1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

м. Київ

справа №804/366/17

адміністративне провадження №К/9901/40898/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (головуючий суддя - Степаненко В.В.)

у справі № 804/366/17

за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ДПІ в Ленінському районі, контролюючий орган) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (далі - відповідач, Товариство, ПАТ "Дніпропетровський трубний завод") про стягнення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволено:

- стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 4881014,15 грн, з яких: 907940,84 грн - рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення); 12050,92 грн - екологічний податок (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення); 80935,02 грн - екологічний податок (надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти); 1320231,11 грн - земельний податок з юридичних осіб; 2559856,26 грн - орендна плата з юридичних осіб.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, з огляду на невідповідність її вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що була чинною до 15.12.2017), зокрема, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для розгляду в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, що факт затвердження постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/4592/15 реєстру кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" не свідчить про неможливість сплати Товариством судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року. Вказує, що вищевикладене підтверджує скрутний матеріальний стан Товариства та відсутність у останнього коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

19 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України (тут і надалі в редакції, чинній до 15.12.2017) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною першою статті 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Ставки судового збору встановлені частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту положень Закону України "Про судовий збір" та КАС України вбачається, що надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою. При цьому звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що посилання відповідача на факт затвердження ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/4592/15 реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" не свідчить про неможливість сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,


................
Перейти до повного тексту