ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16469/15
адміністративне провадження № К/9901/31423/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника відповідача Кокизи Н.В.,
розглянув в судовому як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіз" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Бєлова Л.В.) у справі №826/16469/15.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербіз" (далі - ТОВ "Інтербіз") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 20.02.2015 № 0000772204 і № 0000782204, складені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 369/26-56-22-04-09/35464180 від 29.01.2015, в частині не охопленій рішеннями про застосування податкового компромісу, тобто у неузгодженій сумі 2 291 230 грн.;
визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо зміни предмету перевірки, визначеного у постанові про призначення перевірки старшого слідчого СУ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Люліна І.В. від 24.10.2014 у рамках кримінального провадження № 32014100050000032 згідно Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2016 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2015 №0000772204 і №0000782204, в частині, не охопленій рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування податкового компромісу від 15.04.2015 №55/26-56-22-04, та ухвалено в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.02.2015 №0000772204 і №0000782204, в частині, не охопленій рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування податкового компромісу від 15.04.2015 №55/26-56-22-04.
В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2016 залишено без змін.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 в частині задоволення позову та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2016.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Подільському районі ГУДФС у м. Києві посилається на те, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальників, позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення ними податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг у спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на формування податкового обліку.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу "Інтербіз" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на її правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44116011), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Інтербіз" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.10.2013 по 30.09.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.01.2015 № 369/26-56-22-04-09/35464180, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
підпункту 14.1.27 пункту 14.2 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивач занизив податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 1 778 473 грн., з огляду на неправомірне формування ТОВ "Інтербіз" показника витрат у розмірі 9 360 383 грн. шляхом включення до їх складу сум витрат на придбання послуг у суб`єктів підприємницької діяльності ПП "Малахіт-2004", ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Девайн Інтервест" і ТОВ "Глобал-Проект";
пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при віднесенні до складу податкового кредиту за звітні періоди у 2013 - 2014 роках суми податку на додану вартість (всього у розмірі 3 262 884 грн.) на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів ПП "Малахіт-2004", ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Девайн Інтервест", ТОВ "Глобал-Проект", ТОВ "Інфоколл центр про", ПП "Кінос", ТОВ "Рокдейл", ТОВ "Крістал-Торг", ТОВ "Мані-Тайм", ТОВ "ПМК Арт-Трейд", ТОВ "Прайм Комерс", ТОВ "Протсіті-Груп", ТОВ "Рікон Оптіма", ТОВ "Топфер-Україна", ТОВ "Юнікон-С" і ТОВ "Колвест Плюс".
Висновки контролюючого органу про нереальність правочинів позивача з названими підприємствами та відсутність у ТОВ "Інтербіз" правових підстав для формування витрат і податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій мотивовані наступним: ненаданням позивачем до перевірки оригіналів первинних та інших документів по взаємовідносинам з усіма контрагентами (в тому числі інших документів, окрім тих, що були вилучені працівниками СУ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві по взаємовідносинам з ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Інфоколл центр про" і ПП "Малахіт-2004" згідно протоколу обшуку від 03.07.2014); встановлення в ході проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014230000000001 від 09.01.2014 фактів безтоварності операцій ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Інфоколл центр про" і ПП "Малахіт-2004" з рядом підприємств. А саме у ході досудового розслідування встановлено, службові особи ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581) протягом січня - серпня 2013 року шляхом відображення в податковому обліку фінансово-господарських взаємовідносин з ПІТ "Промагропослуга" (код ЄДРПОУ 38474783) та ТОВ Фірма "Борисфен" (код ЄДРПОУ 13455972) ухилилися від сплати податку на додану вартість на загальну суму 2 906 279 грн., що є особливо великим розміром. Також допитаний 04.07.2014 в якості свідка ОСОБА_1 показав, що зареєстрував на своє ім`я ряд підприємств без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, які використовувалися для проведення незаконної діяльності, направленої на конвертацію коштів, для формування схемного податкового кредиту з ПДВ для ряду підприємств, в т.ч. ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Інфоколл центр про" і ПП "Малахіт-2004" (копія цього протоколу допиту свідка від 04.07.2014, складеного в межах кримінального провадження № 32014100050000032, наявна у матеріалах справи); наявністю ряду актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача; наявністю інформації про внесення до ЄДР відомостей про відсутність контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням або не підтвердження відомостей щодо таких юридичних осіб; наявністю податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача основних засобів і достатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності; встановленням згідно даних АІС "Податковий блок" відомостей про наявні розбіжності по задекларованим сумам податку на додану вартість (тобто, недекларування контрагентами-постачальниками сум податкових зобов`язань по операціях з ТОВ "Інтербіз"), та розбіжності у номенклатурах податкових накладних контрагентів позивача щодо реалізованих та придбаних товарів за ланцюгом постачання.
