Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 724/1081/18
провадження № 61-3100св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "БМ Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю. Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") про припинення договору іпотеки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 13 жовтня 2011 року між ним та ПАТ "БМ Банк" укладений кредитний договір № 26/95/131011, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 780 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
07 вересня 2012 року між ним та ПАТ "БМ Банк" укладений кредитний договір № 26/112/0700912 відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 500 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
На забезпечення виконання кредитного договору № 26/112/0700912 між сторонами укладено договір іпотеки № 26/112/070912 від 07 вересня 2012 року.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2015 року (справа № 724/174/15-ц) стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" кредитну заборгованість за договором № 26/112/0700912 від 07 вересня 2012 року у розмірі 522 343,36 грн.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2015 року (справа № 724/167/15-ц) стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" кредитну заборгованість за договором № 26/95/131011 від 13 жовтня 2011 року у розмірі 748 487,11 грн.
Вказані судові рішення були пред`явлені до виконання у Хотинське ВДВС.
06 серпня 2018 року державним виконавцем Хотинського РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень з виконання вищевказаних судових рішень у зв`язку з їх повним фактичним виконанням.
Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що у нього відсутні зобов`язання перед банком у повному об`ємі.
Станом на сьогодні у м. Чернівці та Чернівецькій області відсутнє відділення банку, відповідно він звертався до банку у м. Києві у телефонному режимі з метою отримання пакету документів для нотаріуса з метою зняття іпотечної заборони, у зв`язку з повним виконанням зобов`язань, однак відповіді так і не отримав.
Відтак вважає, що його право, як сторони договору порушено, та порушення полягає у тому, що він самостійно не може зняти іпотечні обтяження, саме тому звертається до суду.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненою іпотеку за договором № 26/95/131011 іпотеки нерухомого майна від 13 жовтня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 1614 і зняти заборону на відчуження предмету іпотеки - торгівельного павільйону, диско-бару з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А. зареєстровану в реєстрі за №1615.
Визнати припиненою іпотеку за договором № 26/112/070912 іпотеки нерухомого майна від 07 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 980 і зняти заборону на відчуження предмету іпотеки - квартири за АДРЕСА_2, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А. зареєстровану в реєстрі за № 981.
Визнати припиненою іпотеку за договором № 26/112/070912 іпотеки нерухомого майна від 07 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 982 і зняти заборону на відчуження предмету іпотеки - житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 0,1048 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А. зареєстровану в реєстрі за № 983.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненою іпотеку за договором № 26/95/131011 від 13 жовтня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 1614 і знято заборону на відчуження предмету іпотеки - торгівельного павільйону, диско-бару з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А. зареєстровану в реєстрі за №1615.
Визнано припиненою іпотеку за договором № 26/112/070912 від 07 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 980 і знято заборону на відчуження предмету іпотеки - квартири за АДРЕСА_2, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А. зареєстровану в реєстрі за № 981.
Визнано припиненою іпотеку за договором № 26/112/070912 від 07 вересня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С. А., зареєстрованою в реєстрі за № 982 і знято заборону на відчуження предмету іпотеки - житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 0,1048 га, що розташована на АДРЕСА_3, накладену приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С.А. зареєстровану в реєстрі за № 983.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитні зобов`язання виконані, а тому іпотека є припиненою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції оскаржено у апеляційному порядку ПАТ "БМ Банк".
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 08 січня 2018 року до участі у справі залучено правонаступника ПАТ "БМ Банк" - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк").
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 січня 2019 року скасовано рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судові рішення у справах № 724/167/15-ц та № 724/174/15-ц виконані у примусовому порядку лише 06 червня 2018 року, а враховуючи те, що банк має право на стягнення платежів, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду, висновки місцевого суду про припинення іпотеки є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 січня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи.
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для припинення іпотеки.
Судом апеляційної інстанції не було враховано того, що кредитні зобов`язання перед банком погашені у повному обсязі.
Враховуючи, що основне зобов`язання є припиненим у зв`язку з його виконанням то іпотека є припиненою.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
29 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
29 червня 2021 рокуухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ "БМ Банк" укладений кредитний договір № 26/95/131011, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 780 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
13 жовтня 2011 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_1 укладено договір №26/95/131011, за яким останній передав банку в іпотеку на забезпечення кредитного договору № 26/95/131011 від 13 жовтня 2011 року торгівельний павільйон, диско-бар з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .
07 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ "БМ Банк" укладений кредитний договір № 26/112/0700912 відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 500 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
07 вересня 2012 року між ПАТ "БМ Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір № 26/112/070912, за яким останні передали в іпотеку банку на забезпечення кредитного договор № 26/112/070912 від 07 вересня 2012 року квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 42,0 кв. м, житловою площею 28,7 кв. м.
07 вересня 2012 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_5 укладено договір №26/112/070912, за яким остання передала у іпотеку на забезпечення кредитного договору № 26/112/070912 від 07 вересня 2012 року житловий будинок з належними спорудами під АДРЕСА_3 ; земельну ділянку за кадастровим номером 7325082800:02:001:0062 площею 0,1048 га на АДРЕСА_4 .
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2015 року (справа № 724/167/15-ц) стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" 748 487,11 грн заборгованості за кредитним договором № 26/95/131011 від 13 жовтня 2011 року станом на 17 січня 2015 року.
Постановою від 24 березня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 724/167/15-ц від 01 грудня 2015 року.
Постановою від 06 серпня 2018 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 724/167/15-ц від 01 грудня 2015 року у зв`язку із повним фактичним виконанням.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2015 року (справа № 724/174/15-ц) стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" 522 343,36 грн. заборгованості за кредитним договором № 26/112/070912 від 07 грудня 2012 року станом на 17 січня 2015 року.
Постановою від 24 березня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 724/174/15-ц від 01 грудня 2015 року.
Постановою від 06 серпня 2018 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 724/174/15-ц від 01 грудня 2015 року у зв`язку із повним фактичним виконанням.
У справі відсутні відомості щодо оскарження постанов про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку із повним фактичним виконанням зазначених судових рішень.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судові рішення у справах № 724/167/15-ц та № 724/174/15-ц виконані у примусовому порядку через тривалий проміжок часу, а банк має право на стягнення платежів, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду, тому висновки місцевого суду про припинення іпотеки є необґрунтованими.
Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки такі висновки не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Щодо позовних вимог про припинення іпотеки
Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема договорів.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.
Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
Такого правового висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц та від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц.
Під час розгляду справи встановлено, що позичальник, у межах виконавчих проваджень, повністю виконав судові рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2015 року у справах № 724/174/15-ц та № 724/167/15-ц, якими з нього достроково на користь банку стягнуто кошти за кредитними договорами № 26/95/131011 від 13 жовтня 2011 року та № 26/112/0700912 від 07 вересня 2012 року.
Припинення основного зобов`язання є підставою для припинення іпотеки (стаття 17 Закону України "Про іпотеку").
Установивши факт повного виконання позивачем основного зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого іпотека є припиненою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання іпотеки припиненою, оскільки з моменту виконання у повному обсязі зобов`язань, визначених рішеннями суду у справах № 26/95/131011 та № 26/112/0700912, іпотека за договорами іпотеки припинилась у зв`язку із припиненням основного зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, внаслідок чого обтяження предмета іпотеки підлягає зняттю.
Висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 127/25921/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 375/512/17, від 03 лютого 2020 року у справі № 569/613/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 352/1978/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 507/6/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 507/1336/16-ц, від 05 березня 2020 року у справі № 918/319/19, від 11 березня 2020 року у справі № 344/15324/17, від 11 березня 2020 року у справі № 183/4567/17, від 06 квітня 2020 року у справі № 751/4657/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 751/10760/16-ц, від 13 квітня 2020 року у справі № 161/9711/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 398/233/18, від 05 травня 2020 року у справі № 607/4222/18, від 12 травня 2020 року у справі № 354/560/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 170/577/17, від 24 червня 2020 року у справі № 323/3462/18, від 30 червня 2020 року у справі № 507/537/17, від 01 липня 2020 року у справі № 127/14182/17, від 08 липня 2020 року у справі № 643/9153/19, від 09 липня 2020 року у справі № 562/593/19, від 06 серпня 2020 року у справі № 337/1000/19, від 07 серпня 2020 року у справі № 439/763/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 661/2025/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 545/1435/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 607/8082/18, від 13 листопада 2020 року у справі № 594/197/19, від 20 листопада 2020 року у справі № 337/5531/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 753/12335/18.
Висновки апеляційного суду про тривале виконання судових рішень у справах № 26/95/131011 та № 26/112/0700912 та наявність у банку права на задоволення вимог про стягнення платежів, визначених статтею 625 ЦК України, у даному випадку, не має значення для правильного вирішення даного спору та не впливає на факт припинення іпотеки.
Судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості виконані в повному обсязі, у зв`язку із чим зобов`язання є припиненим.
Матеріали справи не містять відомостей про оскарження постанов про закриття виконавчих проваджень за виконавчими листами № 724/167/15-ц від 01 грудня 2015 року та № 724/174/15-ц від 01 грудня 2015 року.
Свого права на стягнення платежів на підставі частини другої статті 625 ЦК України кредитор не реалізував, оскільки з такими вимогами до позичальника не звертався.
Місцевий суд виконав вимоги статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, постанова апеляційного суду не може вважатись такою, що відповідає вищенаведеним нормам матеріального та процесуального права.