ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6053/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Банаська О.О., Білоуса В.В.
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг",
представник відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр",
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020
у складі колегії суддів: суддя Грамчук І.В. (головуючий), суддя Вибодовський О.Д., суддя Крамар С.І.
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021
у складі колегії суддів: суддя Саврій В.А. (головуючий), суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П.
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"
до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
про стягнення 14 653,03 грн. інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних
в межах справи № 924/159/14
за заявою
ОСОБА_1, ОСОБА_2, Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (далі - ТОВ "Октант-Центр", боржник, позивач), визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника в загальній сумі 789 819,70 грн., в тому числі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії (далі - НАК "Украгролізинг", кредитор) в сумі 301 386,11 грн.
2. ТОВ "Октант-Центр" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", відповідач) про стягнення 14 653,03 грн. інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 у справі № 924/159/14, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019, було відмовлено у задоволенні позовної заяви ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. безпідставно отриманих коштів, сплачених позивачем на користь відповідача згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 передано справу №910/6053/19 за позовом ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 14 653,03 грн. інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області для розгляду в межах справи № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 у справі №910/6053/19 відмовлено у позові ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 14 653,03 грн інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних.
6. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:
6.1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 відмовлено у позові ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн.
6.2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 в частині відмови у позові ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн.; провадження в частині розгляду позовної заяви ТОВ "Октант-Центр" припинено.
6.3. Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017р. у справі № 924/159/14;
справу передано на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
6.4. За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 залишено без змін.
6.5. Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 касаційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" задоволено частково;
постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 р. у справі №924/159/14 скасовано;
справу №924/159/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Суд касаційної інстанції вказав на те, що місцевий господарський суд, в порушення приписів частини 1 статті 261 ЦК України, застосував позовну давність при розгляді спору у цій справі без встановлення факту порушення прав ТОВ "Октант-центр", проте, суд апеляційної інстанції на зазначені вище недоліки місцевого суду уваги не звернув та не дав їм належної оцінки.
6.6. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 у справі №924/159/14 за заявою ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. позивачу у позові відмовлено.
В ухвалі судом встановлено, що кошти в сумі 46 530,25 грн. згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011 були сплачені позивачем на рахунок відповідача безпідставно у відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України.
Однак судом відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропуском ним строку позовної давності.
6.7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 залишено без змін.
6.8. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 924/159/14 залишено без змін.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 у справі №910/6053/19 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Погоджуючись з висновками та рішенням суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.
Виплати, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України не є відсотками за користування чужими грошима в розумінні статті 536 цього Кодексу, а є гарантією належного виконання грошового зобов`язання, тобто мають самостійну правову природу і не можуть застосовуватися судом за власним розсудом.
Тому, у разі стягнення безпідставно набутих чи одержаних грошей нараховуються відсотки відповідно до статті 536 ЦК України й унеможливлюється стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі № 910/6053/19, ТОВ "Октант-Центр" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржені судові акти та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Октант-Центр" про стягнення із відповідача 14 653,03грн. інфляційних втрат, 4 176,28 грн. 3% річних.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6053/19 (№ 924/154/14) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М, суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2021.
11. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6053/19 (№924/154/14) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Октант-Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, датою проведення судового засідання визначено 11.05.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Октант-Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, датою проведення судового засідання визначено 10.06.2021.
14. 10.06.2021 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніком К.М. заявлено самовідвід.
Заяву вмотивовано тим, що суддя Огороднік К.М. брав участь у складі колегії Рівненського апеляційного господарського суду, якою за результатами перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2014 (про порушення провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр"), прийнято постанову про залишення вказаної ухвали без змін.
15. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2021 заяву судді Огородніка К.М. про самовідвід у розгляді справи № 910/6053/19 (924/154/14) за касаційною скаргою ТОВ "Октант-Центр" задоволено.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6053/19 (924/154/14) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.06.2021.
17. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2021, у визначеному складі суду, прийнято справу № 910/6053/19 (№ 924/154/14) Господарського суду Хмельницької області до провадження.
Засідання суду призначено на 15.07.2021 о 15:45, про що повідомлено учасників справи.
18. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6053/19 (№ 924/154/14) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021.
19. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 910/6053/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
20. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (15.07.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 15.07.2021.
21. Учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ТОВ "Октант-Центр")
22. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції застосовано норма права без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 760/6938/16-ц, постанові від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, постанові від 04.12.2019 у справі № 910/13238/18, постанові від 20.11.2019 у справі № 757/24126/17-ц, постанові від 16.07.2019 у справі № 910/3945/17 - щодо застосування частини 2 статті 625 та статті 1212 ЦК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, кошти в сумі 46 530,25 грн. згідно платіжного доручення №189 від 08.09.2011 були сплачені позивачем на рахунок відповідача безпідставно у відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 6 цієї Постанови).
25. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019) у справі №924/159/14 за заявою ТОВ "Октант-Центр" до ДПАТ "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн., позивачу у позові відмовлено у зв`язку із пропуском ним строку позовної давності.
Тобто судами встановлено порушене право ТОВ "Октант-Центр" та наявність у ДПАТ "НАК "Украгролізинг" нового зобов`язання щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів.
26. Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості у судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає у можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
27. Нормами ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання або закінчення договору не передбачено.
28. Також, враховуючи сталу судову практику та наведене вище, слід вказати на те, що відмова у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості не припиняє зобов`язання. Сплив строку позовної давності не припиняє невиконане зобов`язання, не припиняє суб`єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання зобов`язання без використання судового примусу, зокрема у позасудовому порядку.
29. Предметом цього спору є вимоги позивача про стягнення нарахувань, в порядку статті 625 ЦК України на суму 46 530,25 грн., що були сплачені позивачем на рахунок відповідача безпідставно у відповідності до статті 1212 ЦК України.
Слід зауважити, що правомірність застосування у цьому випадку приписів статті 1212 ЦК України встановлена судами першої та апеляційної інстанцій, а також підтверджена під час касаційного провадження (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №924/159/14).
30. Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17.
31. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
32. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
33. Правовідношення, в якому виникло зобов`язання повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти (у зв`язку з розірванням договору), є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Тобто, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, відповідними доказами, а також судовими рішеннями у справі № 924/159/14.
34. За змістом статей 625, 1212 ЦК України положення статті 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15.
35. Верховний Суд вважає передчасним посилання судів, як мотивування прийнятих рішень, на викладену у пункті 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14 правову позицію, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 916/806/19, від 10.06.2020 у справі № 914/2259/17, від 18.06.2020 у справі № 910/7707/19).
36. За змістом статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду, зокрема у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
У частині 2 статті 315 ГПК зазначено, що у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 дійшла висновку, що наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати сплату процентів, розмір яких визначений договором або законом.
38. Правовий висновок щодо застосування положень статті 625 та 1214 ЦК України також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
39. З огляду на зазначене ключовим у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання грошового зобов`язання.
40. Враховуючи викладене вище, суди попередніх інстанцій передчасно, без визначення моменту виникнення зобов`язання з повернення безпідставно сплачених грошових коштів в порядку статті 1212 ЦК України вказали на необхідність застосування в цьому випадку приписів статей 536, 1214 ЦК України.
41. В частині щодо встановлення строку (терміну) виконання зобов`язання, слід вказати на те, що в силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
42. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не врахували позиції як Великої Палати Верховного Суду так і Верховного Суду, що містять висновки про застосування норм матеріального права, зокрема 625, 1212, 1214 ЦК України.
43. Суди попередніх інстанцій не дослідили та не дали належної правової оцінки як наявної у відповідача перед позивачем заборгованості, так і періоду, потягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов`язання, не здійснили перевірку нарахувань інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням встановленого строку (терміну) виконання зобов`язання з повернення суми в порядку статті 1212 ЦК України.
44. Визначаючи розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості та інфляційних втрат), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (аналогічна правова позиція викладена у п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18).
45. Колегія суддів зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
45.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
45.2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
45.3. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
45.4. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Разом з тим, враховуючи наведене вище, судові рішення як суду першої інстанції так і апеляційної зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
48. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
49. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення.
Судові витрати
50. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 у справі № 910/6053/19 (№ 924/159/14) скасувати.
3. Справу № 910/6053/19 (№ 924/159/14) направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.О. Банасько