ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 280/9253/20
адміністративне провадження № К/9901/14245/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 280/9253/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання рішень, дій чи бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (головуючий суддя: Сіпак А. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Олефіренко Н. А., суддів: Білак С. В., Шальєвої В. А.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07 жовтня 2009 року по 04 січня 2018 року протиправними та дискримінаційними;
- зобов`язати відповідача вчинити певні дії - виплатити недоотриману пенсію позивачу за період з 07 жовтня 2009 року по 03 січня 2018 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відмовив у відкритті провадження у справі.
3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з підстав передбачених ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), через неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з вказаним судовими рішеннями, 20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Так, суди не врахували, що у справі № 280/5098/18 позовні вимоги стосовно виплати позивачу недоотриманої пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по 03 січня 2018 року не були розглянуті судом та оцінені по суті, оскільки були залишені без розгляду. Поряд з цим, підстави відповідно до яких вимоги позивача за вказаний період були залишені без розгляду - усунені аналізом подібних обставин в постанові Великої Палати Верховного Суду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20 квітня 2021 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року
9. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 липня 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
11. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
12. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
13. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі № 826/3678/16.
14. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
15. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
16. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (справа № 0840/2729/18), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02 квітня 2018 року № 216/08; зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07 жовтня 2009 року, шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року вказану позовну заяву за період з 07 жовтня 2009 року по 03 січня 2018 року залишено без розгляду, оскільки відповідно до ст. 122, 123 КАС України права позивача підлягають захисту у межах шестимісячного строку звернення до суду - з 04 січня 2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області викладене у повідомленні від 30 березня 2018 року № 215 про відмову в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії за віком. Зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок розміру та поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 04 січня 2018 року, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії та всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, з індексацією пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року у справі № 0840/2729/18 залишено без змін.
Не погодившись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від від 25 жовтня 2018 року, позивач 11 грудня 2018 року звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду в частині строку, з якого має бути поновлена її пенсія.
Постановою Верховного Суд від 29 квітня 2020 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 0840/2729/18 залишено без змін.
18. Звертаючись з новим позовом у цій справі № 280/9253/20 ОСОБА_1 просить визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07 жовтня 2009 року по 04 січня 2018 року та зобов`язати відповідача виплатити недоотриману пенсію позивачу за період з 07 жовтня 2009 року по 03 січня 2018 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів".
19. Отже, підстави, предмет позову та сторони у справі № 0840/2729/18 та у справі № 280/9253/20 співпадають.
20. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги у цій справі № 280/9253/20 вже були вирішені у справі № 0840/2729/18 щодо чого є судове рішення з того самого спору і між тими самими сторонами, яке набрало законної сили, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві та у касаційній скарзі не заперечує, що заявлені позовні вимоги вже були предметом розгляду у справі № 0840/2729/18, однак з посиланням на нову судову практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, вважає, що спір між сторонами стосовно права позивача за період з 07 жовтня 2009 року по 04 січня 2018 року залишився не вирішеним, у зв`язку чим подано даний позов.
21. Разом з тим, слід зазначити, що зміна судової практики не є підставою для розгляду позовних вимог, яким вже надана оцінка у судовому порядку.
Посилання скаржниці на те, що у справі № 280/5098/18 позовні вимоги стосовно виплати позивачу недоотриманої пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по 03 січня 2018 року не були розглянуті судом та оцінені по суті, оскільки були залишені без розгляду є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.
22. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
23. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
24. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
25. У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії", зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95).
26. У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
27. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,