ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс"
на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 (суддя Жигалкін І. П.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 (головуючий суддя Гетьман Р. А., судді Дучал Н. М., Склярук О. І.)
у справі № 922/3208/19
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс"
про стягнення 6 191 986,73 грн
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Ворожбянов А. М., представник відповідача - Єлісеєв М. І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Харківська міська рада (далі - позивач, Харківська міськрада, Міськрада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Перехрестя Плюс", Товариство) про стягнення з відповідача 7 357 430,52 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові (далі - спірна земельна ділянка), з посиланням на приписи статей 12, 80, 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що Товариство у період з 01.09.2016 по 31.08.2019 без достатніх правових підстав фактично використовувало спірну земельну ділянку, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міськради, та на якій розташовано три належні відповідачу нежитлові будівлі: літ. "Р-1", літ. "М-1" та літ. "Н-1", внаслідок чого ТОВ "Перехрестя Плюс" зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, тим самим збільшує вартість власного майна, а Міськрада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається безпідставне збереження коштів у виді недоотриманої орендної плати за рахунок Харківської міськради.
3. Під час нового розгляду справи, 20.08.2020 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№19254), яку суд прийняв ухвалою від 15.09.2020 до розгляду. В наданій заяві позивач з урахуванням висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного в постанові від 07.07.2020 у цій справі перерахував розмір безпідставно збереженого ТОВ "Перехрестя плюс" майна (грошових коштів). Загальний період, за який позивач просить стягнути з відповідача кошти - з 01.09.2016 по 31.08.2019; у період з 01.09.2016 по 28.11.2018 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по пр. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 5 492 720,43 грн; у період з 29.11.2018 по 31.08.2019 із застосуванням ставки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 699 266,30 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 191 986,73 грн як безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати.
Короткий зміст судових рішень
4. Справа розглядалася неодноразово. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського кодексу від 25.02.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Перехрестя плюс" на користь Харківської міськради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 6 191 986,73 грн.
5. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку розміру безпідставно збереженого майна (грошових коштів) дійшов висновку, що позивач довів належними доказами факт безпідставного збереження коштів у результаті використання земельної ділянки комунальної власності відповідачем та правомірність здійснення розрахунку стягуваної суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016 по 31.08.2019 у сумі 6 191 986,73 грн за користування земельною ділянкою по просп. Ювілейному, 26 (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065).
6. Суди зазначили, що спірна земельна ділянка сформована як обʼєкт цивільних прав саме площею 0,8663 га відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на замовлення відповідача і для визначення розміру безпідставно збережених коштів слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати площу під обʼєктами нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, які належать відповідачу.
7. Ураховуючи, що площу земельної ділянки у розмірі саме 0,8663 га формував для себе відповідач, суди відхилили доводи останнього про те, що непроведення відповідачем будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом вказує на відсутність доказів використання всієї площі спірної земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення і постанову скасувати, справу № 922/3208/19 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. Скаржник зазначає, що умовою існування кондикційних правовідносин є не сам по собі факт знаходження майна на земельній ділянці, і не факт користування цим майном, а саме фактичне користування земельною ділянкою та не погоджується з висновками судів про те, що оскільки на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно відповідача і земельна ділянка сформована площею саме 0,8663 га, отже відповідач фактично використовує земельну ділянку саме вказаною площею.
10. Зазначає про неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у цій справі, постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 16.01.2019 у справі № 521/17654/15-ц.
11. Суди припустилися порушення приписів частини пʼятої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не виконали вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у цій справі, не встановили правильний розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, не встановили якою площею земельної ділянки фактично користується відповідач, відмовили відповідачу у задоволенні клопотань про призначення у справі судової земельно-технічної, оціночно-земельної експертиз, відмовили у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у звʼязку з оскарженням до Харківського окружного адміністративного суду витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого позивач здійснив розрахунок заборгованості.
Позиція інших учасників справи
12. Міськрада подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач вказує на безпідставність доводів відповідача щодо порушення судами норм процесуального права, зазначає, що витяг з нормативної грошової оцінки землі є належним доказом у справі, а наявність такого витягу свідчить, що сама земельна ділянка сформована як обʼєкт цивільних прав, а стягнення коштів можливе лише за використання земельної ділянки, як обʼєкта цивільних прав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Листом від 11.02.2015 №11/02-1 Товариство звернулося до Харківської міськради з проханням дозволити розробку проекту відведення для формування земельної ділянки площею орієнтовно 0,8663 га по пр. Пʼятдесятиріччя ВЛКСМ, 30 для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом.
14. Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Додатку 1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 № 1848/15 "Про надання земельних ділянок для будівництва обʼєктів" Товариству надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова: ділянка № 2 площею орієнтовно 0,8700 га; ділянка № 3 площею орієнтовно 0,0570 га; ділянка № 4 площею 0,2238 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0037); ділянка № 6 площею 0,0422 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0039) для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом по просп. Пʼятдесятиріччя ВЛКСМ, 26.
15. Згідно з підпунктами 13.1, 13.2 пункту 13 Додатку 1 до рішення Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування обʼєктів" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26. Надано відповідачу в оренду до 28.11.2020 земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) площею 0,8663 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26.
16. Підпунктом 13.3 пункту 13 Додатку 1 до зазначеного рішення передбачено: "будівництво обʼєкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "М-1", літ. "Н-1", літ. "Р-1" по просп. Ювілейному, 30, які належать ТОВ "Перехрестя Плюс".
17. З інформації Відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 17.01.2019 № 144/116-19 вбачається, що на інші земельні ділянки по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові обліковуються договори оренди землі з Приватним підприємством "Стратус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга-2К". Вказані земельні ділянки є іншими, ніж земельна ділянка, яку використовує ТОВ "Перехрестя Плюс".
18. Згідно з листом Департаменту земельних відносин Харківської міськради від 21.01.2019 № 308/0/225-19 на земельну ділянку по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові рішення про надання у користування (продаж) Міськрадою не приймалися, договори оренди землі не укладалися.
19. У листі ГУ ДФС у Харківській області від 21.01.2019 № 1672/9/20-40-12-03-17 зазначено, що ТОВ "Перехрестя Плюс" є платником земельного податку за земельні ділянки, розташовані у Московському районі м. Харкова.
20. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 № НВ-0003583082019 земельну ділянку площею 0,8663 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові зареєстровано у Державному земельному кадастрі 02.06.2016. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання - для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом.
21. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2019 № 178268428 право власності на: приміщення № 1 загальною площею 93,0 м2 в літ. "Р-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 23.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 2 загальною площею 78,9 м2 в літ. "Р-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 23.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007; приміщення № 1 загальною площею 25,2 м2 в літ. "М-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007; приміщення № 2 загальною площею 33,5 м2 в літ. "М-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 1, 2 загальною площею 177,9 м2 в літ. "Н-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 3 загальною площею 33,9 м2 в літ. "Н-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 №2007.
22. 21.08.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міськради здійснено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого складено акт. Зазначеним актом зафіксовано таке:
"Рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 ТОВ "Перехрестя Плюс" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) площею 0,8663 га по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом строком до 01.01.2053. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2019 № 17868428 відповідачу належать на праві приватної власності приміщення "Р-1", "М-1", "Н-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові.
ТОВ "Перехрестя Плюс" з 23.01.2013 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без реєстрації цих прав у відповідності зі статтями 125, 126 ЗК України.
За результатами обстеження на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові розташовані три нежитлові будівлі літ. "Р-1", "М-1", "Н-1", право власності на які (по приміщенням) зареєстроване за ТОВ "Перехрестя Плюс", одна металева споруда та один навіс.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 № НВ-0003583082019 площа земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, становить 0,8663 га. Вказана земельна ділянка використовується Товариством для експлуатації та обслуговування трьох нежитлових будівель літ. "Р-1", "М-1", "Н-1", однієї металевої споруди та одного навісу.
Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі ".shp" для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки".
23. Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Перехрестя Плюс" коштів у розмірі орендної плати здійснено Харківською міськрадою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) від 01.07.2019 № 1087/0/45-19, виданого ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
24. Відповідно до здійсненого Харківською міськрадою перерахунку заборгованості за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 складає:
- у період з 01.09.2016 по 28.11.2018 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 5 492 720,43 грн.
- у період з 29.11.2018 по 31.08.2019 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 699 266,30 грн.
25. Сума безпідставно збереженого ТОВ "Перехрестя Плюс" майна в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові у період 01.09.2016 по 31.08.2019 складає 6 191 986,73 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
27. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі, яка переглядається, скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
28. Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Обʼєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
29. Плата за землю - обовʼязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
30. Земельним податком є обовʼязковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обовʼязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
31. З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
32. Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є субʼєктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
33. Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повʼязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
34. За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
35. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний звʼязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обовʼязку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
36. Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у звʼязку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
37. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовʼязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовʼязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
38. Кондикційні зобовʼязання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
39. За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобовʼязань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обовʼязковим елементом настання відповідальності в деліктних зобовʼязаннях. Натомість для кондикційних зобовʼязань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обовʼязок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобовʼязується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
40. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобовʼязані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).
41. Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
42. З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником обʼєкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей обʼєкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобовʼязаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).
43. Таким чином, відповідно до правової позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 кондикційними за своїм змістом відносинами є відносини з фактичного користування земельною ділянкою, а не відносини правомірного фактичного користування відповідачем нерухомим майном, яке знаходиться на сформованій земельній ділянці.
44. Суд погоджується з доводами скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій наведеної правової позиції (пункти 10 цієї постанови). Висновки щодо неврахування судами першої і апеляційної інстанцій правової позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, наведені також у постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у цій справі (колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них).
45. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Перехрестя Плюс", набувши у квітні 2013 року право власності на нежитлові будівлі літ. "Р-1", літ. "М-1" та літ. "Н-1" літера "3-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, належним чином не оформило право користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені будівлі, та не уклало з Харківською міськрадою відповідного договору оренди.
46. Земельна ділянка площею 0,8663 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, розташована по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові, сформована як обʼєкт цивільних прав з 02.06.2016. При цьому у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 № НВ-10003583082019 вказується, що спірна земельна ділянка зазначена у проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.05.2015, розробленому на замовлення відповідача.
47. Разом з тим передаючи справу № 922/3208/19 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 07.07.2020, зокрема, зазначив про таке:
47.1 суди достовірно встановили обставини правомірного володіння і використання відповідачем належних йому нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 30, що само по собі не може свідчити про фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 і розташованої за іншою адресою - м. Харків, просп. Ювілейний, 26;
47.2 матеріали справи містять докази фіксації трьох різних розмірів площ земельних ділянок: 1) 0,8663 га - площа земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, розташованої по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові); 2) 500,6 кв.м - розрахована відповідачем площа земельних ділянок під належними йому обʼєктами нерухомого майна, розташованими по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові); 3) 0,9270 га (0,8700 + 0,0570) - орієнтовна площа земельних ділянок № 2 та № 3, що планувалися для відведення відповідачу для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом за адресою: просп. Пʼятдесятиріччя ВЛКСМ, 26 (нині просп. Ювілейний, 26) згідно з пунктом 3.6 Додатку № 1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 № 1848/15 "Про надання земельних ділянок для будівництва обʼєктів";
47.3 всупереч вимог процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи належним чином не спростували доводи скаржника щодо наявності підстав для застосування площі земельних ділянок 500,6 кв.м при розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, не зазначивши зокрема, чому за наявності у матеріалах справи різних показників площ земельних ділянок за різними адресами в основу рішень покладена саме площа, визначена позивачем (0,8663 га) (схожий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц);
47.4 суди також не зʼясували, чи користується відповідач земельною ділянкою лише у межах його обʼєктів нерухомого майна або більшою площею, а відтак, чи не ґрунтується на припущеннях встановлення позивачем площі спірної земельної ділянки для обрахунку розміру безпідставно збережених коштів; адже матеріали справи не містять жодних доказів формування земельної ділянки площею 500,6 кв.м як обʼєкта цивільних прав по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, на фактичному користуванні якою наполягає відповідач;
47.5 у порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили і не надали належної оцінки доводам скаржника про те, що формування спірної земельної ділянки здійснювалося не з метою експлуатації та обслуговування належних Товариству нежитлових будівель літ. "Р-1", "М-1", "Н-1", розташованих по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, а з метою будівництва за іншою адресою обʼєкта з більшою площею забудови - торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом, тоді як матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження проведення відповідачем будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом, що дозволяло би стверджувати про фактичне користування ТОВ "Перехрестя Плюс" всією площею спірної земельної ділянки;
47.6 суди не дослідили, що у спірний період (з 01.09.2016 по 31.08.2019), за який Міськрада вимагає стягнути з Товариства спірну суму безпідставно збережених коштів, включено і часовий період після прийняття Харківською міськрадою рішення від 28.11.2018 № 1298/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування обʼєктів", згідно з підпунктом 13.2 пункту 13 Додатку 1 до якого відповідачу надано в оренду до 28.11.2020 земельну ділянку площею 0,8663 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26, що з огляду на невизначеність у зазначеному рішенні конкретного терміну укладення з ТОВ "Перехрестя Плюс" договору оренди цієї земельної ділянки та відсутність такого договору не виключає вірогідність фактичного користування Товариством всією площею спірної земельної ділянки лише у період з 28.11.2018 по 31.08.2019;
47.7 вміщені у акті обстеження земельної ділянки від 21.08.2019 дані щодо строку надання ТОВ "Перехрестя Плюс" в оренду спірної земельної ділянки (до 01.01.2053) не відповідають відомостям, зазначеним у підпункті 13.2 пункту 13 Додатку 1 до рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18, згідно з яким строк надання цієї земельної ділянки в оренду становить лише 2 роки;
47.8 з огляду на надання Товариству в оренду спірної земельної ділянки саме з метою будівництва згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18, наявне застосування позивачем при розрахунку розміру орендної плати за період з 28.11.2018 по 31.08.2019 базової орендної ставки у розмірі 8% суперечить пунктам 3.7, 4.3 Положення № 41/08, якими передбачено застосування у таких випадках ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.
48. Під час нового розгляду справи Міськрада здійснила перерахунок заборгованості Товариства за безпідставно збережене майно в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові у період 01.09.2016 по 31.08.2019, що було враховано судами під час нового розгляду справи.
49. Згідно з імперативними положеннями частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
50. Колегія суддів вважає, що всупереч положенням частини 5 статті 310 і частини 1 статті 316 ГПК України суди попередніх інстанцій під час нового розгляду справи не виконали у повному обсязі вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2020 у цій справі, щодо необхідності зʼясувати питання фактичного користування відповідачем всією спірною земельною ділянкою за використання якої позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати на підставі статей 1212- 1214 ЦК України.
51. Під час нового розгляду справи суди виходили з того, що земельна ділянка по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065, сформована як об`єкт цивільних прав, відповідач є власником нерухомого майна, розташованого по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, а отже стверджувати про зайняття ним лише частини спірної земельної ділянки неможливо, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.
52. Наведене свідчить про неврахування судами висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення (пункт 47 цієї постанови) ухвалені під час первісного розгляду справи. Позиція судів першої і апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки, сформованої у відповідній площі як обʼєкт цивільних прав, без зʼясування обставин щодо фактичного використання відповідачем усієї площі земельної ділянки не узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у цій справі.
53. Суди попередніх інстанцій ухилилися від встановлення обставин справи, які за висновком суду касаційної інстанції є необхідними для правильного вирішення спору (пункт 47.3 - 47.7 цієї постанови) та виходили з того, що спірна земельна ділянка сформована площею 0,8663 га саме за проєктом відповідача, що спростовує його доводи про те, що непроведення відповідачем будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом вказує на відсутність доказів використання відповідачем всієї площі спірної земельної ділянки. Наведений висновок судів не обґрунтований жодними доказами, дослідженими та проаналізованими під час нового розгляду справи.
54. Наведене свідчить, що скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а тому оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
55. З огляду на викладене вище (а саме підтвердження (окремої та самостійної) підстави для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі), Суд не дає оцінки доводам, викладеним у пункті 11 цієї постанови.
56. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, наведених висновків Суду не спростовують. Так, зокрема, постанови Верховного Суду, на які посилається позивач на підтвердження позиції щодо наявності підстав для стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, не є релевантними, оскільки у жодній із наведених позивачем справах питання користування всією / частиною земельної ділянки не було спірним (у цих постановах відсутні висновки щодо можливості стягнення безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки без зʼясування обставин щодо фактичного використання відповідачем усієї площі земельної ділянки).