ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
справа № 804/4675/16
адміністративне провадження № К/9901/31272/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника відповідача Леонова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №804/4675/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 (суддя Верба І.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 (головуючий суддя Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.),
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 №0000865000.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно акту відповідачем не було встановлено жодного порушення норм Податкового кодексу України, які визначають право платника податків на включення витрат до складу витрат при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток з боку позивача, оскільки витрати по операціям з ТОВ "Інтегрес", ТОВ "ТД "Содружество", ТОВ "Лувд", ПП "Метресурс", ТОВ "Альфа-Барс", які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, були відображені позивачем в обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення ним відповідних витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у справі №804/4675/16.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслані копії ухвали про відкриття касаційних проваджень та інформація про їхні права та обов`язки, надано строк для подачі заперечень на касаційні скарги.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги у справі №804/4675/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 касаційну скаргу у справі №804/4675/16 прийнято до провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 06.07.2021 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.07.2021.
В обґрунтування касаційної скарги податковий орган вказує, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом, посилаючись на податкову інформацію, контрагенти контрагентів позивача не придбавали товари реалізовані по ланцюгу постачання, отже неможливо встановити походження товару отриманого позивачем. Наведені висновки зроблені з огляду на основні види діяльності контрагентів контрагентів позивача та товари (послуги), які поставлялись (надавались), а також з огляду на неподання ними звітності та відсутністю за юридичною адресою, що свідчить про відсутність у контрагентів контрагентів позивача будь-яких основних засобів, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності. Таким чином, контрагентами контрагентів позивача не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами постачальниками при придбанні товарів (послуг) та з контрагентами покупцями при поставці товарів (послуг). У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначив, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими, вказує, що згідно позиції відповідача, позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України, проте контролюючим органом не викладено у чому конкретно полягає порушення цих законодавчих норм. Судами попередніх інстанцій встановлено, що операції з придбання товарів (послуг) позивачем є реальними, їх реальність підтверджується, в тому числі первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно з якими здійснювалось постачання, отримання, оплата та оприбуткування товару (послуг). Економічний зміст відповідних операцій з зазначеними контрагентами полягає в необхідності забезпечення позивачем нормальної господарської діяльності промислового підприємства, для чого ним здійснювалось придбання необхідного обладнання, запасних частин, сировини та послуг. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Під час судового розгляду в судовому засіданні представник податкового органу підтримав доводи та вимоги, викладені у касаційній скарзі. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони її правонаступником. З урахуванням положень статті 52 КАС України клопотання податкового органу судом задоволено.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" (скорочена назва - ПАТ "ХЦУ") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 03022016 №18/28-01-50/00292923, згідно висновків якого, контролюючим органом встановлено порушення позивачем:
пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 58ʼ 336ʼ 266,85грн.;
пункту 138.2, абзацу "є" підпункту 138.10.2, абзацу "в" підпункту 138.10.4 пункту 138.10. статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено збитки з податку на прибуток за 2014 рік на 4ʼ 647ʼ238,07грн.;
пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 статті 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість у сумі 15ʼ 916ʼ 607,59грн.;
пункту 198.1, пункту 198.2, статті 198 статті 201 Податкового кодексу України, а саме завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 389157, 24грн.;
пункту 164.2 статті 164, статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та з врахуванням вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункту 168.1.1 пункту 168.1, статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8918,10грн.;
пункту 2.11 глави 2 та пункту 7.41, пункту 7.43 глави 7 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження положення ведення касових операцій в національній валюті в Україні", а саме звітування працівників підприємства про витрачені готівкові кошти без підтверджуючих документів на загальну суму 41261,71грн., видача готівки в підзвіт без повного звітування щодо раніше виданих сум - на загальну суму 27920грн. та перевищення встановлених законодавством строків звітування - на загальну суму 8709,67грн.;
статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме повернення авансового платежу у розмірі 9000 Євро з порушенням законодавчо встановлених термінів нерезидентом Van Aalst Bulk Handling BV.
На підставі акту перевірки відповідачем, крім інших, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 №0000865000, яке є предметом спору у цій справі, та яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2ʼ 120ʼ 897,49грн., в тому числі за основним платежем на суму 1ʼ 413ʼ931,66грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 706965,83грн.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, натомість заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, контролюючим органом не доведено, що господарські зобов`язання не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені сторонами.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, висновки контролюючого органу про заниження податку на прибуток зроблені з огляду на те, що витрати по операціям з ТОВ "Інтегрес", ТОВ "ТД "Содружество", ТОВ "Лувд", ПП "Метресурс", ТОВ "Альфа-Барс", були враховані позивачем для визначення об`єкта оподаткування, тоді як контрагентами контрагентів позивача не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами постачальниками при придбанні товарів (послуг) та з контрагентами покупцями при поставці товарів (послуг). Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про те, що господарські операції, які відображені позивачем у досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, та, як наслідок, така діяльність позивача була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та збільшення собівартості придбаних та реалізованих товарів.
Судами з`ясовано, що Між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ТОВ "Інтегрес" (постачальник) було укладено договір поставки №04207 від 20.03.2013 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товари матеріально-технічного призначення на умовах, викладених в цьому договорі. Номенклатура та кількість товару визначаються на підставі специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, якість товару повинна відповідати технічним вимогам до товару, діючим ДСТУ, ГОСТ, технічним умовам, передбаченим технічним паспортом на товар, каталогами, кресленнями та підтверджуватись сертифікатом якості (відповідності) на товар. Постачальник поставляє товар покупцю автомобільним транспортом на умовах поставки DDP згідно Правил "Інкотермс" редакція 2000. Пункт поставки: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 37, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Донецька область, смт. Новоамвросієвське, вул. 12 грудня, 14, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", Амвросієвський філіал.
Конкретний пункт поставки визначається на підставі специфікацій на товар, які є невід`ємною частиною цього договору.
Ціна на товар, що поставляється за цим договором, вказується в специфікаціях до цього договору, загальна вартість цього договору визначається на підставі всіх видаткових накладних на поставку, підписаних сторонами цього договору та складає 1ʼ 500ʼ 000грн., крім того ПДВ 20% 300000грн., всього - 1ʼ 800ʼ 000грн.
Договір вступає в силу з 20.03.2013 та діє до 31.12.2014, а в частині виконання гарантійних зобов`язань та інших невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання (т.1 а.с.75-78).
На виконання умов цього договору контрагентами складені специфікації: на поставку важелів, струмознімача, процесору, блоку безпеки; на поставку циліндрів, ременів, пружинних блоків, планок натяжного пристрою, гвинтів, гайок, кришок, стаканів, каркасів, резини, стрічок та хомутів; на поставку блоку безпеки, внутрішньої системи протоколювання та USB-інтерфейсу; на поставку ременів, роликів, диску знищувача, підшипнику утилізатору.
Також, між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ТОВ "Інтегрес" (постачальник) було укладено договір поставки №06052 від 19.12.2013, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товари матеріально-технічного призначення на умовах, викладених в цьому договорі. Номенклатура та кількість товару визначаються на підставі специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, якість товару повинна відповідати технічним вимогам до товару, діючим ДСТУ, ГОСТ, технічним умовам, передбаченим технічним паспортом на товар, каталогами, кресленнями та підтверджуватись сертифікатом якості (відповідності) на товар.
Постачальник поставляє товар покупцю автомобільним транспортом на умовах поставки DDP згідно Правил "Інкотермс" редакція 2000. Пункт поставки: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна,1, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Петровського,37, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", Донецька область, смт. Новоамвросієвське, вул. 12 грудня, 14, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", Амвросієвський філіал.
Конкретний пункт поставки визначається на підставі специфікацій на товар, які є невід`ємною частиною цього договору.
Ціна на товар, що поставляється за цим договором, вказується в специфікаціях до цього договору, загальна вартість цього договору визначається на підставі всіх видаткових накладних на поставку, підписаних сторонами цього.
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2014, а в частині виконання гарантійних зобов`язань та інших невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання
На виконання умов цього договору контрагентами складені специфікації: на поставку тормозних дисків, цепного ролика, цепного колеса, шків, шлангів, зірочки; на поставку призмових шпонок, кілець, шлангів, фланців кріплення підшипників, циліндрів, конусів, тримачів, комплектів запчастин, шарнірів, вимикачів, коліс, валів, важелів, пластин, труб.
ТОВ "Інтегрес" поставлено на адресу ПАТ ""ХайдельбергЦемент Україна" товар, про що виписано документи: податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери; транспортування здійснено ТОВ "Нова Пошта" згідно товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.205-212, 224).
Отримання запасних частин представниками позивача від ТОВ "Інтегрес" здійснювалося згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавалися позивачем, що підтверджується Реєстром виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.213-216).
Факт здійснення позивачем розрахунку з ТОВ "Інтегрес" за поставлені товари у серпні, вересні, грудні 2013 року, квітні 2014 року підтверджується роздруківками з електронної системи платежів "клієнт-банк" з інформацією про платіжні доручення, згідно яким позивачем було здійснено оплату за товар, поставлений ТОВ "Інтегрес".
В матеріалах справи міститься довідка, з якої вбачається, що придбання товарів ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" у ТОВ "Інтегрес", зокрема, в серпні, вересні, грудні 2013 року і квітні 2014 року, здійснювалося для забезпечення потреб виробництва Криворізького заводу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" та Амвросіївської філії ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна". Позивач придбавав у ТОВ "Інтегрес" запчастини для пакувального обладнання виробництва Haver&Boecker (Німеччина), як у офіційного представника виробника-компанії Haver&Boecker (Німеччина) в Україні (т.1 а.с.110).
На підтвердження даних, що містяться у вказаній довідці, представником позивача надано суду: контракт №874 від 17.10.2006, укладений між позивачем (покупець) та Haver&Boecker (Німеччина) (продавець), згідно умов якого продавець зобов`язується поставити пакувальну лінію з пакувальною машиною Haver Roto-Packer типу 10 RSE у відповідності до специфікації, яка додається та є невід`ємною частиною даного контракту; перелік запчастин для пакувальних машин виробництва Haver&Boecker, які придбавалися ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" у ТОВ "Інтегрес" в серпні, вересні, грудні 2013 року і квітні 2014 року (т.1 а.с.115-123); копії заявок (т.1 а.с.111-114).
Відповідно до Сертифікату, виданого 07.11.2012, філіал ТОВ "Haver&Boecker Holding Gmbh" підтверджує, що компанія ТОВ "Інтегрес" є офіційним представником філіалу компанії "Haver&Boecker Holding Gmbh" на території України з постачання обладнання та запасних частин до нього виробництва "Haver&Boecker Manchinenfabrik" (Німеччина). Зазначений сертифікат виданий на підставі договору №83/01 від 20.11.2012 та діє до 31.12.2014 (т.1 а.с.124).
Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій з придбання запасних частин полягав в необхідності здійснення Позивачем технічного обслуговування обладнання виробництва компанії HAVER&BOECKER - пакувальної лінії з пакувальною машиною HAVER ROTO-PACKER типу 10 RSE, придбаної позивачем згідно зазначеного контракту, укладеному між компанією HAVER&BOECKER та позивачем, у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача, що підтверджується довідкою служби закупівель позивача вих. №1 від 01.06.2016.
ТОВ "Інтегрес" було обрано постачальником запасних частин для пакувальної лінії з пакувальною машиною виробництва компанії HAVER&BOECKER у зв`язку з тим, що дана компанія є офіційним представником філії компанії "Хавер і Бекер ГмбХ" на території України з постачання обладнання та запасних частин до нього виробництва "Haver & Boecker Maschinenfabrik" (Німеччина), що підтверджується вказаним сертифікатом від 07.11.2012.
Оскільки позивач мав на меті придбання запчастин для обладнання, виробленого компанією HAVER&BOECKER, а ТОВ "Інтегрес" було офіційним дилером даної компанії на території України, дане підприємство було внесене до Реєстру основних постачальників обладнання та запасних частин виробництва HAVER&BOECKER, що підтверджується Протоколом вибору основного постачальника 419 від 11.12.2013 (т.1 а.с.153-155).
Оскільки сума договорів перевищувала 500 тис. грн., їх укладення було погоджене Правлінням позивача, згідно вимогам пунктами 12.2. Статуту позивача, що підтверджується Витягами з Протоколів Правління позивача №3/2013 від 07.06.2013 та №14/2013 від 18.12.2013, Статуту позивача в редакції 2013 року (т.1 а.с.154-160).
При укладанні договорів з позивачем, ТОВ "Інтегрес" було надано копії правовстановлюючих та реєстраційних документів: Витягу зі Статуту ТОВ "Інтегрес", Виписки за ЄДРПОУ, Довідки з ЕДРПОУ, Довідки про взяття на облік платника податків, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.161-170).
