Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 178/1940/19
провадження № 61-3710св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Саксаганська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Дніпропетровська обласна прокуратура (прокуратура Дніпропетровської області) в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Саксаганська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання права довічного володіння земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна О. В., Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), Саксаганська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання права довічного володіння земельною ділянкою.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 10 грудня 1992 року на підставі рішення № 37 виконавчого комітету Жовтневої сільської ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 надана у довічне успадковуване володіння земельна ділянка площею 53,2 га в межах згідно з планом землеволодіння, яка розташована на території Саксаганської (Жовтневої) сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Земельну ділянку надано у довічне успадковане володіння для створення селянського (фермерського) господарства. 18 січня 1993 року ОСОБА_3 заснував Селянське фермерське господарство "Іванково", яке використовує надану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Вона зазначає, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 є саме вона - ОСОБА_1 . При зверненні до нотаріальної контори за отриманням спадщини їй було відмовлено у зв`язку з тим, що нею не надано до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки державний акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою за чинним законодавством не є правовстановлюючим документом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 50,3625 га, кадастровий номер 1222082500:01:001:0384, яка розташована на території Саксаганської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, згідно державного акта на право довічного успадкованого володіння землею, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області № 37, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 75, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, площею 50,3625 га, кадастровий номер 1222082500:01:001:0384, яка розташована на території Саксаганської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, що була у володінні померлого згідно державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області № 37, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 75.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17. Враховуючи викладене, відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури (прокуратури Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, задоволено.
Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивача, а тому ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки між нею та позивачем відсутній спір щодо права на спадщину ОСОБА_3 . Враховуючи, що позов до іншого відповідача у даній справі позивачем не пред`явлений, зокрема, територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування до участі у справі у якості співвідповідача місцевим судом не залучена, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що Саксаганська сільська рада не зверталась з апеляційною скаргою та не вважала свої права порушеними, а тому суд апеляційної інстанції вийшов за межі розгляду справи, надавши оцінку порушенню прав особи, яка не зверталась з апеляційною скаргою.
Заявник вказує, що підставою звернення до суду у даній справі є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 грудня 2019 року, в той час як у справі № 178/922/15-ц підставою позову є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Чорної О. В. від 04 грудня 2014 року.
Суд апеляційної інстанції не врахував постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, в якій зроблено висновок про те, що право довічного користування земельної ділянки може бути визнано таким, що успадковане позивачами за первісним та зустрічним позовами, оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.
Крім того, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадкованого володіння за законом не може бути позбавлена права на таке володіння. Враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У травні 2021 року Дніпропетровська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 178/922/15-ц встановлено факт відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до перейменованої сільської ради про визнання права довічного успадкованого володіння на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, з огляду на те, що право користування спірною земельною ділянкою виникло у її померлого чоловіка ОСОБА_3 на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, тому право користування цією земельною ділянкою в силу норм матеріального права не входить до складу спадщини. При цьому, преюдиційність фактів встановлених у справі № 178/922/15-ц є безумовною, з огляду на звичайне перейменування органу місцевого самоврядування як одного з учасників обох справ (№ 178/922/15-ц та № 178/1940/19) та штучну, усвідомлювану зміну площі спірної земельної ділянки безпосередньо ОСОБА_1 з посиланням в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно саме на рішення судів у справі № 178/922/15-ц, як підставу такої зміни.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
12 травня 2021 року справа № 178/1940/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 січня 1979 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого повторно 23 лютого 1989 року відділом ЗАГС Виноградівської районної ради Закарпатської області.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого Жовтневою сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області 10 грудня 1992 року, відповідно до якого ОСОБА_3 було надано у довічне успадковуване володіння для створення селянського/фермерського господарства земельну ділянку площею 53,2 га.
Зазначений державний акт виданий на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області від 04 грудня 1992 року № 37 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 75.
У січні 1993 року ОСОБА_3 заснував Селянське фермерське господарство "Іванково", що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2 від 18 січня 1993 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 26 березня 2014 року виконавчим комітетом Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 178/922/15-ц встановлено, що згідно з довідкою виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 04 квітня 2014 року ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав на АДРЕСА_2 ; разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини проживали дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 .
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року у справі № 178/722/17, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, встановлено, зокрема, що дочка спадкодавця ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1
ОСОБА_1 04 липня 2014 року та 04 грудня 2014 року звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_3, вказавши, що на день смерті у спадкодавця залишився державний акт на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 53,2 га для створення селянського (фермерського) господарства.
Постановою приватного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О. В. від 04 грудня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 53,2 га, призначену для створення селянського (фермерського) господарства, яка залишилась після смерті ОСОБА_3
20 грудня 2019 року постановою приватного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О. В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право довічного успадковуваного володіння землею для створення селянського (фермерського) господарства, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Також встановлено, що у червні 2015 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області про визнання довічного спадкового володіння земельною ділянкою в порядку спадкування. Позов було заявлено щодо права на ту ж земельну ділянку площею 53,2 га, призначену для створення селянського (фермерського) господарства.
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року, у цивільній справі № 178/922/15-ц позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на довічне спадкове володіння та користування земельною ділянкою розміром 53,2 га землі згідно з державним актом на право довічного успадкованого володіння землею, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області № 37, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 75, розташованої на території Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, що залишилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 178/922/15-ц (провадження № 61-25115св18) касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено. Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, треті особи: Реєстраційна служба Криничанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, відділ Держземагентства у Криничанському районі Дніпропетровської області, приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна О. В., про визнання довічного спадкового володіння земельною ділянкою в порядку спадкування, відмовлено.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.