ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року
м. Київ
справа №806/1301/16
касаційне провадження №К/9901/34607/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Управління) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 (суддя Романченко Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (головуючий суддя - Совгира Д.І., судді - Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2016 Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001112200 від 16.02.2016 в частині 4022250,33 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютн6і рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, тоді як у розрахунку щодо виконання експортного контракту № 20/РЕ-1; НТ-2 від 19.04.2010, наданого податковим органом, який є невід`ємною частиною акту перевірки, не зазначено кількість днів прострочки оплати, що не дає можливості перевірити нараховану суму пені; митні декларації (MD-2) не містять інформації щодо дат, у які експортований товар перетнув митний кордон України.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27.06.2019 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001112200 від 16.02.2016 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортними операціями. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактично імпортні операції по контракту № 20-НТ-243 від 09.09.2014 не здійснювалися, відбулося лише повернення попередньої оплати за товар, який не поставлявся Товариству. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що з наданих суду митних декларацій, за якими податковим органом були нараховані штрафні санкції, вбачається, що дата їх оформлення, граничний строк зарахування валютної виручки у відповідних сумах та термін прострочення зарахування валютних сум податковим органом у акті перевірки встановлено вірно.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2019 рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняв в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001112200 від 16.02.2016 в частині нарахування штрафу. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частин відмови у задоволенні позовних вимог щодо експортних операцій та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в силу положень статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця, з огляду на що відсутні підстави для притягнення Товариства до відповідальності, встановленої статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи митні декларації MD-2 не містять відмітки органу митного оформлення, з огляду на що є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження як митного оформлення, так і дати фактичного перетину товаром митного кордону України. В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 17.12.2019 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки застосування судом апеляційної інстанції норми статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є некоректним, оскільки нею врегульовано поняття моменту здійснення експорту (імпорту), а не врегулювання моменту відліку зарахування валютної виручки при експорті; положеннями пункту 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, передбачено, що відлік законодавчо встановленого строку банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій (у відповідних частинах) залишити без змін з підстав того, що початком перебігу строку зарахування валютної виручки є не дата заповнення митної декларації продавцем, а дата фактичного перетину товаром митного кордону України, яка зазначається митним органом у відповідній митній декларації та засвідчується печаткою й підписом уповноваженої особи. При цьому, момент перетину митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження усіх процедур митного оформлення даного товару.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.07.2021 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 20.07.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та враховуючи межі касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Новоград-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту № 20/РЕ-1; НТ-2 від 19.04.2010, а саме своєчасність проведення розрахунків по митним деклараціям за період з 01.09.2014 по 31.10.2015 станом на 02.12.2015 та № 20-НТ-243 від 09.09.2014 за період з 09.09.2014 по 31.01.2015, результати якої оформлені актом від 02.02.2016 №54/06-15-14-018/36575504, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме - при виконанні контракту з Компанією "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) № 20/РЕ-1; НТ-2 від 19.04.2010 Товариством було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515, № 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160 та від 03.06.2015 № 354) за експортними операціями; статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме - при виконанні контракту з Компанією "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) № 20-НТ-243 від 09.09.2014 Товариством було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (постанова Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515) за експортними операціями; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами", що мало вираз у неподанні Товариством декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.01.2015, 01.04.2015, 01.07.2015 та 01.10.2015.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Новоград-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001112200 від 16.02.2016, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, частини першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та абзацу 3 пункту 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, нарахувала Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: пеня ЗЕД та штрафні санкції за порушення валютного законодавства у сумі 4022930,33 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інст