ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1169/17
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021
у справі № 904/1169/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
У провадження Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі- ТОВ "Лан", боржник).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 заяву ліквідатора боржника Лукашука В.В. до ОСОБА_1 про спростування майнових дій задоволено частково. Спростовано майнові дії боржника ТОВ "Лан" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012, які належать СФГ "Світлана".
Визнано недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018, укладений між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 2 від 10.12.2018, укладений між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Лан" судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Стягнуто з Гапоненка Романа Івановича на користь ТОВ "Лан" судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, кредитор у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", скаржник) оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (з урахуванням ухвали від 22.02.2021 про виправлення описки) апеляційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019 в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 залишено без змін.
15.02.2021 на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/1169/17. У вказаній заяві скаржник просив стягнути з ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 розгляд заяви ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу призначено в судовому засіданні на 10.03.2021.
09.03.2021 на адресу апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат. Ліквідатор не погодився з розміром витрат, які кредитор поніс у даній справі, вважав їх завищеними, а заяву такою, що не підлягає задоволенню. Сума витрат є неспівмірною із складністю справи, витраченим адвокатом обсягом часу на надання таких послуг, підготовка адвоката до участі у розгляді справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зважаючи на вказаний у акті приймання-передачі витрачений адвокатом час (15 годин). Заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру і, на думку ліквідатора, є завищеними і такими, що не відповідають ціні немайнового позову. Ліквідатор звертав увагу на обставини справи та прийняте за результатами апеляційної скарги рішення, зокрема що постановою апеляційного господарського суду від 08.02.2021 не змінювалось суті ухваленого 15.09.2020 господарським судом судового рішення. Суд першої інстанції допустив описку в резолютивній частині, в той же час, виправлення такої описки призвело б до ухвалення іншого рішення по суті. Дане рішення могло бути змінено не інакше, ніж через подання апеляційної скарги. На думку ліквідатора, непідтвердженим є факт наявності повноважень адвоката Дербеньової С.В. на укладення договорів від імені АО "Гапоненко Роман і партнери". Акт наданих послуг підписано однією і тією ж особою - Гапоненком Романом Івановичем . Засновником та керівником АТ "Гапоненко Роман і партнери" з 05.07.2018 є Гапоненко Р.І., який представляв інтереси кредитора - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" в судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги у даній справі. Залучення АО "Гапоненко Роман і партнери" є недоцільним з огляду на основний вид діяльності кредитора (діяльність у сфері права) та можливість директора самостійно представляти інтереси підприємства. При укладенні договору між суб`єктами, які контролюються однією особою - Гапоненком Р.І. було допущено конфлікт інтересів, а сам договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених таким договором. Таким чином, договір направлено на реалізацію інтересів однієї особи. Крім того, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції було рішення суду, яким визнано недійсними укладені між ТОВ "Лан" в особі виконуючого обов`язки керівника Гапоненка Р.І. та фізичною особою ОСОБА_1 договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна. Разом з тим, апеляційна скарга подана кредитором - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери". Наведене свідчить, що кредитор відстоював свої власні інтереси. При цьому, основним інтересом кредитора у справі про банкрутство є задоволення його грошових вимог, продаж майна боржника за цінами, не нижчими за ринкові, наповненні ліквідаційної маси боржника, недопущення безпідставного збільшення кредиторської заборгованості тощо. З апеляційної скарги кредитора взагалі не вбачається, яким чином прийняте судом першої інстанції рішення порушує права кредитора.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021 (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є.) відмовлено ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" у прийнятті додаткової постанови про стягнення з ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована відсутністю підстав для прийняття додаткової постанови щодо стягнення судових витрат за апеляційним переглядом справи, що зумовлено відсутністю відповідних доказів та необґрунтованістю вказаної заяви.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з вказаним судовим рішенням у цій справі, ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021; ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційним господарським судом оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема щодо дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "ЛАН" в особі ліквідатора Лукашука В.В. подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", просить відмовити повністю в її задоволенні, оскаржену ухвалу залишити без змін з викладених у відзиві підстав.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1169/17 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.04.2021.
У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.05.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі № 904/1169/17 та постановлено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Білоус В.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.07.2021.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Об`єктом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті додаткової постанови (стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником в зв`язку з розглядом апеляційної скарги останнього).
Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 ГПК України).
Поряд з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Як вбачається з матеріалів справи відповідна заява ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткового рішення була подана (10.02.2021) в межах процесуальних строків, визначених статтею 129 ГПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:- у разі задоволенні позову - на відповідача;- у разі відмови в позові - на позивача;- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Матеріалами справи підтверджується та встановлено апеляційним судом, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між укладеного між ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019 в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 залишено без змін.
