ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 902/1255/15 (902/398/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників (11.05.2021, 18.05.2021, 08.06.2021, 13.07.2021):
третьої особи - адвоката Довгаля І.О.,
ліквідатора - арбітражного керуючого Цвика А.О.,
відповідача - адвоката Арустамян А.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Вінницький районний суд Вінницької області та з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" касаційні скарги Акціонерного товариства "ОТП Банк", ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О.
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 24.02.2021
у складі колегії суддів: Саврія В.А., Миханюк М.В., Дужича С.П.
та на рішення Господарського суду Вінницької області
від 19.11.2020
у складі судді: Тісецького С.С.
за позовом Приватного підприємства "Нафтотрейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Петрол Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ОТП Банк"
про витребування майна
в межах справи № 902/1255/15
за заявою боржника Приватного підприємства "Нафтотрейдинг"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1255/15 за заявою Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" про визнання банкрутом на стадії ліквідаційної процедури боржника.
2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 продовжено строк ліквідаційної процедури ПП "Нафтотрейдинг" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Цвика А.О. у справі № 902/1255/15 - до 15.12.2020.
3. 22.04.2020 до суду від ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. надійшла позовна заява б/н від 21.04.2020 до ТОВ "Актив Петрол Груп" про витребування майна.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі №902/1255/15 (902/398/20) відмовлено в задоволенні позовної заяви ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. б/н від 21.04.2020 до ТОВ "Актив Петрол Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ОТП Банк" про витребування майна по справі №902/1255/15(902/398/20) у межах справи №902/1255/15, повністю.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Нафтотрейдинг" в особі ліквідатора Цвика А.О. звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням АТ "ОТП Банк" також звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у даній справі апеляційну скаргу ПП "Нафтотрейдинг" в особі ліквідатора Цвика А.О. та апеляційну скаргу АТ "ОТП Банк" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
8. 22.03.2021 Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № В00-73-1-2/61 від 19.03.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "ОТП Банк" у справі № 902/1255/15 (902/398/20) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.03.2021.
10. 29.03.2021 Ліквідатор Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражний керуючий Цвик А.О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 29.03.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20), підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. у справі № 902/1255/15 (902/398/20) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.04.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2021, зокрема, поновлено Акціонерному товариству "ОТП Банк" строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20), відкрито касаційне провадження у справі № 902/1255/15 (902/398/20) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП Банк" Вих. № В00-73-1-2/61 від 19.03.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020; призначено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "ОТП Банк" Вих. № В00-73-1-2/61 від 19.03.2021 на 11.05.2021 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 зокрема, касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. від 29.03.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20) залишено без руху; надано ліквідатору Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражному керуючому Цвику А.О. строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору до 05.05.2021 року.
14. Ліквідатором Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражним керуючим Цвиком А.О. усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 поновлено ліквідатору Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражному керуючому Цвику А.О. строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20); відкрито касаційне провадження у справі № 902/1255/15 (902/398/20) за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. від 29.03.2021; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. від 29.03.2021 та за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП Банк" Вих. № В00-73-1-2/61 від 19.03.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15 (902/398/20); призначено розгляд касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. від 29.03.2021 на 18.05.2021 року о 14:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
16. Ухвалами Верховного Суду від 11.05.2021, 18.05.2021, 08.06.2021 було відкладено розгляд касаційних скарг на 18.05.2021, 08.06.2021, 13.07.2021 відповідно.
Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими аргументами осіб, які подали касаційні скарги
17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, АТ "ОТП Банк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані рішення та постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПП "Нафтотрейдинг" про витребування майна; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Петрол Груп" на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" суми сплаченого судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарги.
18. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Ліквідатором ПП "Нафтотрейдинг" арбітражним керуючим Цвиком А.О. подано касаційну скаргу на ті ж самі рішення від 19.11.2020 та постанову від 24.02.2021, в якій скаржник просить оскаржувані рішення та постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПП "Нафтотрейдинг" про витребування майна.
