ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2021 року
м.Київ
справа №640/12353/20
адміністративне провадження №К/9901/22649/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Полтавської області, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, постановлену у складі: судді-доповідача Черпіцької Л.Т., суддів Пилипенко О.Є, Собківа Я.М.,
У С Т А Н О В И В
І. Рух справи
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 02.04.2020 № 30 "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку із неявкою";
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Полтавської області від 29.04.2020 №299к про звільнення його з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області та з органів прокуратури Полтавської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" та на підставі вищезазначеного Рішення комісії з 30.04.2020;
- поновити його на посаді начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області з 01.05.2020;
- стягнути з прокуратури Полтавської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні рішення видані з грубим порушенням законів України та міжнародно-правових актів, оскільки на момент видання прокурором Полтавської області оскаржуваного ним наказу не існувало законодавчо передбачених підстав для його звільнення. Вказує, що Кадровою комісією № 1 безпідставно не було враховано надану до початку складання іспиту заяву про залишення без розгляду, раніше поданої ним заяви про намір пройти атестацію. Також вказує, що примушування його до проходження атестації суперечить положенням трудового законодавства та містить ознаки дискримінації. Також звертає увагу на те, що на момент прийняття відповідачем наказу про його звільнення фактичної реалізації процедури ліквідації, реорганізації прокуратури Полтавської області чи скорочення штату ще не відбулося.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2020 року.
6. Ухвалою від 06 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 06.04.2021, було залучено Офіс Генерального прокурора до участі у справі у якості третьої особи.
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року зупинено провадження у справі №640/12353/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №540/1432/20.
8. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі №540/1432/20, яка перебуває у провадженні Верховного Суду, та керуючись приписами пункту 5 частини другої статті 236 КАС України зупинив провадження у справі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. У касаційній скарзі заявник зазначає про необґрунтованість оскаржуваної ухвали та про безпідставність застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, які передбачають можливість зупинення провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а не Верховним Судом.
11. Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень статті 236 КАС України щодо обґрунтованості підстав зупинення провадження у справі.