1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1632/19

адміністративне провадження № К/9901/35858/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (колегія суддів: Бітов А.І., Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) у справі №420/1632/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі Одеський ОТЦКСП) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Міністерства оборони України про направлення на доопрацювання документів ОСОБА_1, як інваліда 2 групи з 19 березня 2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року №36;

- зобов`язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме: 19 березня 2014 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;

- зобов`язання Одеського ОТЦКСП повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_1 документів для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов`язано Одеський ОТЦКСП повторно направити до Міністерства оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги із копіями відповідних документів відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, для прийняття відповідного рішення.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та прийняти рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Міноборони не приймало рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а документи позивача повернуті на доопрацювання, оскільки ним не подана довідка чи інший документ про обставини поранення, відтак вважає, що відповідачем не дотримано Порядок № 975.

Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу, в тому числі приймав участь в бойових діях в республіці Афганістан у період з 06 серпня 1980 року по 03 вересня 1980 року, з 17 вересня 1980 року по 25 жовтня 1980 року, з 17 січня 1981 року по 10 лютого 1981 року, що підтверджується довідкою Приморського районного військового комісаріату №23 від 11 березня 2014 року.

Як вбачається із витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №221 від 02 грудня 2013 року, поранення позивача "зміцнілі рубці передньої поверхні правого колінного суглобу та нижньої третини спини зліва, які являються наслідком заживлення поранень" пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки з акту огляду медико-соціальної експертною комісією серії 10ААВ №722620 від 19 березня 2014 року, позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, що настала у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На підставі вищезазначеного 16 жовтня 2015 року позивач звернувся до Одеського обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 19 березня 2014 року ІІ групи інвалідності. При цьому до заяви позивач додав наступні документи: копію довідки МСЕК серії 10 ААВ №722620 від 19 березня 2014 року; копію військового квитка; копію паспорту та ідентифікаційного коду; копію витягу протоколу засідання ВЛК від 02 грудня 2013 року №221; копію акту судово-медичного обстеження №433.

22 жовтня 2015 року Одеський обласний військовий комісаріат направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок, щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . До висновку військовим комісаріатом було додано заяву позивача та додані до неї документи.

Листом від 10 лютого 2016 року Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Одеський обласний військовий комісаріат, що в надісланих ним документах відсутня інформація про військову частину, де проходив службу позивач, що не дає можливості їх розглянути для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". З огляду на зазначене запропоновано в найкоротших термін надіслати відповідний документ Департаменту.

24 лютого 2016 року Одеським обласним військовий комісаріат було додатково надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України довідку про участь позивача у бойових діях та копію алфавітної картки ОСОБА_1

20 травня 2016 року протоколом №36 засідання комісій з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерством оборони України повернуто на доопрацювання документи позивача, оскільки у ОСОБА_1 був відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Міністерством оборони України нормативно встановленого порядку розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а тому права та інтереси ОСОБА_1 в межах даної адміністративної справи підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо повернення позивачу документів для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, оскільки складений комісією Міністерства оборони України протокол засідання №36 від 20 травня 2016 року з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, не є відповідним рішенням, необхідність прийняття якого визначено Порядком №975.

Скасовуючи постанову та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність документів, визначених п.11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату. Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку №975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання. Зважаючи, що позивачем не надано документ про обставини поранення, дії відповідача є правомірними.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 16, пп. "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

При цьому, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (далі - Порядок № 975).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Частиною 2 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку).

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975.

Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Застосовані Судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.

Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.

З огляду на відсутність в абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення в кожному конкретному випадку можуть надаватися різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Згідно п. 13 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформлює та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

Відтак, колегія суддів вказує, що Міноборони не прийняло одне з двох передбачених чинним законодавством рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2019 у справі №760/12922/16, від 09.10.2019 у справі № 817/662/18.

Для вирішення питання для призначення одноразової грошової допомоги передує, визначена Порядком процедура, призначення її в судовому порядку, без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій справі документи повернуто на доопрацювання, а тому належним способом захисту є зобов`язання Міноборони розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону №2011-ХІІ та Порядку № 975, а відтак постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -


................
Перейти до повного тексту