Постанова
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 753/3948/20
провадження № 61-5280св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович,
стягувач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У лютому 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д. В. в порядку статті 440 ЦПК України звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Подання обґрунтовував тим, що в межах виконавчого провадження № 60937563 під час виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") заборгованості в розмірі 1 168 758,42 грн ним встановлено, що на праві власності за боржником зареєстрована ј частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 листопада 2003 року.
Крім того, після смерті чоловіка ОСОБА_1 було прийнято у спадок Ѕ частину зазначеної квартири, що підтверджується заявами від 11 вересня 2013 року - про прийняття боржником ј частини квартири після смерті чоловіка та від 24 лютого 2013 року - про відмову сина спадкодавця на користь боржника від своєї ј частини квартири.
Проте, боржник право власності на отримання у спадок частки квартири у встановленому законом порядку не зареєструвала, у зв`язку з чим приватний виконавець вимушений звернутися до суду з відповідним поданням, оскільки в інший спосіб виконати рішення суду не виявляється можливим.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д. В. відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавцем надано суду недостатньо переконливих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.
Не погодившись з такою ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д. В. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д. В. задоволено.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д. В. про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, задоволено.
Звернуто стягнення на майно боржника - ОСОБА_1, яке прийнято нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, але не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме - на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Задовольняючи подання, суд апеляційної інстанції виходив із доведеності ухилення боржника від виконання зобов`язань та вжиття приватним виконавцем усіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішення.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постанова ухвалена без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
30 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д. В. засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить суд касаційну скаргу боржника залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
27 квітня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 2621/0908/88-188у розмірі 1 168 758,42 грн.
27 лютого 2017 року на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року видано виконавчий лист № 753/8862/16.
26 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60937563 на підставі виконавчого листа № 753/8862/16.
26 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. на адресу ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк" (правонаступника ПАТ "Альфа-Банк") направлено для відома та виконання постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 грудня 2019 року.
Згідно із свідоцтвом про право власності від 26 листопада 2003 року квартира АДРЕСА_1 належить у рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Згідно із договором дарування квартири від 30 грудня 2004 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 ј частку квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
02 серпня 2013 року до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_3 про відмову від належної йому долі спадкового майна на користь ОСОБА_1, яка прийняла спадщину.
18 вересня 2013 року до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори представником ПАТ "Альфа-Банк" направлено заяву-претензію з вимогами до спадкоємців.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомості майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 січня 2020 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.