ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Бакуліної С.В., Кондратової І.Д.
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Романюка Л.С., Терлецького О.М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" - не з`явилися,
ОСОБА_2 - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О., Бородіна Л.І., Шевель О.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (далі - Товариство, ТОВ)
про стягнення вартості частини майна,
ВСТУП:
1. Спір у цій справі виник через те, що у 2016 році ОСОБА_1 було виключено з числа учасників відповідача. Товариство йому повернуло патент на винахід, який він вніс до статутного капіталу при створенні Товариства у 2001 році. Інші розрахунки не проводилися.
2. Виключений учасник звернувся до суду з позовом до Товариства про стягнення вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив, а суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за апеляційною скаргою іншого учасника Товариства, який не брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
4. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.
5. У цій справі перед Верховним Судом постало наступне питання:
- чи вирішив суд питання про права та інтереси учасника товариства з обмеженою відповідальністю у справі про стягнення з товариства вартості частини його майна за позовом виключеного з товариства учасника.
6. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 з наступних міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. 15.06.2001 згідно протоколу №1 установчих зборів учасників Товариства затверджено установчий договір Товариства (далі - Установчий договір), засновниками якого стали Закрите акціонерне товариство "Міжнародний науково-технічний університет" (далі - ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет"), фізична особа ОСОБА_3, фізична особа ОСОБА_1 ; призначено ОСОБА_1 на посаду ректора Товариства.
8. Згідно з п. 3.1 Установчого договору для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів засновників створюється статутний фонд у розмірі 3 231 035,00 грн. Статутний фонд Товариства розподіляється між засновниками таким чином: ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет" - 23%, ОСОБА_3 - 42%, ОСОБА_1 - 35%.
9. Відповідно до п. 3.3 Установчого договору вкладами засновників до статутного фонду товариства є:
- ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет" - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, загальною площею 619,7 кв.м, вартістю 190 700,00 грн та нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, загальною площею 2485,1 кв.м, вартістю 552 438,00 грн;
- ОСОБА_1 - право власності на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1", засвідчене патентом на винахід НОМЕР_2, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - Патент), вартістю 1 130 862,00 грн;
- ОСОБА_3 - право власності на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_2", засвідчене патентом на винахід № НОМЕР_1, виданим Держпатентом України, вартістю 1 357 035,00 грн.
10. Пунктом 3.8 Установчого договору передбачено, що засновнику, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво учасника товариства.
11. 25.07.2001 виконкомом Луцької міської ради зареєстровано Статут Товариства.
12. Умовами п. 4.18 Статуту передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
13. За змістом п. 4.19 Статуту учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
14. Згідно з п. 5.1 Статуту майно товариства складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі товариства.
15. Пунктом 5.2.1 Статуту визначено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками/учасниками у власність.
16. 30.06.2005 ОСОБА_2 було прийнято до складу учасників Товариства за згодою інших учасників після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 .
17. 23.02.2012 ОСОБА_1 видано свідоцтво учасника Товариства, відповідно до якого його частка у статутному фонді складає 35%.
18. 01.02.2016 відбулися позачергові загальні збори Товариства, на яких встановлено, що його учасник ОСОБА_1 перешкоджає діяльності Товариства своїми діями, та попереджено ОСОБА_1 про можливість виключення зі складу учасників Товариства.
19. 15.03.2016 на позачергових загальних зборах Товариства (протокол № 2) вирішено виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 та повернути останньому його внесок до статутного капіталу, а саме - право власності на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1", засвідчене Патентом вартістю 1 130 862,00 грн.
20. 15.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Товариства із заявою, в якій просив виплатити йому ринкову вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі в розмірі 35%.
21. Товариство жодних розрахунків зі ОСОБА_1 до дати звернення з позовом до суду не проводило.
22. Судом першої інстанції також було встановлено, що у власності Товариства станом на 15.03.2016 знаходилися права власності на винаходи та нежитлові приміщення, а саме:
- винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" вартістю 1 130 862,00 грн, внесений до статутного фонду Товариства ОСОБА_1 ;
- винахід "ІНФОРМАЦІЯ_2", вартістю 1 357 035,00 грн, внесений до статутного фонду Товариства ОСОБА_3;
- нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, із загальною зареєстрованою площею 2542,7 кв.м.; ринкова вартість становить 58 098 636,00 грн з ПДВ (або 48 415 530,00 грн без ПДВ);
- нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, із загальною зареєстрованою площею 645,5 кв.м.; ринкова вартість становить 4 349 915,00 грн з ПДВ (або 3 624 929,17 грн без ПДВ).
23. Товариство є власником також інших об`єктів нерухомості, право власності на які не зареєстроване, але підтверджено рішеннями суду; ці об`єкти виникли внаслідок реконструкції (добудови) двох будівель, зазначених у п.22 цієї постанови.
- площею 1750,8 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, вартість становить 42 703 588,00 грн. (35 586 323,33 грн. без ПДВ);
- площею 205.2 кв.м., за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, вартість становить 1 385 808,00 грн. (1 154 840,00 грн. без ПДВ).
24. Фактично Товариство на 15.03.2016 було власником двох об`єктів нерухомості, які складали його основні активи:
- нежитлової будівлі за адресою: місто Луцьк, вул. Сагайдачного, 6, загальною площею 4293,5 кв.м,
- нежитлової будівлі (гуртожиток) за адресою: місто Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, загальна площа 850,7 кв.м.
25. Станом на 31.03.2016:
- загальна балансова вартість активів Товариства складала 15 100,00 грн;
- загальна сума зобов`язань за балансом Товариства становила 33 600,00 грн;
- ринкова вартість активів Товариства становила 52 055 500,00 грн;
- вартість чистих активів Товариства становила 52 021 900,00 грн;
- ринкова вартість незареєстрованих активів, право власності на які підтверджено рішеннями судів, - 44 089 396,00 грн (36 741 163,33 грн без ПДВ).
26. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зареєстрованим власником патенту НОМЕР_2 на винахід "ІНФОРМАЦІЯ_1" протягом 2001-2016 років залишався ОСОБА_1, на Товариство патент не був перереєстрований. Дію патенту НОМЕР_2 припинено з 02.11.2003 у зв`язку з несплатою річного збору за підтримання його чинності.
Короткий зміст позовних вимог
27. 25.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про стягнення, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, суми вартості частини майна та прибутку в розмірі 31 067 077,17 грн, три проценти річних в сумі 3 913 942,43 грн та інфляційних втрат в сумі 13 541 583,73 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
28. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 вартість частини майна та прибутку в розмірі 31 067 077,17 грн, три проценти річних в сумі 2 991 592, 79 грн, інфляційні втрати в сумі 7 699 140,31 грн.
29. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 66, 139, 167 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.ст. 116, 148, 190, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.ст. 10, 45, 54, 55, 64 Закону "Про господарські товариства", ст.ст. 76, 123, 127, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) виходив з того, що:
- Товариство зобов`язано виплатити учаснику, який вибув, вартість майна Товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, та належну йому частку прибутку;
- Товариством не проведено розрахунок зі ОСОБА_1 після його виключення зі складу учасників;
- за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (ст. 76 ГПК). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, провадження №12-38гс12);
- судом враховано висновки оціночно-будівельної екпертизи (Висновок судового експерта Перекрьостова В.М. від 01.04.2020 №2954) та економічної експертизи (Висновок економічної експертизи від 08.04.2020 №2959), надані ОСОБА_1 ;
- не прийнято як доказ Консультативний висновок від 11.08.2020 щодо висновків, зазначених у висновку експерта за результатами проведеної економічної експертизи №2959 від 08.04.2020, як такий, що не містить застереження щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 18.08.2020 №31/08-2020, оскільки його було підготовлено для подальшого подання до суду в м. Луцьку;
- у зв`язку з простроченням розрахунку з учасником, який вибув, Товариство має сплатити три проценти річних та інфляційні втрати.
30. 11.12.2020 Товариство звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020, яку Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.12.2020 через відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі залишив без руху, а ухвалою від 15.02.2021 - повернув скаржнику.
31. 30.12.2020 ОСОБА_2 як учасник Товариства звернулася з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2020; у скарзі просила поновити їй строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи причини його пропуску тим, що у Товариства відсутні можливості сплатити судовий збір, на підставі чого його апеляційну скаргу було повернуто раніше.
32. Скаргу ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що рішення суду першої інстанції порушує її права та інтереси, як засновника Товариства; суд ухвалив стягнути вартість частини майна Товариства станом на 15.03.2016 в розмірі 35%, яка є очевидно та значно завищеною; зазначене впливає на її права та інтереси як іншого засновника та порушує їх; факт завищення вартості частини майна, яка підлягає виплаті на користь виключеного учасника (позивача) безпідставно зменшує розмір вартості тої частини майна, яка фактично залишається у Товариства і належить іншим засновникам; в даному випадку на користь позивача було здійснено стягнення не 35%, а більше 100% вартості майна Товариства, що безумовно порушує права і інтереси ОСОБА_2 як його іншого засновника.
33. 03.03.2021 суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2
34. 19.03.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив закрити провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК, оскільки оскаржуване рішення не містить відомостей про порушенні права ОСОБА_2 .
35. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
36. Ухвалюючи постанову суд апеляційної інстанції з посиланням на ст. 88, 167 ГК, ст. ст. 140, 143, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 144, ч. ч. 1, 4 ст. 145, ч. ч. 2, 3 ст. 148 ЦК, ст.ст.12, 13, 50, 51, 52, 54, 64 ст. 1, 28, 29 Закону "Про господарські товариства", ст. ст. 1, 28, 29, Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст. ст. 73-79, 86, 123, 129, 236, 254, 277, 282 ГПК виходив з того, що:
- спір у цій справі є корпоративним, ОСОБА_2 є засновником Товариства, а позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства вартості частини його майна та прибутку внаслідок виключення ОСОБА_4 зі складу учасників, тому оскаржуване рішення безпосередньо стосується корпоративних прав та обов`язків апелянта;
- ОСОБА_1 не було внесено вклад до статутного капіталу Товариства: (1) право власності на винахід не перейшло до Товариства, а лишилося у ОСОБА_1, оскільки не був укладений письмовий договір про передачу права власності на винахід, тоді як законодавство вимагає наявності такого; (2) дію патенту припинено у 2003 році (через несплату річного збору за підтримку чинності патенту), статутний фонд не може формуватися за рахунок неіснуючого активу; (3) суд критично ставиться до свідоцтва учасника Товариства, яким підтверджено повне внесення вкладу (таке свідоцтво ОСОБА_4 видав самому собі як керівник Товариства);
- учасник, який протягом одного року з дня державної реєстрації товариства не вніс свій вклад, може бути виключений з Товариства на підставі ст. 144 ЦК.
Короткий змість наведених у касаційній скарзі вимог
37. 21.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Доводи касаційної скарги та відзиву
38. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на таке:
- суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- суд необґрунтовано поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження;
- в оскаржуваній постанові суд не дослідив в якій частині оскаржуваного судового рішення прямо зазначено про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта та не врахував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19;
- ОСОБА_1 вніс свій вклад до статутного фонду Товариства, що підтверджується свідоцтвом учасника, яке не визнавалося судом недійсним;
- протоколом від 15.03.2016 №2 фактично визнано, що ОСОБА_1 вніс в статутний фонд внесок в розмірі 1 130 862,00 грн, що становить 35% статутного фонду Товариства;
- суд не досліджував питання здійснення Товариством дій щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за невнесення ним свого вкладу до статутного фонду, чим не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №913/966/16;
- право власності на винахід за Патентом було передано на підставі Установчого договору, який має змішаний характер, а реєстрація зміни власника не є обов`язковою;
- Патент припинив свою дію після його передачі до статутного фонду Товариства через несплату річного збору, сплата якого було обов`язком саме Товариства як нового власника;
- є передчасними доводи апелянта, що за результатами виконання судового рішення дійсна вартість майна Товариства зменшиться до нуля.
39. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції правомірно прийняв апеляційну скаргу до провадження, оскільки рішення суду першої інстанції стосується її прав та інтересів;
- ОСОБА_1 не вніс до статутного фонду Товариства право власності на об`єкт інтелектуальної власності вартістю 1 130 862,00 грн як 35% статутного фонду;
- порядок передачі права власності на винахід чітко регламентований законодавством, а позивач його не дотримався;
- 15.06.2016 рішенням загальних зборів повернуто ОСОБА_1 внесене ним до статутного фонду Товариства право власності на винахід;
- вартість частини майна Товариства, стягнута за рішенням суду першої інстанції на користь ОСОБА_1, є необґрунтованою, а позивач вже отримав компенсацію в розмірі 1 130 862,00 грн при його виключенні з Товариства шляхом повернення його вкладу;
- позивач додатково вимагає 35% вартості майна, яке було внеском до статутного фонду іншого учасника Товариства.
40. Крім того, ОСОБА_2 подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 302 ГПК як такої, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Клопотання мотивоване тим, що теоретичне питання щодо права учасника, вартість частки якого визначено судовим рішенням, на оскарження такого судового рішення в розрізі висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 наразі не визначено. Більшість висновків щодо захисту корпоративних прав учасника товариства шляхом оскарження ним рішення про одержання іншим учасником частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства (що фактично визначає вартість часток у статутному капіталі обох учасників) та можливість участі такого учасника у спорі, зокрема через апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, має виключну правову проблему.