Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 504/2353/15-ц
провадження № 61-3213св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія",
представник відповідача - Мокієнко Інна Сергіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
від 23 грудня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" (далі - ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія") про захист цивільних прав, зобов`язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодувати завдану моральну шкоду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 лютого 2007 року ОСОБА_2 уклала з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" пайовий договір № 3/07 (про пайову участь у будівництві) на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивачка вказувала, що до 02 червня 2008 року ОСОБА_2 перерахувала кількома траншами OK "ЖБК "Південна будівельна компанія" на будівництво будинку грошову суму у розмірі 2 129 000 грн і членські внески у розмірі 75 750 грн. Зазначала, що 16 листопада 2009 року ОСОБА_2 відступила їй своє право вимоги за пайовим договором, отже до неї перейшли всі права та обов`язки по зазначеному договору і вона набула статус споживача будівельних робіт. Стверджувала, що у порушення законодавства України про захист прав споживачів відповідач, отримавши з дня підписання пайового договору на будівництво житлового будинку грошову суму у розмірі 2 129 000 грн, розпочав його будівництво тільки через три роки після підписання договору, тобто в березні 2010 року, і до цього часу будівництво будинку не закінчив, а строк його здачі в експлуатацію (15 травня 2011 року) прострочив. Також позивачка наголошувала на тому, що розпочате в березні 2010 року будівництво зупинилось у 2012 році без будь-яких пояснень, а відповідач на протязі дев`яти років і десяти місяців використовує сплачені пайовиком грошові кошти у власних інтересах. В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 заявила про те, що вона направляла на адресу відповідача повідомлення-вимоги про відмову від укладеного договору.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка, з урахуванням уточнень, просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму коштів у національній валюті, що еквівалентно 454 073,72 доларів США, яка складається із: суми пайових внесків, еквівалентній 439 360, 52 доларів США, сплачених на користь ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія"; пені за порушення строків виконання будівельних робіт - 14 713, 20 доларів США та 500 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області, у складі судді Вінської Н. В., від 01 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Вирішено стягнути з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12 836 632, 73 грн, що еквівалентно
454 073,72 доларам США, і складаються із: суми пайових внесків, еквівалентній 439 360, 52 доларам США, сплачених ОСОБА_1 на користь
ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія"; пені за порушення строків виконання будівельних робіт - 14 713,20 доларам США, та 100 000 грн
в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не виконуються умови договору про пайову участь у будівництві на протязі більш як 10 років, житловий будинок не добудовано та не передано у власність замовника, дозвіл на будівництво, наданий 15 березня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, закінчився 30 липня 2011 року, що унеможливлює подальше проведення будівельних робіт та виконання договору. Також районний суд виходив із того, що внаслідок дій відповідача позивачка на протязі тривалого часу була позбавлена можливості отримати у власність майно, за яке була сплачена значна сума коштів, а також позбавлена можливості ним користуватися і проживати у ньому, тому суд вважав розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн співмірним, адекватним й таким, що може задовольнити потреби позивачки у зв`язку з невиконанням умов договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" задоволено.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Скасовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту
на земельні ділянки, що належать на праві власності ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія", розміщені за адресами: вулиця Міланська, 19, село Крижанівка Лиманського району Одеської області, 0,2492 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0853; вулиця Міланська, 21, село Крижанівка Лиманського району Одеської області, 0,2492 га, кадастровий номер 5122783200:02:001:0854;
вулиця Міланська, 23, село Крижанівка Лиманського району Одеської області 0,2136 га, кадастровий номер
5122783200:02:001:0855, вжиті ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року по справі № 504/2353/15.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції не визначено коло відповідачів, які несуть відповідальність за порушення строку здачі спірного будинку в експлуатацію та якість будівельних робіт, що має суттєве значення для правильного вирішення спору. Також суд апеляційної інстанції вважав, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано порядок повернення пайових внесків при виході із числа членів кооперативу, передбачений пунктом 4.3 договору про пайову участь у будівництві від 02 лютого 2007 року № 3/07. Відсоткова експлуатаційна готовність об`єкту складає 56 %. Суд апеляційної інстанції оцінив дії позивачки щодо стягнення пайового внеску в повному обсязі і пені у доларовому еквіваленті та моральної шкоди як недобросовісні, спрямовані на порушення прав та законних інтересів відповідача й ухилення від повернення боргу, що свідчить про наявність обставин, визначених частиною другою статті 13 ЦК України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що неправомірна мета та недобросовісна поведінка позбавляють сторону права посилатися на такі обставини як на підставу та умови надання захисту судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявниця зазначила неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 565/863/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі
