УХВАЛА
20 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/149/21
Провадження № 11-259заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (Держави України) про визнання дій протиправними, скасування будь-якого нормативно-правового акту, зобов`язання вчинити певні дії, та
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції із позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Верховної Ради України;
- визнати незаконним та скасувати будь-який нормативно-правовий акт, будь-якого органу влади відповідно до вимог статей 15, 16, 20, 21, 386, 393 Цивільного кодексу України;
- присудити: зобов`язати Україну згідно з гарантіями України, наданих статтями 1-3 Закону України № 537/96-ВР від 21 листопада1996 року: 1) відповідно до Закону згідно з ощадними книжками відновити банківській вклад до реальної вартості; 2) згідно з Указом Президента СРСР від 22 березня 1991 року виписати компенсаційні ощадні книжки на 40% залишок вкладу згідно з ощадними книжками № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та відновити вклади до реальної вартості;
- відповідно до договору, до Закону, до статей 526, 536, статей 1058-1062, 1064-1068, 1070, 1073, 1074, 1170 Цивільного кодексу України щоквартально, щорічно з 01 січня 1992 року на всі основні вклади, на всі компенсаційні вклади згідно з ощадними книжками нарахувати по строкових вкладах 7% річних та 3% річних за борговим зобов`язанням та на загальну суму боргу нарахувати 120% річних від найбільшої облікової ставки Нацбанку пені за невиконання умов договору "видачу вкладу на першу вимогу";
- відповідно до права "про відшкодування моральної немайнової шкоди", заподіяної Державою Україна її злочинною виконавчою, законодавчою владою шахраїв, відповідно до вимог статей 32, 56, згідно з статтями 1, 3, 8, 19, 21, 22, 27, 28, 29, 40, 41, 58, 64, 68, 92, підпунктів 33, 37 статей 85, 101, 113, 116, 1512 Конституції України; статей 4, 5, 23, 174, 201, 230, 269-276, 281, 282, 283, 297, 386, 1167, 1170, 1163-1165, 1173-1175 Цивільного кодексу України - Основного законодавчого акта; постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 із змінами від 27 лютого 2009 року № 1, від 01 листопада 1996 року № 9 визначити Верховним Судом вартість моральної шкоди, заподіяної життю позивача і здоров`ю, позбавленням права на лікування дружині, смертю дружини, позбавлення права на лікування дитини, онуки прикутої до ліжка з вини Держави - виконавчої влади шахраїв.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху через її невідповідність вимогам, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Той самий суд ухвалою від 23 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув останньому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліків (недоробок) позовної заяви та не надіслав жодних клопотань та/або заяв на адресу суду.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, у якій просить, щоб розгляд його позовної заяви здійснила винятково Велика Палата Верховного Суду, або було ухвалено рішення про передачу цієї справи на розгляд іноземних судів: Сполученого Королівства Великої Британії, Королівства Данії, Норвегії, Канади, Бельгії.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 09 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків (огріхів) шляхом надання суду доповнень до апеляційної скарги.
За цим судовим рішенням скаржник мав вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС України, а також мав обґрунтувати вимоги як особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 надіслав заяву про усунення недоробок, зазначених в ухвалі від 09 липня 2021 року. Але як видно зі змісту заяви-уточнення, він, однак, не виконав вимог щодо форми і порядку подання апеляційної скарги і не виклав своїх вимог до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС України.
Скаржник не зазначив обґрунтування заявлених ним вимог та не вказав, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
В уточненні доводів апеляційної скарги її автор загалом дає оцінку діяльності "всієї системи правосуддя", яка "спрямована на повне знищення України - Народу України", наводить статистику довіри до правосуддя, сприймає систему правосуддя України як "Добре організованою національною злочинною організацією", критикує "правосуддя України" за те, що не ухвалюються правосудні рішення, покликається на інші власні подібні за змістом оціночні судження тощо.
Однак, ще раз треба повторитися, скаржник не вчинив жодних дій, що стосуються форми та порядку подання апеляційної скарги, на виконання яких йому було звернута увага в ухвалі суду про залишення його апеляційної скарги без руху від 09 липня 2021 року.
На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки ОСОБА_1 в установлений судом строк не усунув недоліків (огріхів) апеляційної скарги, тому ця його скарга відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України підлягає поверненню її автору.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду