ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
Справа №910/4669/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 (головуючий - Пашкіна С.А., судді: Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
у справі №910/4669/21
до пред`явлення позову ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська Фортеця",
про скасування процедури скликання, організації і проведення зборів,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.07.2021 №29.3-02/2078 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/4669/21, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.
1. Короткий зміст обставин справи.
1.1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.
1.2. У своїй заяві ОСОБА_1 вказувала, що вона є власником квартири 38-39, управління яким здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська Фортеця" (далі - ОСББ "Голосіївська Фортеця"). Починаючи з 27.10.2020 у вказаному ОСББ був обраний новий склад правління об`єднання та новий голова (з 26.11.2020), проте, 11.03.2021 попереднім складом правління ОСББ "Голосіївська Фортеця" були скликані загальні збори учасників будинку, які відбулись незаконно, неповноважним складом, з грубим порушенням процедури проведення зборів та голосування під час прийняття рішень, тому заявниця має намір оскаржити у судовому порядку процедуру оголошення, організації і проведення 11.03.2021 загальних зборів ОСББ "Голосіївська Фортеця".
1.3. У заяві про забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення державними реєстраторами, у тому числі нотаріусами, іншими акредитованими та посадовими особами будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Голосіївська Фортеця", зокрема щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб товариства, до розгляду судом майбутнього позову, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову поновити права заявниці, як співвласника будинку по АДРЕСА_1, буде неможливо, та виконання прийнятого рішення за таким позовом буде ускладнене.
1.4. Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.03.2021 у справі №910/4669/21 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову задовольнив; заборонив державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Голосіївська Фортеця", зокрема щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб товариства, до розгляду судом позову ОСОБА_1 .
1.5. Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Голосіївська Фортеця", зокрема щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб товариства, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника до розгляду майбутнього позову по суті;
- обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує права ОСББ щодо його господарської діяльності до вирішення майбутнього спору по суті, оскільки унеможливлює лише внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни складу учасників, керівника та уповноважених осіб ОСББ "Голосіївська Фортеця".
1.6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2021, за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/4669/21 скасував; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову - відмовив; матеріали справи №910/4669/21 повернув до Господарського суду міста Києва.
1.7. Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачкою не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких вона звернеться до суду, у разі задоволення позову.
1.8. Висновки суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, суд апеляційної інстанції визнав такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені будь-якими належними та достатніми доказами.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
2.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №910/4669/21, в якій скаржниця просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у цій справі.
2.2. У якості підстави касаційного оскарження скаржниця посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.3. На переконання скаржниці, судом першої інстанції було обґрунтовано враховано, що позивачка не погоджується з процедурою скликання чергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська Фортеця" 11.03.2021 з метою зміни складу правління та прийнятими на ньому рішеннями, а відтак заходи забезпечення позову відповідають обраному позивачкою способу захисту своїх прав.
2.4. 17.06.2021 ОСОБА_1 подала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, в якому просить, окрім зазначених в прохальній частині касаційної скарги вимог, також розглянути та прийняти рішення щодо такої вимоги як - скасування всіх реєстраційних дій, що були вчинені державними реєстраторами, у тому числі нотаріусами, іншими акредитованими та посадовими особами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань щодо ОСББ "Голосіївська Фортеця", ЄДРПОУ 36791839, зокрема щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб товариства у період з 26.05.2021 до розгляду судом позову ОСОБА_1, як такі, що є незаконними та порушують ухвалу про забезпечення позову, винесену Господарським судом міста Києва у справі №910/4669/21.
2.5. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
3. Позиція Верховного Суду.
3.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.3. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.4. За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
3.5. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
3.6. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
3.7. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
3.8. Оскільки ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру (про скасування процедури скликання, організації і проведення зборів, що відбулись 11.03.2021), судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.9. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
3.10. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
3.11. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
3.12. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що в спірних правовідносинах мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1, на захист яких вона звернулось до суду, проте позивачка не надала доказів на підтвердження існування відповідних обставин, а з урахуванням предмету позову заходи забезпечення позову, які просить вжити ОСОБА_1, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, порушують баланс інтересів учасників справи.
3.13. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, та вважає за необхідне звернути увагу на таке.
3.14. Згідно із частиною четвертою статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
3.15. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.
3.16. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
3.17. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 має намір пред`явити позов до ОСББ "Голосіївська Фортеця" про скасування процедури скликання, організації і проведення зборів, що відбулись 11.03.2021, то існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких заявниця має намір звернутися до суду.
3.18. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
3.19. ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову долучила повідомлення про проведення 11.03.2021 чергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївська Фортеця", однак жодних доказів факту проведення таких зборів та прийняття на них певних рішень на момент звернення з відповідною заявою до суду матеріали справи не містять.
3.20. Попри наведене, як вбачається з повідомлення про проведення 11.03.2021 чергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська Фортеця" до порядку денного було включено наступні питанння:
1. Про обрання Голови та Секретаря чергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська Фортеця".
2. Звітування Правління про результати роботи за вересень 2019 року - грудень 2020 року.
3. Звіт Ревізійної комісії по діяльності ОСББ "Голосіївська Фортеця" за 2019 рік та 2020 рік.
4. Про затвердження Положення про Резервний фонд ОСББ "Голосіївська Фортеця".
5. Про затвердження положення про Ревізійну комісію ОСББ "Голосіївська Фортеця".
6. Про здійснення незалежного аудиту фінансово-господарської діяльності ОСББ "Голосіївська Фортеця" за період 2016 - 2020 роки:
6.1. Доповідь ініціативної групи "Громадський аудит".
6.2. Відповідь Правління по питанням доповіді.
6.3. Розгляд комерційних пропозицій аудиторських компаній та затвердження джерела коштів на проведення незалежного аудиту.
7. Про участь у державних, місцевих та інших програмах щодо енергозбереження, капітальних ремонтів тощо.
8. Про затвердження кошторису на 2021 рік та розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Голосіївська Фортеця".
9. Переобрання та затвердження складу Правління ОСББ "Голосіївська Фортеця".
10. Переобрання та затвердження складу Ревізійної комісії ОСББ "Голосіївська Фортеця".
3.21. Тобто, із повідомлення про проведення 11.03.20211 чергових загальних зборів ОСББ "Голосіївська Фортеця" вбачається, що в порядок денний не було включено питань, на підставі яких підлягають вчиненню реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
3.22. Отже, жодних підстав вважати, що для ефективного захисту порушених внаслідок прийнятих 11.03.2021 загальними зборами ОСББ згідно з порядком денним рішень прав або інтересів заявниці є необхідність у вжитті такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, немає.
3.23. Натомість будь-які інші докази того, що 11.03.2021 загальними зборами ОСББ було прийнято будь-які інші рішення, на підставі яких підлягають внесенню реєстраційні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "Голосіївська Фортеця", до заяви не долучені та й заявниця про них у змісті заяви не вказувала.
3.24. Таким чином, відсутні підстави для висновку про адекватність заявлених заходів забезпечення позову до вимог, з якими заявниця має намір звернутись до суду.
3.25. Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
3.26. Проте, суд першої інстанції не обґрунтував співмірності балансу прав, законних інтересів ОСОБА_1, як співвласниці багатоквартирного будинку де створено ОСББ "Голосіївська Фортеця", та можливого порушення прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, внаслідок вжитих заходів забезпечення позову.
3.27. Оскільки заходи забезпечення позову, які просила вжити ОСОБА_1, можуть призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб, що не є учасниками цього судового процесу, такі заходи не є адекватними та співмірними з правом, за захистом якого заявниця має намір звернутися до суду.
3.28. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
3.29. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
3.30. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
3.31. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
3.32. З урахуванням викладеного у сукупності, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, позаяк останні не відповідають вимогам адекватності, співмірності та можуть порушити баланс інтересів осіб, які не є учасниками справи, у зв`язку з чим відхиляє протилежні аргументи скаржниці, викладені у підпункті 2.3 цієї постанови.
3.33. Колегія суддів також зазначає, що заявлена ОСОБА_1 у доповненні до касаційної скарги вимога про скасування державної реєстрації, виходить за межі касаційного перегляду, який здійснюється щодо правомірності/неправомірності здійснення/нездійснення забезпечення позову у справі №910/4669/21 на час звернення заявниці з відповідною заявою, не є заходом забезпечення позову, а відтак Суд відмовляє у прийнятті такої вимоги, яка по суті є позовною вимогою у спорі про законність державної реєстрації, до сумісного розгляду з касаційною скаргою, позаяк така вимога не є збільшенням вимог касаційної скарги.