ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 816/3731/14
адміністративне провадження № К/9901/35762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н.В.
представників:
позивача Чайка М.Г.
відповідача Лазебний Д.В., Мосунов Ю.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, у складі судді: Єресько Л.О. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, у складі колегії суддів: Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П., у справі №816/3731/14 за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення податкового боргу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області у вересні 2014 року звернулася до адміністративного суду з позовом до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 153 345 204,79 грн.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 адміністративний позов залишив без задоволення.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.02.2018 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що підставою для звернення до суду із даним позовом податковий орган вважав наявність узгодженого податкового боргу у СП "Полтавська газонафтова компанія", який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200 в загальному розмірі 153 345 204,79 грн. Враховуючи, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017, яка набрала законної сили 01.06.2017, скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013, податковий борг в загальному розмірі 153345204,79 грн станом з 01.06.2017 не має статусу узгодженого.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (код ЄДРПОУ 20041662) є юридичною особою, зареєстрованою 28.01.1994, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.09.2004 № 1 588 120 0000 000280 та знаходиться на податковому обліку в Полтавській ОДПІ.
Державною податковою інспекцією у м. Полтаві в період з 09.07.2013 по 19.08.2013 проведено планову виїзну перевірку СП "Полтавська газонафтова компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами перевірки складено акт № 757/16-01-22-01-09/20041662 від 27.08.2013 (том 1, а.с. 12-13).
На підставі висновків вказаного акту перевірки № 757/16-01-22-01-09/20041662 від 27.08.2013 Полтавською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 (том 1, а.с. 114-115):
- № 0001322200, яким відповідачу визначено зобов`язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні в загальному розмірі 87665368,06 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 70132294,45 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073,61 грн.;
- № 0001332200, яким відповідачу визначено зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в загальному розмірі 56785708,77 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 45428567,02 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141,75 грн;
- № 0001342200, яким відповідачу визначено зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в загальному розмірі 8894127,96 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 7115302,37 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825,59 грн.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями від 12.09.2013, СП "Полтавська газонафтова компанія" 07.02.2014 звернулась до суду з позовом про їх оскарження.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 816/539/14 адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, податкові повідомлення-рішення Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 від 12.09.2013 визнано протиправними та скасовано (том 2, а.с. 193-195).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 по справі № 816/539/14 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об`єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено (том 2, а.с. 196-198).
23.07.2014 Полтавською ОДПІ ГУ Міндоходів (Новосанжарське відділення) сформовано та направлено на адресу СП "Полтавська газонафтова компанія" податкову вимогу форми "Ю" №336-25, згідно з якою сума боргу СП "Полтавська газонафтова компанія" за узгодженими зобов`язаннями становить 153345204,79 грн (том 1, а.с.16).
З посиланням на п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України Полтавська ОДПІ 25.09.2014 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із даним позовом про стягнення податкового боргу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 12.11.2014 СП "Полтавська газонафтова компанія" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними дій, визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року №№0001322200, 0001332200, 0001342200, зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі № 816/4476/14 визнано протиправними дії Полтавської ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, 0001332200, 0001342200, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Полтавської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200, з огляду на відсутність підстав для проведення перевірки, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі № 816/3999/13-а, яка набрала законної сили 01.10.2013, визнано незаконним та скасовано наказ ДПІ у м. Полтаві від 27.06.2013 № 59 "Про проведення планової виїзної документальної перевірки СП "Полтавська газонафтова компанія".
Вказана постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі № 816/4476/14 набрала законної сили 01.06.2017 як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (том 3, а.с. 49-55).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що за відповідачем як платником податків обліковується податковий борг у розмірі 153 345 204,79 грн. Дана сума боргу виникла на підставі податкових повідомлень - рішень від 12.04.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200, податкової вимоги від 23.07.2014 № 336-25, які оскаржувалися відповідачем в судовому порядку та залишені судом апеляційної інстанції без змін. Оскільки судове рішення по справі № 816/539/14 щодо узгодження податкових зобов`язань відповідача набрало законної сили, борг в заявленому розмірі є узгодженим. Крім того, скаржник зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2017 було задоволено клопотання Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про зупинення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі №816/4476/14 та зупинено виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження, які наразі не переглянуті касаційним судом.
Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) податковий борг - сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги .
Отже, право на стягнення у контролюючого органу виникає після закінчення 60-ти днів з моменту надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
Згідно з пунктом 60.1.4. статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
За приписами пункту 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі № 816/4476/14, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Полтавської ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, 0001332200, 0001342200 та визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Полтавської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200.
Відповідно до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також, для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Судами також було встановлено, що підставою для звернення до суду із даним позовом податковий орган вважав наявність узгодженого податкового боргу у СП "Полтавська газонафтова компанія", який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200 в загальному розмірі 153345204,79 грн.
Проте, враховуючи, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017, яка набрала законної сили 01.06.2017, були скасовані вказані вище податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013, податковий борг в загальному розмірі 153345204,79 грн станом з 01.06.2017 не має статусу узгодженого.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача зазначеної вище суми в розмірі 153 345 204,79 грн були відсутні.
Також, Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що у справах № 816/539/14 та № 816/4476/14 предметом оскарження були ті самі податкові повідомлення - рішення від 12.09.2013 № 0001322200, 0001332200, 0001342200 на загальну суму 153 345 204,79 грн, однак позивачем визначено різні підстави звернення з таким позовом, тому судами у вказаних справах надавалася оцінка різним обставинам.
Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0001322200, 0001332200, 0001342200 скасовані в судовому порядку, рішення суду набрало законної сили, та на час розгляду справи є чинним, в силу приписів п. 60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога від 23.07.2014 вважаються відкликаними.
Отже, з урахуванням положень пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про те, що для вирішення даного спору є визначальним факт скасування станом на час розгляду даної справи податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, 0001332200, 0001342200, на підставі яких позивачем сформовано податковий борг СП "ПГНК" по даній справі.
Разом з тим, Суд відхиляє доводи скаржника про наявність ухвали Вищого адміністративного суду України про зупинення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі №816/4476/14 до закінчення касаційного провадження, та як наслідок не набуття ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року законної сили, оскільки зупинення виконання рішення суду жодним чином не впливає на факт набрання рішенням законної сили. Так, розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень, натомість набрання законної сили судовим рішенням (постановою чи ухвалою) означає те, що воно набуває обов`язковості. Отже, наявність судового рішення про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не відміняє факту набрання цим рішенням законної сили в силу приписів КАС України.
При цьому, Суд вказує, що у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого судового рішення, законодавцем було передбачено інститут перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 361 КАС України скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого судового рішення, є однією з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в повному обсязі.
Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,