Постанова
іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 145/1444/18
провадження № 51-6053км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Анісімова Г. М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Шевченко О. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018021320000111 щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 24 квітня 2018 року о 16.00, перебуваючи на території АЗС "ГлобалНафта" у м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, під час суперечки з ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті тривалих неприязних стосунків, дістав з автомобіля пістолет моделі "ПМР-УОС", № НОМЕР_1, на який має право носіння та зберігання, й, грубо порушуючи громадський порядок, з явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, умисно, усвідомлюючи настання негативних наслідків від своїх дій, здійснив два постріли з вогнепальної зброї, один з яких - вгору, а другий - в землю, в результаті чого куля зрикошетила у ногу ОСОБА_2, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Засуджений ОСОБА_1 у порядку ст. 460 КПК України звернувся із заявою до місцевого суду про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. У своїй заяві він зазначив, що підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами він вважає те, що на момент розгляду кримінального провадження ні стороні обвинувачення, ні стороні захисту, не було відомо про свідка ОСОБА_3, який був очевидцем конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_2 .
Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року. Вирок скасовано, а ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року скасовано. Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 залишено без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені у касаційній скарзі
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про скасування вироку, яким було задоволено його заяву про перегляд вироку за нововиявленим обставинами, та не мотивував у своєму рішенні, чому суд першої інстанції не повинен був враховувати викладені в заяві обставини нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає скаргу необґрунтованою та просить її відхилити.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі, а також в окремій заяві, просив розглянути провадження без його участі, а також без участі його захисника.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Положення ч. 2 вказаної норми передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи засудженого про допущення судом апеляційної інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не вбачаються обґрунтованими.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.
Тобто обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто для нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах.
У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Згідно з процедурою перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна чи декілька з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, які підтверджені належними засобами доказування.
Крім цього, Суд в результаті системного тлумачення глави 34 КПК України у сукупності з загальними принципами, що визначають кримінальний процес, дійшов висновку, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
ОСОБА_1 в якості нововиявленої обставини посилається на те, що на момент розгляду кримінального провадження ні стороні обвинувачення, ні стороні захисту, не було відомо про свідка ОСОБА_3, який був очевидцем конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_2, згідно з показами якого судом може бути враховано, що в діях обвинуваченого мотиву явної неповаги до суспільства не було, а він лише прагнув захистити себе у конфлікті з потерпілим.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказану обставину необхідно визнати нововиявленою, й за результатами розгляду заяву про перегляд вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року за нововиявленими обставинами задовольнив, вирок скасував, а ОСОБА_1 новим вироком визнав невинуватим та виправдав.
Прокурор, не погоджуючись із рішенням місцевого суду подав апеляційну скаргу, в які просив скасувати вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку місцевого суду, та відмовити в задоволенні такої заяви.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора та обставини, на які посилався ОСОБА_1 у заяві, з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК України, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку про те, що в зазначеній заяві не було належним чином обґрунтовано необхідність визнання зазначених обставин нововиявленими у якості підстави для перегляду попереднього судового рішення.
Колегія суддів вбачає, що в цьому випадку, враховуючи, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції здійснювався в порядку екстраординарної процедури, колегія суддів апеляційного суду правильно спершу оцінила в межах доводів апеляційної скарги обґрунтованість підстав для ухвалення судом першої інстанції рішення про перегляд за нововиявленими обставинами попередньо ухваленого вироку місцевого суду, й, дійшовши висновку про їх необґрунтованість, належно скасувала новий вирок місцевого суду та залишила без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд першого вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставою для скасування оскаржуваних рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442, 459 КПК, Верховний Суд