ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 818/716/15
адміністративне провадження № К/9901/11292/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 818/716/15
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України, Начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Кунець О.М., суддів: Кравченка Є.Д., Шевченко І.Г.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Катунова В.В., суддів: Бершова Г.Є., Ральченка І.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі відповідач-1, УМВС в Сумській області), Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена Борисовича (далі - відповідач-2), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-3, МВС України), Начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач-4), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2015 року №119-0/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1, начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 02 лютого 2015 року № 34 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
1.3 зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03 лютого 2015 року;
1.4 стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року.
2. У заяві про уточнення позовних вимог від 25 лютого 2020 року, керуючись частиною 7 статті 139 КАС України, позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та заявлено про намір надати суду перелік доказів, на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення у справі №818/716/15. Крім того, заяву про намір надати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи, до закінчення судових дебатів у судовому засіданні Сумського окружного адміністративного суду, що відбулось 27 травня 2020 року, оголошено представником позивача - ОСОБА_4
2.1. Ураховуючи прийняття Сумським окружним адміністративним судом рішення від 27 травня 2020 року у справі №818/716/15, позивачем 01 червня 2020 року (у межах 5-денного строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України) було подано відповідну заяву щодо відшкодування (стягнення) з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 118159 грн 25 коп.
3. 09 червня 2020 року від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області надійшла заява про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у якій відповідач-3 зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є несумірним із складністю справи, а тому підлягає зменшенню. Представник відповідача-3 просила суд врахувати, що ця справа не відноситься до складної категорії спорів, оскільки на час прийняття рішення у цій справі у судах склалася судова практика про поновлення осіб в органах внутрішніх справ на посадах, які були скорочені, відповідно до постанови КМУ №730 від 16 червня 2015 року. Крім того, відповідач-3 вказує, що провадження у справі № 818/716/15 відкрито 03 березня 2015 року, однак вже 07 липня 2015 року ухвалою суду провадження у справі № 818/716/15 зупинено за клопотанням самого ж позивача. У січні 2020 року провадження було поновлено. Отже, фактично справа перебувала на розгляді нетривалий час, більш тривалий час провадження у справі було зупинено з об`єктивних підстав на які посилався сам же позивач у заяві про зупинення провадження у даній справі. Викликає сумнів у відповідача-3 питання щодо потреби у позивача укладання Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги саме у 2018 році (Договір датовано 15 травня 2018 року), адже в цей період часу жодних процесуальних дій у цій справі, на переконання відповідача-3, не вчинялось. Після поновлення провадження (30 січня 2020 року) і до ухвалення рішення у справі (27 травня 2020 року) справа розглядалась менше чотирьох місяців, протягом яких відбулось одне підготовче засідання та два судових засідання під час розгляду справи по суті. Таким чином, на переконання відповідача-3, твердження позивача про тривалий розгляд справи (більше п`яти років) є безпідставним.
3.1. Разом з тим, позивач при визначенні витрат на правову допомогу не врахував, що рішенням у справі від 27 травня 2020 року № 818/716/15 частково задоволено його позовні вимоги. У такому разі, витрати підлягають до стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідач-3 звертає також увагу суду, що при вирішенні питання про стягнення витрат на правову допомогу необхідно врахувати пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі "Баришевського проти України", пункт 80 рішення ЄСПЛ у справі "Двойних проти України", пункт 88 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України", де вказано, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі "Levents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
4. 10 червня 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у справі №818/716/15, у якому відповідач-1 просить відмовити позивачу у відшкодуванні витрат у повному обсязі. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є засновником адвокатського об`єднання "Адвос" (з яким укладено договір про надання правової допомоги від 15 травня 2018 року), а адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (адвокати) є пов`язаними з ним особами. На переконання відповідача-1, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, договір про надання правової допомоги від 15 травня 2018 року із внесеними до нього змінами є нікчемним. Крім цього, вказані позивачем витрати на правову допомогу у сумі 118159 грн 25 коп є неспівмірними. Нічим не обґрунтована необхідність участі у наданні правової допомоги у цій справі аж трьох адвокатів.
4.1. Відповідач-1 просить суд звернути увагу і на те, що сам ОСОБА_1 є адвокатом, що, на думку відповідача-1, є зловживанням з боку позивача своїми права з метою штучного завищення ринкової вартості наданої правової допомоги. Також відповідач-1 вважає штучним завищенням вартості наданої правової допомоги написанням адвокатами позивача заяв з тотожних питань. За таких підстав, відповідач-3 просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
5. З метою отримання правничої допомоги, в тому числі щодо представництва та захисту інтересів у адміністративній справі № 818/716/15, позивачем укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15 травня 2018 року з Адвокатським об`єднанням "АДВОС".
5.1. Відповідно до пункту1.1 Договору Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню професійної правничої допомоги позивачу (Замовник) під час розгляду у Сумському окружному адміністративному суді справи № 818/716/15.
5.2. Пунктом 1.2 Договору встановлено, що від імені Об`єднання правову (професійну правничу) допомогу буде надавати партнер Об`єднання - адвокат ОСОБА_2
6. Договором від 02 квітня 2019 року № 18-2019 про внесення змін та доповнень до Договору сторони вирішили долучити до надання правової допомоги у справі № 818/716/15 заступника керуючого партнера Об`єднання - адвоката ОСОБА_3.
7. Договором від 07 червня 2019 року № 11-2019 про внесення змін та доповнень до Договору сторони вирішили долучити до надання правової допомоги у справі № 818/716/15 партнера Об`єднання - адвоката ОСОБА_4
8. Пункт 4.1. Договору містить положення про те, що сума гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим Договором визначено у Додатку №1 до цього Договору.
9. Згідно з пунктом 1 Додатку №1 до Договору від 15 травня 2018 року сторони ще у 2018 році визначили, що розмір гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 становить у твердій грошовій формі - 62 000 грн. Крім цього, була обумовлена додаткова винагорода за досягнення позитивного рішення за результатами розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 у розмірі 10% від розміру задоволених позовних вимог.
10. Відповідно до пункту 2 Додатку до Договору гонорар Об`єднання у розмірі визначеному пунктом 1 даного Додатку підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Об`єднання не пізніше 5 календарних днів від дати ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення у справі № 818/716/15, на підставі рахунку наданого Об`єднанням.
11. 27 травня 2020 року на розрахунковий рахунок Об`єднання позивачем перераховані грошові кошти у розмірі:
- 62 000 грн за надання професійної правничої допомоги під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи № 818/716/15 на підставі рахунку від 27 травня 2020 року № 66. Оплата зазначених грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 27 травня 2020 року № 4947010491;
- 56 139 грн 25 коп у вигляді додаткової винагороди Об`єднання за досягнення позитивного рішення у справі №818/716/15 у розмірі 10% від розміру задоволених позовних вимог на підставі рахунку від 27 травня 2020 року № 67.
12. Оплата зазначених грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 27 травня 2020 року № 4947075346.
13. На підставі вказаного Додатку, 27 травня 2020 року між позивачем та Об`єднанням підписано Акти надання послуг та звіт про обсяг наданих послуг до вказаних актів, яким узгоджено перелік та обсяг наданої Об`єднанням правової допомоги у даній справі.
14. Згідно з наданого позивачем до матеріалів справи звіту вартість послуг за надання професійної правничої допомоги за період з 2018 -2020 роки становить саме 62 000 грн, як і було обумовлено між сторонами договору ще у 2018 році.
15. Отже, позивачем заявлено до стягнення (відшкодування) витрати на професійну правничу допомогу у справі № 909/1401/19 у розмірі 118159 грн, 25 коп (62000 грн + 56139 грн 25 коп = 118159 грн 25 коп).
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, позов задоволено частково:
16.1 визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 30 січня 2015 року № 119-0/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1, начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
16.2 визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Сумській області від 02 лютого 2015 року № 34 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
16.3 поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області з 03 лютого 2015 року;
16.4 стягнуто з УМВС в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року у сумі 561592 грн 57 коп;
16.5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
17. Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі № 818/716/15 задоволено частково.
17.1. Ухвалено додаткове рішення в адміністративній справі № 818/716/15:
17.2 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МВС України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн;
17.3 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УМВС в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн;
17.4. У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
18. Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу (у розмірі 20000 грн), суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахував те, що надані суду матеріали доводять факт понесення позивачем в цій адміністративній справі витрат на правову допомогу, надану адвокатами (62 000 грн), проте така допомога на переконання суду є завищеною.
19. Відмовляючи у частині позовних вимог щодо компенсації позивачу "гонорару успіху", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що витрати позивача на сплату гонорару за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15 травня 2018 року №б/н в розмірі 56159 грн 25 коп, що становить 10% від ціни позову, фактично не є судовими втратами понесеними позивачем під час розгляду справи в розумінні положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІV. Касаційне оскарження
20. На вказані додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 31 березня 2021 року.
21. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивач наголошує на неправильному застосуванні судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права щодо питання розподілу судових витрат.
21.1. Так, позивач уважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про компенсацію "гонорару успіху" та не враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
21.2. Також позивач стверджує, що клопотання відповідачів про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у визначний процесуальним законодавством порядок та спосіб не містить належних доказів неспівмірності та нереальності вказаних витрат та фактично ґрунтується лише на припущеннях.
21.3. Проте судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено, на думку позивача, які саме докази відповідачів прийняті судами до уваги на обґрунтування неспівмірності витрат на правничу допомогу та зменшення заявленої позивачем суми.
21.4. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій при постановленні рішень не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 520/12065/19.
22. За таких обставин позивач просить скасувати додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій, прийняти нову постанову про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань МВС на правову допомогу у справі № 818/716/15 у розмірі 118159 грн 25 коп. Судові витрати покласти на відповідачів.
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача. Витребувано справу № 818/716/15 із Сумського окружного адміністративного суду.
23. 06 травня 2021 року справа № 818/716/15 надійшла до Верховного Суду.
24. 07 травня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив УМВС в Сумській області на касаційну скаргу, в якій відповідач-3, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
24.1. 14 липня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про розгляд касаційних скарг без участі позивача.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
25. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV
Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частини перша та третя статті 132
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
27. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
28. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя" № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.