Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 159/2115/15-ц
провадження № 61-15543св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_3, та ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2019 року у складі суддіПанасюка С. Л. та постанову Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Бовчалюк З. А., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що 25 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику у користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 50 000 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 24 грудня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором кредиту банком укладено з ОСОБА_1 25 грудня 2007 року іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7890, за умовами якого в іпотеку банку було передано магазин продовольчих товарів загальною площею 57 кв. м та земельну ділянку площею 126 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а із ОСОБА_2 укладено договір поруки № 074-12/33, за умовами якого останній поручився у повному обсязі за виконання позичальником зобов`язань за договором кредиту та зобов`язувався відповідати перед кредитором разом із ним як солідарний боржник.
Позивач передбачені договором зобов`язання виконав повністю, однак позичальник свої договірні зобов`язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами на адресу позичальника 04 вересня 2014 року банком направлено претензію № 08.206-297/85-12119 з вимогою дострокового погашення усієї суми заборгованості та попередженням про примусове її стягнення, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Претензією № 08.206-297/85-12118 повідомлено й поручителя про невиконання позичальником умов основного зобов`язання.
Заборгованість позичальника перед банком станом на 30 березня 2015 року становить 549 964,36 грн, яка включає в себе: 19 112,40 дол. США, що еквівалентно 448 044,83 грн - заборгованість за кредитом; 2 841,57 дол. США, що еквівалентно 66 613,79 грн - заборгованість за відсотками; 32 500,60 грн -пеня (22 241,52 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30 березня 2014 року по 30 квітня 2015 року включно та 10 259,08 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 30 березня 2014 року по 30 квітня 2015 року включно).
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за договором від 25 грудня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7890 - магазин продовольчих товарів загальною площею 57 кв. м та земельну ділянку площею 126 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії, договору іпотеки, договору поруки недійсними, обґрунтовуючи його тим, що договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року укладено з суттєвим порушенням істотних умов встановлених діючим законодавством України, які необхідні для його укладення, з використанням елементів нечесної підприємницької практики. Зазначають, що спірний договір суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки споживачі не отримали повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту.
Умови договору про надання відновлювальної кредитної лінії є несправедливими, кредитування відбулось в іноземній валюті, що суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки грошовою одиницею України є гривня. При укладені кредитного договору банком не було дотримано низки інших істотних умов встановлених законодавством, що регулює спірні правовідносини, зокрема: відсутні основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу до укладення договору про іпотечний борг.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року, іпотечний договір б/н від 25 грудня 2007 року, договір поруки № 074-12/33 від 25 грудня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2019 року ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Скасовано заходи забезпечення позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що
Відмовляючи ПАТ "Укрсоцбанк" у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що банк не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, зокрема, не довів належними доказами самого факту існування заборгованості та її розміру.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії, договору іпотеки, договору поруки недійсними суд першої інстанції виходив з того що, позовна давність за такими вимогами спливла, про застосування якої заявлено стороною у спорі - ПАТ "Укрсоцбанк".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року скасовано рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2019 року та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк".
Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 19 112,40 дол. США, заборгованості за відсотками у розмірі 2 052,65 дол. США, пені у розмірі 9 515,37 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25 грудня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 7890 - магазин продовольчих товарів загальною площею 57 кв. м та земельну ділянку площею 126 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи свідчать про наявність кредитних правовідносин між банком та позичальником і останнім не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії.
Доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про отримання ними кредитних коштів лише в сумі 38 000 дол. США та повернення ними отриманих коштів з посиланнями на висновки експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 2398 від 22 грудня 2017 року відповідно до яких документально підтверджується факт повернення та внесення позичальником ОСОБА_1 коштів в касу банку в розмірі 378 983,00 грн, що в еквіваленті становить 47 455,04 дол. США, апеляційний суд відхилив з огляду на те, що відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, заяв на видачу готівки та меморіальних ордерів вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії у розмірі 48 400 дол. США.
Суд апеляційної інстанції зазначив про хибність висновків місцевого суду про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії, договору іпотеки, договору поруки недійсними з пропуском строків позовної давності.
