ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа №922/4128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдар-Насіння"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (головуючий суддя - Гетьман Р.А., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 (суддя Жиляєв Є.М.)
у справі №922/4128/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдар-Насіння",
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва",
2. Фермерського господарства "Максагро",
3. Фермерського господарства "Криничне",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Агро",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сватове - Агро",
3. Державне підприємство "Конярство України",
про зобов`язання передати товар,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2021 №29.3-02/1907 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Мамалуя О.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/4128/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.
1.Короткий зміст обставин справи.
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Айдар-Насіння" (далі - ТОВ "Айдар-Насіння") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (далі - ТОВ "Діброва"), Фермерського господарства "Максагро" (далі - ФГ "Максагро") та Фермерського господарства "Криничне" (далі - ФГ "Криничне") про зобов`язання ТОВ "Діброва", ФГ "Максагро" та ФГ "Криничне" передати ТОВ "Айдар-Насіння" зерно пшениці, зерно кукурудзи, насіння соняшнику, що знаходиться на зберіганні, в тому числі, але не виключно, Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро" (далі - ТОВ "Голден Агро") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватове-Агро" (далі - ТОВ "Сватове-Агро"), та у будь-якому іншому місці зберігання, в натурі у кількості, якості та на умовах згідно з договором поставки врожаю 2020 року від 19.06.2020 №19/06/2020, укладеним ТОВ "Айдар-Насіння", ТОВ "Діброва", ФГ "Максагро" та ФГ "Криничне".
1.2. Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26.01.2021 о 12:00. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ "Голден Агро", ТОВ "Сватове - Агро", ДП "Конярство України".
1.3. В подальшому Господарський суд Харківської області протокольною ухвалою від 26.01.2021 у справі №922/4128/20 підготовче засідання відклав на 09.02.2021 о 12:00.
1.4. Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.02.2021 позовну заяву залишив без руху на підставі частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а позивачу надав строк у п`ять днів для усунення виявлених недоліків. Так, після відкриття провадження у справі та дослідження матеріалів позовної заяви, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини третьої статті 162 та пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України.
1.5. Суд виходив з того, що позовні вимоги про зобов`язання передати зерно пшениці, зерно кукурудзи, насіння соняшнику, що знаходиться на зберіганні в натурі у відповідачів у кількості, якості та на умовах згідно з договором поставки врожаю 2020 року №19/06/2020 від 19.06.2020, носять майновий характер, спрямовані на зміну майнової сфери позивача, мають вартісну оцінку - 242580000,00 грн і розмір ставки судового збору за подання таких вимог визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з вартості товару, який позивач просить зобов`язати відповідачів передати йому у судовому порядку. Враховуючи викладене, позивач (станом на 28.12.2020) мав сплатити суму судового збору у розмірі 735700,00 грн згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Однак, у порушення наведених вище норм пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви як докази сплати судового збору подано квитанцію від 17.12.2020 про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.
1.6. 19.02.2021 ТОВ "Айдар-Насіння" подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив визнати їх такими: зобов`язати ТОВ "Діброва" передати ТОВ "Айдар-Насіння" зерно пшениці у кількості 80 тонн, насіння соняшника у кількості 20 тонн, зерно кукурудзи у кількості 42 тонни; ФГ "Максагро" передати ТОВ "Айдар-Насіння" насіння соняшника у кількості 10 тонн; ФГ "Криничне" передати ТОВ "Айдар-Насіння" зерно кукурудзи у кількості 42 тонни, насіння соняшника у кількості 12 тонн, що було зібрано на земельних ділянках, які перебувають у постійному праві користування ДП "Конярство України" та його філіях: Новоолександрійвський кінний завод №64, Стрілецький кінний завод №60, Лимарівський кінний завод №61, Деркульський кінний завод №63, що знаходиться на зберіганні, в тому числі, але не виключно, ТОВ "Голден Агро" і ТОВ "Сватове - Агро", та у будь-якому іншому місці зберігання, в натурі, якості та на умовах згідно з договором поставки врожаю 2020 року №19/06/2020 від 19.06.2020, укладеним між ТОВ "Айдар-Насіння", ТОВ "Діброва", ФГ "Максагро" та ФГ "Криничне".
1.7. 22.02.2021 ТОВ "Айдар-Насіння" подало до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивач просив задовольнити це клопотання та продовжити розгляд справи з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2021, про що постановити ухвалу. У своєму клопотанні про усунення недоліків позовної заяви позивачем вказано, що: (1) розмір позовних вимог за результатами розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог буде становити 1239600,00 грн; (2) враховуючи те, що позивач зменшив розмір позовних вимог до 1239600,00 грн, яка і буде ціною позову, розмір судового збору, який належить до сплати становить 18594,00 грн., а з урахуванням вже сплаченого судового збору в сумі 2102,00 грн, позивач надає додатком копію квитанції про сплату судового збору від 19.02.2021 на суму 16492,00 грн; (2) позивач усунув недоліки, які були визначені ухвалою про залишення позовної заяви без руху, тому у суду наявні підстави відповідно до частини дванадцятої статті 176 ГПК України для продовження розгляду справи №922/4128/20, за позовною заявою із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
1.8. Господарський суд Харківської області ухвалою від 23.02.2021 у справі №922/4128/20 позовну заяву залишив без розгляду.
1.9. Вмотивовуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява про зменшення розміру позовних вимог не може вважатися усуненням недоліків позовної заяви від 17.12.2020. Також суд вказав, що позивач не позбавлений був права реалізувати своє процесуальне право на подання заяви про зменшення позовних вимог після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 09.02.2021 із поданням у подальшому клопотання про повернення з Державного бюджету суми надміру сплаченого судового збору.
1.10. Східний апеляційний господарський суд постановою від 13.04.2021 у справі №922/4128/20 ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 залишив без змін з тих же підстав.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
2.1. ТОВ "Айдар-Насіння" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.02.2021 у справі №922/4128/20, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Айдар-Насіння" зазначило обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 15 Цивільного кодексу України, статті 176 ГПК України.
2.3. Скаржник зазначає, що: (1) у встановлений судом строк сплатив відповідну суму судового збору, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн; (2) суд першої інстанції повинен був задовольнити заяву про зменшення розміру позовних вимог та продовжити розгляд справи зі зменшеною сумою розміру позовних вимог, однак суд цього не зробив, чим застосував надмірний формалізм, що є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
2.4. ДП "Конярство України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
3. Позиція Верховного Суду.
3.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції від 23.02.2021, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову ТОВ "Айдар-Насіння" без розгляду з підстав невиконання вимог ухвали суду від 09.02.2021 про залишення позовної заяви без руху щодо усунення недоліків позовної заяви способом зазначення ціни позову та надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
3.4. Верховний Суд, здійснюючи касаційній перегляд оскаржуваних судових рішень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зазначає таке.
3.5. Згідно з пунктами 2, 5 частини третьої статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
3.6. Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
3.7. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
3.8. Порядок відкриття провадження у справі визначено статтею 176 ГПК України, відповідно до частини першої якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
3.9. Колегія суддів зазначає, що у цій справі ухвала про залишення позовної заяви без руху від 09.02.2021 була прийнята судом під час розгляду справи із застосуванням процесуального механізму, який передбачено частиною одинадцятою статті 176 ГПК України.
3.10. Так, відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
3.11. З аналізу наведених приписів ГПК України випливає, що залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є виняток із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.
3.12. Отже, передбачений частиною одинадцятою статті 176 ГПК України механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі.
3.13. Разом з тим, відповідно до частин дванадцятої та тринадцятої статті 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
3.14. Водночас відповідно до частини другої статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
3.15. У цій справі підготовче провадження було розпочато 28.12.2020, тобто з дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак у розумінні статей 42, 45 ТОВ "Айдар-Насіння" набуло статусу сторони (позивача) після прийняття судом до розгляду позовної заяви на підставі зазначеної ухвали. Водночас прийнявши позов до розгляду, суд першої інстанції будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність позову вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України, не встановив.
3.16. Пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною третьою цієї ж статті ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
3.17. Отже, визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
3.18. Тобто, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, розмір позовних вимог визначається та може бути змінений (збільшений або зменшений) в установленому порядку тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.
3.19. Колегія суддів зазначає, що на відміну від зупинення провадження у справі, що має наслідком протягом строку зупинення провадження на реалізацію сторонами своїх прав і обов`язків, прийняття судом першої інстанції ухвали від 09.02.2021 про залишення позовної заяви без руху з підстав "незазначення ціни позову та ненадання належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі", не має наслідком неможливість вчинення позивачем такої процесуальної дії, як зменшення розміру позовних вимог, відповідно, зазначення ціни позову та сплата від цієї ціни позову судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Заява про зменшення розміру позовних вимог по своїй суті є повідомленням позивачем суду про те, які остаточні вимоги він підтримує, і не вимагає від суду вчинення будь яких процесуальних дій, крім перевірки відповідності заяви вимогам закону, оскільки право на вчинення такої процесуальної дії належить виключно позивачу.
3.20. З матеріалів справи вбачається, що, скориставшись передбаченим статтею 46 ГПК України правом, ТОВ "Айдар-Насіння" подало до Господарського суду Харківської області заяву про зменшення розміру позовних вимог до 1239600,00 грн, визначивши саме таку суму ціною позову, та сплативши судовий збір в розмірі 18594,00 грн, що відповідає встановленій законом ставці судового збору - 1,5% ціни позову (з урахуванням вже сплаченого судового збору в сумі 2102,00 грн, позивачем було надано копію квитанції про сплату судового збору від 19.02.2021 на суму 16492,00 грн).
3.21. Таким чином, суд першої інстанції мав розглянути клопотання позивача про усунення недоліків, з урахуванням поданої до закінчення встановленого судом на усунення недоліків строку заяви про зменшення позивачем позовних вимог, та оцінити відповідність позовної заяви приписам статей 163, 164 ГПК України.
3.22. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3.23. За таких обставин, коли право зменшити розмір позовних вимог, передбачене пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, є безумовним правом позивача, залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Айдар-Насіння" на стадії підготовчого засідання з наведених судом першої інстанції підстав лише тому, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі, вирахованому судом щодо первісно заявлених позовних вимог, є передчасним.
3.24. Колегія суддів дійшла такого висновку ще і тому, що судом першої інстанції було запропоновано позивачу зазначити ціну позову, що додатково підтверджує, що вона могла змінитися після залишення позовної заяви без руху. Зазначення позивачем ціни позову відповідно до зменшених позовних вимог і сплата саме від неї судового збору, не свідчить про невиконання позивачем вимог ухвали суду першої інстанції щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
3.25. Колегія суддів ще раз акцентує увагу на тому, що лише оцінка судом заяви позивача як такої, що не підтверджує, що вона є заявою про зменшення позовних вимог, мала б наслідком залишення позовної заяви без розгляду з підстави невиконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк щодо сплати судового збору від вартості первісно заявлених майнових позовних вимог.
3.26. Статтею 6 Конвенції визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
3.27. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
3.28. При цьому висновок суду першої інстанції про те, що позивач не позбавлений був права реалізувати своє процесуальне право на подання заяви про зменшення позовних вимог після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 09.02.2021, із поданням у подальшому клопотання про повернення з державного бюджету суми надміру сплаченого судового збору, колегія суддів вважає таким, що зроблений з проявом надмірного формалізму, що є порушенням права на справедливий судовий захист.
3.29. Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 23.02.2021 про залишення позовної заяви ТОВ "Айдар-Насіння" у справі №922/4128/20 без розгляду та прийнята за наслідком її перегляду постанова суду апеляційної інстанції від 13.04.2021, постановлені всупереч нормам процесуального права, а тому відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.