Постанова
Іменем України
13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 642/618/18
провадження № 51-193 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Новікова Ю. Б., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220510003218, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, в період 23-24 грудня 2017 року, перебуваючи разом зі своїми батьками ( ОСОБА_2, 1932 р.н. та ОСОБА_3 - 1930 р.н.) за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин до своєї матері, спровокував з нею сварку, під час якої, навмисно завдав потерпілій ОСОБА_3 численних ударів руками і ногами по голові та тулубу. В результаті таких протиправних дій потерпілій заподіяні, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1-ДМ/18 від 30 січня 2018 року, тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, в тому числі і тяжкі тілесні ушкодження. Після цього, 30 грудня 2017 року потерпілу ОСОБА_3 було госпіталізовано до КЗОЗ "ХМКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова". ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 07 год за адресою АДРЕСА_2, потерпіла ОСОБА_3 померла від отриманих тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Новіков Ю. Б. просить скасувати ухвалу апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законута призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи щодо допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом. Не погоджується з оцінкою судом апеляційної інстанції доказів. Вказує, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, в тому числі і за його апеляційною скаргою, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх її доводів та відповідей на них не дав, а також не задовольнив в повному обсязі клопотання про дослідження доказів, відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
У запереченні на касаційну скаргу захисника, потерпіла ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповнота судового розгляду, неналежна, на думку захисника, оцінка доказів у провадженні, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи справу за апеляційними скаргами, зокрема, і захисника, в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.
В основу вироку судом першої інстанції обґрунтовано покладено зібрані у встановленому законом порядку докази, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені. А саме: показання засудженого ОСОБА_1 про обставини події, що відбулись 23-24 грудня 2017 року, потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, експерта ОСОБА_8 ; дані, що містяться у письмових доказах, зокрема, у заяві ОСОБА_4 про нанесення тілесних ушкоджень її матері; інформації, наданої МОЗУ ХГКСНМП ім. проф. А. І. Мещанінова про пацієнта ОСОБА_3, яка поступила з дому та була побита сином; інформацією відповідно до рапорту помічника чергового Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області від 30 грудня 2017 року про отримання повідомлення від лікаря щодо пацієнтки ОСОБА_3 щодо побиття її сином за місцем помешкання, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19 січня 2018 року, під час якого було надано доступ до медичної документації ОСОБА_3, висновком судово-медичної експертизи № 1-Дм/18 від 30 січня 2018 року, а також інші докази, зміст яких детально відображено у вироку.