ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2739/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського ОУ АТ "Ощадбанк" - Зубченка П.Л.,
ТОВ "Укркава" - Попової М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2020
у справі № 916/2739/20
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
15.09.2020 ОСОБА_1 (далі - кредитор) звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава" (далі - ТОВ "Укркава", боржник), посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредитором.
В обґрунтування зазначав, що 03.03.2018 між Компанією "WEST EAST COMMUNICATION LLР" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Компанією "WEST EAST COMMUNICATION LLР" (Первісний кредитор/Постачальник/Боржник) відступлено, а Новим кредитором прийнято на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, за наступними договорами:
- договором позики № 02.11.2009, укладеним між Компанією "WEST EAST COMMUNICATION LLР" та ТОВ "Укркава", відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику позику у розмірі 2500000,00 дол. США строком на 11 місяців;
- контрактом № 2 від 04.01.2012, укладеним між Компанією "CОMPAGNIE MAGENTA PRODUCTION SARLU" та ТОВ "Укркава" на поставку товарів.
На умовах, викладених в договорі, Новий кредитор одержав право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за договорами. які на дату укладення даного договору становлять суму грошових вимог у розмірі 86 866.66 доларів США та 33 482,17 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі № 916/2804/16 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2017 у справі № 916/3111/16.
За цим договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за зобов`язаннями за Основними договорами.
Відтак, з моменту укладення договору відступлення прав вимоги, ОСОБА_1 є кредитором ТОВ "Укркава". Заборгованість боржника є безспірною, строк виконання щодо грошових зобов`язань боржника перед кредитором настав, заборгованість не сплачена, тому наявні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ).
ОСОБА_1 подав заяву про доповнення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій просив призначити розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ "Укркава" Дарієнко В.Д.
Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 суд постановив: відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава"; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 2422194,65 грн; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввести процедуру розпорядження майном, розпорядником майна ТОВ "Укркава" призначити арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.; встановити грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Дарієнку В.Д.; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області провести позапланову перевірку ТОВ "Укркава" та надати відповідний акт до канцелярії Господарського суду Одеської області; вирішив інші процесуальні питання.
Ухвала з посиланням на частину 1 статті 1, частини 1, 2 статті 28, частини 1, 3 статті 34, частини 1, 9 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, вмотивована тим, що станом на дату подання заяви про визнання банкрутом загальна сума заборгованості ТОВ "Укркава" перед кредитором становить 2 442 194,65 грн, що ґрунтується на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2017 у справі № 916/3111/16, рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі № 916/2804/16.
Задовольняючи заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про призначення його розпорядником майна ТОВ "Укркава", судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. відповідає вимогам Закону, він не є заінтересованою особою стосовно боржника, за час провадження діяльності арбітражного керуючого будь-які порушення у виконанні своїх обов`язків відсутні, має великий досвід та організаційно-технічні можливості належним чином виконувати функції арбітражного керуючого, мешкає в м. Одесі, заперечень щодо його призначення не надано.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 Акціонерне товариств "Державний ощадний банк України" звернулося з апеляційної скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава"; провадження у справі № 916/2739/20 про банкрутство ТОВ "Укркава" закрити.
АТ "Державний ощадний банк України" було подано до суду клопотання, про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 916/2739/20 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що відсутність підстав для відмови у відкриті провадження у справі про банкрутство, визначених частиною 6 статті 39 КУзПБ, доведення кредитором належними та допустимими доказами наявності безспірних грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, відсутність доказів сплати ТОВ "Укркава" боргу, або наявності спору про право між боржником та новим або первісним кредитором, свідчить про наявність передбачених статтями 34, 39 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Обставина укладення між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Укркава" договору кредитної лінії, договорів іпотеки та застави, наявність рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2020 у справі №916/2943/17 та розгляд Господарським судом Одеської області справи № 916/1610/16, не свідчать про відсутність підстав для відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ТОВ "Укркава та не позбавляє АТ "Ощадбанк" права та можливості прийняти участі в цій справі у відповідному процесуальному статусі.
За висновком суду апеляційної інстанції, особливості відносин боржника з новим кредитором стосуються відносин саме між ними, та надають певні можливості та права саме боржнику, а не третім особам, уявлення яких про права та обов`язки нового кредитора та боржника не можуть мати вплив на перехід прав до нового кредитора, якщо презумпція правомірності переходу права вимоги згідно статті 204 ЦК України не спростована у встановленому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк", скаржник) до Верховного Суду подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2020; прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава" відмовити.
Скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права; без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду України від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.
Порушення норм процесуального скаржник обґрунтовує тим, що висновки про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство зроблено судом на підставі копій документів, долучених до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, без витребування та огляду їх оригіналів, і як наслідок, неналежним чином встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що свідчить про недотримання вимог частини 2 статті 39 КУзПБ та порушення положень статей 76, 91 ГПК України.
