Постанова суду № 1003/11357/12 від 19.07.2021 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 02 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком...

Постанова

Іменем України

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 1003/11357/12

провадження № 61-727св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум", правонаступником якого є ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Глотова Юрія Олександровича на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" (далі - ПАТ "Банк "Форум") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 02 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум"), який змінив назву на ПАТ "Банк "Форум", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0235/08/01-ZL, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 1 750 000 доларів США під 13,45 % річних з кінцевим терміном повернення до 02 червня 2018 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором станом на 04 травня 2012 року в нього утворилася заборгованість перед банком у розмірі 2 092 448,04 доларів США, що еквівалентно 16 718 459,59 грн, та 814 896,96 грн, з яких: 390 661,09 доларів США - прострочене тіло кредиту, 1 220 956,56 доларів США - поточне тіло кредиту, 460 886,62 доларів США - прострочені проценти, 19 943,77 доларів США - поточні проценти, 814 896,96 грн - пеня. Враховуючи викладене, ПАТ "Банк "Форум" просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 2 092 448,04 доларів США, що станом на 04 травня 2012 року еквівалентно 16 718 459,59 грн, та пеню в розмірі 814 896,96 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року, яке набрало законної сили 04 вересня 2012 року, позов ПАТ "Банк "Форум" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Форум" заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 118 450,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Відстрочено виконання рішення суду на 8 місяців.

У травні 2020 року ОСОБА_1 як правонаступник ПАТ "Банк "Форум" звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути повну суму заборгованості, яка підлягала стягненню з відповідача, а саме: 2 092 448,04 доларів США, що станом на 04 травня 2012 року еквівалентно 16 718 459,59 грн, та пеню в розмірі 400 000 грн. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що в позовній заяві банк просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту та процентами саме в іноземній валюті, що на 04 травня 2012 року становило визначений за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалент у національній валюті України, та пеню в розмірі 814 896,96 грн. В мотивувальній частині свого рішення місцевий суд зазначив, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі, яка складається із заборгованості за тілом кредиту і процентами в розмірі 2 092 448,04 доларів США, що становить 16 718 459,59 грн, та пенею, нарахованою за несплату тіла кредиту, - 400 000 грн, а всього - 17 118 450,60 грн. Разом з тим вказані обставини не знайшли свого відображення в резолютивній частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року, в якій судом було визначено стягнення з боржника суми у гривневому еквіваленті.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2020 року у складі судді Орєхова О. І. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Викладено другий абзац резолютивної частини рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року в такій редакції: стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Форум" заборгованість за тілом кредиту та відсоткам в розмірі 2 092 445,04 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 04 травня 2012 року становило 16 718 450,59 грн, та пеню, нараховану за несплату тіла кредиту, в сумі 400 000 грн, а всього - 17 118 450,60 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 3 219 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року заборгованість за тілом кредиту та процентами, яка підлягала стягненню, була встановлена в доларах США з подальшим визначенням її еквіваленту в національній валюті України. А відтак, оскільки в резолютивній частині вказаного рішення не зазначено точної грошової суми, присудженої до стягнення, про яку йшлося в позові, і як про це зроблено висновки в мотивувальній частині рішення, то наявні підстави для ухвалення додаткового рішення в цій справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Лефор Г. І. задоволено. Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2020 року скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не є учасником справи, а набув право вимоги за виконавчим листом в порядку правонаступництва на стадії виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року, з часу ухвалення якого та до моменту відступлення права вимоги первісним стягувачем - ПАТ "Банк "Форум" не заявлялося будь-яких вимог щодо винесення додаткового рішення або уточнення/роз`яснення резолютивної частини основного рішення. Всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року при заміні стягувача у виконавчому провадженні № 39549054 з примусового виконання виконавчого листа № 1003/11357/12, виданого 05 серпня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором правонаступником ОСОБА_1 було зазначено розмір заборгованості саме в сумі 17 118 450,60 грн, тобто в національній валюті України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Глотов Ю. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, а додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2020 року залишити в силі.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду у правовідносинах, що виникають щодо подання заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме, чи може сторона виконавчого провадження (стягувач), який набув право вимоги за кредитним договором, з метою захисту своїх прав звернутися до суду за ухваленням додаткового рішення.

У лютому 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лефор Г. І. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

09 лютого 2021 року справа № 1003/11357/12 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що в липні 2012 року ПАТ "Банк "Форум"звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 02 червня 2008 року № 0235/08/01-ZL в сумі 2 092 448,04 доларів США, що станом на 04 травня 2012 року еквівалентно 16 718 459,59 грн, та пеню в розмірі 814 896,96 грн.

В мотивувальній частині вказаного рішення місцевий суд зазначив, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню в сумі, яка складається із заборгованості за тілом кредиту і процентами в розмірі 2 092 448,04 доларів США, що становить 16 718 459,59 грн, та пенею, нарахованою за несплату тіла кредиту, - 400 000 грн, а всього - 17 118 450,60 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначена норма кореспондується з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора можлива поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача ПАТ "Банк "Форум" у виконавчому провадженні ВП № 39549054 щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року у справі за позовом ПАТ "Банк "Форум" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором його правонаступником - ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 . Замінено стягувача ПАТ "Банк Форум" у виконавчому провадженні ВП № 39549054 з примусового виконання виконавчого листа № 1003/11357/12, виданого 05 серпня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" в сумі 17 118 450,60 грн його правонаступником - ОСОБА_1 .

Вказаним судовим рішенням встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Б. О. від 29 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження № 39549054 з примусового виконання виконавчого листа № 1003/11357/12, виданого 05 серпня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" в сумі 17 118 450,60 грн. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05 липня 2018 року вказаний виконавчий лист передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області. На підставі постанови Правління НБУ від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 з 16 червня 2014 року розпочалася процедура ліквідації ПАТ "Банк Форум". Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було організовано проведення відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу прав вимог за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою, зокрема й за кредитним договором від 02 червня 2008 року № 0235/08/01-ZL, укладеним між АКБ "Форум", який змінив назву на ПАТ "Банк "Форум", та ОСОБА_2 . Згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-10-11-000019-b з продажу кредитного портфелю ПАТ "Банк Форум" переможцем електронних торгів стала ОСОБА_3 30 листопада 2018 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_3 укладено договори про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами яких банк (первісний кредитор) відступає шляхом продажу ОСОБА_3 (новому кредитору) права вимоги за кредитними та іпотечними договорами, в тому числі укладеними з ОСОБА_2 . 22 та 23 грудня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договори про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за якими право вимоги за вищезгаданими кредитним та іпотечним договорами, укладеними між банком та ОСОБА_2, відступлені ОСОБА_1 .

У вересні 2019 року ОСОБА_1 як правонаступникПАТ "Банк Форум" звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про виправлення описки в рішенні цього ж суду, ухваленого 23 серпня 2012 року в справі за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій посилався на те, що в мотивувальній частині свого рішення місцевий суд зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі, яка складається із заборгованості за тілом кредиту і процентами в розмірі 2 092 448,04 доларів США, що становить 16 718 459,59 грн, та пенею, нарахованою за несплату тіла кредиту, - 400 000 грн, а всього - 17 118 450,60 грн, однак в резолютивній частині - заборгованість стягнута у гривневому еквіваленті в сумі 17 118 450,60 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року з огляду на те, що сума заборгованості, визначена до стягнення з ОСОБА_2, що відображено в резолютивній частині рішення, була обчислена саме в національній валюті України - гривні за офіційним курсом НБУ до долара США станом на 04 травня 2012 року, а не у валюті зобов`язання. Мотивувальна ж частина рішення містить посилання на розмір заборгованості за тілом кредиту та відсоткам у валюті зобов`язання - 2 092 445,04 доларів США, який і було перераховано у гривневому еквіваленті на ту дату, яку позивач ПАТ "Банк Форум" зазначив у позовній заяві та розрахунках. Визначення судом в резолютивній частині рішення суми заборгованості лише у гривні без зазначення її доларового еквівалента не є опискою в розумінні статті 269 ЦПК України, а тому заява про виправлення описки не обґрунтована, оскільки змінює зміст судового рішення, що є недопустимим. ОСОБА_1 не є учасником справи № 1003\11357\2012, а є правонаступником позивача ПАТ "Банк Форум" на стадії виконання судового рішення, і розмір його вимог до боржника ОСОБА_2 визначено в постанові Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року при вирішенні питання про заміну стягувача саме в сумі 17 118 450,60 грн, тобто так, як зазначено в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2012 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У наведеній правовій нормі міститься виключний перелік умов, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення. Тлумачення частин першої та другої статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 цього Кодексу.

Крім того, додаткове рішення шляхом його подальшого виконання спроможне забезпечити реальний захист прав та інтересів позивача, з метою відновлення або захисту яких останній звертався до суду з конкретно визначеними позовними вимогами, які суд за відсутності процесуальних перешкод повинен вирішити по суті.

При цьому необхідно враховувати, що виконання судових рішень є складовою частиною судового розгляду, а також важливим фактором, що забезпечує захист прав і законних інтересів громадян.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Таким чином, навіть у випадку переходу права вимоги за кредитним договором до іншої особи (сингулярне правонаступництво) після ухвалення рішення місцевим судом, цивільний процесуальний закон не забороняє новому кредитору як стороні у зобов`язанні, якого стосується спір, звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, якщо існують передбачені статтею 270 ЦПК України умови та не закінчився строк на виконання рішення суду.

................

Перейти до повного тексту