ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 280/6557/20
адміністративне провадження № К/9901/18935/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів, та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Юрко І.В. (доповідач), Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати акт комісії Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Форми Н-5* від 20.03.2020 розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. Т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега, складений за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
1.3. зобов`язати Дніпровський відділ поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.
2. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22 березня 2021 року позовні вимоги задовольнив.
3. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №280/6557/20 повернуто особі, яка її подала.
5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана Кравченком О.М., як представником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, проте в апеляційній скарзі та доданих до неї документах не зазначено посадове становище Кравченка О.М., матеріали справи не містять відомостей щодо посадового становища особи, яка підписала апеляційну скаргу.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Головне управління національної поліції в Запорізькій області вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі №280/3901/19.
8.1. Скаржник зазначає, що апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року від імені ГУНП в Запорізькій області підписав представник Кравченко О.М . На підтвердження повноважень представника до скарги було додано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
8.2. Відповідач вказує, що підтвердженням повноважень представника ГУНП в Запорізькій області Кравченка О.М. в порядку самопредставництва є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з офіційного сайту Міністерства юстиції України. Згідно зазначеного витягу з ЄДР у Кравченка Олександра Миколайовича має повноваження та є особою, що може вчиняти дії від імені юридичної особи - діяти від імені ГУНП в Запорізькій області в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва з правами, що надані стороні, третій особі, в тому числі оскарження рішень, постанов, ухвал суду, а також з правом підписання, подання, зміни позовної заяви, апеляційних, касаційних скарг. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції Кравченко О.М. представляв інтереси ГУНП в Запорізькій області та матеріали справи містять відповідні документи, які підтверджують його повноваження. Судом першої інстанції під час розгляду справи перевірялося посадове становище Кравченка О.М . На підтвердження посадового становища предстадставника ГУНП Кравченка О.М. ним надавалося суду службове посвідчення.
8.3. Скаржник зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 зазначила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
8.4. При цьому, відповідач вказує, що відповідно до пункту 4 розділу V Положення про ГУНП в Запорізькій області затвердженого наказом Національної поліції від 06 листопада 2015 року № 24 (у редакції наказу Національної поліції України від 10 червня 2020 року № 433) ГУНП здійснює самопредставництво у судах України через уповноважених працівників підрозділів правового забезпечення, перелік яких затверджується керівником ГУНП. Відповідно до пункту 6 розділу 1 Положення про Відділ правового забезпечення ГУНП в Запорізькій області затвердженого наказом ГУНП від 18.10.2019 №1278 (із змінами внесеними наказом ГУНп від 01.04.2020 № 564) визначено, що Відділ є уповноваженим підрозділом, який здійснює самопредставництво Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в судах України всіх інстанцій, спеціалізацій та юрисдикцій. Працівники Відділу є уповноваженими особами діяти від імені Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в судах України всіх інстанцій, спеціалізацій та юрисдикцій. Працівники Відділу можуть здійснювати самопредставництво Національної поліції України в судах України всіх інстанцій, спеціалізацій та юрисдикцій на підставі окремого доручення Національної поліції України. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Положення про Відділ правового забезпечення з метою реалізації повноважень самопредставництва ГУНП працівники відділу мають право підпису позовної заяви, заяв по суті справи, клопотань (заяв), апеляційної скарги та касаційної скарги, а також засвідчення копій документів, що подаються до суду. Наказом ГУНП від 18.07.2018 № 28 о/с Кравченка О.М. призначено на посаду спеціаліста відділу правового забезпечення ГУНП. Пунктом 4 розділу II посадової інструкції спеціаліста відділу правового забезпечення ГУНП в Запорізькій області визначено, що він представляє у встановленому законодавством порядку інтереси ГУНП та керівництва ГУНП в судах, державних органах, підприємствах, установах, організаціях під час розгляду правових та інших питань, спорів.
9. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
10. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
11. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
12. Частиною першою статті 55 КАС України обумовлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
13. За змістом частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
14. В силу положень статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.