На думку скаржника, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи суд фактично позбавив AT "Ощадбанк" права надати вагомі докази у справі в обґрунтування своєї правової позиції щодо нікчемності правочину, на підставі якого зроблено висновок про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що являється однією з підстав скасування судового рішення.
Неправильність застосування норм матеріального права при винесенні апеляційним судом судового рішення, на думку скаржника, полягає в тому, що правова оцінка договору про відступлення права вимоги за договором позики як договору факторингу дає підстави для визнання такого договору недійсним, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Застосування судом апеляційної інстанції статті 204 ЦК України було здійснено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 465/646/11 від 31.10.2018 та № 909/968/16 від 11.09.2018.
Доводи інших учасників справи
Арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу AT "Ощадбанк" з підстав, викладених у відзиві, оскаржувані ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 - залишити без змін.
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вважає її вимоги безпідставними, такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та які жодним чином не спростовують законних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій, що є підставою для відмови в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Згідно із положеннями частини п`ятої статті 39 КУзПБ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Частиною першою статті 34 КУзПБ встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява;
- найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
- ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
- перелік документів, що додаються до заяви.
Отже, системний аналіз зазначених положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на кредитора, з урахуванням положень статей 74, 76 - 77 ГПК України, покладено обов`язок надати докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника покладено обов`язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
При цьому, господарський суд в підготовчому засіданні надає оцінку на предмет доведеності та існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, та, відповідно, існування/відсутності перешкод для подальшого руху у справі про банкрутство.
Верховний Суд звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Положення статті 1 КУзПБ визначають, що:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до частини другої статті 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Оскільки, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Ураховуючи наведене, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.
Згідно з приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитор на підтвердження непогашеного грошового зобов`язання боржника, разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство надав оригінал квитанції про сплату боргу, оригінал платіжного доручення авансування витрат арбітражного керуючого в порядку статей 34, 116 КУзПБ, докази надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів (опис вкладення цінного листа та фіскальний чек), а також належним чином завірені копії: договору про відступлення права вимоги від 03.03.2018; акта приймання-передачі від 03.03.2018; повідомлення вимоги з відміткою про вручення; паспорту та ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; довіреності повіреної особи ОСОБА_2 від 14.06.2016 (з перекладом з англійської мови); довіреності повіреної особи ОСОБА_2 від 24.04.2017; рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2017 у справі №916/3111/16; договору позики № 1 від 02.09.2009; копію реєстраційного свідоцтва №163 від 30.11.2019; повідомлення Нацбанку України; Акта звірки по рахунку за договором позики від 02.11.2009; виписок по рахунку за договором позики від 02.11.2009; інвойсів за договором позики від 02.11.2019; банківських виписок по рахунку ТОВ "Укркава" в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором позики від 02.11.2019; рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі №916/2804/16; претензії від 22.08.2016 з відміткою про вручення; відповіді на претензію від 02.09.2016; довідки ТОВ "Укркава" про стан розрахунків станом на 01.09.2016; договору відступлення права вимоги від 27.04.2014; контракту № 2 від 14.01.2020 на поставку товару з додатковими угодами; платіжних доручень, виписок по рахунку та інвойсів перерахування грошових коштів та отримання товарів; клопотання у справі № 916/2804/16.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
04.01.2012 між Компанією "CОMPAGNIE MAGENTA PRODUCTION SARLU" (Продавець) та ТОВ "Укркава" (Покупець) був укладений контракт № 2, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати (поставити), а Покупець зобов`язується придбати зелену каву. До контракту укладались додаткові угоди.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі №916/2804/16 стягнуто з ТОВ "Укркава" на користь Компанії "CОMPAGNIE MAGENTA PRODUCTION SARLU" 32681,60дол. США за контрактом № 2 від 04.01.2012 та 12691,37 грн судового збору.
02.11.2009 між Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" (позикодавець) та ТОВ "Укркава" (позичальник) укладено договір позики № 1, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 2500000 дол. США строком на 11 місяців з дня отримання, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику і сплатити відсотки, в строки, встановлені договором, а також належно виконувати всі інші зобов`язання, встановлені договором.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2017 у справі №916/3111/16 стягнуто з ТОВ "Укркава" на користь Компанії "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" 54185,06 дол. США за договором позики №1 від 02.11.2009 та 20790,80 грн. судового збору.
03.03.2018 між Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" відступлено, а ОСОБА_1 прийнято на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, за наступними договорами:
- договором позики № 1, укладеним між Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" та ТОВ "Укркава", відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 2500000,00 дол. США строком на 11 місяців;
- контрактом № 2 від 04.0l.2012, укладеним між Компанією "CОMPAGNIE MAGENTA PRODUCTION SARLU" та ТОВ "УКРКАВА" на поставку товарів (Основні договори) (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору від 03.03.2018 про відступлення права вимоги, за цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за договорами, які на дату укладення даного договору становлять суму грошових вимог у розмірі 86866,66 доларів США та 33 482, 17 грн, та підтверджується: рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі № 916/2804/16; рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2017 у справі № 916/3111/16.
За цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за зобов`язаннями за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржником грошових коштів, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних). право отримання коштів від реалізації майна Боржника, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржника, виконавчих проваджень щодо Боржника, в тому числі щодо майна Боржника, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами з Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, право одержати, переважно перед іншими кредиторами Боржника, Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги, за якими переходять до Нового кредитора, вказаний п.1.1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Договір від Компанії "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" підписано Чербаєвою Аллою, яка діяла на підставі довіреності від 24.04.2017 (про що зазначено у договорі).
03.03.2018 між Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" та ОСОБА_1 складений Акт приймання-передачі за договором про відступлення прав вимоги від 03.03.2018.
На початку березня 2018 року ОСОБА_1 оформив повідомлення-вимогу про відступлення прав вимог на адресу ТОВ "Укркава", в якому повідомив про укладення 03.03.2018 ним та Компанією "WEST ЕАSТ COMMUNICATION LLP" Договору про відступлення права вимоги та просив у строк не більше ніж 30 днів сплатити йому 86866,66дол. США та 33482,17 грн на підставі рішень Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі № 916/2804/16 та від 01.02.2017 у справі №916/3111/16.
Повідомлення-вимога про відступлення права вимоги отримано ТОВ "Укркава" 12.08.2018, що підтверджується відміткою на повідомленні та не спростовується боржником.
Місцевим та апеляційним судами у цій справі встановлено, що заборгованість, визначена відповідно до прийнятих судових рішень у справах № 916/2804/16 та №916/3111/16 (які набрали законної сили та які з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та 326 ГПК України є обов`язковим до виконання) станом на день звернення ОСОБА_1 з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, набула статусу безспірної, погашена не була, спір про право відсутній, не заперечується боржником та не спростовано учасниками провадження, в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, що свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава" за заявою ОСОБА_1
АТ "Ощадбанк", посилаючись на нездійснення судом першої інстанції витребування оригіналів документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зазначає про існуючі у нього сумніви щодо справжності та дійсності певних документів. Зазначені обставини, на думку AT "Ощадбанк", свідчать про те, що договір про відступлення права вимоги від 03.03.2018 та акт приймання-передачі від 03.03.2018 мають ознаки фіктивності. Відмова суду апеляційної інстанції в призначенні судової почеркознавчої експертизи за клопотання AT "Ощадбанк" призвела до позбавлення його можливості надати вагомі докази в обґрунтування правової позиції щодо нікчемності правочину.
Відповідно до частини 2, 4 - 6 статті 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Тобто, витребування оригіналів доказів та їх огляд в судовому засіданні є правом, а не обов`язком суду, яким він користується за своїм внутрішнім переконанням.
Згідно з частиною 1 статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо: 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укркава", на підтвердження викладених у ній доводів, надано зняті з оригіналів належним чином засвідчені адвокатом - представником ОСОБА_1 копії документів із зазначенням відповідності їх оригіналу.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, що відображено в ухвалі від 09.02.2021, під час розгляду клопотання AT "Ощадбанк" про призначення у справі почеркознавчої експертизи, ОСОБА_1 особисто підтвердив, що договір відступлення права вимоги від 03.03.2018 та акт приймання-передачі від 03.03.2018 підписані ним особисто, відтак необхідність у спеціальних знаннях для встановлення цієї обставини відсутня.
Вказані обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, спростовують доводи AT "Ощадбанк" про недотримання вимог частини 2 статті 39 КУзПБ та порушення положень статей 76, 91 ГПК України.
В якості обґрунтування доводів про неправильне застосування норм матеріального права AT "Ощадбанк" посилається на те, що зроблена ним правова оцінка договору про відступлення права вимоги за договором позики як договору факторингу дає підстави для визнання його недійсним, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд звертає увагу, що вказані доводи вперше заявлені в суді касаційної інстанції та не були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, який не надавав їм правову оцінку, не досліджував питання законності договору про відступлення права вимоги. Станом на даний час договір не визнаний недійсним у судовому порядку, доказів протилежного AT "Ощадбанк" суду не надано, презумпція правомірності правочину за статтею 204 ЦК України не спростована.
Тобто, касаційна скарга ґрунтується на нових, не заявлених під час апеляційного оскарження доводах, які, в силу встановлених статтею 300 ГПК України обмежень повноважень суду касаційної інстанції, не можуть встановлюватися судом касаційної інстанції, а отже, не приймаються до уваги.
Зважаючи на наведене, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 465/646/11 та від 11.09.2018 справі № 909/968/16 щодо застосування статті 204 ЦК України, оскільки в наведених постановах правові позиції стосуються питань розмежування договору відступлення права вимоги та факторингу, які не були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій у цій справі. До того ж, вони не є останніми правовими позиціями, зважаючи на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18.
Відтак, доводи AT "Ощадбанк" наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.