1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 815/772/17

касаційне провадження № К/9901/36366/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Віста Спейс"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року (головуючий суддя - Бутенко А.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бойко А.В.; судді - Димерлій О.О., Єщенко О.В.)

у справі № 815/772/17

за позовом Приватного підприємства "Віста Спейс"

до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Приватне підприємство "Віста Спейс" (далі - ПП "Віста Спейс"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Іллічівська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № 0033111200.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ПП "Віста Спейс" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що в період з 07 червня 2016 року по 30 червня 2016 року платник був позбавлений можливості реєструвати податкові накладні, а тому ці строки не можуть включатися до розрахунку порушення термінів реєстрації податкових накладних від 01 червня 2016 року № 16 та від 02 червня 2016 року № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Віста Спейс".

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

12 квітня 2021 року Іллічівською ОДПІ заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Іллічівської ОДПІ на Головне управління ДПС в Одеській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ПП "Віста Спейс" податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2016 року № 000677/15-03-12-02/36635510.

Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкові накладні від 01 червня 2016 року № 16 на загальну суму 266200,09 грн, у тому числі податок на додану вартість 44366,68 грн, та від 02 червня 2016 року № 17 на загальну суму 2430340,88 грн, у тому числі податок на додану вартість 405056,81 грн, зареєстровано 11 липня 2016 року.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № 0033111200, згідно з яким застосовано штраф у сумі 89884,70 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За правилами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, за змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У розглядуваній ситуації позивач, обґрунтовуючи свою позицію, зазначав, що податкові накладні від 01 червня 2016 року № 16 та від 02 червня 2016 року № 17 не направлено до Єдиного реєстру податкових накладних з поважних причин, а саме оскільки ПП "Віста Спейс" було відключено від системи подання документів в електронному вигляді з 07 червня 2016 року.

Проте, судовими інстанціями встановлено, що договір від 30 листопада 2015 року № 113020151 про визнання електронних документів, укладений між позивачем та Іллічівською ОДПІ, на час виникнення спірних правовідносин був чинним, а доказів направлення податкових накладних від 01 червня 2016 року № 16 та від 02 червня 2016 року № 17 до Єдиного реєстру податкових накладних, як і доказів отримання будь-якої квитанції про відмову в їх прийнятті, платником не представлено.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено наявність перешкод для реєстрації спірних податкових документів, зокрема, вчинення будь-яких дій, спрямованих на їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, висновок судових інстанцій про відмову в задоволенні позову є цілком об`єктивним.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПП "Віста Спейс" без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -


................
Перейти до повного тексту