№ 501/5126/15 та від 04 вересня 2019 року у справі № 361/5893/16-ц
(пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач допустив істотні порушення зобов`язань за договором про пайову участь у будівництві щодо строків його проведення, а також якості робіт з порушенням проєкту. На думку позивачки, суд апеляційної інстанції не встановив правову природу договору від 02 лютого 2007 року № 3/07 та не врахував, що правовідносини сторін ґрунтуються на виконанні відповідачем будівництва за індивідуальним проєктом індивідуального житлового будинку для позивачки за її одноосібним фінансуванням будівництва. Заявниця стверджує, що умовами укладеного сторонами договору передбачено використання пайового внеску ОСОБА_1 в якості плати за отримання у власність індивідуального житлового будинку. Особа, яка подала касаційну скаргу, вважає, що пайовий внесок за спірним договором відповідає статусу авансового платежу за будівництво індивідуального житлового будинку за договором будівельного підряду. Вказує, що умовами спірного договору визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті. Наголошує, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а також не врахував доводи позивачки щодо завданої їй діями відповідача моральної шкоди.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Зазначає, що до участі у справі не було залучено ТОВ "Південна будівельна група компаній", яка безпосередньо виконувала будівельні роботи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 лютого 2007 року між ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" та ОСОБА_2 укладено пайовий договір (про пайову участь у будівництві) № 3/07, у відповідності до якого ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" зобов`язалася прийняти ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу з метою забезпечення житлом шляхом побудови для ОСОБА_2 на підставі затвердженого сторонами проєкту за рахунок внесеного нею пайового внеску і введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов`язалася внести пайовий внесок, що складає вартість житлового будинку у розмірі 2 476 722,00 грн, що згідно курсу Національного банку України на день підписання договору складає 490 440,00 доларів США.
Відповідно до умов договору про пайову участь ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" зобов`язався забезпечити будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом укладання договору з будівельною організацією, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт для якісного та своєчасного проектування і будівництва житлового будинку (пункт 3.3.1 договору); здійснити за рахунок пайових внесок члені кооперативу будівництво зовнішніх інженерних мереж і в подальшому на правах власника забезпечити роботу мереж (пункт 3.3.2. договору), здати його в експлуатацію і передати у власність асоційованому члену (пункти 3.3.4., 3.3.5 договору).
У період з 02 лютого 2007 року по 02 червня 2008 року ОСОБА_2 здійснила платежі за договором на користь ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" на загальну суму 2 204 750 грн.
16 листопада 2009 року між ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02 лютого 2007 року № 3/07, відповідно до якої ОСОБА_1 замінила ОСОБА_2 у всіх правовідносинах з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія", які склалися в ході виконання пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02 лютого 2007 року № 3/07. Право вимоги за додатковою угодою оцінено сторонами у розмірі
2 204 750,00 гривень, що еквівалентно 439 360,52 доларам США. Залишок суми пайових внесків асоційованого члена кооперативу за цим договором складає 544 932,22 грн, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 68 230,67 доларам США.
15 березня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" було надано дозвіл № 199 на виконання будівельних робіт з будівництва будинку на ділянці № НОМЕР_1 житлового масиву " Зелений мис" у селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області строком дії до 30 липня
2011 року.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 голова ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" зобов`язався закінчити будівництво об`єкту пайового внеску та передати його замовнику в строк до 15 липня 2012 року.
У відповідності до висновку експерта від 12 червня 2017 року № 050/2017, складеного приватним підприємством "Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень імені Скибинського С. С.", відсоткова експлуатаційна готовність незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 складає 56 %, фактичною вартістю 1 386 964,32 грн.
Згідно із пунктом 4.1 пайового договору (про пайову участь у будівництві) у випадку невиконання або неналежного виконання стороною зобов`язання за цим договору, вона несе відповідальність в порядку, передбаченому діючим законодавством та договором. Винна сторона зобов`язана відшкодувати збитки, спричиненні іншій стороні невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань, а також упущену вигоду. Відшкодування збитків та упущеної вигоди не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань по даному договору.
11 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року ОСОБА_1 направила рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача повідомлення-вимоги про відмову від пайового договору (про пайову участь у будівництві) №3/07 від 02 лютого 2007 року і додаткової угоди до нього від 16 листопада 2009 року та відшкодування збитків (сплаченого авансового платежу). Повідомлення-вимоги були отримані відповідачем 15 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року відповідно. Відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.
Як замовник будівництва ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" уклав з генеральним підрядником ТОВ "Південна будівельна компанія" договір на будівництво спірного житлового будинку.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 листопада 2014 року основним видом економічної діяльності ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" є комплексне обслуговування об`єктів.
У пункті 1.1 статуту ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія", затвердженого загальними зборами членів кооперативу, протокол
№ 29/05-13 від 29 травня 2013 року, зазначено, що кооператив є некомерційною неприбутковою організацією - обслуговуючим кооперативом, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу та асоційованим членам кооперативу.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
За змістом статті 3 Закону України "Про кооперацію" метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Статтею 10 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
У відповідності до статті 14 Закону України "Про кооперацію" у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Стаття 21 Закону України "Про кооперацію" передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Пунктами 10.2, 10.4 статуту ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" передбачено, що вступ асоційованих членів до кооперативу здійснюється на підставі договору про пайову участь у будівництві і не підлягає затвердженню загальними зборами членів кооперативу. Виключення з асоційованих членів може здійснюватися на умовах, указаних у договорі про пайову участь.
При цьому положення статуту ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" не визнають чіткого порядку повернення пайового внеску.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що сплачені позивачкою грошові кошти за своєю правовою природою є пайовим внеском, який сплачений на виконання договору про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02 лютого 2007 року в рахунок оплати вартості будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 .
Договори, на підставі яких здійснюється придбання у власність об`єкта житлової нерухомості, мають інвестиційний характер.
Кооператив як юридична особа - сторона договору про пайову участь, не є виконавцем будівельних робіт. Кооператив, як правило, укладає договір підряду із безпосереднім виконавцем робіт (юридичною особою, яка має відповідні права та ресурси для виконання будівельних робіт).
У відповідності до частини третьої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції станом на момент укладення договору про пайову участь) було визначено, що об`єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об`єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та
фінансування будівництва таких об`єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб видами діяльності ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" є комплексне обслуговування об`єктів та надання комбінованих офісних адміністративних послуг.
Сторонами не заперечувалось, що на підставі договору про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02 лютого 2007 року пайовик внесла грошові кошти на користь ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" у сумі 2 204 750,00 гривень, що еквівалентно 439 360,52 доларам США. Сторонами визнано, що вказані грошові кошти внесені з метою забезпечення кооперативом будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, здачі його в експлуатацію і передачі будинку у власність особа, яка оплачує будівництво.
Укладення і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14 446цс18)).
Уклавши договір про пайову участь, ОСОБА_1 набула праваасоційованого члена ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія". У цих правовідносинах ОСОБА_1 виступала в якості особи, яка замовила у ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок.
У постанові від04 вересня 2019 року по справі № 361/5893/16-ц, провадження № 61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що позивач є споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів".
Замовлені ОСОБА_1 послуги не були належним чином надані ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія", відсоткова експлуатаційна готовність незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 складає 56 %.
У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено право споживача відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
ОСОБА_1 заявила про відмову від пайового договору (про пайову участь у будівництві) №3/07 від 02 лютого 2007 року і додаткової угоди до нього від 16 листопада 2009 року, направивши на адресу відповідача листи-вимоги від договору 11 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року, про що зазначила в уточненій позовній заяві.
Суд апеляційної інстанції, зазначивши, що на спірні правовідносини не поширюються норми закону, на які посилалась позивачка у позові, не надав належної кваліфікації правовідносинам сторін, не врахував, що позивачка заявила про припинення правовідносин з виконавцем послуг (відмову від договору, що має наслідком його розірвання) і фактично порушила питання про стягнення з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" сплачених грошових коштів за пайовим договором (про пайову участь у будівництві індивідуального житлового будинку). Суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення внесених на виконання вказаного договору, який був розірваний за ініціативою ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", грошових коштів, фактично залишивши порушені права позивачки незахищеними.
У частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" про стягнення пені за порушення строків виконання будівельних робіт та відшкодування моральної шкоди постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки сторонами договору про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02 лютого 2007 року не було обумовлено чітких строків надання послуг, а сам договір укладений з метою організації пайової участі у будівництві житла (фактично фінансування будівництва) у спосіб, який не відповідає вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", що обидві сторони мали усвідомлювати при укладенні вказаного договору. Підстави для відшкодування моральної шкоди та її розмір не доведені позивачкою.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у стягненні з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 суми пайових внесків підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким правильно вирішено спір у цій частині, - залишенню в силі. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги, часткове скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, беручи до уваги положення статті 141 ЦПК України, з ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, пропорційно до розміру задоволених вимог, у розмірі 11 693 грн.
Керуючись статтями 141, 400, 406, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду