ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 240/7604/19
адміністративне провадження № К/9901/33171/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/7604/19
за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Коростишівське ОУ ПФУ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів Франовської К.С., Совгири Д.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправним дії Коростишівського ОУ ПФУ щодо відмови зарахувати до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком стаж його роботи водієм на міському маршруті з 20.01.1988 по 05.09.2003 в Коростишівському автотранспортному підприємстві №11842 та призначенні йому пільгової пенсії за віком;
зобов`язати Коростишівське ОУ ПФУ зарахувати до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком період роботи з 20.01.1988 по 05.09.2003 на посаді водія міського маршруту у Коростишівському автотранспортному підприємстві №11842, відповідно до записів у трудовій книжці і призначити йому пільгову пенсію за віком з 30.01.2019, з моменту звернення до органу пенсійного забезпечення.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період його роботи із 20.01.1988 по 05.09.2003 у Коростишівському автотранспортному підприємстві №11842.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2019 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправними дії Коростишівського ОУ ПФУ щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи на посаді водія міського маршруту із 20.01.1988 по 05.09.2003 в Коростишівському автотранспортному підприємстві №11842 до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком;
зобов`язав Коростишівське ОУ ПФУ зарахувати період роботи ОСОБА_1 із 20.01.1988 по 05.09.2003 на посаді водія міського маршруту у Коростишівському автотранспортному підприємстві №11842 до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком згідно із пунктом "з" статті 13 Закону №1788-XII та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2019;
в решті позовних вимог - відмовив.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.10.2019 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 26.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 05.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що 30.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за вислугу років.
При зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подав, зокрема: копію та оригінал трудової книжки, довідку Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Коростишівське автотранспортне підприємство 11842" від 14.03.2019 №5 "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", виписки з наказів про прийом на роботу та про перейменування підприємства.
Листом від 06.02.2019 №1857/03 Коростишівське ОУ ПФУ відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, Коростишівське ОУ ПФУ відмовило заявнику в її призначенні та повідомило, що надана довідка від 14.03.2019 №5, видана ПАТ "Коростишівське автотранспортне підприємство 11842" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній є необґрунтованою, оскільки при перевірці вказаної довідки (Акт від 05.04.2019 №2160 про результати перевірки обґрунтованості довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення, пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній) було виявлено, що документи, які підтверджують відомості, зазначені у довідці, на підприємстві відсутні.
Також суди встановили, що згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивача він 12.12.1984 прийнятий водієм вантажного автомобіля на Коростишівське автопідприємство 05035, яке згідно із записом від 15.06.1986 №4 перейменовано в Коростишівське АТП 11842.
20.01.1988 у трудовій книжці позивача зроблено запис №5 на підставі наказу від 18.01.1988 №5-ок про те, що позивач з 20.01.1988 переведений водієм автобусної колони 3 класу, міський маршрут, а 24.06.1991 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію водія 2 класу.
Відповідно до запису від 24.11.1994 Коростишівське АТП 11842 перетворено у Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) Коростишівське АТП 11842, а 05.09.2003 позивач звільнений з роботи за власним бажанням, підстава внесення запису: наказу від 05.09.2003 №9-ок (запис №7).
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що характер роботи позивача (водій автобуса на міських пасажирських перевезеннях) у період з 20.01.1988 по 05.09.2003 детально підтверджено відповідними записами у трудовій книжці, що виключає необхідність підтверджувати наявність трудового стажу за допомогою довідки, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка за відсутності належних доказів протилежного, які відповідач не надав.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачем не доведено наявність пільгового стаж для призначення пенсії відповідно до пункту "з" статті 13 Закону №1788-XII. Відтак, у Коростишівського ОУ ПФУ відсутні підстави для призначення позивачу вказаного виду пенсії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що факт його роботи водієм міського автобусу підтверджено записами трудової книжки. При цьому позивач зазначає, що неможливість надання для перевірки витребуваних відповідачем документів (наказу про закріплення за ним транспортного засобу та відомостей про заробітну плату) не є його виною, а тому не може обмежувати його право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом "з" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
13. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
14. На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 (далі - Порядок № 637).
15. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
16. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
17. У справі, яка розглядається суди встанили, що сторони визнають і не оспорюють правильність записів у трудовій книжці позивача щодо періодів роботи, відсутності виправлень (підчисток) чи іншого відображеного у цій трудовій книжці.
18. Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993№ 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
19. Відповідно до пункту 1.1 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
20. Пунктом 2.2 Інструкції передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
21. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
22. Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
23. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що всі записи в трудові книжці здійснюються роботодавцем у повній послідовності у разі зміни відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення в межах відповідного підприємства.
24. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 останній працював водієм міського пасажирського транспорту на Коростишівському автопідприємстві 05035 у період з 20.01.1988 по 05.09.2003 (15 років 7 місяців 16 днів), яке в подальшому було перейменовано в Коростишівське АТП 11842, а потім перетворено у ВАТ "Коростишівське АТП 11842".
25. Отже, на думку колегії суддів з моменту переведення позивача з 20.01.1988 на підставі наказу від 18.01.1988 №5-ок водієм автобусної колони, міський маршрут, останній не змінював характер виконуваної роботи.
26. Таким чином, оскільки протягом спірного періоду позивач працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, що підтверджується записами трудової книжки, позивач має право на зарахування цього періоду до пільгового стажу.
27. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
28. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
29. Верховний Суд також приймає до уваги, що обставини, незбереження на підприємстві деяких первинних документів (зокрема, табелю обліку робочого часу, відомостей про нараховану заробітну плату, маршрутні листи) не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ, оскільки записи у трудовій книжці мають пріоритет перед іншими документами, які можуть підтверджувати пільговий стаж .
30. Узагальнюючи висновки зазначені вище, Верховний Суд вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через недоведеність позивачем наявного у нього пільгового стаж для призначення пенсії відповідно до пункту "з" статті 13 Закону, норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню.
31. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
32. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 слід скасувати із залишенням в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 352 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,