Апеляційний суд, переглядаючи справу у частині зустрічних позовних вимог, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивачами за зустрічним позовом не доведено, що умови укладених між сторонами правочинів є несправедливими та суперечать положенням Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, що діяла на час укладення договору), а судом не встановлено порушення їх прав та інтересів.
Позичальник протягом тривалого часу (до 30 квітня 2014 року) виконувала умови кредитного договору, сплачувала усі платежі, отже схвалила його умови.
При укладенні договору банком надана інформація відповідачам про детальний розпис сукупної вартості кредиту, визначення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, тому посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про введення їх в оману банком, умисне замовчування або приховування інформації не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ПАТ представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" та залишити у цій частині рішення суду першої інстанції, а також скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року у частині вирішення зустрічних позовних вимог і ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених банком позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсним кредитного договору.
Судом не було враховано положення статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статей 13, 229, 230, 548 ЦК України, а також висновки проведених у справі судових експертиз.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
13 грудня 2019 рокуухвалою Верховного Суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поновлено строк касаційного оскарження рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2019 року та постанови Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 рокута відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року - відмовлено.
Справу розподілено судді-доповідачу Мартєву С. Ю.
29 червня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.
15 липня ухвалою Верховного Суду залучено акціонерне товариство "Альфа-Банк" до участі у справі № 159/2115/15-ц в якості правонаступника публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати ОСОБА_1 у користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 50 000 дол. США зі сплатою 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 24 грудня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором кредиту між банком та ОСОБА_1 укладено 25 грудня 2007 року іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7890, за умовами якого в іпотеку банку передано магазин продовольчих товарів загальною площею 57 кв. м та земельну ділянку площею 126 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, а із ОСОБА_2 - договір поруки № 074-12/33, за умовами якого останній поручився у повному обсязі за виконання позичальником зобов`язань за договором кредиту та зобов`язувався відповідати перед кредитором разом із ним як солідарний боржник.
Згідно положень пунктів 3.2.2.2, 3.2.2 пункту 3.2 договору кредиту кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов`язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).
Підпунктом 3.3.14 пункту 3.3 договору кредиту передбачено, що позичальник зобов`язаний на вимогу Кредитора у випадках, передбачених у пунктах 2.13.3, 3.2.7 цього договору достроково протягом 30 календарних днів після отримання письмової вимоги кредитора повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов`язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в пункті 5.4 цього договору.
Відповідно до пункту 3.1.2 пункту 3.1 договору поруки поручитель зобов`язаний у разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов`язання відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Згідно пункту 2.4.3 пункту 2.4 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позичальник свої договірні зобов`язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами 04 вересня 2014 року банком направлено позичальнику претензію № 08.206-297/85-12119 з вимогою дострокового погашення усієї суми заборгованості та попередженням про примусове її стягнення, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яку ОСОБА_1 отримано 03 жовтня 2014 року відповідно до рекомендованого повідомлення № 4301803493140.
Претензією № 08.206-297/85-12118 від 04 вересня 2014 року повідомлено й поручителя про невиконання позичальником умов основного зобов`язання та у разі несплати суми заборгованості - про стягнення суми боргу з нього та позичальника в примусовому порядку, яку отримано ОСОБА_2 03 жовтня 2014 року(т. 1 а.с. 29, 30).
Згідно з рекомендованим повідомленням № 4301803493159 лист вручено особисто.
Зі змісту претензії вбачається що, станом на 31 липня 2014 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 245 212,88 грн, яка складається з: 19 112,40 дол. США, що еквівалентно 229 409,73 грн - заборгованість за кредитом; 1 162,56 доларів США, що еквівалентно 13 954,42 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 1 848,73 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість позичальника перед банком станом на 30 березня 2015 року становить: 19 112,40 дол. США - заборгованість за кредитом; 2 841,57 дол. США - заборгованість за відсотками; 32 500,60 грн - пеня (22 241,52 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30 березня 2014 року по 30 квітня 2015 року включно та 10 259,08 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 30 березня 2014 року по 30 квітня 2015 року включно.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2016 року по справі призначено судово-економічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
1. Чи підтверджується наявними матеріалами у справі відкриття в ПАТ "Укрсоцбанк" поточних рахунків ОСОБА_1, які зазначені: у пункті 2.1 кредитного договору № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року - № НОМЕР_1 (у національній та/або іноземній валюті); у "Сальдовій відомості по кредитним контрактам на 2014-01-31 ОСОБА_1, Договір № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року" - № НОМЕР_2 (UAH) та № НОМЕР_3 (USD)? Чи відповідає оформлення та відображення ПАТ "Укрсоцбанк" операцій з відкриття вказаних рахунків вимогам нормативних актів НБУ?
