Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 209/3611/19
провадження № 61-3899св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні інціативи",
третя особа - державний нотаріус Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Бурдік Світлана Станіславівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні інціативи", третя особа - державний нотаріус Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Бурдік Світлана Станіславівна, про визнання протиправними і скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду, і остаточно просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного нотаріуса Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33218854 від 27 грудня 2016 року, на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") зареєстровано право власності на предмет іпотеки, а саме - квартиру АДРЕСА_1 ;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18358059 на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Зазначений позов обґрунтований тим, що 03 грудня 2007 року між ним та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено кредитний договір № 0316/1207/45-005, згідно умов якого він отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 27 100 доларів США на строк до 03 грудня 2037 року для купівлі житлової нерухомості.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, 03 грудня 2007 року між ним та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено іпотечний договір № 0316/1207/45-005-2-1, згідно з умовами якого було передано в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
21 жовтня 2019 року невідомі особи примусово здійснили виселення його з квартири шляхом пошкодження вхідних дверей у вказану квартиру, зміни замків, вивезення всього належного йому майна з квартири.
22 жовтня 2019 року з цього приводу він звернувся до Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам`янської міської ради із заявою № 36542096 про отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Того ж дня він отримав інформаційну довідку № 185673878, з якої дізнався про те, що 27 грудня 2016 року державним реєстратором - державним нотаріусом Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33218854, згідно якого здійснено реєстрацію права власності на спірну квартиру за новим власником - ТОВ "Кредитні ініціативи".
Однак, державний нотаріус Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С., яка діяла як державний реєстратор прав на нерухоме майно, не звернула увагу на те, що заявником не подано для державної реєстрації прав документів у повному обсязі, а саме, відсутні відомості про отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень та завершення тридцятиденного строку після отримання іпотекодавцем такої вимоги.
Враховуючи викладене він вважає, що у державного нотаріуса були відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного нотаріуса Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33218854 від 27 грудня 2016 року, на підставі якого за ТОВ "Кредитні ініціативи" зареєстровано право власності на предмет іпотеки, а саме - квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат загальною площею 48,9 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18358059 на квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат, загальною площею 48,9 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м, за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять повідомлення іпотекодержателя ТОВ "Кредитні ініціативи" на ім`я іпотекодавця ОСОБА_1 про усунення порушень, передбачених пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, статтею 35 Закону України "Про іпотеку" та повідомлення про намір іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, тому у державного нотаріуса Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С. були відсутні правові підстави для державної реєстрації права власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло права власності на підставі частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку", а саме: протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначене та дійшов помилкового висновку про набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права власності в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", а не на підставі статті 49 Закону України "Про іпотеку", а тому вимога, встановлена у статті 35 зазначеного Закону не має відношення до встановленого порядку набуття права власності після торгів, які не відбулися, у зв`язку з чим суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 рок, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення на підставі матеріалів і доказів, наданих лише відповідачем, що призвело до неповного з`ясування обставин справи, ненадання належної оцінки доводам позивача та прийняття рішення, яке суперечить вимогам чинного законодавства України і судовій практиці Верховного Суду у аналогічних спорах.
Апеляційний суд на порушення норм процесуального права долучив до матеріалів справи нові докази разом з апеляційною скаргою, які були наявні у відповідача на час розгляду справи місцевим судом.
Оскільки відповідач у встановлені процесуальним законодавством строки не надав належних та допустимих доказів правомірності реєстрації його права власності на нерухоме майно, не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу набуття права власності на спірне нерухоме майно, тому постанова апеляційного суду ґрунтується виключно на припущеннях відповідача і суду, не доведених і не підтверджених належними засобами доказування із сторони відповідача.
Він не отримував вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених іпотечним договором, як і не отримував попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Відповідач протягом розгляду справи судами не надав доказів направлення відповідної вимоги іпотекодавцю, хоча він звертався із клопотанням про витребування доказів направлення відповідної вимоги.
Державний нотаріус зобов`язана була, як державний реєстратор, невідкладно повідомити його, як власника об`єкта нерухомого майна, про отримання заяви від ТОВ "Кредитні ініціативи" на проведення реєстраційних дій.
Він не отримував жодних виконавчих документів від державних виконавців щодо проведення виконавчих дій за заявою стягувача ТОВ "Кредитні інціативи". Він не знав і не міг знати ні про відкриття виконавчого провадження, ні про арешт спірного нерухомого майна, ні про реалізацію такого майна на прилюдних торгах за заявкою державного виконавця, ні про можливе набуття відповідачем права власності на нерухоме майно на підставі частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку".
Також апеляційним судом залишено поза увагою те, що спірна квартира є постійним місцем його проживання і єдиним житлом, тому не може бути примусово стягнута на підставі Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Апеляційним судом не застосовано до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 та постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 127/27504/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 607/12919/19.
Його не повідомляли про заміну кредитора у зобов`язанні як за кредитним, так і за іпотечним договорами, у зв`язку з чим апеляційним судом не досліджено у повному обсязі та всебічно обставини справи, а також не застосовано норми статей 516-518 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
07 квітня 2021 року справа № 209/3611/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено кредитний договір № 0316/1207/45-005, згідно з умовами якого позивач отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 27 100 доларів США на строк до 03 грудня 2037 року включно для здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 48,9 кв. м.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 03 грудня 2007 року між позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено іпотечний договір № 0316/1207/45-005-Z-1, згідно з умовами якого було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М. А., позивач купив у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат загальною площею 48,9 кв. м., житловою площею 28,5 кв. м., та за позивачем було зареєстровано право власності на квартиру.
Між ТОВ "Кредитні ініціативи" та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено договір факторингу, на підставі якого відповідач отримав права іпотекодержателя, що визнано сторонами.
Встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33218854 від 27 грудня 2016 року, прийнятого державним нотаріусом Другої Кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С. С., проведено державну реєстрацію за ТОВ "Кредитні ініціативи" (іпотекодержателем) права власності на квартиру АДРЕСА_1, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 18358059 від 27 грудня 2016 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Відповідно до пункту 12.3.1. іпотечного договору задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Пунктом 12.2. іпотечного договору сторони погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
У пункті 11. іпотечного договору зазначено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково. Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань у строк, що не перевищує 30 календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Апеляційним судом також встановлено, що 05 грудня 2016 року було проведено електроні торги, які не відбулися і стягувач ТОВ "Кредитні ініціативи" виявило бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 03 грудня 2007 року, що підтверджується протоколом № 217183 проведення електронних торгів від 05 грудня 2016 року та копією свідоцтва про право власності на квартиру від 27 грудня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2912, бланк НВІ 528787.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша, друга статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.