ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 120/7162/20-а
адміністративне провадження № К/9901/15685/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України)
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року (судді: Драчук Т.О., Ватаманюк Р.В., Полотнянко Ю.П.)
у справі за позовом Приватного підприємства "Власна справа"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Власна справа" (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (надалі - Відповідач; правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), в якому просило:
1) визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- від 26 жовтня 2020 року № 2064920/41951791 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 1 вересня 2020 року;
- від 26 жовтня 2020 року № 2064921/41951791 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 2 вересня 2020 року;
- від 12 жовтня 2020 року № 2026008/41951791 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 8 вересня 2020 року;
- від 12 жовтня 2020 року № 2026007/41951791 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 10 вересня 2020 року;
- від 19 жовтня 2020 року № 2044351/41951791 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 10 вересня 2020 року.
2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства "Власна справа." №1 від 1 вересня 2020 року, №2 від 2 вересня 2020 року, № 7 від 8 вересня 2020 року, № 8 від 10 вересня 2020 року, № 9 від 10 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних на реєстрацію.
1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного судового рішення
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2021 року залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції, яке прийняте щодо десяти вимог немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 31530 грн. 00 коп. ( 2102 грн.Х150%Х10).
19 березня 2021 року від Відповідача надійшло клопотання, в якому він стверджував про те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 15765, 00 грн., з огляду на те, що предметом спору є 5 вимог немайнового характеру та 5 похідних від них вимог.
З урахуванням викладених обставин Відповідач просив:
- врахувати пояснення щодо розрахунку суми сплати судового збору;
-встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті при звернення з апеляційною скаргою у сумі 15765,00 грн.;
- продовжити термін для усунення недоліків апеляційної скарги.
1.3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали, мотиви її прийняття
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строків на усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про зменшення судового збору. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Власна справа" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення статті 298, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначив, що судовий збір, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі становить 31530 грн. 00 коп. з розрахунку 10 вимог немайнового характеру.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідач стверджує, що судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на практику Верховного Суду (постанова у справі №160/7601/18) про те, що вимога про зобов`язання вчинити дії є похідною до вимоги про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відтак у цій справі, при обрахунку розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, потрібно було виходити із того, що у справі заявлено загалом 5 вимог немайнового характеру.
Наведені порушення суду апеляційної інстанції, на думку Відповідача, призвели до неправильного обчислення суми судового збору, внаслідок чого безпідставно повернуто апеляційну скаргу.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до цих положень апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, встановлюється строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, не усунуті в установлений судом строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення Позивача до суду) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта цієї статті).
Визначаючи розмір судового збору за подання апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм Закону № 3674-VI містяться у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 у справі №640/21330/18 та від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 5 лютого 2021 року у справі №400/2863/19.
Подібний підхід також застосовано Верховним Судом при ухваленні постанови від 28 березня 2019 року у справі №160/7601/18, на яку й посилався Відповідач у касаційній скарзі.
З наведеного слідує, що неправильно визначивши кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягає сплаті, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, і як наслідок повернення апеляційної скарги заявнику.