19. Касаційні скарги мотивовано наступним.
19.1. Порушення судами попередніх інстанці ч. 5 ст. 236, п. 5 ч. 4 ст. 238, абз. в) п. 3. ч. 1 ст. 282 ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (оскаржувані судові рішення є необгрунтованими та прийнятими без повного і всебічного з`язування всіх обставин справи);
19.2. Предметом розгляду у справі була віндикаційна вимога до недобросовісного набувача, відтак вказані правовідносини не регулюються ст. 388 ЦК України, а впорядковані приписами статті 400 ЦК України (Верховний Суд у п. 35.8.-35.10. постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 922/719/16 та п. 85 постанови від 05.03.2020 у справі № 916/3545/15 вказав, що статті 388 та 400 ЦК України визначають різні підстави для витребування майна в залежності від статусу його володільця (добросовісного або недобросовісного);
19.3. При обрахунку початку перебігу строку позовної давності до вимог позивача, суди мали застосовувати положення ст. 400 та ст. 261 ЦК України у сукупності; боржник набув право пред`явити позов про витребування свого майна від ТОВ "Актив Петрол Груп" лише після невиконання останнім свого обов`язку по поверненню майна назад у власність ПП "Нафтотрейдинг", вказаний обов`язок не міг бути виконаним вдповідачем раніше 20.03.2017 - дати набуття у власність спірного майна; саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності до заявлених позивачем вимог та закінчився 20.03.2020 року.
19.4. Враховуючи приписи п. 12 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", правову позицію Верховного Суду, а саме п. 30 постанови від 30.09.2020 у справі №922/3911/19, ПП "Нафтотрейдинг" не порушило строків позовної давності при зверненні до суду за захистом своїх прав, оскільки з 12.03.2020 року було введено карантин, на час дії якого строки позовної давності продовжуються до його завершення. Отже, повторне звернення ПП "Нафтотрейдинг" з позовною заявою про витребування майна у квітні 2020 року було здійснено в межах продовжених строків позовної давності.
19.5. Застосування судами попередніх інстанцій наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин не відповідало меті їх існування та суперечило висновкам Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 904/8673/17 стосовно того, що у випадку застосування позовної давності мова йде про задавненість позовів.
19.6. У березні 2020 року висновки Верховного Суду щодо застосування позовної давності у справах про банкрутство кардинально змінилися на протилежні, що нівелювало можливість особи передбачити та обрати для себе єдину можливу правомірну поведінку. Невиправдане обмеження судами попередніх інстанцій права ПП "Нафтотрейдинг" на ефективний судовий захист у зв`язку з формальним застосуванням строків позовної давності, що не відповідало умові передбачуваності (пункт 76 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Leias v. Croatia" за заявою № 55555/08: для того щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, має бути додержана умова, зокрема, щодо передбачуваності застосування позовної давності);
19.7. Судами попередніх інстанцій при застосуванні строків позовної давності безпідставно не було враховано наявність причин, які згідно висновків Верховного Суду, вважаються поважними для поновлення строку позовної давності, зокрема факт першого звернення арбітражного керуючого Цвика А.О. до суду з позовною заявою про витребування майна у лютому 2020 року; факт оголошення на території України карантину; факт бездіяльності раніше призначеного ліквідатором банкрута Василика В.В. та вчинення ним дій не в інтересах ПП "Нафтотрейдинг" та його кредиторів. (У постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 суд касаційної інстанції дійшов до висновків про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. У п. 33 постанови від 30.09.2020 у справі № 922/3911/19 Верховний Суд вказав, що посилання особи на пропуск строку через оголошення карантину може враховуватися як поважна причина. Постанови Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №904/5978/14 та від 07.10.2020 року у справі №908/6183/15, від 30.04.2020 у справі № 5023/5847/11 містять висновки про можливість визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у зв`язку з бездіяльністю раніше призначених ліквідаторів банкрута та вчинення ними дій не в інтересах банкрута та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред`явлення позову утрудненим.
19.8. У ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Цвика А.О. у зв`язку з ухиленням від передання попереднім ліквідатором Василиком В.В. документів по даній справі до 02.03.2020 року не було жодного документу, на підставі якого можна було б сформувати обґрунтовану юридичну позицію для подання позову про витребування майна. У зв`язку з відсутності будь-якої інформації про рахунки банкрута, а також відсутності можливості доступу до рахунків, у ПП "Нафтотрейдинг" були відсутні кошти для сплати судового збору. У зв`язку з чим і ставилось питання про відстрочення сплати судового збору. Документи та печатка попереднім ліквідатором були передані лише 02.09.2020.
19.9. Суди першої та апеляційної інстанції неправомірно обмежили ПП "Нафтотрейдинг" у праві доступу до суду, позбавили позивача судового захисту.
20. У судових засіданнях 18.05.2021, 08.06.2021, 13.07.2021 представник АТ "ОТП Банк" та ліквідатор підтримали касаційні скарги, представник відповідача заперечувала проти касаційних скарг.
21. АТ "ОТП Банк" подано відповідь на відзив ТОВ "Актив Петрол Груп", в якому останнє просить задовольнити касаційні скарги у повному обсязі, а відтак не погоджується з аргументами, наведеними у відзиві ТОВ "Актив Петрол Груп".
22. АТ "ОТП Банк" подано заперечення від 08.07.2021 щодо висновку науково-правової експертизи фахівця у галузі права Ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 07.06.2021 № 126/96-е та вважає що даний висновок не може бути врахований судом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
23. ТОВ "Актив Петрол Груп" подано відзив на касаційну скаргу АТ "ОТП Банк", в якому останнє просить касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОТП Банк" закрити.
24. ТОВ "Актив Петрол Груп" подано клопотання, в якому останнє просить долучити до матеріалів справи Висновок науково-правової експертизи фахівця у галузі права Ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та врахувати наведені в ньому висновки при розгляді касаційної скарги АТ "ОТП Банк", ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О.
Розгляд клопотань Верховним Судом
25. ТОВ "Актив Петрол Груп" подано відзив на касаційну скаргу АТ "ОТП Банк", в якому останнє просить касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОТП Банк" закрити.
25.1. Клопотання відповідача мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції 24.02.2021 переглянуто судове рішення у справі № 902/1255/15(902/398/20) відповідно до раніше прийнятих правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах від 09.04.2020 у справі № 10/Б-743, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 20.11.2018 у справі № 907/50/18, від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16, від 07.09.2020 у справі №904/1080/19 та інших, а наведені скаржником в касаційній скарзі висновки Верховного Суду щодо застосування норми права стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в даній справі.
25.2. Відповідно до ч. 1 ст. 296 ГПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
25.3. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
25.4. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
25.5. У касаційній скарзі АТ "ОТП Банк" є посилання, зокрема, на постанову Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, де суди, дійшли висновків, що установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростовування майнових дій боржника не виключають можливості застосування приписів статті 388 ЦК України, водночас у цій справа не було прийнято остаточного судового рішення у зв`язку зі скасуванням рішень судів попередніх інстанції та необхідністю направлення справи на новий розгляд. Поряд з цим Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у даній справі окремо протлумачив хто є добросовісним набувачем в контексті статті 388 ЦК України, та чим відрізняється віндикація в порядку статті 388 та статті 400 ЦК України.
25.6. З огляду на викладене, колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку із відсутністю правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОТП Банк" згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
26. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 клопотання ТОВ "Актив Петрол Груп" про долучення до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи фахівця у галузі права Ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 07.06.2021 № 126/96-е задоволено з підстав, викладених в ухвалі.
Позиція Верховного Суду
27. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
28. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
29. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
30. Предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви ліквідатора боржника щодо витребування майна від недобросовісного набувача.
31. Судами встановлено, що підставою для витребування майна стало визнання недійсними результатів аукціону від 23.01.2017, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 480 від 02.03.2017, за яким ПП "Нафтотрейдинг" відчужено ТОВ "Транс Петрол Груп" нерухоме майно та в подальшому передано останнім у статутний капітал ТОВ "Актив Петрол Груп".
32. Зокрема, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 у справі №902/1255/15, яка була залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.01.2019, визнано недійсними результати торгів від 23.01.2017, що зафіксовані в протоколі проведення аукціону №003/17 з продажу майна Приватного підприємства "Нафтотрейдинг", проведеного Товарною біржою "Подільський контракт".
33. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.10.2019 у справі № 902/1255/15 визнано недійсним договір купівлі-продажу майна № 480 від 02.03.2017, укладений між Приватним підприємством "Нафтотрейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Петрол Груп", посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. щодо продажу майна, яке реалізовувалось на аукціоні від 23.01.2017.
34. Судами встановлено, що ТОВ "Транс Петрол Груп" передало у статутний капітал ТОВ "Актив Петрол Груп" майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майна № 480 від 02.03.2017.
35. Судовими рішеннями у даній справі, зокрема, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2020 у справі №902/1255/15, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020, відмовлено у задоволенні заяви представника АТ "ОТП Банк" №В00-12-4-10/234 від 15.10.2019р. (вх.№02.1-36/640/19) про витребування майна у справі №902/1255/15, повністю. У вказаній ухвалі суд дійшов висновку, що ТОВ "Актив Петрол Груп" є недобросовісним набувачем майна ПП "Нафтотрейдинг", оскільки ТОВ "Актив Петрол Груп" є заінтересованою особою щодо банкрута та первісного покупця нерухомого майна - ТОВ "Транс Петрол Груп", яке набуло відповідне майно за договором купівлі-продажу майна №480 від 02.03.2017.
36. Отже, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 статті 75 ГПК України).
37. З огляду на викладене, доводи наведені у відзиві ТОВ "Актив Петрол Груп" про безпідставне визначення судами відповідача - недобросовісним набувачем майна, є необґрунтованими та зводяться до намагання змусити суд касаційної інстанції надати оцінку обставинам, вже встановленим в іншому судовому рішенні у цій справі.
38. Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, обставини, встановлені судами щодо недійсності аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу майна ПП "Нафтотрейдинг" №480 від 02.03.2017, а також обставини стосовно заінтересованості осіб та недобросовісності набувача майна боржника - ТОВ "Актив Петрол Груп", є преюдиціальними в силу ч.4 ст.75 ГПК України під час розгляду позовної заяви ліквідатора у цій справі та підтверджує наявність та обгурнтованість правових підстав для звернення ліквідатора боржника до суду із позовною заявою по справі № 902/1255/15(902/398/20) про витребування майна.
39. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа/суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного/господарського законодавства.
40. У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
41. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
42. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції, ратифікованої Верховною Радою України Законом від 17.07.1997р. №475/97-ВР.
43. У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначено, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
44. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
45. Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18) та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
46. Обраний заявником спосіб захисту має гарантувати практичну та ефективну можливість захисту порушеного права.
47. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
48. Щодо аргументів скаржників про те, що суди попередній інстанцій, встановивши, що відповідач являється недобросовісним набувачем майна, неправомірно застосували статтю 388 Цивільного кодексу України та не застосував статтю 400 Цивільного кодексу України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає наступне.
49. За змістом частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
50. Згідно статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.
51. З огляду на викладене, відсутність посилання у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції на приписи статті 400 Цивільного кодексу України як на підставу витребування майна при наявності висновку суду про те, що відповідачі є недобросовісними набувачами спірного майна, в цьому випадку не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції про необхідність витребування спірного майна у відповідача, оскільки наслідками застосування і статті 388 і статті 400 Цивільного кодексу України може бути витребування майна.
52. При цьому, зі змісту статей 388 і 400 Цивільного кодексу України убачається, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку, а від добросовісного - лише у випадках передбачених законом.
53. Суди попередніх інстанцій встановили наявність порушеного права боржника і наявність правових підстав для витребування майна.
54. Водночас, відповідач заявив про застосування позовної давності до позовних вимог ліквідатора в порядку статті 267 Цивільного кодексу України.
55. Ліквідатор боржника згідно заяви б/н від 19.10.2020 просив суд першої інстанції визнати причини пропуску позовної давності поважними.
56. За змістом статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
57. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
58. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
59. До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.
60. Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
61. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі №910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16).
62. Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
63. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника.
64. Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні частина перша статті 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство, ні норми матеріального права, якими закріплено право власника на витребування майна.
65. Відтак, до вимог про витребування майна на підставі положень статей 388, 400 ЦК України застосовуються загальні положення про визначення початку перебігу позовної давності, визначені у статті 261 ЦК України. (Відтак, аргументи касаційних скарг, зазначені у пункті 19.3. постанови є безпідставними та необґрунтованими.)
66. При визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012 з посиланням на позицію Верховного Суду України у постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14).
67. Водночас, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.
68. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 01.10.2019 було визнано недійсним договір купівлі-продажу №480 від 02.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. При цьому встановлено, що 02.03.2017 ліквідатором Василиком В.В. був укладений договір купівлі-продажу майна ПП "Нафтотрейдинг", яке реалізовувалось на аукціоні від 23.01.2017з іншим учасником аукціону - ТОВ "Транс Петрол Груп" за запропонованою ним на аукціоні ціною у розмірі 2 000 000,00 грн. Згідно п.1 цього Договору, продавець продав, а покупець купив, належний продавцю на праві власності майно банкрута ПП "Нафтотрейдинг", що виставляється для продажу у вигляді цілісного майнового комплексу Лот 1, згідно протоколу №003/17 проведення аукціону від 23.01.2017, на участь в якому був зареєстрований Покупець, до складу якого, в тому числі, входять об`єкти нерухомого майна.
69. Позивач звернувся із позовною заявою про витребування майна, яке було предметом договору купівлі-продажу №480 від 02.03.2017, укладеного між боржником та ТОВ "Транс Петрол Груп" та переданого останнім у статутний капітал відповідача, за яким відповідне майно наразі зареєстровано на праві власності.
70. Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
71. Враховуючи, наведені вище правові висновки Верховного Суду та норми Цивільного кодексу України, боржник - ПП "Нафтотрейдинг" в особі уповноваженого органу знав про укладення відповідного договору купівлі-продажу з моменту його укладення.
72. Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що строк позовної давності протягом якого ПП "Нафтотрейдинг" в особі ліквідатора боржника міг звернутися до суду із позовними вимогами про витребування майна, за визнаним судом недійсним договором, розпочав свій перебіг з дня вчинення (укладення) такого правочину, а саме 02.03.2017 та закінчився 02.03.2020.
73. Ліквідатор ПП "Нафтотрейдинг" Цвик А.О. звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою про витребування майна 22.04.2020, як встановлено судами попередніх інстанцій, вже після закінчення строку позовної давності.
74. Суд першої інстанції, надаючи оцінку заяві та аргументам щодо поважності причин пропуску звернення до суду із позовною заявою б/н від 21.04.2020р. (вх.№01-36/275/20) до ТОВ "Актив Петрол Груп" про витребування майна виходили з наступного:
74.1. Ліквідатор боржника звернувся із першим позовом про витребування майна 28.02.2020, тобто за два дні до закінчення строку позовної давності у цій справі. Водночас, при зверненні до суду із першим позовом б/н від 28.02.2020 (вх.№ 02.1-36/142/20), у позовній заяві ліквідатором не ставилось питання про відстрочення сплати судового збору та не вказувались обставини, які утруднювали його сплати. Відтак, даний позов не було прийнято до розгляду та повернуто позивачу, внаслідок чого строк позовної давності за заявленими у цій справі позовними вимогами не було перервано згідно висновків Верховного Суду (подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності, аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду від 07.09.2020 у справі №904/1080/19, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743).
74.2. В подальшому, 22.04.2020 ліквідатор боржника Цвик А.О. звернувся до суду із тотожною позовною заявою б/н від 21.04.2020 (вх.№01-36/275/20) про витребування майна, яку було прийнято до розгляду у межах справи № 902/1255/15. При цьому позивач звернувся до суду 13.03.2020 із клопотанням б/н від 12.03.2020 про відстрочення сплати судового збору за подання позову б/н від 28.02.2020 (вх.№02.1-36/142/20), після спливу строку позовної давності за вищевказаними позовними вимогами, яке було відхилено ухвалою суду від 20.03.2020 у справі №902/1255/15.
Поряд з цим, вищевказане клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивовано тим, що ухвалою суду від 17.10.2019 усунуто від виконання повноважень ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Василика В.В. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Цвика А.О. Також ухвалою зобов`язано арбітражного керуючого Василика В.В. у 10-денний строк з дати винесення даної ухвали передати арбітражному керуючому Цвику А.О. усі матеріали по справі №902/1255/15, матеріальні цінності, бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки, штампи. Однак, арбітражний керуючий Василик В.В. на неодноразові звернення арбітражного керуючого Цвика А.О. не виконав вимоги ухвали суду, з невідомих причин. Таким чином, у ліквідатора Цвика А.О. були відсутні будь-які документи, що стосуються процедури банкрутства ПП "Нафтотрейдинг". Також відсутня печатка, інформація про наявність ліквідаційного рахунку та коштів на ньому. Разом з тим, ліквідатором було встановлено факт незаконного вибуття майна банкрута з ліквідаційної маси, яке підлягає поверненню шляхом його витребування з чужого володіння, про що було подано відповідний позов.
Всупереч зазначеним твердженням судом було встановлено, що на виконання ухвали суду від 17.10.2019 у справі №902/1255/15, між арбітражним керуючим Цвиком А.О. та Василиком В.В. було підписано акт приймання-передачі від 02.09.2020 (наявний в матеріалах справи) стосовно передачі круглої печатки ПП "Нафтотрейдинг" та усіх матеріалів і документів по вказаній справі.
Отже, станом на момент звернення ліквідатора боржника Цвика А.О. до суду із зазначеними вище позовними заявами, обставини щодо передачі попереднім ліквідатором документації та печатки ПП "Нафтотрейдинг" були незмінними і не перешкоджали позивачу двічі звернутися до суду із позовами про витребування майна.
74.3. Ліквідатор боржника стверджував, що у зв`язку з відсутністю будь-якої інформації про рахунки банкрута, а також відсутності можливості доступу до рахунків (через неможливість змінити розпорядника рахунку), кошти для сплати судового збору у ПП "Нафтотрейдинг" були відсутні, в зв`язку з чим, ставилось питання про відстрочення сплати судового збору та судовий збір був сплачений за подання позову належними ліквідатору грошима, як тільки останні були відшукані.
Однак, ліквідатором боржника не було надано доказів на підтвердження обставин відсутності коштів для сплати судового збору на момент звернення до суду із першим позовом та щодо появи таких коштів лише при повторному зверненні до суду із позовною заявою б/н від 21.04.2020.
74.4. Крім того, згідно супровідного листа №902/1255/15/1495/19 від 04.11.2019, матеріали вказаної справи були направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду разом із апеляційною скаргою Василика В.В. №б/н від 29.10.2019 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.10.2019 та повернулись до суду 03.03.2020 року.
Отже, з моменту призначення ухвалою суду від 17.10.2019 у справі №902/1255/15 ліквідатором боржника арбітражного керуючого Цвика А.О. до моменту направлення вказаної справи до суду апеляційної інстанції (04.11.2019), останній мав можливість ознайомитися із матеріалами цієї справи у Господарському суді Вінницької області та підготувати позовну заяву про витребування майна у межах визначеного вище строку позовної давності.
