П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-105сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
скаржниця ОСОБА_1,
представник Вищої ради правосуддя - Русакова І. Г.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 11 лютого 2021 року № 331/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 11 лютого 2021 року № 331/0/15-21 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20 про притягнення судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що провадження у ВРП було несправедливим та здійснювалось з порушенням процедури, визначеної Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), зокрема, щодо строку розгляду дисциплінарної справи. Дисциплінарне провадження, відкрите Першою Дисциплінарною палатою ВРП за начебто скаргою ОСОБА_2 та скаргою ОСОБА_3, що були об`єднані в одну дисциплінарну справу ухвалою Дисциплінарної палати від 24 липня 2020 року № 2275/1дп/15-20, розглянуто 27 листопада 2020 року без продовження строку розгляду, що суперечить вимогам частини четвертої статті 42 та частини тринадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII.
3. На думку скаржниці, у Першої Дисциплінарної палати ВРП не було підстав для відкриття дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2, а ця скарга підлягала залишенню без розгляду, оскільки ОСОБА_2 зі скаргою не звертався, підпис від його імені підроблений. До того ж поштове відправлення з вмістом дисциплінарної скарги здійснено з м. Коростеня Житомирської обл., у той час як постійним місцем проживання та перебування скаржника є м. Ірпінь Київської обл.
4. ОСОБА_1 зазначила про невмотивованість висновку ВРП стосовно допущення нею порушення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), тобто поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, яка виявилась у зневажливих висловлюваннях на адресу позивача, демонструванні зверхності та вказуванні на необізнаність позивача щодо предмета чинного законодавства, що суперечить вимогам до поведінки судді під час судового розгляду справи. На думку скаржниці, такий висновок є невмотивованим з огляду на положення статті 48 Закону № 1402-VIII, статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді, ухваленої 17 листопада 1999 року Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань), Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, якими визначено принцип незалежності судових органів.
5. При цьому скаржниця указала на те, що висновки ВРП про нетактовну поведінку судді ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи № 320/5871/19 були побудовані шляхом намагання окремих членів ВРП втиснути процесуальні дії суду у "прокрустове ложе" власного бачення стандарту такої поведінки, тобто штучно підігнати під своє уявлення так би мовити "правильного розгляду справи". На переконання скаржниці, у справі № 320/5871/19 суд намагався встановити істину, займаючи активну позицію у здобутті доказів, у тому числі й шляхом допиту позивача в межах заявлених ним вимог та предмета спору. Завданням суду у вказаній справі було встановлення факту наявності / відсутності порушення прав позивача невидачею паспорта громадянки України його дочці. Адже наріжним каменем у спорі слугували доводи заявника, що єдиного підставою, за якої він відмовляється від одержання дочкою паспорта у вигляді ID-картки, є небажання давати згоду на обробку персональних даних, в результаті чого здійснюється оцифрування персональних даних особи, включаючи її фотозображення. Суд роз`яснив позивачеві, що система зберігання даних Єдиного демографічного реєстру побудована таким чином та у такий спосіб, що одержання будь-якого документа фізичною особою буде мати своїм неодмінним наслідком оцифрування всіх даних одержувача документа. А якщо особа обізнана з цього приводу і все ж таки наполягає на одержанні документа у будь-якому форматі (паперовий паспорт чи ID-картка), то її згода на обробку персональних даних презумується. Відтак логічною була постановка питання щодо підстав звернення до суду, і саме в цьому аспекті проводився розгляд справи.
