ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
справа №420/7281/20
адміністративне провадження №К/9901/16064/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та оплати за надурочну роботу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Стас Л. В., суддів: Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
І. Обставини справи:
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15 лютого 2019 року № 221-к про звільнення його з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області;
1.2. поновити позивача на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - також - Укртрансбезпека) на користь позивача компенсацію за вимушений прогул за період з 19 січня 2019 року по день ухвалення рішення;
1.3. стягнути з Укртрансбезпека на користь позивача оплату за надурочну роботу за період з 01 січня 2016 року по 18 січня 2019 року.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
3. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року скасовано. Адміністративний позов залишено без розгляду.
5. Таке своє рішення суд мотивував пропущенням з боку позивача установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. ОСОБА_1, починаючи з 16 липня 2016 року обіймав посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області за безстроковим трудовим договором.
7. 08 листопада 2018 року позивача попереджено про звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
8. Наказом Укртрансбезпеки від 15 лютого 2019 року № 221-к ОСОБА_1 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 20 лютого 2019 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 40, статті 44 КЗпП України.
9. З вказаним наказом позивача ознайомлено 18 лютого 2019 року.
10. Вважаючи наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 15 лютого 2019 року № 221-к протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення на посаді, з якої звільнено.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Позивач, уважаючи постанову апеляційного суду прийнятою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу. Аргументи скарги зводяться до того, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки та затримкою розрахунку при звільненні. Разом з цим вказує, що вперше з таким позовом звернувся до суду в порядку цивільного судочинства. Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги та позбавив позивача можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку.
12. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Верховний Суд ухвалою від 19 травня 2021 року відкрив касаційне провадження на вказану постанову з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про залишення позову без розгляду; підставами касаційного оскарження є неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
VІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
14. Отже, у справі, що розглядається, позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. За приписами частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Підставою для звернення до суду з цим позовом слугував наказ Укртрансбезпеки від 15 лютого 2019 року № 221-к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.
19. Так, згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
20. Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб?єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
21. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
24. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України.
25. Слід наголосити на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
26. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
27. При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Як встановлено судами та підтверджено під час касаційного перегляду, що з оскаржуваним наказом Укртрансбезпеки від 15 лютого 2019 року № 221-к позивача ознайомлено 18 лютого 2019 року.
29. Натомість, до окружного адміністративного суду позивач звернувся лише у серпні 2020 року.
30. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що позивач 12 липня 2019 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом № 522/11910/19 про скасування наказу та поновлення на посаді. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2020 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2020 року, провадження по справі закрито у зв`язку із порушенням правил предметної підсудності. Отримавши зазначену ухвалу, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду за належною підсудністю. Таким чином позивач вважає, що строк для звернення до суду ним не пропущено.
31. Водночас, суд першої інстанції, відмовляючи у клопотанні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, врахував встановлення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215, з 12 березня 2020 року на усій території України карантину.
При цьому Одеський окружний адміністративний суд наголосив, що оскільки ухвала Одеського апеляційного суду, якою ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/11910/19 залишено без змін, датована 29 травня 2020 року, то саме з цієї дати починається перебіг строку на звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Таким чином, Одеський окружний адміністративний суд у своїй ухвалі від 01 жовтня 2020 року дійшов висновку про наявність об`єктивних, незалежних від позивача обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду для захисту своїх прав
32. Своєю чергою суд апеляційної інстанції вказав, що строк на подання позовної заяви закінчився у березні 2019 року та задовго до введення карантину. Натомість до Приморського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 з первісним позовом № 522/11910/19 звернувся лише у липні 2019 року.
33. Доводи позивача стосовно того, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів і вимог апеляційної скарги та позбавив можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься як клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті, так і ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, в якій вирішувалось питання щодо залишення позову без розгляду, а тому суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, переглянув справу за наявними в ній доказами, які, насамперед, були подані до суду першої інстанції.
34. За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
35. Слід зауважити, що доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов`язком позивача, а суд, у відповідності до положень статті 90 КАС України має оцінити належність, допустимість та достовірність поданих ним доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
36. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність залишення позову без розгляду, а також зауважує на ненаведенні позивачем обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду в розрізі відповідних позовних вимог, і ненадання ним відповідних доказів.
37. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
38. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно наданій юридичній оцінці встановлених фактичних обставин справи, із дотриманням норм процесуального права.
39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.