ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7304/17
адміністративне провадження № К/9901/5748/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №14 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року (у складі судді Келеберди В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів: Парінова А.Б., Собківа Я.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 08 лютого 2016 року №101 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.
2. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав суб`єктами владних повноважень 09 лютого 2016 року під час отримання трудової книжки, військового квитка, витягу з наказу "Про звільнення" від 08 лютого 2016 року № 101 о/с., що підтверджується розпискою на копії послужного списку позивача про отримання трудової книги, військового квитка та витягу з наказу.
3. 06 червня 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві № 14, Апеляційної атестаційної комісії північного регіону, в якому позивач просив суд:
визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк;
визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві № 14 відносно позивача;
визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії північного регіону відносно позивача;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 08 лютого 2016 року № 101 о/с про звільнення позивача;
поновити позивача на посаді старшого інспектора батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві зі спеціальним званням "майора поліції";
стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;
зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві внести відповідні відомості в трудову книжку позивача;
стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень;
стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
4. У позовній заяві ОСОБА_1 не заперечував факту пропуску строку на звернення до суду, та просив його поновити, обґрунтовуючи тим, що тривалий час перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а тому фізично не мав змоги звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, на підтвердження чого долучив до матеріалів позовної заяви наступні докази: виписка-довідка № 0759/74 з історії хвороби № 315/74 від 04.03.2016, з якої вбачається, що позивач у період з 12 лютого по 04 березня 2016 року знаходився на лікуванні; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.05.2016 № 15503, з якої вбачається, що позивач у період з 17 березня по 05 травня 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні; виписка-довідка № 355975 з історії хвороби № 975/03 від 17.08.2016, з якої вбачається, що позивач у період з 30 червня 2016 року по 17 серпня 2016 року знаходився на лікуванні; виписка-довідка № 392/035 з історії хвороби № 392/35 від 27.10.2016, з якої вбачається, що позивач у період з 25 вересня по 27 жовтня 2016 року знаходився на лікуванні; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 251373, з якої вбачається, що позивач у період з 23 листопада по 20 грудня 2016 року, та у період з 31 січня по 07 березня 2017 року перебував на амбулаторному лікуванні; виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 251373 з якої вбачається, що позивач у період з 23 квітня по 19 травня 2017 року перебував на амбулаторному лікуванні; виписний епікриз тощо.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 16.06.2017 відкрито провадження у справі №826/7304/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31 серпня 2017 року.
6. 05 жовтня 2017 року під час судового засідання протокольною ухвалою суд змінив порядок розгляду справи, ухваливши про подальший розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) осіб.
7. До суду першої інстанції 11 жовтня 2018 року від Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду.
8. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
9. В обґрунтування зазначених судових рішень вказувалось, що суди, оцінивши надані позивачем обґрунтування та докази, не знаходять підстав для визнання причин пропуску звернення до суду на 1 рік та 4 місяці поважними.
10. Судом першої інстанції зазначалось, що так як позивач тривалий час перебував саме на амбулаторному, а не стаціонарному лікуванні, то на протязі півтора-річного терміну мав достатньо часу для оскарження рішення відповідачів, а також, враховуючи, що позивач користувався послугами адвоката, його безпосередня присутність під час подання позову до суду не є обов`язковою.
11. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що надані ОСОБА_1 документи не підтверджують та не обґрунтовують наявності непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення, та які б суттєво завадили йому звернутися до суду із дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
12. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, порушення права позивача на справедливий суд, вважаючи оскаржувані рішення незаконними, касатор просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13. В обґрунтування поданої касаційної скарги зазначається, що однією із позовних вимог позивача було поновлення пропущеного строку звернення до суду, а оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 16.06.2017 провадження в справі було відкрите, то суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду.
14. Окрім того ОСОБА_1 вказує на порушення судом першої інстанції статті 193 КАС України, а також те, що Окружному адміністративному суду м. Києва для встановлення пропуску строку звернення до суду необхідно було більше ніж один рік, попри те, що в судовому засіданні 05 жовтня 2017 року представником позивача було надані всі докази, які на думку позивача доводять поважність пропущення строку звернення до суду, а суд прийнявши їх до уваги перейшов до розгляду даної адміністративної справи в прядку письмового провадження.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 02 березня 2020 року.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 визначено склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №826/7304/17.
18. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.07..2021 дану адміністративну справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
19.1. Стаття 121 КАС України. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
19.2. Стаття 123 КАС України. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
19.3. Пункт 5 частини 1 статті 171 КАС України. Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
19.4. Частина 2 статті 171 КАС України. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
19.5. Пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України. Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.