При цьому, арбітражний керуючий Цвик А.О. згідно статті 42 ГПК України, вправі був ознайомитися із матеріалами справи № 902/1255/15 у суді апеляційної інстанції, не очікуючи її повернення до Господарського суду Вінницької області.
Аналіз зазначених вище обставин справи спростовує твердження ліквідатора боржника, що відсутність у суді матеріалів справи безпосередньо впливало на можливість підготовки та подання позовної заяви про витребування майна.
74.5. Так, суди зазначають, що на момент призначення арбітражного керуючого Цвика А.О., ліквідатором ПП "Нафтотрейдинг", в матеріалах справи №902/1255/15, були наявні судові рішення, якими були визнанні недійсними результати аукціону від 23.01.2017, що зафіксовані в протоколі проведення аукціону №003/17 та визнано недійсним договір купівлі-продажу №480 від 02.03.2017, на підставі яких можливо було сформувати підстави для подання позову про витребування майна.
74.6. Крім того, суд визнав необґрунтованими посилання ліквідатора боржника на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями), якою з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин та Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19)", оскільки відповідні законодавчі акти та карантинні заходи були прийняті і встановлені вже після спливу строку позовної давності (02.03.2020) за заявленими у цій справі позовними вимогами.
Отже, аргументи касаційної скарги (п. 19.4) про те, що повторне звернення ПП "Нафтотрейдинг" з позовною заявою про витребування майна у квітні 2020 року було здійснено в межах продовжених строків позовної давності є необгрунтованим.
75. З огляду на викладене, Господарський суд Вінницької області, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування спливу позовної давності, оскільки ліквідатором ПП "Нафтотрейдинг" Цвиком А.О. на підставі належних доказів не доведено обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду із позовною заявою б/н від 21.04.2020 (вх.№01-36/275/20) до ТОВ "Актив Петрол Груп" про витребування майна.
76. За приписами частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
77. Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
78. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
79. Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
80. Отже, повертаючись до оцінки аргументу касаційної скарги (пункт 19.2 постанови), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням фактичних обставин встановлених у цій справі, застосування судом апеляційної інстанції статті 400 Цивільного кодексу України не призвело б до ухвалення іншого рішення.
81. Крім того, зазначення скаржником про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 904/8673/17, на думку колегії суддів є безпідставним, оскільки дані справи за предметом та підставами позову, обставинами, відповідно правовими висновками суду не є ревалентними зі справою № 902/1255/15(902/398/20).
82. З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає правомірним застосування строку позовної давності до позовної заяви ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" Цвика А.О. б/н від 21.04.2020 (вх.№01-36/275/20), що вказує про наявність підстави для відмови у задоволенні позовної заяви ліквідатора ПП "Нафтотрейдинг" арбітражного керуючого Цвика А.О. б/н від 21.04.2020р. (вх.№01-36/275/20) до ТОВ "Актив Петрол Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ОТП Банк" про витребування майна у справі №902/1255/15(902/398/20) у межах справи № 902/1255/15, у повному обсязі.
83. Водночас, аргументи касаційних скарг (п. 19.7. постанови) щодо неврахування обставин, які вказують про можливість визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, в тому рахунку і у зв`язку з неправомірною поведінкою раніше призначених ліквідаторів банкрута, на думку колегії суддів є важливими, водночас не є вирішальними, оскільки суди в даному випадку беруть до уваги всі обставини у справи у сукупності, приділяючи особливу увагу діям саме позивача, який звернувся з позовом і заявою про визнання причин пропуску строку на звернення я з позовом, в межах строку позовної давності.
84. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
86. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, водночас доводи касаційних скарг зводяться до незгоди із висновками та оцінкою обставин даної справи судами попередніх інстанцій, відтак, викладені аргументи в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанції. Отже, аргументи касаційних скарг (пункт 19.1. постанови) колегія судді вважає необґрунтованими).
87. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
88. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2020 у справі № 902/1255/15(902/398/20) прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
89. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційних скарг покладається на скаржників.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -