ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
справа №444/348/18
адміністративне провадження №К/9901/59657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу №444/348/18 (876/3762/18) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Гулид Р.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З.).
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 79479,60грн.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано дії заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. протиправними. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018 винесену відносно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач 27.04.2018 звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки її подано з пропуском процесуального строку і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, яка є спеціальною та встановлює особливі строки подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій категорії справ.
В межах строку на усунення недоліків апеляційної скарги Львівська митниця Державної фіскальної служби направила заяву про поновлення процесуального строку в якій зазначено, що відповідач керувався положенням статті 295 КАС України, в якому чітко вказано строк для апеляційного оскарження рішення суду, й подавши апеляційну скаргу 27.04.2018, оскаржив його в межах строку визначеного законом.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівській митниці Державної фіскальної служби на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 у справі №876/3762/18 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд дійшов висновку, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки копію оскаржуваного рішення Львівською митницею Державної фіскальної служби отримано 11.04.2018, а апеляційну скаргу подано 27.04.2018, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі Львівська митниця Державної фіскальної служби не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції в даній справі і вважає, що ухвалюючи таке рішення суд не дотримався норм процесуального та матеріального права, при цьому судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та порушено право відповідача на доступ до правосуддя й оскарження судового рішення.
Крім того, скаржник зазначив, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції керувався порядком оскарження, зазначеного судом першої інстанції у його резолютивній частині, яким визначено, що рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить закрити апеляційне провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби, бо така - не є особою, уповноваженою приймати постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Такою особою, за твердженням представника позивача, є виключно посадова особа митниці - Скоромний Я.І., який є відповідачем у справі та має самостійну процесуальну дієздатність.
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 569 МК України передбачено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Зазначене узгоджується з положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про державну службу".
Таким чином, доводи представника позивача про необхідність закриття провадження у справі є помилковими, оскільки заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби є посадовою особою суб`єкта владних повноважень та виконує завдання і функції держави, в особі митного органу, а тому рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова п