Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 405/3899/19
провадження № 61-463св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: приватне підприємство "Юліус", ОСОБА_1,
відповідачі: державне підприємство "СЕТАМ", товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Креатив ІМОТІ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Подільський відділ державної виконавчої служби м. Кропивницького Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 лютого 2020 року у складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року приватне підприємство "Юліус" (далі - ПП "Юліус") і ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "СЕТАМ"), товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Креатив ІМОТІ" (далі - ТОВ "Компанія "Креатив ІМОТІ") про визнання електронних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 13 травня 2019 року через електронну систему "СЕТАМ" було реалізовано нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, лот № 343662. Продаж замовлено продавцем - Подільським відділом Державної виконавчої служби м. Кіровограда Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Подільський ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області), організатором торгів є ДП "СЕТАМ", реалізовувалось майно боржника ПП "Юліус" в рамках зведеного виконавчого провадження № 57487191. При організації та проведенні електронних торгів ДП "СЕТАМ" не дотрималося норм цивільного законодавства, що є підставою для визнання цих торгів недійсними. Нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 не належить боржнику ПП "Юліус" на праві власності, про що свідчать відомості з Реєстру речових прав на нерухоме майно, такого майна взагалі не існує. Таким чином, на електронних торгах продано товар, якого фактично не існує.
Вказують, що фактично за цією адресою існує нерухоме майно загальною площею 121,7 кв. м (опис якого подібний до характеристики лоту), однак воно перебуває у спільній частковій власності приватного підприємства "Цитрус Дайм" (далі - ПП "Цитрус Дайм") і ОСОБА_1 по 1/2 частці у кожного. Отже, державним виконавцем звернуто стягнення на майно, яке не належить боржнику та передано його до примусової реалізації, що є порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Відносно цього нежитлового майна існує спір, який розглядається Ленінським районним судом м. Кіровограда, а саме справа за позовом приватного підприємства "Юліус Трейд" (далі - ПП "Юліус Трейд") до ПП "Юліус", ОСОБА_1, ПП "Цитрус Дайм", який був забезпечений відповідними заходами забезпечення позову.
Однак аукціон з продажу житлового приміщення ні державною виконавчою службою, ні ДП "СЕТАМ" скасовано (зупинено) не було. Аукціон був проведений 13 травня 2019 року та визначений переможець - ТОВ "Компанія "Креатив ІМОТІ".
На підставі вказаного ПП "Юліус" і ОСОБА_1 просили суд: визнати недійсними електронні торги з реалізації нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, організовані ДП "СЕТАМ" по лоту № 343662, що відбулися 13 травня 2019 року; визнати недійсним та скасувати протокол № 405650 проведення електронних торгів від 13 травня 2019 року щодо реалізації нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, організованих ДП "СЕТАМ" по лоту № 343662, що відбулися 13 травня 2019 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 жовтня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Подільський ВДВС м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, позов ПП "Юліус" і ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги з реалізації нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, організованих ДП "СЕТАМ" по лоту № 343662, що відбулись 13 травня 2019 року.
Визнано недійсним протокол № 405650 проведених електронних торгів від 13 травня 2019 року щодо реалізації нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, організованих ДП "СЕТАМ" по лоту № 343662, що відбулись 13 травня 2019 року.
Стягнуто з ДП "СЕТАМ" і ТОВ "Компанія Креатив ІМОТІ" на користь ПП "Юліус" судові витрати у розмірі 1 921,00 грн з кожного.
Стягнуто з ДП "СЕТАМ" і ТОВ "Компанія Креатив ІМОТІ" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн з кожного.
Задовольняючи позов ПП "Юліус" і ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, яке було реалізовано на оскаржуваних торгах, не належить боржнику ПП "Юліус", що підтверджується відомостями з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Фактично, відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 існує нерухоме майно загальною площею 121,7 кв. м, яке перебуває у спільній частковій власності ПП "Цитрус Лайм" і ОСОБА_1, по 1/2 частки у кожного.
Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2019 року у справі № 405/1247/19 було накладено арешт на нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване), що розташоване по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м, а ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2019 року було заборонено Подільському ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області, державному виконавцю Подільського ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області Трусову Д. О. та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом нежитлового приміщення (вбудовано-прибудованого), що розташоване по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м. Інформація про накладення арешту та заборони вчинення дій була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень 22 квітня 2019 року (запис № 31337053) та 10 травня 2019 року (запис № 166062536).
