Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 2-2754/11
провадження № 61-8207св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (на теперішній час - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях),
відповідачі: Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Відкрите акціонерне товариство "Губиниський цукровий завод", ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке згідно з наказом Фонду державного майна України від 17 січня 2019 року № 39 реорганізовано у Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Фонд), звернулося до суду з позовом до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства "Губиниський цукровий завод" (далі - ВАТ "Губиниський цукровий завод"), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що ВАТ "Губиниський цукровий завод" було створено відповідно до наказу Фонду від 04 жовтня 1996 року № 12/252-АО "Про створення Відкритого акціонерного товариства" шляхом перетворення Державного підприємства "Губиниський цукровий завод" у відкрите акціонерне товариство.
Відповідно до акта оцінки цілісного майнового комплексу "Губиниський цукровий завод", затвердженого 21 лютого 1996 року, вартість незавершеного будівництвом житла складає 26 666,00 млн. крб, а вартість майна, вилученого із статутного фонду товариства для якого органом приватизації встановлений особливий режим приватизації становить 25 701,00 млн. крб.
Пунктом 7 розділу ІІІ плану приватизації Державного підприємства "Губиниський цукровий завод", затвердженого 30 липня 1996 року передбачено, що до переліку майна підприємства, яке не підлягає приватизації, увійшли об`єкти, для яких передбачений особливий режим приватизації, зокрема, незавершене будівництвом житло вартістю 26 666,00 млн. крб.
Оцінка цілісного майнового комплексу ВАТ "Губиниський цукровий завод" відбувалася відповідно до Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36 та згідно з пунктом 39 Методики, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, на яке поширюється особливий режим приватизації (вилучення об`єктів незавершеного будівництва, в тому числі незавершеного будівництва житла та устаткування, що придбано для інженерного забезпечення незавершеного будівництвом житла, за наявності рішення відповідної Ради народних депутатів про надання земельної ділянки під будівництво житла).
Наказом Фонду від 21 липня 2006 року № 12/04-06 ЗВП прийнято рішення про завершення приватизації ВАТ "Губиниський цукровий завод" та пунктом 3 наказу передбачено, що керівництво товариства забезпечує збереження майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства та знаходиться на балансі, до вирішення питань по цьому майну відповідно до вимог чинного законодавства.
Листом ВАТ "Губиниський цукровий завод" від 29 січня 2008 року № 343 на адресу Фонду надано результати інвентаризації станом на 31 грудня 2007 року, відповідно до якої на балансі підприємства обліковується котедж № 4 на АДРЕСА_1 первісною вартістю 26 234,54 грн. Крім того, в примітках інвентаризаційного опису зазначено, що котедж № 4 введено в експлуатацію актом Державної технічної комісії від 20 березня 2000 року.
ВАТ "Губиниський цукровий завод" листом від 12 серпня 2008 року № 1838 надав до Фонду інформацію щодо державного майна, яке знаходиться у підприємства на балансі станом на 31 грудня 2007 року, але відповідно до наданої інформації, котедж № 4 вже не знаходився на балансі підприємства.
Фонд листом від 23 вересня 2009 року № 11-17-07936 звернувся до Новомосковського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" з проханням надати копію договорів купівлі-продажу від 18 листопада 2008 року ВМА № 336859 та ВМА № 336846 відносно відчуження державного майна - котеджу № 4 на АДРЕСА_1 . Відповідь не надійшла.
Новомосковська міжрайонна прокуратура листом від 17 травня 2010 року № 1796 звернулася до Новомосковського районного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" щодо надання інформації щодо котеджу за адресою: АДРЕСА_1 .
Новомосковське районне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" листом від 20 травня 2010 року № 55 надало копію інвентаризаційної справи щодо об`єкта нерухомого майна - котеджу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Фонду з матеріалів інвентаризаційної справи стало відомо, що 20 березня 2000 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області винесене розпорядження № 160, відповідно до якого були затверджені акти прийомки в експлуатацію та прийняте рішення про оформлення права власності ВАТ "Губиниський цукровий завод" на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначав, що на підставі зазначеного розпорядження ВАТ "Губиниський цукровий завод" було видане свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
26 травня 2000 року проведені загальні збори ВАТ "Губиниський цукровий завод" на яких прийняте рішення про передачу житлового фонду, що не увійшло в оціночну вартість приватизації підприємства на баланс Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме ВАТ "Губиниський цукровий завод" передає на баланс Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області частину одноквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, яка була побудована до початку приватизації (на суму 26 385,00 грн).
Також, 17 серпня 2000 року на підставі розпорядження Виконавчого комітету Губиниської селищної ради прийняте рішення про оформлення права власності: на 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - за Територіальною громадою Губиниської селищної ради; на 47/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - за ВАТ "Губиниський цукровий завод".
19 вересня 2000 року ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ВАТ "Губиниський цукровий завод" продало, а ОСОБА_1 купив 47/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а угодою від 02 квітня 2008 року зазначений договір було розірвано.
19 вересня 2000 року між Територіальною громадою Губиниської селищної ради та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого Територіальна громада Губиниської селищної ради продала, а ОСОБА_1 купив 3/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
18 листопада 2008 року між ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ВАТ "Губиниський цукровий завод" продало, а ОСОБА_2 купила 47/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
20 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила 3/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважав, що спірне нерухоме майно перебувало у власності держави, не увійшло до статутного фонду підприємства ВАТ "Губиниський цукровий завод", а тому рішення про визнання за товариством права власності на спірне майно є протиправним.