20.02.2015 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0000772204, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 894 326 грн., в тому числі 3 262 884 грн. за основним платежем, 1 631 442 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
№ 0000782204, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 223 091 грн., в тому числі 1 778 473 грн. за основним платежем, 444 618 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
06.04.2015 та 07.04.2015 позивач звернувся до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявами про застосування процедури податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях від 20.02.2015 № 0000772204 і № 0000782204 в частині взаємовідносин з контрагентами ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" за період з до 01.04.2014.
15.04.2015 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 55/26-56-22-04 про погодження процедури застосування податкового компромісу (часткового) за заявою ТОВ "Інтербіз" (вх. № 80/ПК від 06.04.2015), згідно якого визначено, що податкові зобов`язання за процедурою застосування податкового компромісу з податку на прибуток за період до 01.04.2014 по взаємовідносинах позивача з ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" становлять 1 755 680 грн., а з них 5% від суми задекларованого зобов`язання - 87 784 грн., що підлягають сплаті до бюджету, та податкові зобов`язання за процедурою застосування податкового компромісу з податку на додану вартість за той самий період і по взаємовідносинах з тими ж товариствами складають 2 421 058 грн., а з них 5% від суми задекларованого зобов`язання - 121 052,90 грн., що підлягають сплаті до бюджету. Інші суми донарахованих сум зобов`язань по податках за період до 01.04.2014 по взаємовідносинах позивача з ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" у розмірі 95%, а також застосовані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 1 210 529 грн. та з податку на прибуток у розмірі 438 920 грн. вважаються погашеними.
Рішенням від 22.04.2015 № 87/26-56-15-01-40 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві погоджено процедуру застосування податкового компромісу за заявою ТОВ "Інтербіз" від 07.04.2015 № 242 до суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за період до 01.04.2015 по взаємовідносинам з ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" (у зв`язку поданою товариством уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, де зменшений показник витрат на суму 3 395 456 грн., та як наслідок задекларовано до сплати податок у розмірі 611 182 грн. з нарахуванням 5% штрафу в сумі 30 559 грн.) без проведення позапланової документальної перевірки.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків про дотримання позивачем законодавчих вимог при відображенні у податковій звітності операцій з придбання послуг у ряду підприємств.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що представлені підприємством копії первинних документів містять лише загальні нормативні та статистичні відомості, що не є достатнім підтвердженням фактичного виконання договорів з отримання позивачем спірних послуг.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не навів належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, зазначив, що, у матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення з приводу визнання спірних правочинів недійсними, немає вироків суду, які б набрали законної сили у кримінальних справах стосовно посадових осіб позивача чи його контрагентів за фактом скоєння злочинів, визначених статтями 205, 212 Кримінального кодексу України. Враховуючи відсутність жодних належних та допустимих доказів на підтвердження "фіктивного" характеру спірних господарських операцій та, як наслідок, відсутності у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за такими операціями.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, впродовж 2012 - 2014 років між ТОВ "Інтербіз", як замовником/орендарем, та іншими суб`єктами підприємницької діяльності (а саме: ПП "Малахіт-2004", ТОВ "Інфоколл", ТОВ "Девайн Інтервест", ТОВ "Глобал-Проект", ТОВ "Інфоколл центр про", ПП "Кінос", ТОВ "Рокдейл", ТОВ "Крістал-Торг", ТОВ "Мані-Тайм", ТОВ "ПМК Арт-Трейд", ТОВ "Прайм Комерс", ТОВ "Протсіті-Груп", ТОВ "Рікон Оптіма", ТОВ "Топфер-Україна", ТОВ "Юнікон-С" і ТОВ "Колвест Плюс"), як виконавцями/підрядниками, були укладені письмові договори щодо отримання платних послуг (надання в оренду обладнання та програмного забезпечення, надання послуг із обслуговування обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center), обслуговування та підтримку локальних мереж та маршрутизаторів на віддаленому доступі, виконання ремонтно-будівельних робіт, проведення рекламної кампанії).
За результатами дослідження наданих позивачем первинних та інших документів суд першої інстанції встановив наступне:
щодо документів по операціях з ТОВ "Девайн Інтервест", ТОВ "Глобал-Проект" і ТОВ "Рокдейл" - в текстах актів визначення технічного стану обладнання, що передається на обслуговування виконавцям на віддаленому доступі згідно спірних договорів, відсутні переліки такого обладнання (зокрема: інформація про типи, найменування, моделі, інвентарні номери та кількість відповідного обладнання); відсутність у матеріалах справи актів виконаних робіт по операціях ТОВ "Девайн Інтервест" за перевіряємий період (січень-березень 2013 року) на обсяги виконаних робіт, що відповідають даним податкових накладних; зі змісту податкових накладних та актів неможливо встановити конкретне обладнання, щодо якого мали надаватися послуги з обслуговування, підтримки та ремонту; відсутність у матеріалах справи додатків 2 до спірних договорів - спеціальних карток обліку з метою визначення вартості послуг з урахуванням фактичного обсягу наданих послуг/виконаних робіт, докази наявності у позивача відповідного обладнання - об`єкта спірних послуг;
щодо документів по операціях з ТОВ "Крістал-Торг" - з текстів доданих до матеріалів позову податкових накладних вбачається, що останні виписані на підставі іншого цивільно-правового, ніж наявний у матеріалах справи, а саме - договору № 41609/И від 01.12.2013; зі змісту актів здачі-прийняття робіт неможливо встановити вид та обсяг ремонтних робіт, визначити калькуляцію вартості робіт у відповідності до обсягів витрачених матеріалів і трудових ресурсів, місце проведення робіт та найменування об`єкту замовника; відсутністю у матеріалах справи додатку № 1 до спірного договору - договірної ціни на виконання робіт (де мають бути зафіксовані відомості про найменування, види і вартість матеріалів та обладнання, що мали застосовуватися підрядником при виконанні робіт), технічного завдання на виконання робіт, гарантійних документів постачальників і виробників відповідних матеріалів і обладнання, сертифікатів якості і відповідності на використані в роботі матеріали та обладнання, актів проміжного приймання та/або випробувань, складених та підписаних підрядником і технічним інспектором замовника, журналів позивача з доказами проведення інструктажів з охорони праці та/інших документальних доказів ознайомлення працівників підрядника з правилами безпеки на об`єкті, правила безпеки і плану здійснення робіт, розроблених підрядником на виконаня спірного договору;
щодо документів по операціях з ТОВ "Мані-Тайм" - зміст послуг згідно наданого акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 351 від 31.03.2014 та податкової накладної № 351 від 31.03.2014 не відповідає предмету договору, а саме містить відомості про виконання виконавцем робіт з розробки зовнішньої реклами, що умовами спірного договору не передбачалося. Документальних доказів внесення відповідних змін та доповнень до змісту спірного договору позивач суду не пред`явив; відсутність в матеріалах справи затвердженої сторонами адресної програми розміщення рекламоносіїв; відсутність в матеріалах справи документальних доказів руху між сторонами рекламних постерів, макетів рекламних зображень та інших матеріалів, необхідних для розробки та затвердження контрольного макету рекламного матеріалу; відсутність у матеріалах справи розрахунку спірних послуг;
щодо документів по операціях з ТОВ "Рікон Оптима" - зі змісту доданих до матеріалів позову актів наданих послуг неможливо встановити конкретні види та обсяги послуг, фактично надані виконавцем у відповідності до переліку послуг обумовлених у спірному договорі; в текстах цих актів відсутня інформація про передачу виконавцем замовнику будь-яких товарно-матеріальних цінностей, в тому числі зовнішніх носіїв інформації (дисків); відсутність у матеріалах справи організаційно-розпорядчих та інших документів замовника (наказів, розпоряджень, службових записок, доручень, графіків інструктажів, тощо), що засвідчують вжиття сторонами організаційних заходів для інструктажу персоналу замовника працівниками виконавця з відповідних питань (зокрема, формування організованих груп персоналу, погодження графіку інструктажів, забезпечення проведення інструктажів на місці), та призначення конкретної особи зі сторони замовника для взаємодії з виконавцем з питань виконання спірного договору; відсутність у матеріалах справи звітів виконавця за результатами надання окремих послуг, документальних доказів руху інформаційних (документів) та інших матріалів між сторонами в процесі виконання спірного договору; відсутність у матеріалах справи розрахунку вартості спірних послуг; відсутність у матеріалах справи документальних доказів надання відповідачу тексту лекції, що за змістом останньої була розроблена ТОВ "Рікон Оптима" та затверджена 30.06.2014 позивачем, під час проведення документальної перевірки та на момент складання оспорюваних податкових повідомлень-рішень;
щодо документів по операціях з ТОВ "Юнікон-С" - з текстів доданих до позову актів здачі-прийняття робіт неможливо встановити фактичний обсяг наданих послуг, період та місце їх надання, кількість розроблених рекламних матеріалів; відсутність у матеріалах справи документальних доказів руху інформаційних та інших матеріалів між сторонами в процесі виконання спірного договору (зокрема, в ході виготовлення та затвердження готової рекламної продукції), рахунків на оплату послуг, звітів відповідальної особи (працівника замовника) щодо перевірки якості та повноти виконання виконавцем робіт на місцях; фото-звітів виконавця; документальні докази створення позивачем робочих місць у м. Харкові;
щодо документів по операціях з ПП "Кінос" - зі змісту доданого до матеріалів позову акта здачі-прийняття робіт № 440 від 30.06.2014 неможливо встановити обсяг фактично наданих послуг, охоплену виконавцем територію, кількість задіяних трудових ресурсів (спеціалістів), кількість виготовленої рекламної продукції; відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну між сторонами інформаційними матеріалами (зокрема, бажаними критеріями та вимогами до розробки промоуторської кампанії) та погодження замовником концепції промоуторської кампанії, звітів організатора за результатами наданих послуг, організаційно-розпорядчих та інших документів щодо призначення конкретної особи зі сторони замовника для взаємодії з виконавцем з питань виконання спірного договору, перевірки якості та повноти наданих послуг на місці; невідповідність сум сплачених перерахованих позивачем платежів на користь контрагента вартості послуг, визначених в акті № 440 від 30.06.2014;
щодо документів по операціях з ТОВ "ПМК Арт-трейд" - додані до матеріалів позову первинні документи (акти, податкові накладні та платіжні доручення) складені на підставі договору № И090714 від 09.07.2014; відсутність в текстах актах наданих послуг посилань на найменування соціальних мереж, інтернет-сайтів, на яких мала розміщуватися реклама, та строків розміщення такої реклами; відсутність у матеріалах справи замовлень позивача на здійснення реклами; відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну сторонами інформаційними матеріалами (зокрема, проектами рекламних оголошень, оригінал-макетами реклами, рекламними родаками та банерами на електронних носіях);
щодо документів по операціях з ТОВ "Топфер-Україна" - зі змісту доданого до матеріалів позову акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити конкретні види та обсяги послуг, фактично наданих виконавцем у відповідності до переліку послуг обумовлених у спірному договорі; відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну сторонами інформаційними матеріалами (існуючою концепцією з проведення рекламних кампаній, вимог щодо цільової спрямованості рекламних кампаній, існуючих зведених бюджетів проведених рекламних кампаній, зразків рекламних компаній, проекту рекламної концепції замовника), запитів замовника;
щодо документів по операціях з ТОВ "Прайм Комерс" - зі змісту доданих до матеріалів позову актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити конкретні види та обсяги послуг, фактично наданих виконавцем у відповідності до переліку послуг обумовлених у спірному договорі; відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну між сторонами інформаційними матеріалами під час розробки та виготовлення рекламних матеріалів; організаційно-розпорядчих та інших документів щодо призначення конкретної особи зі сторони замовника для взаємодії з виконавцем з питань виконання спірного договору, перевірки якості та повноти наданих послуг на місці, фото-звітів виконавця;
щодо документів по операціях з ТОВ "Протсіті-груп" - відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну між сторонами інформацією та документами, рахунків на оплату послуг; в тексті акта відсутній перелік послуг відповідно до переліку послуг обумовлених у спірному договорі;
щодо документів по операціях з ТОВ "Колвест-плюс" - позивачем до матеріалів справи не були подані договір № ІНТ30/07 від 30.07.2014 щодо надання послуг промоушн та реклами та первинні документи до нього, що були безпосередньо об`єктом документальної перевірки. Пояснення щодо факту існування двох договорів з ідентичними реквізитами та так само первинних документів (актів здачі-виконання робіт (надання послуг) і податкових накладних) з аналогічними реквізитами та сумами по одному контрагенту позивач до суду не подав, пояснення щодо дійсних документальних підстав для декларування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Колвест-плюс" за перевіряємий період не навів;
щодо документів по операціях з ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" - в текстах актів наданих послуг ТОВ "Інфоколл" відсутні посилання на місце надання послуг, перелік фактично наданих послуг у відповідності переліку, що обумовлений в додатку до договору; в матеріалах справи відсутні списки персоналу ТОВ "Інфоколл", наданих позивачу для оформлення допуску на об`єкт останнього, документальні докази надання виконавцю обладнаних терміналів для персоналу останнього, організаційно-розпорядчих та інших документів щодо призначення конкретної особи зі сторони замовника для взаємодії з виконавцем з питань виконання спірного договору, документальні докази обміну інформаційними даними в процесі виконання договору, рахунки оплати вартості послуг.
з наданих позивачем документів (макетів постерів і банерів, макетів оформленя рекламних носіїв, матеріалів візуалізації розміщення рекламного щита, звіту щодо наданих юридичних послуг), які ідентифікуються ним як такі, що були оформлені ТОВ "Мані-Тайм", ТОВ "Прайм Комерс", ТОВ "ПМК Арт-трейд", ТОВ "Протсіті-Груп", не вбачається вказівок (посилань) на оформлення таких документів/передачу носіїв інформації.
Отже, в даному випадку, за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2015 по справі № 758/4072/15-к, винесена за результатом розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 32015100050000029, що надійшло разом з обвинувальним актом відносно директора ТОВ Інтербіз" ОСОБА_2, в межах розгляду якого суд встановив, що ОСОБА_2 обвинувачений у вчинені злочину передбаченого, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, - ухиленні від сплати податків у значних розмірах, шляхом відображення у податковій звітності протягом січня 2013 року - березня 2014 року показників витрат (9 240 422 грн.) і податкового кредиту з ПДВ (2 421 057 грн.), сформованих за результатами безтоварних операцій з ПП "Малахіт-2004" і ТОВ "Інфоколл" на підставі складених останніми актів виконаних робіт і податкових накладних.
Ухвалою районного суду від 15.04.2015 вказане кримінальне провадження № 32015100050000029 у відповідності до пункту 3 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України було закрито за нереабілітуючої підстави (згода ОСОБА_2 на закриття провадження у зв`язку з досягненням податкового компромісу).
Таким чином, враховуючи сукупний аналіз наведених обставин виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки та обставин встановлених під час судового розгляду, слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що позивач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, цін за спірними операціями або про їх прибутковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.09.2016 залишенню в силі.
Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -