проводив досудове розслідування, звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведену 2 червня 2017року слідчу дію - огляд місця події - квартири АДРЕСА_4, де зазначено, що проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_1 за місцем проживання якого було проведено огляд і вилучено наведені речі. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 28 червня 2017 року клопотання слідчого було задоволено, тобто проведена слідча дія була легалізована.
Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону і, як убачається з показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_7, ця слідча дія була проведена за участю понятих.
У своїй касаційній скарзі захисник, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції були досліджені не всі докази, які просила дослідити сторона захисту, не зазначає, які саме докази, про дослідження яких він просив, досліджені не були. Водночас із наявних у кримінальному провадженні звукозаписів судових засідань убачається, що судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання сторін про дослідження доказів, при цьому суд апеляційної інстанції дослідив усі докази, про які просила сторона захисту, хоча ані обвинувачений, ані його захисник у судовому засіданні не могли чітко вказати, які саме докази необхідно дослідити, а також на якому аркуші провадження знаходиться даний доказ.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що за місцем проживання ОСОБА_1 був проведений обшук, а не огляд місця події, жодним чином захисником не мотивовані, при тому, що такий огляд був проведений з дозволу ОСОБА_1, а надалі ця слідча дія була легалізована.
Посилаючись на те, що лист за підписом начальника відділення поліції про те, що слідча мала право проводити слідчу дію за місцем проживання ОСОБА_1, є черговим доказом порушення КПК, захисник не зазначає, у чому полягають ці порушення і яким чином вони вплинули на законність судового рішення щодо ОСОБА_1 з урахуванням того, що цей лист не визнавався доказом і в судових рішеннях немає посилань на нього, а судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку тому, що огляд проводився саме слідчою Родіною Ю.П. з письмового дозволу ОСОБА_1 .
Безпідставними є посилання захисника на відсутність доказів на підтвердження дати та часу затримання ОСОБА_1, оскільки в матеріалах провадження містяться дані про затримання останнього 22 листопада 2017 року, про що о 18:25 був складений відповідний протокол, та обрання йому ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 1, а.п. 67).
Що стосується доводів захисника про те, що потерпілий ОСОБА_4 належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та у суді не допитувався, то Суд зазначає таке.
Відповідно до положень пунктів 1, 7 ч. 1 ст. 425 КПК касаційну скаргу мають право подати засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого; потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Водночас, посилаючись на те, що потерпілий не допитаний, у поданій касаційній скарзі захисник взагалі не зазначає, яким чином це стосується інтересів засудженого, та яким чином це вплинуло на законність прийнятого рішення, тоді як сам потерпілий на цих підставах касаційну скаргу не подавав і відсутні дані про те, що він уповноважував на це захисника засудженого.
З урахуванням наведеного, на думку Суду, рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам кримінального процесуального закону, належним чином вмотивовані та обґрунтовані.
Даних, які би свідчили, що судами допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити їм ухвалити законне та обґрунтоване рішення, або неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не виявлено.
При призначенні покарання ОСОБА_1 були дотримані вимоги, передбачені ст. 65 КК.
З огляду на вищевказане відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог, викладених у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд