Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня2021 року
м. Київ
справа № 766/17236/20
провадження № 51- 1008 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Подоляк М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гляня В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні скарги захисника Гляня В. В. на бездіяльність уповноважених службових осіб Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника Гляня В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді та повернуто його апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Глянь В. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що він пропустив строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин, про що вказав у клопотанні про поновлення йому такого строку. Так, ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області було постановлено 10 листопада 2020 року, у судовому засіданні захисник не був присутній, а з повним текстом судового рішення ознайомився лише 24 листопада 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову у поновленні йому строку апеляційного оскарження та необхідність повернення апеляційної скарги захисника, чим, на його думку, порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Подоляк М. С. вважав доводи касаційної скарги обґрунтованими та не заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Доводи касаційної скарги захисника Гляня В. В. про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття до розгляду його апеляційної скарги є безпідставними з огляду на таке.
Так, за змістом п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, ст. 395 КПК розмежовує строки апеляційного оскарження ухвали суду або слідчого судді для осіб, які викликалися судом, та ухвали, постановленої судом без виклику особи, яка її оскаржувала. Для особи, яка оскаржує ухвалу суду або слідчого судді, постановлену за її викликом, але без її участі, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження такої ухвали з моменту її оголошення, а не з часом отримання копії судового рішення.
З огляду на положення пунктів 5, 7 ст. 115 КПК, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк; якщо закінчення строку, що обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Наведених вимог закону апеляційний суд дотримався.
Ухвалою від 27 січня 2021 року Херсонський апеляційний суд повернувапеляційну скаргу захисника Гляня В. В. на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2020 року у зв`язку з пропуском останнім строку на апеляційне оскарження та за відсутності підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя проводив розгляд скарги захисника Гляня В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на бездіяльність уповноважених службових осіб Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань з викликом учасників провадження.
Так, захиснику Гляню В. В., ОСОБА_1, а також слідчому Херсонським міським судом Херсонської області надсилалися повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Гляня В. В. (а. с. 16-20, 21-23).
10 листопада 2020 року захисник Глянь В. В. подав заяву слідчому судді місцевого суду про розгляд скарги за його відсутності (а. с. 25).
Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області було постановлено 10 листопада 2020 року без участі захисника Гляня В. В., котрий не з`явився в судове засідання з власної волі. Тому, в даному випадку згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження для нього обчислюється з дня постановлення ухвали, незалежно від того чи був він присутнім під час її оголошення.
Враховуючи наведене, днем закінчення строку для оскарження вказаної ухвали слідчого судді є 16 листопада 2020 року. Проте апеляційна скарга на вказане рішення була направлена до суду апеляційної інстанції 28 грудня 2020 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, про що свідчить відмітка поштового відправлення.
Разом з апеляційною скаргою захисник Глянь В. В. подав клопотання про поновлення пропущеного строку, мотивуючи тим, що він ознайомився з повним текстом судового рішення лише 24 листопада 2020 року, а тому, на його думку, це є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення.
Однак апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання захисника Гляня В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2020 року керуючись тим, що об`єктивно непереборних обставин, які би унеможливлювали подачу апеляційної скарги у строк, встановлений КПК, виявлено не було, а доводи про наявність таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні, виявилися безпідставними.
Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтуєтья на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах провадження з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Суд звертає увагу, що під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Вказане узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності; див.: рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому посилання захисника Глянь В. В. на позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, згідно з якоюу випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК, є безпідставними, оскільки у вказаній позиції зазначено право суду, а не обов`язок визнати таку підставу поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвала Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2021 року вмотивована та відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Обґрунтованих доводів на спростування висновків апеляційного суду щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, касаційна скарга не містить.
Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд