Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 210/1563/13
провадження № 61-20183св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кірієнко Інна Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кірієнко І. М., про визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 01 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 83-08/в, за умовами якого остання отримала грошові кошти у сумі 25 800 дол. США на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% річних, строком до 30 березня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за яким банк прийняв в іпотеку належну позивачу квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої визначено у 186 804,00 грн.
На час звернення позивача до суду, відповідачем змінено відсотки за користування кредитом - 17% річних, про що її повідомлено не було, додаткова угода між нею та банком не укладалася. Через підвищення відсотків виникла заборгованість за кредитом, тому банк звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати договір іпотеки таким, що припинив свою дію та скасувати заборону на відчуження квартири, що знаходиться в іпотеці.
Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2014 року у складі судді Сільченко В. Є. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано іпотечний договір від 01 квітня 2008 року, укладений між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 таким, що припинив свою дію.
Скасовано заборону на відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_2, накладену при укладанні договору іпотеки приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внесення змін до кредитного договору № 83-08/в від 01 квітня 2008 року істотно змінили умови іпотечного договору, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2019 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу на рішення місцевого суду подано ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2014 рокута ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що положення Закону України "Про іпотеку", який є спеціальним законом у цих правовідносинах, не передбачено припинення іпотеки у зв`язку із зміною умов кредитного договору, тому це не є підставою для припинення іпотеки, а неналежне виконання позичальником основного зобов`язання унеможливлює застосування таких юридичних наслідків, як припинення іпотеки та обтяження за іпотечним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає, що апеляційним судом під час перегляду справи не було враховано положення частини першої статті 559 ЦК України, де вказано про те, що припинення договору поруки пов`язується зі зміною забезпеченого зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
18 листопада 2019 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 квітня 2008 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 83-08/в, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала грошові кошти у сумі 25 800 дол. США на споживчі потреби, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% річних, строком до 30 березня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01 квітня 2008 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за яким банк прийняв в іпотеку належну ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якої визначено у 186 804 грн.
У пункті 10.2 іпотечного договору зазначено, що умови договору можуть бути змінені або доповненні за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.
Звертаючись з позовом про визнання іпотечного договору від 01 квітня 2008 року таким, що припинив свою дію, позивач посилалась на те, що оскільки згідно кредитному договору ОСОБА_3 отримано кредит у розмірі 130 290 грн, а з пункту 2.3 договору іпотеки вбачається, що вартість предмету іпотеки складає 186 804 грн, тому зобов`язання іпотекодавця - ОСОБА_1, не можуть бути вищими ніж зазначена у кредитному договорі сума. Крім того, будучи поручителем згідно договору іпотеки, який укладено для забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних, позивач не була повідомлена про збільшення відсоткової ставки з 14% до 17%, і ніякі додаткові угоди щодо збільшення відсоткової ставки з нею не укладалися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційну скаргу було подано у листопаді 2019 року то розгляд даної справи має відбуватись у порядку та за правилами, що діяли до 08 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.