1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/31/20

адміністративне провадження № К/9901/13200/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/31/20

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення суддівської винагороди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, прийняту у складі головуючого судді Мороко А.С.,

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Русанової В.Б., суддів: Жигилія С.П., П`янової Я.В.

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - ТУ ДСА у Харківській області, відповідач), в якому просив стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області на користь ОСОБА_1 частину невиплаченої суддівської винагороди за період від 28 березня 2015 року по 18 жовтня 2019 року в розмірі 1100000 грн, щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу за період від 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року з урахуванням індексації в сумі 30000 грн та 20 % посадового окладу за період від 23 серпня 2017 року по 18 жовтня 2019 року в сумі 280000 грн, всього стягнути 1410000 грн.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу за період від 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року з урахуванням індексації.

3. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТУ ДСА в Харківській області на користь позивача щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу за період від 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року з урахуванням індексації суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що предметом розгляду даної справи є ті самі правовідносини, стосовно яких є постанова суду, що набрала законної сили (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі № 820/1257/16).

4. Судом апеляційної інстанції також надано оцінку доводам позивача про неправомірність ухвали суду першої інстанції з підстав постановлення її неповноважним судом (розгляд справи здійснено суддею Мороко А.С., яка на думку позивача, призначена на посаду судді з порушенням законодавства) та зазначено, що вказані доводи позивача є необґрунтованими оскільки Указ Президента України від 03 квітня 2017 року №95/2017 про призначення судді Мороко А.С. є чинним і не скасованим.

4.1. Також судом апеляційної інстанції зауважено, що з матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2020 року з зазначених підстав позивачем подано заяву про відвід судді, за наслідками розгляд якої ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (суддя Мельников Р.В.) відмовлено в її задоволенні, посилаючись на те, що вказані позивачем доводи не є підставами для відводу судді в розумінні статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже не можуть свідчити про упередженість або суб`єктивність судді.

ІІ. Касаційне оскарження

5. На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 14 квітня 2021 року.

6. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивач вказує, що суд першої інстанції в порушення пункту 1 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прийняв оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі неповноважним складом суду.

7. Так, позивач зауважує, що суддю Мороко А.С. призначено на посаду вперше Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 557/2012 строком на п`ять років. Отже, строк повноважень припиняється 20 вересня 2017 року.

7.1. У той же час Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 суддю Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С. повторно, до закінчення повноважень, призначено на ту саму посаду, що на думку позивача, є неможливим, оскільки Мороко А.С. на той же час протягом більше ніж чотирьох років обіймала цю саму посаду та здійснювала судочинство.

7.2. Отже, позивач уважає, що Указ Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 у частині призначення Мороко А.С. на посаду суддів Харківського окружного адміністративного суду є нікчемним, а отже оскаржувані рішення у цій справі постановленні неповажним складом суду.

8. Таким чином, позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. 22 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 520/31/20 із Харківського окружного адміністративного суду.

10. 21 травня 2021 року справа № 520/31/20 надійшла до Верховного Суду.

11. 30 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТУ ДСА у Харківській області в якому відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення.

ІІІ. Позиція Верховного Суду та релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

14. Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 "Про призначення суддів" відповідно до частини п`ятої статті 126, частини першої статті 128 та підпункту 2 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України постановлено призначити у місцевий адміністративний суд на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду Мороко Анастасію Сергіївну .

15. Як правильно зауважено судом апеляційної інстанції Указ Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 "Про призначення суддів" у частині призначення Мороко А.С. на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду є чинним і не скасованим.

16. Додатково Верховний Суд звертає увагу, що оскарження вказаного Указу не було предметом звернення до суду із цим позовом.

17. 02 січня 2020 року у Харківському окружному адміністративному суді зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ТУ ДСА у Харківській області про стягнення невиплаченої суддівської винагороди.

18. Згідно з частиною першою статті 31 КАС України (у редакції станом на момент реєстрації справи у суді першої інстанції) визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

19. Приписами частин другої та третьої статті 18 КАС України (у редакції станом на момент реєстрації справи у суді першої інстанції) позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

19.1. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

20. Пункт 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

21. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 15.2 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

22. Відповідно до підпункту 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (у редакції станом на момент реєстрації справи у суді першої інстанції, далі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду) розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

23. Підпунктом 2.3.4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

24. Згідно з абзацом першим та четвертим підпункту 2.3.20 Положення про автоматизовану систему документообігу суду автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

24.1. Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.

25. Відповідно до підпункту 2.3.21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

26. Нормами підпункту 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

27. Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2020 року справа № 520/21/20 (провадження № П/520/43/20) розподілена на суддю Мороко А.С.

28. Таким чином, з огляду на чинність Указу Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 "Про призначення суддів" у частині призначення Мороко А.С. на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду, відсутності інших доказів неповажності складу суду першої інстанції та із урахуванням меж перегляду оскаржуваних рішень відповідно до частини першої статті 341 КАС України Верховний Суд уважає, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

29. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі доводів ОСОБА_1 стосовно того, що суд першої інстанції в порушення пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України прийняв оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі неповноважним складом суду.

30. Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення з ТУ ДСА у Харківській області на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу за період від 01 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року з урахуванням індексації прийнята повноважним складом суду, а отже доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

31. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31.1. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

32. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту