Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 759/9251/16-ц
провадження № 61-12121св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна,,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - Київський МНО) Солонець Т. М., про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17 грудня 2003 року за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусам Київського МНО Качельніковим С. В. за реєстровим номером № 8902, придбала квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності 18 грудня 2003 року за реєстровим номером № 30528. Позивач зазначає, що була і залишається власником квартири АДРЕСА_1 .
У зв`язку з важкою хворобою матері позивач на деякий час залишила територію України та переїхала в місто Пермь Російської Федерації для догляду за нею. Відповідно до рішення Управління Федерації міграційної служби Росії по Пермському краю № 9470 від 26 липня 2007 року позивачці дозволено тимчасове проживання на території Російської Федерації, який продовжено до 27 серпня 2019 року.
За квартирою наглядав син та друзі, які сплачували комунальні послуги і послуги з охорони. 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 дізналася від друзів, що 02 жовтня 2014 року нібито в неї було куплено квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М. за реєстровим номером 1197. Позивач зазначає, що продавцем квартири вказано недійсного власника хоча із тим же прізвищем, ім`ям та по-батькові, а вона, як власник, не мала на меті продавати квартиру, в договорі купівлі-продажу не розписувалася та кошти за продаж квартири не отримувала, не зверталась про внесення квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки на той час знаходилася на території Російської Федерації.
Позивач вважає, що стала жертвою шахрайських злочинних дій зі сторони організованої групи сторонніх осіб та дій нотаріуса, який зловживаючи своїми повноваженнями грубо порушив законодавство в частині встановлення (ідентифікації) осіб учасників цивільно-правової угоди, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М. 02 жовтня 2014 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і зареєстровано право власності на квартиру на третю особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач вважає, що саме приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М. було неправомірно і протиправно оформлено право власності, зареєстровано на третю особу ОСОБА_1 та внесено невірні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків на недійсного власника квартири.
Приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М. посвідчено договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2014 року на підставі підробленого договору купівлі-продажу квартири.
Таким чином, просила витребувати у ОСОБА_2 належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щопозивачем не доведено належними і допустимими доказами всіх необхідних обставин справи та невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому позов задоволенню не підлягає.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року скасовано; позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачем у 2015 та 2016 роках було пред`явлено тотожні позови щодо витребування спірної квартири. Враховуючи наявність на розгляді апеляційного суду двох тотожних справ між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, апеляційний суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - Горбовий В. А., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватиухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про залишення позову без розгляду є передчасною, оскільки судові рішення не є остаточними та, у разі скасування постанови апеляційного суду в іншій справі № 759/14874/15-ц Верховним Судом і ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову буде порушено право ОСОБА_1 на захист своєї власності, оскільки повторно звернутися з даним позовом буде неможливо у зв`язку зі спливом позовної давності.
Підставою касаційного оскарження зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що позивачем ОСОБА_1 05 липня 2016 року у справі, що переглядається (№ 759/9251/16-ц) пред`явлено позов до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Київського МНО Солонець Т. М. про витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 на підставі статей 387, 388 ЦК України.
До пред`явлення зазначеного позову, позивач ОСОБА_1 у вересні 2015 року пред`явила позов (справа № 759/14874/15-ц) до ОСОБА_2, ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського МНО Солонець Т. В., в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М., за реєстровим № 1197; застосувати наслідки недійсності правочину, зобов`язавши ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1 ; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири; вселити ОСОБА_1 у належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Правовою підставою для задоволення позовних вимог у даній справі позивачка вказувала порушення її права власності на спірну квартиру та просила відновити її порушене право, посилаючись, зокрема на статті 203, 215, 321, 387, 388, 391 ЦК України.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (справа № 759/14874/15-ц ).
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Горбового В. А., відхилено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А., задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового апеляційного перегляду справи № 759/14874/15-ц Київський апеляційний суд постановою від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Горбового В. А. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив частково, постановивши нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Солонець Т. М. за реєстровим № 1197. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_5, залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року залишено без змін.