При цьому, частково задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом фактично не було змінено по суті постановлену 15.09.2020 Господарським судом Дніпропетровської області ухвалу. Так, апеляційним судом було встановлено, що місцевий господарський суд в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали правомірно зазначив, що в задоволенні заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019 про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки суд встановив, що вказаний договір є нікчемним в силу закону. Разом із тим, приймаючи судове рішення, суд першої інстанції в його резолютивній частині необґрунтовано зазначив про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019 до ОСОБА_1 про спростування майнових дій боржника - ТОВ "Лан" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012, які належать СФГ "Світлана" та визнання недійсним договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018. Разом з тим, в задоволенні заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018 відмовлено, оскільки вказаний договір є нікчемним в силу закону.
Фактично, договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018 визнано недійсним ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020, залишеною в цій частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2020, а договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018 згідно мотивувальної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 визнано таким, що є нікчемним.
Таким чином, апеляційним судом вірно встановлено, що судом першої інстанції було допущено описку в резолютивній частині ухвали. Разом з тим, виправлення такої описки місцевим господарським судом призвело б до ухвалення іншого рішення по суті. В зв`язку з чим, апеляційний господарський суд в резолютивній частині постанови зазначив, що апеляційна скарга ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" підлягає частковому задоволенню.
За наведених обставин, судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що зазначення в резолютивній частині постанови апеляційного господарського суду про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" не свідчить про погодження цим судом з наведеними в апеляційній скарзі доводами апелянта про відповідність договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018 вимогам закону.
Крім того, колегія суддів враховує наступне.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (частина друга статті 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини першої 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 вказаного Закону).
Судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
До заяви про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат представник ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" адвокат Гапоненко Р.І. надав копію договору № 03-15 про надання правової (правничої) допомоги від 17.08.2018, відповідно до якого між ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (Клієнт) в особі президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (Адвокатське об`єднання) в особі першого заступника керуючого партнера Дербеньової Софії Валеріївни було укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та інтереси Клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені Адвокатським об`єднанням витрати у зв`язку з виконанням даного Договору.
Згідно із п.п. 1.2.2. Договору Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, зокрема, представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
Відповідно до п. 4.4. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, встановлюється в розмірі 2 000,00 грн за одну годину роботи адвоката, який сплачується Клієнтом протягом 5 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг (правової допомоги).
Згідно із п. 7.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 включно або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.
17.02.2020 ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (Клєінт) в особі Президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і парнтрери" (Адвокатське об`єднання) в особі представника Безроди Романа Сергійовича укладено Додаткову угоду № 1 від 17.02.2020 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-15 від 17.08.2018.
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 1 сторони виклали п. 7.1. Договору в наступній редакції: "Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021р. включно або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором".
В п. 3 Додаткової угоди № 1 сторони зазначили, що п. 7.1. Договору в його редакції, викладеній у даній Додатковій угоді, слід вважати таким, що діє з 31.12.2018.
Як зазначалось, загальна сума заявлених витрат на правничу допомогу склала 30 000,00 грн.
Положеннями статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, за правилами статті 74 ГПК України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи у судовому засіданні, має бути відображений в детальному описі робіт (наданих послуг), має бути доведений та документально обґрунтований.
За змістом частин четвертої-шостої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Проаналізувавши надані кредитором - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" докази понесення витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд встановив із матеріалів справи наступне.
Апеляційна скарга від імені ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" подана адвокатом Гапоненком Романом Івановичем, який в подальшому і представляв інтереси скаржника в судових засіданнях під час розгляду апеляційної скарги.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиним директором і засновником (учасником) ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" є Гапоненко Роман Іванович, а основним видом діяльності зазначеного підприємства є діяльність у сфері права.
Разом з тим, договір № 03-15 про надання правової (правничої) допомоги від 17.08.2018 укладений ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" (Клієнт) в особі президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" в особі першого заступника керуючого партнера Дербеньової Софії Валеріївни.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що залучення для надання правової допомоги Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" не відповідає критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України, оскільки директор ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" будучи адвокатом самостійно представляв інтереси вказаного підприємства в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції та ним особисто підписана апеляційна скарга та інші процесуальні документи.
Крім того, на підтвердження надання ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" послуг, понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану із цією справою, та їх розміру заявником надано акт надання послуг № 7 від 08.02.2021 за договором про надання правової допомоги № 03-15 від 17.08.2018 на загальну суму 30 000,00 грн. Із вказаного акту вбачається, що представники замовника - ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" з одного боку і представник Виконавця - Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" з іншого боку склали цей акт про те, що на підставі договору № 03-15 від 17.08.2018 Виконавцем було виконано роботи (надані послуги) на загальну суму 30 000,00 грн, перелік яких наведено в акті.
Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що у вказаному акті не зазначено якими саме особами в якості представників підписано даний акт, що зумовило висновок цього суду про те, що Акт надання послуг № 7 від 08.02.2021 не може бути доказом надання правової допомоги у даній справі.
Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення (щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) та додані до неї документи, а також заперечення ліквідатора ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В.В. на вказану заяву, суд апеляційної інстанції правомірно, на думку суду касаційної інстанції, дійшов висновку, що вимоги ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 30 000,00 грн не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене, Верховний Суд вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення з ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в заявленій сумі.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали апеляційного господарського суду.