2. На скільки відрізняється (збільшується або зменшується) розмір (номінальний та реальний) відсотків річних, зазначений у пункті 1.1.1 (13,5 %) кредитного договору № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року, з урахуванням методу обчислення процентних доходів банку зазначеного у пункті 2.3 ("факт/360"), від загального принципу розрахунку процентів за методом "факт/факт" (365/365, або 366/366)?
3. Якими є реальна процентна ставка (у процентах річних) та "абсолютне значення подорожчання кредиту" (у грошовому виразі) на момент укладення договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року та додатку до нього та чи визначено їх в договорі про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року та додатку до нього? Чи відповідають розраховані реальна процентна ставка і абсолютне значення подорожчання кредиту, зазначеним в цьому договорі процентам за користування кредитом?
4. Який розмір складає документально обґрунтований щомісячний платіж: (в т.ч. за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами) згідно умов, зазначених на момент укладання договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року? Чи обґрунтовано нормативно та документально виконано ПАТ "Укрсоцбанк" оформлення з надання та погашення кредиту по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року?
5. Чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 50 000 дол. США, відповідно до умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року?
6. Чи підтверджується документально та на підставі яких первинних бухгалтерських документів факт повернення позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів у касу банку у розмірі 444 399,63 гривень, що в еквіваленті дорівнює 59 137,47 дол. США?
7. Чи підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку заборгованість, зазначена у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року станом на 30 березня 2015 року?
8. Чи відповідає розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року станом на 30 березня 2015 року, умовам договору та вимогам нормативних актів щодо ведення обліку банків?
Відповідно до висновку експерта від 03 квітня 2017 року № 2185 здійсненого судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Віхляєвим О. К. в межах наявних матеріалів відсутній договір банківського рахунку позичальника на відкриття рахунку № НОМЕР_1 (у національній та/або іноземній валюті), який передбачений пунктом 2.1 договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року, а також "Сальдова відомість по кредитним контрактам на 2014-01-31 ОСОБА_1, договір № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року" по рахунках НОМЕР_2 (UАН) та № НОМЕР_3 (USD).
Таким чином, за наявними матеріалами експертом не встановлено документальне підтвердження відкриття в ПАТ "Укрсоцбанк" поточних рахунків ОСОБА_1, які зазначені у пункті 2.1 договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року № НОМЕР_1 (у національній та/або іноземній валюті) та у "Сальдовій відомості по кредитним контрактам на 2014-01-31 ОСОБА_1, договір № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року" по рахунках НОМЕР_2 (UАН) та № НОМЕР_3 (USD).
2. Метод обчислення процентних доходів банку "факт/360", що зазначений в пункті 2.3 договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року, арифметично збільшує відсоткову ставку (13,50%) від 1,014% (365/360) до 1,016% (366/360) у порівнянні з методом "факт/факт".
3. За даними пункту 1.1.1 договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року процентна ставка за користування кредитом становить 13,50%. Відповідно додатку № 2 "Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту" до договору відновлюваної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року реальна процентна ставка складає 15,22%, абсолютне значення подорожчання кредиту становить 35 161,02 дол. США.
Реальна процентна ставка на момент укладення договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року складає 15,91% та є вищою від визначених договором реальної процентної ставки та процентів за користування кредитом.
Абсолютне значення подорожчання кредиту на момент укладення договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року складає 36 922,20 дол. США та є вищим від визначеного договором абсолютного значення подорожчання кредиту.