З урахуванням вказаного, оскільки відомості про належність нежитлового приміщення площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 ПП "Юліус" на праві власності відсутні, то відповідачами було безпідставно реалізовано це майно на електронних торгах, які відбулися 13 травня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП "СЕТАМ" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ДП "СЕТАМ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Юліус" і ОСОБА_1 відмовити.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що, задовольняючи позов ПП "Юліус" і ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що відповідно до довідки КООБТІ вбудовано-прибудоване приміщення площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ПП "Юліус" відповідно до договору купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року № 3658. Доказів припинення або переходу права власності на вказане майно матеріали справи не містять. Інші дії державного виконавця, на незаконність яких вказує позивач, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і мають самостійний спосіб оскарження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ПП "Юліус" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у Подільському ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ПП "Юліус" заборгованості у загальному розмірі 13 849 318,29 грн на користь юридичних осіб і держави, до складу якого входять 4 виконавчих документа, а саме: наказ Господарського суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року у справі № 912/2584/17 про стягнення 1 148 211,54 грн на користь приватного підприємства "Грановіт"; наказ Господарського суду Кіровоградської області від 20 червня 2011 року у справі № 5013/371/11 про стягнення 76 945,70 грн. на користь Управління комунальної власності міської ради м. Кропивницького; наказ Господарського суду Кіровоградської області від 26 лютого 2015 року у справі № 12/58 про стягнення 9 203 572,22 грн на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"); наказ Господарського суду Кіровоградської області від 26 лютого 2015 року у справі № 12/57 про стягнення 2 157 923,53 грн на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк".
13 травня 2019 року через електронну систему "СЕТАМ" було реалізовано нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, лот № 343662. Продаж замовлено продавцем - Подільським ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області у рамках зведеного виконавчого провадження № 57487191, боржником є ПП "Юліус", організатором торгів - ДП "Сетам". Переможцем торгів стало ТОВ "Компанія Креатив Імоті"
У Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, як і відсутні відомості про належність цього майна ПП "Юліус".
Відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 наявне нерухоме майно загальною площею 121,7 кв. м, яке перебуває у спільній частковій власності ПП "Цитрус Лайм" і ОСОБА_1, по 1/2 частки у кожного.
На розгляді Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває справа № 405/1247/19 за позовом ПП "Юліус Трейд" до ПП "Юліус", ОСОБА_1, ПП "Цитрус Лайм" про визнання права власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2019 року заяву ПП "Юліус Трейд" у справі № 405/1247/19 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (вбудовано-прибудоване), що розташоване по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2019 року заяву ПП "Юліус Трейд" у справі № 405/1247/19 про забезпечення позову задоволено та заборонено Подільському ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області, державному виконавцю Подільського ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області Трусову Д. О., арбітражному керуючому Стіфутіну І. В. та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом нежитлового приміщення (вбудовано-прибудованого), що розташоване по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м (102,9 кв. м). Крім того, заборонено акредитованим суб`єктам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення (вбудовано-прибудованого), що розташоване по АДРЕСА_1, площею 121,7 кв. м (102,9 кв. м).
Інформація про накладення арешту та заборони вчинення дій була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень 22 квітня 2019 року (запис № 31337053) та 10 травня 2019 року (запис № 166062536).
Вказані ухвали були направлені до відому Подільському ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ у Кіровоградській області, державному виконавцю Трусову Д. О., ДП "СЕТАМ".
Відомості про належність нежитлового приміщення площею 102,9 кв. м, адреса: АДРЕСА_1 ПП "Юліус" на праві власності відсутні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ДП "СЕТАМ" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
Необхідно також зазначити, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Так, у статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час проведення електронних торгів) визначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
При цьому, відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Задовольняючи позовні вимоги ПП "Юліус" і ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на реалізацію було передано майно особи, яка не є боржником за виконавчим провадженням.
Разом з тим, з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна, оскільки він зроблений без установлення усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили із того, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про належність ПП "Юліус" речових прав на нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 .
Таким чином, суди керувалися лише відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не давши належної оцінки запереченням відповідача, що відповідно до довідки Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 15 серпня 2005 року № 3658 вбудовано-прибудоване приміщення площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 належить на праві власності ПП "Юліус".
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина інформаційна база, яка містить відомості про права на нерухоме майно та їх обтяження, був введений в дію у 2013 році внаслідок прийняття Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Тобто, права, зареєстровані до 01 січня 2013 року, залишаються дійсними і не потребують повторної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З огляду на вказане суди безпідставно не дали оцінки доводам відповідача, що право власності ПП "Юліус" на спірне нерухоме майно виникло до 01 січня 2013 року та було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Крім того, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року, у справі № 912/2365/16 за позовом арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича до Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації", ПП "Юліус", ПП "Цитрус Лайм", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "ВіЕйБі Банк", про визнання недійсними запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, встановлено наступні обставини.
15 серпня 2005 року між територіальною громадою м. Кіровограда (продавець) і ПП "Юліус" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав ціле вбудовано-прибудоване приміщення площею 102,9 кв. м, яке знаходиться у АДРЕСА_1 і складається з: зала 49,3 кв. м, коридору 19,6 кв. м, кабінету 20,9 кв. м, підсобного приміщення 13,1 кв. м.
Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А. В. та зареєстровано Реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 31 серпня 2005 року за №671.
Державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ПП "Юліус" проведено 27 червня 2007 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27 червня 2007 року № 15058162.
Поряд з цим, до укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15 серпня 2005 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 01 червня 2005 року № 766 ПП "Юліус" надано дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення площею 84,6 кв. м (до реконструкції), яке знаходиться у нього в користуванні відповідно до договору оренди від 11 грудня 2003 року № 110/17 і належить на праві власності територіальній громаді м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради по АДРЕСА_1 під кафе з добудовою.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ПП "Юліус" надано дозвіл від 07 червня 2007 року № 35 на виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 під кафе з добудовою.
Згідно акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - кафе з добудовою по АДРЕСА_1 від 04 жовтня 2007 року пред`явлений державній приймальній комісії об`єкт - кафе з добудовою по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.
08 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради прийнято рішення № 1294, яким затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію кафе з добудовою по АДРЕСА_1 .
У жовтні 2007 року Обласне комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" здійснило державну реєстрацію прав власності на реконструйоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 121, 7 кв. м. на ім`я ПП "Юліус", внаслідок чого до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відповідний запис, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 жовтня 2007 року № 16237002.
Відповідно до вказаного Витягу державна реєстрація прав власності на нежитлове приміщення загальною площею 121,7 кв. м здійснена на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року і рішень міськвиконкому від 08 жовтня 2007 року № 1294 та від 01 червня 2005 року № 766.
На підставі вказаного, встановивши, що відповідно до правовстановлюючих документів ПП "Юліус" не є власником нежитлового приміщення площею 121,7 кв. м, господарський суд визнав недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв. м за ПП "Юліус" та визнав недійсним договір купівлі-продажу цього приміщення, укладений 12 жовтня 2007 року між ПП "Юліус" і ПП "Цитрус Лайм".
У частинах четвертій, п`ятій статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Суди першої та апеляційної інстанції вказаним обставинам, встановленим рішенням суду у господарській справі, щодо належності ПП "Юліус" на праві власності нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1 належної оцінки не дали та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.
Таким чином, для правильного вирішення справи судам необхідно перевірити інформацію, яка міститься у Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо спірного майна, встановити, чи нежитлові приміщення площею 102,9 кв. м і площею 121,7 кв. м є відмінними об`єктами нерухомого майна, з урахуванням того, що 15 серпня 2005 року ПП "Юліус" набуло у власність приміщення площею 102,9 кв. м по АДРЕСА_1, при цьому рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 01 червня 2005 року № 766 ПП "Юліус" було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення площею 84,6 кв. м за цією ж адресою.
Також колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. При цьому відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, судам необхідно надати оцінку доводам ПП "Юліус" і ОСОБА_1 про порушення їхніх прав, свобод чи інтересів внаслідок реалізації на електронних торгах майна особи, яка не є боржником, оскільки вони є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оспорюваним правочином на їх конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси як боржника у виконавчому провадженні та свідчать про незгоду позивача з указаним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
Встановлення зазначених фактичних обставин, їх дослідження та первинна правова оцінка відноситься до повноваження суду першої та апеляційної інстанції, а без цього ухвалити законне, обґрунтоване й справедливе рішення Верховними Судом є неможливим.
Враховуючи те, що апеляційний суд наділений достатніми процесуальними повноваженнями щодо дослідження доказів та з урахуванням принципу процесуальної економії, Верховний Суд вважає, що справу доцільно направити на новий апеляційний розгляд для усунення вищезазначених порушень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, і не перевірив доводи сторін та надані на їх підтвердження докази, то оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо.
При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду