Постанова суду № 643/4593/17 від 21.07.2021 про виконання зобов`язання, в якому послався на укладений між ними договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_4...

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 643/4593/17

провадження № 61-15081св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;

третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про виконання зобов`язання, в якому послався на укладений між ними договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_4 прийняв від ОСОБА_2 завдаток у розмірі 500 доларів США за трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язався через місяць укласти договір купівлі-продажу на вказану квартиру, проте свої зобов`язання не виконав. Просив суд зобов`язати ОСОБА_4 виконати умови договору завдатку та продати вказану квартиру ОСОБА_2 .

У жовтні 2017 ОСОБА_1 пред`явила до суду зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору завдатку.

Зустрічний позов мотивовано тим, що саме вона є власником спірної квартири на підставі рішення Московського районного суду м. Харкові від 27 березня 2014 року у справі № 643/14763/16-ц. Відповідно, ніхто крім неї не має права укладати договори щодо квартири.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, як такий, що суперечить закону.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2017 року у складі судді Скотаря А. Ю. позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_1 про зобов`язання виконати умови договору залишено без розгляду.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 березня 2014 року. У зв`язку з розглядом інших позовів з приводу спірної квартири на неї неодноразово накладались арешти, унаслідок чого вона була позбавлена можливості зареєструвати право власності на квартиру за собою.

Отже, квартира вдруге вибула з її володіння через укладення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу спірної квартири від 10 липня 2017 року, тому вона як власник змушена вдруге звернутись до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме у ОСОБА_3 .

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору завдатку (справа № 643/4593/17) та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про витребування майна із чужого незаконного володіння (справа № 643/14775/17) об`єднано в одне провадження з позовними вимогами.

Рішенням Московського районного суд м. Харкова від 20 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 02 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений договір завдатку між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 10 жовтня 2016 року порушує права ОСОБА_1, яка не є стороною цього договору, проте є єдиним законним власником спірної квартири, тому укладення вказаного договору щодо її майна, поза її волею, потягло за собою порушення її прав на користування та розпорядження майном, наслідком чого стала реєстрація сторонньої особи - ОСОБА_2 від 11 жовтня 2016 року за адресою майна позивача. Оскільки позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право володіння та користування спадковим майном у ОСОБА_1 виникли з часу відкриття спадщини. Отже, вона може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно ще до його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема, у разі, якщо воно вибуло з володіння власника поза волею останнього.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - визнано неподаною та повернуто заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосудове рішення про залишення апеляційної скарги не виконано, матеріали на усунення недоліків не надіслано, тому апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 643/4593/17 із Московського районного суду м. Харкова.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що він, як представник ОСОБА_3, отримував всі поштові відправлення, які надходили на його адресу від апеляційного суду.

У лютому ним була отримана ухвала Харківського апеляційного суду від 20 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, це підтверджується копію ухвали з супровідним листом та копією конверта, який надійшов на адресу представника. Після отримання ухвали Харківського апеляційного суду від 20 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_3 частково було сплачено судовий збір та ним, за її дорученням, було підготовлено та подано до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору (в несплаченій його частині). Про результати розгляду цього клопотання він не повідомлявся, тому вважав, що апеляційним судом необґрунтовано було повернуто апеляційну скаргу .

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Московського районного суд м. Харкова від 20 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір завдатку від 10 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 10 848 грн 95 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Продовжено строк для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - визнано неподаною та повернуто заявнику.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою, третьою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 10 848 грн 95 коп.

На виконання зазначеної ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху заявником подано документ, що підтверджує сплату судового збору частково, а саме у розмірі 960 грн, та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 9 888 грн 95 коп.

З матеріалів справи убачається, що судом неодноразово надсилалася копія ухвали Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, якою продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору (а.с. 68, 71, 80, т. 4).

Відповідно до зворотних поштових повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 не отримувала поштові відправлення і вони поверталися до суду у зв`язку із закінченням строку зберігання

Крім того, згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - ухвала Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року була доставлена за адресою його офісу та опущена в поштову скриньку 26 березня 2020 року (а.с. 70, т. 4).

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, пунктом 7 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи повинні виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальний обов`язок ОСОБА_3 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, надати документи, що підтверджують таку сплату у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, визначені Законом України "Про судовий збір", Цивільним процесуальним кодексом України та ухвалами Харківського апеляційного суду від 20 січня 2020 року та 27 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, здійснивши достатні заходи для вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, передбачені нормами ЦПК України, а саме - тричі надіславши її засобом поштового зв`язку на адресу заявника, встановивши, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявникові.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Апеляційний суд тричі надсилав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, яку заявник вказав в апеляційній скарзі, проте листи поверталися до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто отримувач, достовірно знаючи, що ним направлена апеляційна скарга до суду, не здійснював дій для отримання поштових відправлень із суду, що зобов`язаний був робити.

Крім цього, суд касаційної інстанції враховує, що ухвала Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року про продовження строку для усунення недоліків оприлюднена 18 березня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу.

Таким чином, доводи касаційної скарги про неотримання ухвали апеляційного суду про продовження строку для усунення недоліків не є достатніми для задоволення касаційної скарги.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Судове рішення суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованим та таким, що відповідає нормам процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення апеляційного суду не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

................

Перейти до повного тексту