Постанова
Іменем України
21 липня 2021 року
м. Київ
справа 127/16575/19
провадження № 61-5317св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Гарант +" Васюра Павло Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Короля О. П., та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Гарант +"
Васюри П. В. (далі - державний реєстратор), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") про скасування рішення державного реєстратора.
Позовну заяву мотивував тим, що 10 квітня 2019 року державним реєстратором без його відома звернуто стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на належну йому та ОСОБА_2 квартиру
АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі договору іпотеки, зареєстрованого 18 серпня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. А., кредитного договору від 17 серпня 2006 року № 026/0806/88-013, договору про відступлення права за іпотечними договорами, зареєстрованого
28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І .О., договору про відступлення прав за іпотечним договором, зареєстрованого 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., повідомлення, серія та номер 4241, виданого 13 лютого 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи".
Як на підставу оскарження рішення реєстратора позивач вказував таке.
Державний реєстратор вчинив реєстраційні дії на підставі неіснуючого договору іпотеки, оскільки договір іпотеки від 18 серпня 2006, укладений позивачем з Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк"), а не з ТОВ "Кредитні ініціативи" має
№ 026/0806/88-013-Z-01, а не № 6970.
Предметом договору іпотеки є квартира, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, а не по АДРЕСА_1 .
Договір іпотеки укладено з власниками, якими є: він, мати
ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3, який помер, і ця обставина відома ТОВ "Кредитні ініціативи".
Заміна кредитора та іпотекодержателя відбулася в односторонньому порядку, тобто без його згоди, що є порушенням статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та кредитного договору, пункту 30 договору іпотеки. Отже, стороною кредитного та іпотечного договорів залишається АКБ "ТАС-Комерцбанк", а не ТОВ "Кредитні ініціативи".
Реєстраційні дії вчинені під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Спірна квартира не підлягала примусовому відчуженню без згоди власників, оскільки вона виступає як забезпечення зобов`язань позичальника та майнового поручителя за споживчим кредитом, використовується як місце постійного проживання позичальника та членів його сім`ї.
Іпотекодержатель мав право звернути стягнення на предмет іпотеки, попередньо провівши оцінку предмета іпотеки, і у випадку, якщо заборгованість за кредитним договором менша, ніж його вартість - повернути різницю протягом 60 днів, згідно з пунктом 12.3.1 договору іпотеки, що ТОВ "Кредитні ініціативи" зроблено не було.
Дії державного реєстратора не узгоджуються з пунктами 37, 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня
2013 року № 868;
Позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі договору іпотеки, серії та номерів: 4221, зареєстрованого 18 серпня 2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. А., кредитного договору № 026/0806/88-013, укладеного
17 серпня 2006 року, договору відступлення прав за іпотечними договорами, серія та номер 6970, зареєстрованого 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер 2189, зареєстрованого 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., повідомлення, серія та номер 4241, виданого 13 лютого 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи", яким також здійснено запис про право власності за № 31162910 та присвоєно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1809972605101.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодися суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Кредитні ініціативи" є новим кредитором і правонаступником за кредитним договором і договором іпотеки, у зв`язку з чим ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Крім того, у договорі іпотеки зазначено пряме іпотечне застереження. Іпотекодержатель відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку", умов договору іпотеки вжив заходів для повідомлення боржника про наявність заборгованості. Повернення від боржника належно направленої вимоги "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить про вжиття іпотекодержателем всіх заходів для повідомлення боржника про наявність заборгованості.
При цьому судом першої інстанції встановлено дотримання іпотекодержателем процедури щодо визначення вартості предмета іпотеки.
Суд першої інстанції вказав, що до правовідносин, що виникли, Закон України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає застосуванню, оскільки предмет іпотеки не продавався (не відчужувався), а був набутий іпотекодержателем у власність у рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором і на це була згода іпотекодавця, яка визначена іпотечним застереженням в договорі іпотеки. Вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" розповсюджуються на примусову реалізацію майна, а стягнення на предмет іпотеки було звернуте у позасудовому порядку відповідно до умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладенні договору іпотеки.
Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що в діях державного реєстратора відсутні порушення чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильне застосування норм матеріального права, щодо незастосування положень статей 1281, 1282 ЦК України та про те, що ТОВ "Кредитні ініціативи" втратило право на звернення стягнення на предмет іпотеки за пропуском строку пред`явлення вимог до спадкоємців, оскільки спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Проте суду не надано доказів такого повідомлення кредитора у зв`язку зі смертю
ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 11 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 18 лютого 2020 року, ухвалити судове рішення про задоволення позову.
Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
02 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Вінницького міського суду Вінницької області.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Сімоненко В. М., справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо повідомлення позичальника та іпотекодавців про суму заборгованості та про наслідки невиконання зобов`язання.
Як порушення вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку", що є підставою для скасування державної реєстрації, заявник вказує про відсутність її повідомлення про наявність звіту оцінки вартості нерухомого майна, оскільки з нею як іпотекодавцем вартість предмета іпотеки ніхто не узгоджував, про існування звіту вона дізналася у суді.
Вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 1281, 1282 ЦК України до спірних правовідносин щодо строку пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців
ОСОБА_3, оскільки ТОВ "Кредитні ініціативи" втратило право на звернення стягнення на 1/3 нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Також, на думку заявника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки спірна квартира є єдиним місцем її проживання та передана
в іпотеку для забезпечення зобов`язання, отриманого в іноземній валюті.
Крім того, судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18),
від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження
№ 14-10цс18), від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18), від 17 липня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") укладений кредитний договір № 026/0806/88-013, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30 000 доларів США з кінцевою датою погашення кредиту до 20 липня 2016 року.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 18 серпня 2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 026/0806/88-013-Z-01, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. О. за реєстровим № 4241. Предметом іпотеки є квартира за адресою:
АДРЕСА_1 .
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") укладений договір факторингу
№ 15, згідно з яким відступлене право вимоги, у тому числі і за кредитним договором від 18 серпня 2006 року № 026/0806/88-013.
28 листопада 2012 року між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу, згідно з яким відступлене право вимоги, у тому числі і за кредитним договором
від 18 серпня 2006 року № 026/0806/88-013.
28 листопада 2012 року між ТОВ "Факторингова компанія Вектор Плюс" та ПАТ "Сведбанк" укладений договір про відступлення прав за іпотечними договорами, який нотаріально посвідчений.
28 листопада 2012 року між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір про передачу прав за іпотечним договором, який нотаріально посвідчений, згідно з пунктом 1.2 якого іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, у тому числі і за договором іпотеки від 18 серпня 2006 року
№ 026/0806/88-013-Z-01.
Згідно з рішенням Вінницької міської ради від 25 грудня 2015 року № 71 "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниці" АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 .
Станом на 01 вересня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 93 068,54 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату розрахунку становить
2 631 925, 91 грн, та складається з: 21 825,92 доларів США (617 224,72 грн) - заборгованість за кредитом, 15 157,54 доларів США (428 646,70 грн) - заборгованість за процентами та 56 085,08 доларів США (158 604,49 грн) - пеня.
11 лютого 2019 року суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ассіст" проведено оцінку предмета іпотеки, яка станом на 11 лютого 2019 року становить 908 658,00 грн. Строк дії оцінки - 6 місяців.
14 лютого 2019 року на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ТОВ "Кредитні ініціативи" направило рекомендованим листом повідомлення-вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором, розмір якого визначений станом на 01 вересня 2018 року із застереженням, що в разі непогашення заборгованості за кредитним договором банк (іпотекодержатель) зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Встановлено, що 19 лютого 2019 року відправлення адресатам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не вручено, а 03 березня 2019 року повернуто за зворотньою адресою ТОВ "Кредитні ініціативи" з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
10 квітня 2019 року державним реєстратором звернуто стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на належну позивачу та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі договору іпотеки, серії та номері 4241, виданого 18 серпня
2006 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. А., кредитного договору № 026/0806/88-013, виданого
17 серпня 2006 року, договору відступлення права за іпотечними договорами, серія та номер 6970, виданого 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер 2189, виданого 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., повідомлення, серія та номер 4241, виданого 13 лютого 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи", здійснено запис про право власності за № 31162910 та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1809972605101.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.