4. За результатами експертизи, в межах наявних матеріалів встановлено, щомісячні платежі (в т. ч. за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), згідно умов на момент укладання договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року складає від 423,92 дол. США до 1131,50 дол. США.
Згідно наявних матеріалів, оформлення банком інформації про сукупну вартість кредиту (у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту) під час укладення договору відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року не повній мірі узгоджується з "Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
5. В межах наявних документів не встановлено підтвердження первинними бухгалтерськими документами надання ОСОБА_4 кредитних коштів у загальному розмірі (в повному об`ємі) 50 000,00 доларів США, відповідно до умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року.
6. В межах наявних документів, відсутні первинні документи (платіжні документи, квитанції), які підтверджують суми та дати внесення в касу коштів у погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року. Таким чином, у зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів (платіжних документів, квитанцій) не можливо встановити фактичний розмір повернених позичальником кредитних коштів у касу банку у розмірі 444 399,63 грн, що в еквіваленті дорівнює 59137,47 дол. США.
7. В межах наявних матеріалів відсутні (в т. ч. у відповідь на клопотання не надані) платіжні документи, які підтверджують суми та дати внесення в касу коштів у погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року.
Таким чином, обґрунтованість розрахунку заборгованості банку станом на 30 березня 2015 року не можливо встановити, в зв`язку з відсутністю підтвердження виконання платежів (підтвердження фактичної суми та дати оплати) та зарахування сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року.
8. В межах наявних матеріалів відсутні (в т. ч. у відповідь на клопотання не надані) платіжні документи, які підтверджують суми та дати внесення в касу коштів погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року. Таким чином, обґрунтованість розрахунку заборгованості банку станом на 30 березня 2015 року не можливо встановити, у зв`язку з відсутністю підтвердження виконання платежів (підтвердження фактичної суми та дати оплати) та зарахування сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 074/22.2-075К від 25 грудня 2007 року.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2017 року по справу призначено додаткову судово-економічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
1. Чи підтверджується документально та на підставі яких первинних бухгалтерських документів факт повернення позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів у касу банку у розмірі 444 399,63 грн, що в еквіваленті дорівнює 59 137,47 дол. США?
2. Яка сума внесених у касу "Укрсоцбанку" позичальником ОСОБА_1 гривень та у доларовому еквіваленті підтверджується документально?
Відповідно до висновку експерта від 22 грудня 2017 року № 2398 здійсненого судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Барабаш Р. В. в ході проведеного дослідження, як вбачається з вищевикладеного та виходячи з наявних матеріалів - підтвердити документально та на підставі яких первинних бухгалтерських документів факт повернення позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів у касу банку у розмірі 444 399,63 грн, що в еквіваленті дорівнює 59 137,47 дол. США, неможливо, в зв`язку з відсутністю в повному обсязі первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують факт внесення громадянкою ОСОБА_1 грошових коштівв касу банку для погашення кредитної заборгованості.
Разом з цим, документально підтверджується на підставі первинних бухгалтерських документів факт повернення та внесення позичальником коштів у касу банку у розмірі 378 983,00 грн, що в еквіваленті дорівнює 47 455,04 дол. США, зокрема, за квитанціями за період з 10 квітня 2009 року по 28 березня 2014 року щодо проведених внесень готівкових коштів громадянкою ОСОБА_1 на рахунки банку з призначенням платежів, в тому числі погашення кредиту, відсотків, комісія по кредиту, погашення пені, внесення коштів на рахунки для погашення заборгованості по кредиту.
По другому питанню:
за результатами проведеного дослідження, як вбачається з вищевикладеного та виходячи з наявних матеріалів - документально підтверджується та на підставі первинних бухгалтерських документів факт повернення та внесення позичальником ОСОБА_1 коштів у касу банку у розмірі 378 983,00 грн, шо в еквіваленті дорівнює 47 455,04 дол. США зокрема, за квитанціями за період з 10 квітня 2009 року по 28 березня 2014 року щодо проведених внесень готівкових коштів громадянкою ОСОБА_1 на рахунки банку з призначенням платежів, в тому числі: погашення кредиту, відсотків, комісія по кредиту, погашення пені, внесення коштів на рахунки для погашення заборгованості по кредиту.