У Х В А Л А
12липня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-101зво 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Крет Г. Р.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю.Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд постанов Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року та Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 року за виключними обставинамиі
встановила:
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 03 травня 2018 рокуухвалив остаточне рішення у справі "Красюков та інші проти України", яким констатував порушення щодоОСОБА_1 (заява 66440/11)п.п. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) стосовно надмірної тривалості досудового тримання під вартою та незаконного позбавлення свободи, у тому числі документально незафіксованого затримання та тримання під вартою за відсутності судового рішення та будь-якої іншої юридичної підстави - з 01 по 14 квітня 2011 року.
Посилаючись на вказане рішення, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинамисудових рішень Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року та Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 року, якими вирішено питання про призначення кримінальної справи до розгляду та продовжено йому строк запобіжного заходу.Також ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку подання такої заяви.
Заява через недотримання її автором вимог ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвалою судді Великої Палати від 08 червня 2021 року була залишена без руху з наданням строку для усунення допущених недоліків,зокрема у частині надання підтверджуючих документів, які б свідчили коли заявнику стало відомо про набуття рішенням ЄСПЛ, на яке він посилається, статусу остаточного та обґрунтування причин пропуску строку на подання заяви.
На виконання вказаної ухвали до Великої Палати надійшла нова заява
ОСОБА_1 із клопотання про поновлення строку на її подання, у якій заявник зазначає, що листа з Міністерства юстиції України про набуття рішенням ЄСПЛ "Красюков та інші проти України`статусу остаточноговін отримав 19 листопада 2018 року, а поважність причин пропуску строку на подання заяви обґрунтовує тим, що перегляд судових рішень на підставі рішень ЄСПЛ належить до виключних повноважень Великої Палати, які, на його думку, з`явились досить віднедавна.
Велика Палата, розглянувши клопотання про поновлення строку подання заяви та перевіривши доводи заявника дійшлависновку, що у поновленні строку слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Про набуття рішенням ЄСПЛ "Красюков та інші проти України" статусу остаточного заявнику стало відомо 19 листопада 2018 року, а із заявою він звернувся 06 липня 2021 року (09 липня 2021 року надійшла до суду), тобто майже через три роки.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк поновлюється лише в тому випадку, якщо він був пропущений із поважних причин.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, і були пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чиускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Твердження заявника про те, що Велика Палата нещодавно розпочала свою роботу є помилковим, оскільки 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII) та розпочав роботу Верховний Суд. Вищезазначеним законом також внесено зміни до КПК, згідно яких Велика Палата наділена повноваженнями щодо перегляду судових рішень з підстав та у порядку, визначеному статтями 434-1 та 434-2 КПК відповідно.
За таких обставин Велика Палата не знаходить підстав для поновлення заявнику строку на подання заяви про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК така заява підлягає поверненню.
Крім того, оскаржувані ОСОБА_1 рішення не можуть бути предметом перегляду Великою Палатою, з огляду на положення ч.1 ст. 459 КПК.
На підставі викладеного та керуючись статтями 117, 429, 461 - 464 КПК, Велика Палата