Фонд державного майна не надавав дозволу на відчуження спірного нерухомого майна держави, в зв`язку з чим, рішення загальних зборів ВАТ "Губиниський цукровий завод" в частині передачі на баланс Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 є недійсним.
Також позивач зазначав, що оскільки рішення та видані на їх підставах свідоцтва порушують право держави, як власника майна, вони повинні бути визнані недійсними.
Крім того, ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_1 не були власниками спірного нерухомого майна, не мали права на його відчуження, договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна також повинні бути визнані недійсними.
Таким чином, позивач вважав, що спірне майно вибуло з власності держави не з її волі іншим шляхом, а тому воно може бути витребуване у добросовісного набувача.
Ураховуючи викладене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
визнати незаконним пункт 2 розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області "Про прийомку в експлуатацію житлового будинку в с. Губиниха-1" від 20 березня 2000 року;
визнати недійсним свідоцтво про право власності ВАТ "Губиниський цукровий завод" від 23 березня 2000 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, видане Новомосковською районною державною адміністрацією;
визнати недійсними рішення загальних зборів ВАТ "Губиниський цукровий завод", які відбулись 26 травня 2000 року в частині передачі на баланс Губиниської селищної ради частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
витребувати у Виконавчого комітету Губиниської селищної ради розпорядження, на підставі яких було видано свідоцтва про право власності від 17 серпня 2000 року № 40, відповідно до яких 47/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 належить ВАТ "Губиниський цукровий завод" та 3/50 частини житлового будинку належить Територіальній громаді в особі Губиниської селищної ради та визнати незаконними витребувані у Виконавчого комітету Губиниської селищної ради розпорядження;
визнати недійсним свідоцтво про право власності ВАТ "Губиниський цукровий завод" від 17 серпня 2000 року № 40 видане Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради на 47/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати недійсним свідоцтво про право власності Територіальної громади в особі Губиниської селищної ради від 17 серпня 2000 року № 40 видане Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради на 3/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 19 вересня 2000 року № 2-2825 укладений між Територіальною громадою в особі Губиниської селищної ради та ОСОБА_1 на 3/50 частин житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18 листопада 2008 року № 3350 укладений між ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_2 на 47/50 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 20 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
визнати право державної власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області;
витребувати у ОСОБА_2 із незаконного володіння житловий будинок на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року позов задоволено.
Визнано незаконним пункт 2 розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області "Про прийомку в експлуатацію житлового будинку в с. Губиниха-1" від 20 березня 2000 року в частині видачі ВАТ "Губиниський цукровий завод" свідоцтво про право власності житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано незаконним свідоцтво про право власності, видане Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23 березня 2000 року на право власності ВАТ "Губиниський цукровий завод" на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Визнано недійсними рішення загальних зборів ВАТ "Губиниський цукровий завод" від 26 травня 2000 року в частині передачі на баланс Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Визнано недійсним розпорядження Виконавчого комітету Губиниської селищної ради від 17 серпня 2000 року відповідно до якого прийняте рішення про оформлення права власності: на 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - за Територіальною громадою Губиниської селищної ради; на 47/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ВАТ "Губиниський цукровий завод".
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 17 серпня 2000 року Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради від 17 серпня 2000 року про право власності Територіальної громади Губиниської селищної ради на 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 17 серпня 2000 року Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради від 17 серпня 2000 року про право власності ВАТ "Губиниський цукровий завод" на 47/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 18 листопада 2008 року між ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ВАТ "Губиниський цукровий завод" продало, а ОСОБА_2 купила 47/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 19 вересня 2000 року ВАТ "Губиниський цукровий завод" та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ВАТ "Губиниський цукровий завод" продало, а ОСОБА_1 купив 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 20 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила 3/50 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано право Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
Стягнуто з Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
Стягнуто з ВАТ "Губиниський цукровий завод" на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
Стягнуто з Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно вибуло з власності держави не з її волі іншим шляхом, а тому воно може бути витребуване у добросовісного набувача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушеного права, як визнання свідоцтва про право власності незаконним, а належним способом захисту є визнання свідоцтва про право власності недійсним або скасування такого свідоцтва, чого не було заявлено позивачем. Позовні вимоги є не конкретизованими, а позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
За спірною адресою є зареєстрованими та проживають неповнолітні особи, однак суд першої інстанції ухвалюючи рішення не врахував зазначені обставини та не вирішив питання щодо залучення до участі у справі орган опіки та піклування, оскільки в спірному житловому будинку проживають та зареєстровані неповнолітні діти.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що спірний об`єкт нерухомого майна на час його вибуття був незавершений будівництвом із 30 % ступені готовності та фактично це був фундамент будівлі, яку не було прийнято в експлуатацію, а на сьогодні того об`єкту не існує, є інший об`єкт, з іншими характеристиками, який зареєстрований як житловий будинок, введений в експлуатацію, який використовується як житло. Для визначення параметрів конкретного спірного об`єкту, чи можливо його на час розгляду справи виділити, для визначення його вартості, характеристик та розміру необхідні спеціальні знання. Однак, суду апеляційної інстанції не було заявлено клопотань щодо призначення відповідної судової експертизи.
Судом першої інстанції не враховано співмірності та балансу інтересів сторін, не встановлено дійсного стану спірного об`єкту нерухомого майна.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не визначився з підставами позову та нормою права, яка підлягає застосуванню та помилково одночасно застосував до спірних правовідносин норми статті 215, 216, 388 ЦК України, що є взаємовиключним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, Фонд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.