6. ОСОБА_1 також зазначила, що в доводах рішення щодо встановлення факту порушення суддею ОСОБА_1 правил відводу дисциплінарний орган допустився підміни понять та дійшов неправильного висновку про наявність в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. На переконання скаржниці, відповідно до статей 18, 31-40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обов`язком суду, якому заявлено відвід, є лише забезпечення заміни судді для вирішення заяви про відвід, склад суду визначається автоматизованою системою документообігу суду шляхом розподілу заяви про відвід іншому судді. У зв`язку із цим ОСОБА_1 склала службову записку на ім`я керівника апарату суду та подала її керівнику апарату, внаслідок чого було винесено розпорядження про повторний автоматизований розподіл заяви для заміни складу суду. Власне в такому самому порядку проводиться заміна складу суду в усіх судах України, зокрема й у Верховному Суді, та жодних процесуальних рішень з цього приводу жоден суддя не ухвалює. До того ж скаржниця не погодилася з висновком Першої Дисциплінарної палати ВРП про наявність в її діях порушення правил самовідводу, оскільки члени дисциплінарного органу надали оцінку рішенню судді ОСОБА_1 про самовідвід у негативному контексті, залишивши поза увагою мотивацію суду, підстави для самовідводу та посилання на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
7. На думку ОСОБА_1, в її діях не було порушення процедури при розгляді питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185-3 (прояв неповаги до суду) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Нормами КАС України чітко визначений порядок розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП (винесення постанови на місці вчинення правопорушення), при цьому положеннями КУпАП не передбачено винятків із загального порядку розгляду цієї категорії справ. Висновок Київського апеляційного суду про необхідність переходу адміністративного суду для розгляду питання відповідальності особи за статтею 185-3 КУпАП у площину КУпАП обґрунтований лише особистим уявленням судді, який розглядав справу з порушенням підсудності, адже на законодавчому рівні такий перехід не встановлений. Рішення Ради суддів України від 26 жовтня 2018 року № 62, яким внесено зміни до Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, мало для судді ОСОБА_1 виключно рекомендаційний характер, тому нею були застосовані норми КАС України та КУпАП. Водночас на порушення частини другої статті 287, частини третьої статті 221-1 КУпАП постанова Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності була переглянута палатою з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, якому Київський окружний адміністративний суд інстанційно не підпорядкований.
8. Указані вище доводи скаржниці є, на її думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
Позиція ВРП
9. 28 травня 2021 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому заперечує проти її доводів та просить залишити без змін оскаржуване рішення. ВРП вважає наведені у скарзі мотиви щодо безпідставності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та невмотивованості висновків ВРП такими, що не заслуговують на увагу. ВРП також наголошує, що підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону № 1798-VIII для скасування її рішення від 11 лютого 2020 року № 331/0/15-21, немає.
Рух скарги
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 березня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 11 лютого 2021 року № 331/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20.
11. Суддя-доповідач Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 26 квітня 2021 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 КАС України.
12. У судовому засіданні 01 липня 2021 року скаржниця підтримала скаргу та просила її задовольнити з викладених у ній підстав.
13. Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
Обставини, установлені матеріалами справи
14. Указом Президента України від 23 квітня 2008 року № 392/2008 "Про призначення суддів", зокрема, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим строком на п`ять років. Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 713/2010 "Про призначення суддів", зокрема, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у межах п`ятирічного строку.
15. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 211-VII "Про обрання суддів", зокрема, ОСОБА_1 обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
16. 21 квітня 2020 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 на дії судді Київського окружного адміністративного судуОСОБА_1 під час розгляду справи № 320/5871/19.
17. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРП від 21 квітня 2020 року № М-2589/0/7-20 вказану вище скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5 для проведення перевірки.
18. У поданій скарзі зазначено, що під час розгляду справи № 320/5871/19 за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Ірпінського міського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (далі - відділ ДМС, ДМС відповідно) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії суддя ОСОБА_1 допустила поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допустила прояв неповаги до адвоката та учасників справи; порушила засади рівності всіх учасників справи перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; умисно або внаслідок недбалості допустила істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Зокрема, ОСОБА_2 зазначив, що судове засідання 10 березня 2020 року суддя ОСОБА_1 проводила у принизливій формі, із застосуванням щодо нього психологічного тиску та образливих висловів, що принижує честь і гідність скаржника та його неповнолітньої дитини. Також скаржник долучив до скарги копію диска із записом фіксування судового засідання технічними засобами від 10 березня 2020 року.
19. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_2 стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 член Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5 склав висновок від 26 червня 2020 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо цієї судді.
20. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 10 липня 2020 року № 2080/1дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
21. Крім того, 09 червня 2020 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_3 на дії судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 під час розгляду справи № 320/4754/19.
22. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 10 червня 2020 року № Г-3566/0/7-20 указану вище скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_6 для проведення перевірки.
23. У поданій скарзі зазначено, що під час розгляду справи № 320/4754/19 у судовому засіданні 02 березня 2020 року суддя ОСОБА_1 притягнула ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП. Скаржниця зазначила, що під час вирішення питання наявності в її діях ознак адміністративного правопорушення суддя ОСОБА_1 порушила норми процесуального права, внаслідок чого неправомірно притягнула її до відповідальності.
24. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_3 на дії судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 член Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_6 склав висновок від 17 липня 2020 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо цієї судді.
25. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 24 липня 2020 року № 2264/1дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 за ознаками в її діях дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "д" пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
26. Ухвалою від 24 липня 2020 року № 2275/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата ВРП об`єднала дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2, із дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді за скаргою ОСОБА_3, в одну дисциплінарну справу.
27. Протоколом передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 17 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_3, зареєстровану за єдиним унікальним номером Г-3566/0/7-20, передано члену її Першої Дисциплінарної палати ОСОБА_5 у зв`язку з об`єднанням в одне провадження з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою ОСОБА_2 (вхідний номер М-2589/0/7-20).
28. Рішенням від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "д" пункту 1 та пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм КАС України і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
29. Під час розгляду об`єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП щодо скарги ОСОБА_2 на дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 320/5871/19 установила такі обставини.
29.1. У провадженні судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перебувала адміністративна справа № 320/5871/19 за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до відділу ДМС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
29.2. При прослуховуванні копії технічного запису судового засідання від 10 березня 2020 року установлено такі обставини щодо поведінки судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 320/5871/19:
- суд роз`яснив позивачу ОСОБА_2 його права та обов`язки, після чого він дав пояснення. Відповідаючи на запитання суду, на якій підставі він дійшов висновку, що видача паспорта громадянина України у формі ІD-картки є збором та зберіганням конфіденційної інформації, ОСОБА_2 зазначив, що для отримання паспорта у вигляді ІD-картки працівникам ДМС надається інформація (відцифрований образ обличчя, інформація про райдужку ока, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук), обробка якої, на його думку, є втручанням в особисте життя його доньки. Після цього суддя ОСОБА_1 запитала: "А райдужна оболонка ока - це є конфіденційна інформація?" На ствердну відповідь ОСОБА_2 суддя ОСОБА_1 зазначила: "Ну, це ви так вважаєте!" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 10 хв 50 с);
- під час надання ОСОБА_2 пояснень суддя ОСОБА_1 зазначила: "Позивач, для того, щоб отримати позитивне рішення, Ви повинні суд переконати, я поки що ніяких переконань не чую" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 18 хв 12 с); "Відбиток пальця і сітківка ока не є конфіденційною інформацією, крапка!"… "Ще раз!!! Абстрагуємося. Ні пальці, ні сітківка не є конфіденційною інформацією! Ви говорите про захист конфіденційної інформації, персональних даних… Ні відбитки пальців, ні сітківка ока не є персональними даними, тому вони не захищаються законом, на який Ви посилаєтесь. У мене виникає питання, для чого Ви звернулися до суду?!" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 21 хв 51 с);
- надаючи відповідь на останнє запитання судді, ОСОБА_2 зазначив, що звернувся до суду, аби його дитині видали паспорт громадянина України у вигляді книжки, на що суддя ОСОБА_1 зауважила: "Немає такого права видавати паспорт у вигляді книжечки! Паспорт у вигляді книжечки видається у виключних законом випадках. Доведіть мені, що Ваш випадок є виключним!" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 23 хв 17 с);
- у подальшому між ОСОБА_2 та суддею ОСОБА_1 відбувся такий діалог:
ОСОБА_2 : "В нас є релігійні вподобання".
Суддя ОСОБА_1 : "Які релігійні вподобання?"
ОСОБА_2 : "Ми є православними християнами".
Суддя ОСОБА_1 : "Прекрасно! Скажіть, будь ласка, які догмати православ`я забороняють отримувати паспорт у вигляді ІD-картки?"
ОСОБА_2 : "Любе присвоєння замість імені цифрового номера не є приємлимим для православ`я".
Суддя ОСОБА_1 : "В ІD-картці записано прізвище, ім`я, по батькові".
ОСОБА_2 : "Номер цифровий, який присвоюється цій людині, який потім зареєструється в комп`ютері… замість імені є номер".
Суддя ОСОБА_1 : "Скажіть, будь ласка, коли Ви говорите, що замість імені десь в комп`ютері… По-перше, що значить десь в комп`ютері?! В нас існує безліч реєстрів! Про який комп`ютер ви говорите?"
ОСОБА_2 : "Я кажу за загальний комп`ютер, який створений в цілому на землі, і потім вся ця інформація іде туди".
Суддя ОСОБА_1 : "Де це такий комп`ютер є?"
ОСОБА_2 : "Я Вам не можу сказати, де він є".
Суддя ОСОБА_1 : "Значить, це просто результат вашої фантазії, якщо Ви не можете назвати" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 23 хв 30 с);
- на 25 хв 07 с (файл 20200310-125740, mp3) у судовому засіданні 10 березня 2020 року судом було оголошено перерву на 5 хв. Після перерви 10 березня 2020 року ОСОБА_2 продовжив надавати свої пояснення по суті позовних вимог, наполягаючи, що відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи та відцифровані відбитки пальців рук є персональними даними особи. Після чергового висловлення суддею ОСОБА_1 заперечення, що відбитки пальців не є персональними даними, ОСОБА_2 запитав: "Добре, тоді на якій основі збираються ці дані при видачі ІD-картки?". Суддя ОСОБА_1 відповіла: "Це Ви мені ставите питання? Це що в нас? Колоквіум ? Чи що? Я Вас за неповагу до суду оштрафую !... Я Вам відкрию великий секрет, що у дев`яноста відсотків випадків за відбитками пальців ідентифікувати особу неможливо!" (файл 20200310-134530, mp3, хронометраж, починаючи з 01 хв 13 с). Намагаючись продовжити свій виступ, ОСОБА_2 послався на Закон України "Про захист персональних даних", проте суддя ОСОБА_1 відразу перебила позивача: "Закон України… це Ваш представник мені пояснить, а Ви мені поясність Ваші підстави звернення до суду, а не Ваше бачення. Поки що жодних підстав я не почула, окрім Вашої фантазії з приводу існування якогось комп`ютера!" (файл 20200310-134530, mp3, хронометраж, починаючи з 02 хв 14 с);
- суддя ОСОБА_1 щодо релігійних переконань ОСОБА_2 зазначила: "Про які релігійні переконання ми зараз з Вами говоримо, якщо ви отримали ідентифікаційний код ?!... У якому вигляді Ви отримуєте заробітну платню? Я це питання задаю для того, щоб з`ясувати наявність релігійних переконань" (файл 20200310-134530, mp3, хронометраж, починаючи з 03 хв 03 с);
- суддя ОСОБА_1 також вказала: "Значить, це просто результат Вашої фантазії, якщо Ви не можете назвати" (файл 20200310-125740, mp3, хронометраж, починаючи з 23 хв 30 с); "Не потрібно мені розказувати про цей Закон (Закон України "Про персональні дані")…, я цей Закон знаю напам`ять, на відміну від вас - ділітанта, який зараз мені намагається процитувати якісь положення, витягнуті із Закону!" (файл 20200310-134530, mp3, хронометраж, починаючи з 04 хв 47 с); "Релігійні обряди будете проводити у відповідних закладах, а не в судовому засіданні" (файл 20200310-134530, mp3, хронометраж, починаючи з 05 хв 20 с);
