Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 179/531/20
провадження № 61-119св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктор Миколайович,
заінтересована особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчика Віктора Миколайовича,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Магдалинівський РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Михайлінчика В. М.
Вимоги скарги заявник обґрунтовував тим, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2018 року у цивільній справі № 201/15312/16 стягнуто із нього на користь приватного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № DNUHGB0000000003 у загальному розмірі 9 711,37 доларів США, що еквівалентно 243 949,61 грн.
30 березня 2020 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області для виконання надійшла постанова державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Магдалинівський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Михайлінчика В. М. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2020 року у ВП № 61380185 щодо боржника ОСОБА_1 .
Так як від державного виконавця на його адресу не надходило жодних документів виконавчого провадження, то про вказану постанову, так само як і про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185, йому стало відомо лише 30 березня 2020 року від працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, де він працює.
Крім того, у резолютивній частині зазначеної постанови вказувалося, що державний виконавець постановив: 1) звернути стягнення на доходи боржника; 2) здійснити відрахування із доходів боржника на користь стягувача акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") у розмірі 20 % до повної виплати загальної суми боргу 243 949,61 грн; 3) стягнути виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 24 568,31 грн на користь Магдалинівського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Таким чином, щодо нього державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2018 року у справі № 201/15312/16 грошові кошти стягнуто на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570); позовна заява, за якою ухвалено вказане рішення, подавалась від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094); ідентичною є назва стягувача й у виконавчому листі від 27 грудня 2018 року № 201/15312/16.
Разом із тим, у автоматизованій системі виконавчого провадження міститься інформація про те, що у відкритому виконавчому провадженні найменування стягувача АТ КБ "ПриватБанк", місцезнаходження якого станом на 24 лютого 2020року зареєстровано на вул. Грушевського, 1д
у м. Києві.
Крім неправильного повного найменування стягувача у виконавчому листі від 27 грудня 2018 року № 201/15312/16 взагалі не зазначено його місцезнаходження.
Таким чином, державний виконавець, не перевіривши на відповідність вимогам закону документів, поданих стягувачем для відкриття виконавчого провадження, прийняв на їх підставі рішення про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185, про що 24 лютого 2020 року виніс відповідну постанову.
Як наслідок, всі інші постанови, прийняті у виконавчому провадженні, як похідні, пов`язані з правомірністю відкриття виконавчого провадження.
Заявник просив врахувати безпідставність вимог, викладених у постанові державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2020 року у ВП № 61380185.
Державний виконавець у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2020 року зобов`язав перераховувати грошові кошти не тільки на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, як вказано у законі, а й безпосередньо стягувачу, при цьому не визначив, у якому розмірі підлягають перерахуванню кошти виконавчій службі.
Про існування виконавчого провадження ВП № 61380185 йому стало відомо 30 березня 2020 року, коли відповідні документи надійшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, де він працює.
Із урахуванням наведених обставин, ОСОБА_1 просив визнати незаконним рішення державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185 на підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2018 № 201/15312/16, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2020 року ВП № 61380185, постанову про стягнення виконавчого збору від 24 лютого 2020 року ВП № 61380185, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2020 року ВП № 61380185.
Згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01 січня 2020 року Магдалинівський РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перейменовано у Магдалинівський РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним рішення державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185 на підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2018 року № 201/15312/16.
Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2020 року ВП № 61380185.
Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 24 лютого
2020 року ВП № 61380185.
Скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 березня 2020 року ВП № 61380185.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець у порушення вимог частини першої статті 69 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язано перераховувати грошові кошти безпосередньо стягувачу. Крім того, державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не враховано вимог частини другої статті 70 Закону України"Про виконавче провадження" щодо обмеження у відрахуванні із заробітної плати на рівні 20 % за одним виконавчим документом. Водночас посилання заявника на необхідність заміни правонаступника у виконавчому провадженні, є безпідставними, оскільки представником стягувача державному виконавцю подано документи, які підтверджують перейменування юридичної особи, та вказані зміни не пов`язані з реорганізацією стягувача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу Магдалинівського районного відділу ДВС Південно-східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) задоволено.
Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 23 червня 2020 року скасовано.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зміни найменування стягувача не пов`язані з реорганізацією та не потребують заміни правонаступника, проте безпідставно без наведення будь-яких мотивів скасував постанову про відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника діяв відповідно до норм чинного законодавства, ним визначено чіткий розмір стягнення заробітної плати у розмірі 20 %, встановлених статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до статті 69 Закону України "Про виконавче провадження" визначено відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, у якій просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що у виконавчому листі від 27 грудня 2018 року №2/179/720/18 не зазначено місце знаходження стягувача, а тому відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" такий виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу. Державним виконавцем змінено найменування стягувача по відношенню до найменування стягувача, вказаному у виконавчому листі, без винесення відповідної постанови, що є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Державний виконавець, зазначаючи у відповідній постанові від 10 березня 2020 року про утримання із заробітної плати боржника 20 % на користь стягувача одночасно із вимогою перерахувати грошові кошти на користь органу державної виконавчої служби, порушив приписи частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обмеження розміру відрахувань.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У травні 2021 року справу № 179/531/20 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк`посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а тому вона підлягає відхиленню, а постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін. Представником стягувача подано державному виконавцю документи, які підтверджують перейменування юридичної особи, тому посилання заявника на необхідність заміни правонаступника є необґрунтованими, оскільки вказані зміни не пов`язані з реорганізацією стягувача. Державний виконавець при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника діяв відповідно до норм чинного законодавства, ним визначено чіткий розмір стягнення заробітної плати у розмірі 20 %, встановлених статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження", і відповідно до статті 69 Закону України "Про виконавче провадження" визначив відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2018 року у справі № 201/15312/16 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № DNUHGB0000000003 у загальному розмірі 9 711,37 дол. США, що згідно з розпорядженням Національного Банку України від 06 травня 2016 року за курсом 25,12 грн за один долар США становить 243 949,61 грн.
27 грудня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області видав виконавчий лист № 2/179/720/18 на виконання зазначеного судового рішення від21 листопада 2018 року у справі № 201/15312/16 (а. с. 10).
20 лютого 2020 року представник АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Магдалинівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 27 грудня 2018 року № 2/179/720/18, до якою додано копію статуту АТ КБ "ПриватБанк", в якій зазначено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" змінило найменування на АТ КБ "ПриватБанк" (а. с. 37-40).
Постановою державного виконавця Магдалинівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Михайлінчика В. М. від 24 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 27 грудня 2018 року № 2/179/720/18; стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 21 117,54 грн (а. с. 35).
Постановою державного виконавця МагдалинівськогоРВ ДВСПівденно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) від 10 березня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 61380185 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 ; визначено здійснювати відрахування із доходів боржника на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 243 949,61 грн; стягнуто виконавчий збір у розмірі 21 117,54 грн та витрати на проведення виконавчих дій ц розмірі 175,00 грн. (а. с. 8, 9).
12 березня 2020 року державним виконавцем Магдалинівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Михайлінчиком В. М. складено вимогу, у якій просив Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області утримувати та перераховувати кошти із заробітної плати ОСОБА_1 для погашення заборгованості на користь АТ КБ "ПриватБанк" на депозитний рахунок Магдалинівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) (а. с. 6).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку,що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.