Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 199/8290/20
провадження № 61-9083св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_1 .
У 2012 році ОСОБА_1 досяг віку 60 років і відповідно до вимог чинного законодавства є непрацездатним пенсіонером та отримує мінімальну пенсію.
Також позивач вказував, що його син є працездатним, має постійне місце роботи і стабільну заробітну плату, не має на утриманні непрацездатних осіб або неповнолітніх дітей, а тому моє можливість надавати йому матеріальну допомогу.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на його утримання у розмірі Ѕ частини заробітку щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом і довічно.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди, в якій заявники просили затвердити мирову угоду, укладену між сторонами у справі на таких умовах: з ОСОБА_2 стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі
Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04 грудня
2020 року, та довічно. В окремо поданій суду спільній письмовій заяві сторони також повідомили, що умови мирової угоди не суперечать закону, стосуються лише прав та обов`язків сторін, за межі предмета спору не виходять, прав та інтересів інших осіб не порушують.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року затверджено мирову угоду.
Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 04 грудня 2020 року,
до припинення права на утримання від повнолітнього сина.
Провадження у справі закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують права, свободи, інтереси та (або) обов`язки сторін та інших осіб, а сама угода укладена в межах цивільної
і процесуальної дієздатності осіб.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
У березні 2021 року особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 09 лютого 2021 року, вважаючи, що визнання мирової угоди між сторонами та стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька порушують його права. Разом з тим, вказана мирова угода укладена з метою перешкоджання виконання судового рішення у цивільній справі
№ 203/6896/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 09 лютого 2021 року та відкрито апеляційне провадження в цій справі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року
апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК України).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 . Предметом спору в цій справі було стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. Сторони у справі,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент укладення мирової угоди, як способу добровільного врегулювання спору між ними, виходячи з власної ініціативи, в межах прав та обов`язків кожної із сторін, обмежилися предметом спору та, розуміючи їх процесуальні наслідки, досягли компромісу шляхом укладення наведеної угоди саме стосовно стягнення аліментів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 28 травня 2021 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку
щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), а також постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 489/6532/19 (провадження № 61-11266 св20), від 18 березня 2021 року у справі
№ 185/11584/19 (провадження № 61-731св21) та від 05 квітня 2021 року
у справі № 203/2125/15-ц (провадження № 61-13625св20).
Також заявник зазначає, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яка порушує права ОСОБА_3, який є кредитором у зобов`язанні за розпискою
від 19 лютого 1999 року та має право на стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, розмір якої встановлено у справі
№ 203/6896/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
05 березня 2021 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист № 203/6896/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 757 654 грн заборгованості за договором позики. 17 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64734496 та встановлено, що ОСОБА_2 є боржником,
а ОСОБА_1 - стягувачем.
Тому ОСОБА_3 має підстави вважати, що вказана мирова угода є фрадуторним правочином, вчиненим з метою приховати майно, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості за договором позики на користь ОСОБА_3 .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційним судом установлено, що у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року затверджено мирову угоду. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 04 грудня 2020 року,
до припинення права на утримання від повнолітнього сина. Провадження
у справі закрито.
У березні 2021 року особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 09 лютого 2021 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. Поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали
Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська
від 09 лютого 2021 року та відкрито апеляційне провадження в цій справі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року
апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.