- з 07 хв 03 с файла 20200310-134530, mp3, убачається, що на доповнення до своїх пояснень ОСОБА_2 хотів повідомити суду інформацію, яку під час особистого звернення отримав від працівників відділу ДМС, на що суддя ОСОБА_1 відреагувала так: " Мені чутки не потрібні, мені потрібен фактаж. Якщо мені потрібно буде зібрати чутки, є Інтернет, я можу зайти туди і подивитися… Якщо немає особи, яка цю інформацію Вам передала, Ваше особисте бачення є особистим Вашим переконанням, яке для суду є недостатнім, щоб прийняти відповідне рішення. Щось додатково, крім пліток, можете пояснити суду?";
- на 08 хв 26 с файла 20200310-134530, mp3, зафіксовано, як ОСОБА_2 запитує у судді ОСОБА_1, чи може він зачитати (ймовірно з позовної заяви) доводи, які обґрунтовують право його доньки - ОСОБА_4 на захист персональних даних, однак суддя ОСОБА_1 відмовила: "Ні, зачитувати не можна";
- у подальшому суддя ОСОБА_1 повідомила позивача: "Я буду слухати тільки те, що стосується фактичних даних. Ваші фантазії з приводу існування десь якогось комп`ютера і так далі… в мене немає часу дослуховувати ці фантазії, тим більше вони не стосуються розгляду цієї справи" (файл 20200310-135800, mp3, хронометраж, починаючи з 01 хв 11 с);
- з файла 20200310-135800, mp3, встановлено, що у судовому засіданні, коли неповнолітня ОСОБА_4 не змогла відповісти на запитання суду, суддя ОСОБА_1 виявила явне роздратування та допустила зневажливе і зверхнє висловлювання, зазначивши, що вона ( ОСОБА_4 ) навчається в одинадцятому класі і досі не може сформулювати свою думку (файл 20200310-135800, mp3, хронометраж, починаючи з 03 хв 45 с);
- обґрунтовуючи викладені у позовній заяві доводи (файл 20200310-135800, mp3, хронометраж, починаючи з 18 хв 06 с), представник позивача - адвокат Пашинська А. П. у своїх поясненнях посилалась на порядок оформлення паспорта громадянина України у вигляді ІD-картки, проте суддя ОСОБА_1, перебивши представника позивача, підвищеним тоном сказала: " Мені не потрібно розказувати процедуру видачі ІD-картки! Як Ви думаєте, скільки я вже справ подібної категорії розглянула? Як Ви думаєте, в процесі розгляду я вже вивчила цю процедуру? Для чого Ви мені її повторюєте? Якщо Ви усвідомлюєте, що я із цією процедурою ознайомлена, якщо Ви розумієте, що я цю процедуру знаю, то для чого Ви мені її повторюєте?!" (файл 20200310-135800, mp3, хронометраж, починаючи з 19 хв 33 с; хронометраж розмови судді ОСОБА_1 з адвокатом Пашинською А. П. у файлі 20200310-135800, mp3, починаючи з 18 хв 05 с).
30. З технічного запису судового засідання від 10 березня 2020 року у справі № 320/5871/19 Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що під час розгляду вказаної справи у судовому засіданні 10 березня 2020 року суддя ОСОБА_1 коментувала зміст позовної заяви та оцінювала якість її складення, мету звернення з такою заявою до суду, коригувала пояснення позивача, спілкувалася з позивачем у судовому процесі в побутовому стилі, допускала прояв неповаги до позивача, його неповнолітньої дочки та представника, образливі, зневажливі, зверхні висловлювання щодо них, підвищувала тон.
31. Крім цього, дисциплінарний орган установив, що 03 червня 2020 року (після звернення ОСОБА_2 до ВРП зі скаргою на дії судді ОСОБА_1) позивач через канцелярію Київського окружного адміністративного суду подав заяву про залишення без розгляду його позову у справі № 320/5871/19. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до відділу ДМС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишив без розгляду.
32. Оцінюючи вказані вище обставини щодо дій та поведінки судді ОСОБА_1, Перша Дисциплінарна палата ВРП керувалася тим, що під час розгляду справи № 320/5871/19 суддя ОСОБА_1 допустила некоректну, образливу, зневажливу для позивача, його представника та неповнолітньої дочки позивача поведінку, несумісну з правилами суддівської етики, яка, в тому числі, є проявом неповаги до учасників процесу, що призвело до таких наслідків, як звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про залишення позову без розгляду, оскільки вказане не виправдало сподівань позивача, його неповнолітньої дочки та представника, не забезпечило права на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
33. За висновком дисциплінарного органу, такі дії судді ОСОБА_1 не узгоджуються з вимогами статей 1, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року XІ черговим з`їздом суддів України (далі - Кодекс суддівської етики), вчинені поза межами повноважень, наданих статтями 196, 210, 171 КАС України, та є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
34. Зважаючи на поведінку судді ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у справі № 320/5871/19 та характер допущених порушень, дисциплінарний орган дійшов висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема, в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
35. Під час розгляду об`єднаної дисциплінарної справи щодо скарги ОСОБА_3 на дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 320/4754/19 Перша Дисциплінарна палата ВРП установила такі обставини.
35.1. 30 серпня 2019 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_15 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.
35.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи серед суддів від 30 серпня 2019 року справу № 320/4754/19 передано судді ОСОБА_1
35.3. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2019 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
35.4. Одне із судових засідань у вказаній справі суддя ОСОБА_1 призначила на 02 березня 2020 року.
35.5. Як убачається з протоколу судового засідання, 02 березня 2020 року у судовому засіданні були присутні позивач ОСОБА_15, представник позивача - ОСОБА_3 та представники відповідача - ОСОБА_16, ОСОБА_20
35.6. У вказаному судовому засіданні о 16 год 40 хв та о 16 год 46 хв суддя ОСОБА_1 зробила зауваження представнику позивача - ОСОБА_3, про що внесено відповідні записи до протоколу судового засідання. О 16 год 52 хв того самого дня суд вийшов до нарадчої кімнати для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно представника позивача - ОСОБА_3
35.7. Постановою від 02 березня 2020 року Київський окружний адміністративний суд (суддя ОСОБА_1) визнав ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
35.8. Як убачається з мотивувальної частини судового рішення, 02 березня 2020 року ОСОБА_3, будучи ознайомленою з положеннями статей 44, 198 КАС України, допустила порушення покладених на неї як учасника справи обов`язків виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу, положень частини третьої статті 198 КАС України щодо обов`язку додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватись від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду, систематично допускала порушення порядку у судовому засіданні та проявляла зневагу до суду, а саме: перебивала головуючого суддю, не реагувала на його зауваження щодо припинення такої поведінки та необхідності дотримання встановлених в суді правил, надавала суду усні вказівки з приводу того, у який спосіб та яким чином необхідно досліджувати докази та встановлювати обставини справи.
35.9. Київський апеляційний суд постановою від 28 квітня 2020 року: задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_3 ; постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП, скасував; провадження у справі закрив на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
35.10. Скасовуючи постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції вказав, що встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 під час розгляду справи № 320/4754/19 проявила неповагу до суду.
35.11. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, повинен керуватися положеннями статей 276-285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та прийняття щодо них постанов. Київський окружний адміністративний суд (суддя ОСОБА_1) вказаних норм не дотримався.
36. Перша Дисциплінарна палата ВРП з`ясувала, що суддя ОСОБА_1 після оголошення перерви у судовому засіданні 02 березня 2020 року у справі № 320/4754/19 вийшла із зали судового засідання для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає приписам частин першої, п`ятої статті 258 КУпАП. При цьому після продовження судового засідання у справі № 320/4754/19 суддя ОСОБА_1 оголосила постанову у справі № АМ-1/15/320/4754/19, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
37. За висновком дисциплінарного органу, суддя ОСОБА_1 не здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, не оголосила склад суду та справу, яка підлягає розгляду, не встановила особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснила особам, які беруть участь у розгляді справи, їхні права й обов`язки, зокрема, права надавати пояснення, заявляти клопотання, мати захисника, що є порушенням встановлених законом вимог, передбачених статтями 276-279, 280-285 КУпАП.
38. На думку Дисциплінарної палати, допущені суддею ОСОБА_1 порушення норм КУпАП вплинули на реалізацію учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
39. Крім того, Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що у копіях матеріалів справи № АМ-1/15/320/4754/19 наявний супровідний лист, датований 02 березня 2020 року, про надсилання ОСОБА_3 копії постанови суду від 02 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності. На зворотному боці вказаного листа міститься відмітка канцелярії суду про прийняття його до виконання (надсилання учаснику справи), датована 20 березня 2020 року. При цьому у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 від 06 березня 2020 року з проханням надіслати їй копію постанови суду від 02 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року надіслана судом до цього реєстру 20 березня 2020 року, зареєстрована 21 березня 2020 року, оприлюднена 23 березня 2020 року.
40. За висновком дисциплінарного органу, суддя Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 під час розгляду справи № АМ-1/15/320/4754/19 не виконала вимог частин першої, п`ятої статті 285 КУпАП щодо вручення копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 185-3 цього Кодексу відразу на місці вчинення правопорушення, а також покладеного на суддю обов`язку щодо надсилання електронної копії постанови до ЄДРСР не пізніше наступного дня після його ухвалення (виготовлення повного тексту постанови).
41. Указане стало підставою для висновку дисциплінарного органу про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).
42. Предметом розгляду Дисциплінарної палати було також дотримання суддею ОСОБА_1 порядку розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19:
42.1. 19 травня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19, яка була передана цій судді для вирішення питання відповідно до норм КАС України.
42.2. Суддя ОСОБА_1 19 травня 2020 року звернулась зі службовою запискою до керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у якій, посилаючись на норми частини четвертої статті 40 КАС України, просила передати справу на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
42.3. Розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року № 136 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19.
42.4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2020 року заяву про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19 передано судді Лапію С. М.
42.5. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року (суддя Лапій С. М.) справу № 320/4754/19 повернуто головуючому у справі для вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість заявленого відводу відповідно до приписів статті 40 КАС України. У цій ухвалі суддя Лапій С. М. указав, що відповідно до норм КАС України питання обґрунтованості / необґрунтованості заявленого відводу вирішується головуючим суддею у справі шляхом постановлення ухвали суду.
42.6. У відповідь на постановлену ухвалу суддя ОСОБА_1 25 травня 2020 року звернулась до судді Лапія С. М. з листом із проханням терміново розглянути заяву ОСОБА_3 про відвід судді у справі № 320/4754/19. У цьому листі суддя ОСОБА_1, посилаючись на норми КАС України, висловила свої думки щодо необхідності постановлення нею ухвали про обґрунтованість / необґрунтованість заявленого їй відводу.
42.7. Суддя ОСОБА_1 передала справу № 320/4754/19 до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) суду для передачі її судді Лапію С. М.
42.8. У копіях матеріалів справи № 320/4754/19 разом із листом судді ОСОБА_1 міститься службова записка начальника відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) на ім`я керівника апарату Київського окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для передачі справи судді Лапію С. М.
42.9. У відповідь на зазначене суддя ОСОБА_1 повторно звернулась до керівника апарату Київського окружного адміністративного суду зі службовою запискою з проханням терміново вирішити питання про передання справи іншому судді для вирішення заяви ОСОБА_3 про відвід судді у справі № 320/4754/19.
42.10. При цьому копії матеріалів справи містять повістки та телефонограми від 26 травня 2020 року, адресовані стронам, про виклик у судове засідання у справі № 320/4754/19, призначене на 19 червня 2020 року на 12 год. У телефонограмах зазначено, що розгляд справи буде проводитись суддею ОСОБА_1 одноособово.
42.11. Розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року № 148 призначено автоматизований розподіл заяви про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19.
42.12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2020 року заяву про відвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19 передано судді Балаклицькому А. І.
42.13. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (суддя Балаклицький А. І.) справу № 320/4754/19 повернуто головуючому у справі для вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість заявленого відводу відповідно до приписів статті 40 КАС України.
42.14. Отримавши справу № 320/4754/19, суддя ОСОБА_1 призначила судове засідання на 11 червня 2020 року.
42.15. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (суддя ОСОБА_1) задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 у справі № 320/4754/19, справу передано для здійснення автоматизованого розподілу. У мотивувальній частині ухвали, зокрема, зазначено, що нормами КАС України не передбачено вирішення питання про необґрунтованість заявленого відводу шляхом постановлення ухвали суду.
42.16. Суддя ОСОБА_1 вказала, що нерозгляд протягом майже місяця заяви про відвід судді у справі № 320/4754/19 є порушенням не лише норм частини одинадцятої статті 40 КАС України, а й права особи на розгляд справи незалежним, безстороннім судом, установленим законом. На думку судді ОСОБА_1, штучно створена тяганина з нерозглядом заяви про відвід судді через особисті амбіції точно не може сприяти підвищенню авторитету судової влади в очах учасників справи та слугувати реалізації завдання адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав та інтересів громадян, у зв`язку із чим вона дійшла висновку про необхідність заявлення самовідводу.
42.17. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15 червня 2020 року справу № 320/4754/19 передано судді Лисці І. Г.
42.18. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (суддя Лиска І. Г.) справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
43. З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1, не встановивши, чи є доводи ОСОБА_3 щодо відводу судді у справі № 320/4754/19 необґрунтованими / обґрунтованими, на підставі службових записок неодноразово передавала заяву про відвід для автоматизованого визначення судді та передання її іншому судді Київського окружного адміністративного суду. Крім цього, суддя ОСОБА_1 під час розгляду заяви про відвід судді у справі № 320/4754/19 діяла всупереч вимогам частин третьої, четвертої статті 40 та частини другої статті 241 КАС України, оскільки, отримавши заяву про відвід, мала вивчити її доводи та вирішити питання щодо їх обґрунтованості чи необґрунтованості й постановити відповідну ухвалу щодо цього питання.
44. У подальшому, 11 червня 2020 року, суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про задоволення самовідводу у справі № 320/4754/19, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 КАС України, яким передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
45. Проте, як з`ясувала Дисциплінарна палата, із указаної ухвали неможливо встановити, яким чином невирішення заяви про відвід судді впродовж майже місяця іншими суддями Київського окружного адміністративного суду може вплинути на упередженість судді щодо учасників процесу під час розгляду справи № 320/4754/19. Неодноразове повернення суддями Київського окружного адміністративного суду заяви про відвід судді ОСОБА_1 для вирішення нею питання про обґрунтованість або необґрунтованість відводу не могло бути підставою для задоволення самовідводу судді ОСОБА_1
46. На думку Першої Дисциплінарної палати ВРП, обставина, яка слугувала підставою для задоволення суддею ОСОБА_1 заяви про самовідвід, а саме невирішення заяви про відвід судді впродовж майже місяця іншими суддями Київського окружного адміністративного суду, не охоплюється пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України.
47. Дії судді ОСОБА_1 після надходження заяви ОСОБА_3 про відвід судді у справі № 320/4754/19 та зазначені нею в ухвалі суду від 11 червня 2020 року підстави для заявлення самовідводу в цій справі без будь-якого обґрунтування свідчать про те, що у такий спосіб суддя ОСОБА_1 фактично самоусунулась від здійснення правосуддя, що суперечить основоположним принципам судочинства.
48. Таким чином, Перша Дисциплінарна палата ВРП установила порушення суддею ОСОБА_1 правил щодо самовідводу, визначених статтею 36 КАС України, що стало підставою для висновку дисциплінарного органу про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (порушення правил щодо відводу (самовідводу)).
49. 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20 (вхідний № 5662/0/6-20).
50. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 10 грудня 2020 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена ВРП ОСОБА_17 .
51. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, член ВРП ОСОБА_17 дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП (висновок від 29 грудня 2020 року).
52. Розглянувши скаргу судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення від 11 лютого 2021 року № 331/0/15-21 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20 "Про притягнення судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
53. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП визнала правильними висновки її Першої Дисциплінарної палати про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "д" пункту 1 та пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Відтак застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань застосування норм КАС України і суддівської етики та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді відповідає принципу пропорційності, викладеному у частині другій статті 109 Закону № 1402-VIII, частині п`ятій статті 50 Закону № 1798-VIII.
54. Не погодившись із рішенням ВРП від 11 лютого 2021 року № 331/0/15-21 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 27 листопада 2020 року № 3279/1дп/15-20, ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Великої Палати Верховного Суду.