Також, рішення про укладення договору з позивачем та надання повноважень керівнику ТОВ "Інтегрес" для підписання відповідного договору було прийняте Зборами засновників ТОВ "Інтегрес", яке викладене в Протоколі №1 від 15.03.2013 (т.1 а.с.171).
Між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ТОВ "Лувд" (постачальник) укладено договір поставки №07880 від 11.06.2014, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами та на умовах, визначених в додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору.
Поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 місце призначення склад покупця: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.Петровського, 37, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Донецька область, смт.Новоамвросієвське, вул. 12 грудня, 14, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" Амвросієвський філіал.
Загальна сума договору дорівнює сумі додатків до цього договору. Згідно пункту 10.1 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 (т.1 а.с.225-227).
До договору №07880 контрагентами складено додаток №2 від 11.06.2014 з визначенням номенклатури товару, що поставляється, а саме: вкладиша верхнього ВРС та вкладиша нижнього ВРС на загальну суму 28992грн., в тому числі ПДВ 4832грн. (т.1 а.с.228).
Окрім того, між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ТОВ "Лувд" (постачальник) було укладено договір поставки №09316 від 03.12.2014, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами та на умовах, визначених в додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору.
Поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP згідно Інкотермс 2010 місце призначення склад покупця: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 37, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"; Донецька область, смт. Новоамвросієвське, вул. 12 грудня, 14, вантажоотримувач - ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" Амвросієвський філіал.
Загальна сума договору дорівнює сумі додатків до цього договору. Згідно пункту 10.1 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 (т.1 а.с.230-232).
До договору №09316 контрагентами складено додаток №2 від 03.12.2014 з визначенням номенклатури товару, що поставляється, а саме швидкохідної передачі редуктора та муфти зубчатої на загальну суму 174720грн., в тому числі ПДВ 29120грн. (т.1 а.с.234).
ТОВ "Лувд" поставлено на адресу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" товар, про що виписано наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, Сертифікат якості, прибуткові ордери (т.2 а.с.46-50,61).
Отримання запасних частин представниками позивача від ТОВ "Лувд" здійснювалося згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавалися позивачем, що підтверджується Реєстром виданих Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.2 а.с.51-53).
Факт здійснення позивачем розрахунку із ТОВ "Лувд" за поставлені товари у грудні 2014 року підтверджується роздруківками з електронної системи платежів "клієнт-банк" з інформацією про платіжні доручення, згідно яким позивачем було здійснено оплату за товар, поставлений ТОВ "Лувд" (т.2 а.с.54).
Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій з придбання запасних частин полягав в необхідності здійснення позивачем технічного обслуговування технологічної лінії по виробництву цементу, у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача (довідка служби закупівель позивача вих. №2 від 01.06.2016, із зазначенням переліку заявок, згідно яким здійснювалася закупівля товарів у ТОВ "Лувд").
ТОВ "Лувд" було обрано постачальником за договором №07880, згідно Протоколу вибору постачальника №740 (18А254) від 28.05.2014, та за договором №09316 - згідно Протоколу вибору постачальника №961.
При укладанні договорів ТОВ "Лувд" було надано позивачу копії правовстановлюючих та реєстраційних документів: свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Довідки про взяття на облік платника податків, Довідки з ЄДРПОУ, Виписки з ЄДРПОУ, Витягу з ЄДРПОУ, Статуту ТОВ "Лувд", Рішення №2 від 15.11.2004 про обрання на посаду директора ТОВ "Лувд" (т.2 а.с.9-20).
Між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ПП "Метресурс" (постачальник) було укладено договір поставки №06805 від 11.03.2014 запасних частин. До договору №06805 контрагентами складено додатки.
ТОВ "Метресурс" поставлено на адресу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" товар, про що виписано наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, Сертифікат якості, прибутковий ордер (т.2 а.с.108-112, 118).
Отримання запасних частин представниками позивача від ПП "Метресурс" здійснювалося згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавалися позивачем, що підтверджується Реєстром виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.2 а.с.113).
Факт здійснення позивачем розрахунку із ПП "Метресурс" за поставлені товари у грудні 2014 року підтверджується роздруківками з електронної системи платежів "клієнт-банк" з інформацією про платіжні доручення, згідно яким позивачем було здійснено оплату за товар, поставлений ПП "Метресурс".
Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій з придбання запасних частин полягав в необхідності здійснення позивачем технічного обслуговування промислового обладнання, зокрема, залізничних колій, розташованих на території Криворізького заводу позивача, у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача згідно довідки служби закупівель позивача вих. №3 від 01.06.2016 із зазначенням переліку заявок, згідно яким здійснювалася закупівля товарів у ПП "Метресурс" (т.2 а.с.82).
При укладанні договору ПП "Метресурс" було надано позивачу копії правовстановлюючих та реєстраційних документів: Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Довідки про взяття на облік платника податків, Довідки з ЄДРПОУ, Свідоцтва про державну реєстрацію, Витягу зі Статуту "Метресурс", Протоколу №1 від 22.04.1999 про відкриття ПП "Метресурс" та призначення на посаду директора ПП "Метресурс" (т.2 а.с.85-94).
Між "ХайдельбергЦемент Україна" (покупець) та ТОВ "Торговий дім "Содружество" (продавець) було укладено договір №651 від 07.10.2009, згідно умов якого продавець передає у власність покупцю вапняк для флюсування виробництва ПАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" фракція 0-20 мм. ТУ У 3.88-00191856-025-99 зі змістом SIO не більше 3%, покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Згідно пункту 2.1 договору якість товару повинна відповідати ТУ У 3.88-00191856-025-99, вказаному в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. На підставі пункту 3.2 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна товару, форма розрахунків, а також порядок оплати транспортних видатків погоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору. Згідно розділу 7 цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.2014 року, проте в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т.2 а.с.212-213).
До договору контрагентами складено специфікації з визначенням номенклатури товару, що поставляється, умов та строків поставки (т.2 а.с.214-227).
ТОВ "Торговий дім "Содружество" поставлено на адресу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" вапняк, про що виписано наступні документи: податкові накладні, залізничні накладні, прибуткові ордери (т.3 а.с.123-127, 144).
Факт здійснення позивачем розрахунку із ТОВ "ТД "Содружество" за поставлені товари підтверджується роздруківками з електронної системи платежів "клієнт-банк" з інформацією про платіжні доручення, згідно яким позивачем було здійснено оплату за товар, поставлений ТОВ "ТД "Содружество" (т.3 а.с.128).
Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій з придбання вапняку для флюсування фракції - 20 мм полягав у необхідності забезпечення позивача сировиною для виробництва основного виду продукції позивача - цементу. Оскільки, вапняк є сировиною для виробництва клінкеру, з якого в подальшому позивачем виготовляється цемент.
Придбання позивачем вапняку у ТОВ "ТД "Содружество" здійснювалося згідно заявок фахівців технічних служб позивача у відповідності до довідки служби закупівель позивача вих.№ 4 від 01.06.2016 року, із зазначенням переліку заявок, згідно яким здійснювалася закупівля товарів у ТОВ "ТД "Содружество" протягом січня-березня 2013 року (т.2 а.с.228).
Також, між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (замовник) та ТОВ "Альфа-Барс" (виконавець) було укладено договір №1011 від 30.12.2010, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з цілодобової охорони об`єкта, майна, що на ньому знаходиться, та товарно-матеріальних цінностей замовника, забезпеченню по території об`єкту охорони дотримання пропускного та внутрішньо-об`єктного режиму, а також прийняттю необхідних заходів припинення та запобігання злочинів та правопорушень на території об`єкту охорони. Згідно пункту 1.2 договору об`єктом охорони, що охороняється виконавцем на умовах цього договору, є: територія Криворізького заводу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1); гірничий цех (с. Жовте, Апостолівського району, вул. Цементників, 15).
Щомісячна вартість охоронних послуг виконавця визначена Протоколом погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною договору та складає 250560грн., в тому числі ПДВ 20%. Загальна сума договору орієнтовно складає 3006720 грн. з урахуванням 20%ПДВ. Згідно пункту 9.9 договору цей договір укладений строком на 1 рік: з 17.11.2010 по 31.12.2011 та вступає в силу з 17.11.2010 (т.3 а.с.145-148).
До договору укладено додаткову угоду №1 від 30.12.2011 року, якою збільшена загальна сума договору, яка орієнтовно складає 6013440грн. з урахуванням ПДВ 20% (т.3 а.с.149).
Окрім того, між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (замовник) та ТОВ "Альфа-Барс" (виконавець) укладено договір №277 від 02.04.2012, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з цілодобової охорони об`єкта, майна, що на ньому знаходиться, та товарно-матеріальних цінностей замовника, забезпеченню по території об`єкту охорони дотримання пропускного та внутрішньо-об`єктного режиму, а також прийняттю необхідних заходів припинення та запобігання злочинів та правопорушень на території об`єкту охорони. Згідно пункту 1.2 договору об`єктом охорони, що охороняється виконавцем на умовах цього договору, є територія Херсонського цементного терміналу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" за адресою Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й кілометр.
На підставі пункту 4.1 договору вартість охоронних послуг є договірною та складає 14,50 грн., в тому числі ПДВ 20%. Загальна сума договору орієнтовно складає 20000грн. з урахуванням 20%ПДВ. Згідно пункту 9.9 договору цей договір діє з моменту підписання та до 31.12.2013 (т.3 а.с.150-153).
ТОВ "Альфа-Барс" надано позивачу послуги з охорони об`єктів, визначених договорами, про що складені наступні документи: акти здачі-приймання робіт, податкові накладні (т.3 а.с.172-173, 187).
Факт здійснення позивачем розрахунку із ТОВ "Альба-Барс" за поставлені товари підтверджується роздруківками з електронної системи платежів "клієнт-банк" з інформацією про платіжні доручення, згідно яким позивачем було здійснено оплату за послуги, надані ТОВ "Альфа-Барс" (т.3 а.с.174).
Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій полягала в необхідності забезпечення збереження майна позивача. ТОВ "Альфа-Барс" надавало послуги на підставі Ліцензії серія AB №507571, виданої Міністерством внутрішніх справ України 12.05.2010 для надання ТОВ "Альфа-Барс", зокрема, послуг, пов`язаних з охороною державної та іншої власності (т.3 а.с.154).
З урахуванням викладеного, суди констатували, що поставлені контрагентами-постачальниками позивача товари, були використані у господарській діяльності з ремонту обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів документів на списання матеріалів, вимогами, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих об`єктів, актами на витрачені при ремонті матеріали та повернення залишків, актами приймання виконаних підрядник робіт з виконавцями ремонту, актами про списання сировини та добавок у виробництво, та виробничими звітами (т.3 а.с.207-т.5 а.с.31).
Судами враховано, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Наявність таких документів судами не встановлена.
З оскаржуваних судових рішень слідує, що позивачем надані до суду як первинні бухгалтерські документи, так і всі інші документи, якими оформлені операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно - матеріальних та отримання послуг у ТОВ "Інтегрес", ТОВ "ТД "Содружество", ТОВ "Лувд", ПП "Метресурс", ТОВ "Альфа-Барс".
При цьому, податковий орган ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів. Відповідачем не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема, відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.
Твердження відповідача про можливі порушення податкового законодавства контрагентами постачальників позивача не можуть впливати на господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Інтегрес", ТОВ "ТД "Содружество", ТОВ "Лувд", ПП "Метресурс", ТОВ "Альфа-Барс".
Судами наголошено, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Податковий кредит та валові витрати можуть формуватися платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто, за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов`язань суб`єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.
При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів не може сама по собі свідчить про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
На підставі матеріалів справи суди дійшли висновку, що угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.
Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суди також зазначили, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованим як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, отже, останні мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту. Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано.
Таким чином, на думку судів попередніх інстанцій, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.
Судами на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт отримання позивачем товарів та послуг документально підтверджено. Відтак, за результатами дослідження наявних у справі доказів суди констатували, що на підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами в матеріалах справи містяться документи, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання господарських операцій.
Судами встановлено, що у податкового органу наявні зауваження щодо формальних реквізитів первинних документів по господарським операціям. При цьому, відповідачем не надано до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності службових осіб контрагента щодо наведених господарських операцій. Також, відповідачем не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з контрагентом.
Контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.
Отже висновки відповідача, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судами під час розгляду справи.
Разом з тим, касаційний суд відзначає, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.
Суд касаційної інстанції з урахуванням вказаного, дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Як унормовано положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактично доводи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено правильні висновки щодо їх необґрунтованості. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями КАС України.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 52, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -