ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11371/19
провадження № К/9901/13340/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 (суддя Старосельцева О.В.) і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді Жигилій С.П., Русанова В.Б.)
у справі № 520/11371/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (далі - ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція), в якій просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.10.2019 №165/2565/0/250-19-П.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020, у справі №520/11371/19 позов задоволено.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №520/11371/19 та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією за результатами позапланової перевірки, які оформлено актом № 666-А від 27.06.2018, встановлено факт розміщення на земельній ділянці по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) двоповерхової нежитлової будівлі літ. "Ц-2", яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1.
6. Як зазначено в акті перевірки від 27.06.2018 № 666-А, згідно з технічним паспортом, наданим до перевірки, виготовленим ДП "Земельно-проектне бюро" Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті", інв. справа № 76 від 20.07.2017, громадський будинок нежитлова будівля літ. "Ц-2" по вул. Академіка Павлова, 165-Д, у м. Харкові загальною площею 240,4 кв.м, торгівельною площею 120,00 кв.м., самочинно збудована у 2012 році. В ході перевірки позивачем - ПрАТ "КОНЦЕРН "АВЕК та КО" відповідачу не було представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. "Ц-2", розташованої по вул. Академіка Павлова, 165-Д, у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).
7. На підставі вказаного акту Інспекцією винесено припис від 27.06.2018 №666-Пр-У про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" зобов`язано усунути допущене порушення у строк до 27.08.2018.
8. Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 30.08.2019 №787-Н та від 17.09.2019 № 851-Н, на підставі наказу Інспекції від 30.08.2019 №352, головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Оріненка І.С. було направлено для здійснення позапланової перевірки обʼєкту: "Нежитлова будівля літ. "Ц-2" по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 27.06.2018 №666-Пр-У.
9. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 19.09.2019 №787/851-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.09.2019.
10. Як зазначено у вказаному протоколі, за результатами позапланової перевірки, проведеної на обʼєкті "Нежитлова будівля літ. "Ц-2" по вул. Академіка Павлова 165-Д м.Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042)" виявлено порушення, а саме невиконання обовʼязкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2018 № 666-Пр-У.
11. 04.10.2019 Інспекцією винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №165/2565/0/250-19-П, якою ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 30105,00 грн.
12. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції, керувалися тим, що оскаржувана постанова прийнята за результатами перевірки, проведеної з порушенням встановленої законом процедури, на підставі необґрунтованого висновку відповідача про невиконання вимог припису від 27.06.2018 № 666-пр-У, та без повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
14. Другий апеляційний адміністративний суд також зробив висновок про те, що відповідачем не надано доказів законності та наявності фактичних підстав для продовження перевірки на період з 18.09.2019 по 19.09.2019.
15. Суд першої інстанції надав оцінку спору по суті заявлених вимог і наголосив на тому, що за спрямованістю намірів, змістом дій та характером поведінки заявник вживає організаційно-правових заходів із виконання припису Інспекції від 27.06.2018 № 666-Пр-У, текст припису Інспекції від 27.06.2018 № 666-Пр-У не містить чітких вказівок. На думку суду, завершення процедури введення обʼєкту нерухомого майна в експлуатацію протягом 2 місяців (про що указано у приписі Інспекції від 27.06.2018 № 666-Пр-У) є обʼєктивно неможливим, з огляду на положення ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині сесійної форми реалізації владних управлінських функцій міською радою. А отже, припис Інспекції від 27.06.2018 № 666-Пр-У містить заздалегідь неможливу до виконання вимогу, що прямо суперечить ч.2 ст.2 КАС України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач посилається на те, що, позивач умисно ухилявся від участі у проведенні заходів архітектурно-будівельного контролю, оскільки у позовній заяві зазначено, що ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК та КО" отримав копію направлення про проведення перевірки 17.09.2019.
17. Заявник касаційної скарги стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували практику Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 у справі №818/1617/16 щодо свідомого ухилення субʼєкта господарювання від проведення перевірки.
18. Відповідач не погоджується з висновками судів про те, що продовження перевірки обовʼязково має оформлюватися окремим наказом.
19. Стосовно не визначення у спірному приписі конкретних заходів, які мав вчинити позивач, скаржник наголошує, що шлях усунення виявлених у ході перевірки порушень має обиратись субʼєктом містобудування, виходячи із наданих діючим законодавством можливостей. Завданням контролюючого органу у цьому випадку є вірне окреслення виявлених порушень, що мають бути усуненні із визначенням передбаченого Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і далі - Порядок № 553) строку на їх усунення. ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису.
При цьому, орган державного архітектурно-будівельного контролю не наділений повноваженнями щодо обмеження субʼєктів містобудування у способах усунення допущених порушень містобудівного законодавства.
20. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість виконання спірного припису у 2-місячний строк та вказує, що такий строк передбачено у додатку №2 до Порядку №553.
21. Інспекція у касаційній скарзі визначає, що рішення міської ради від 22.08.2018 №1183/18 прямо передбачене процедурою збереження обʼєктів самочинного будівництва на території міста Харкова, однак, таке рішення міської ради не завершає процедуру збереження обʼєктів самочинного будівництва, оскільки після цього забудовник має укласти з міською радою договір оренди землі (оформити додаткову угоду до договору оренди землі) та набути право на виконання будівельних робіт (завершити будівництво обʼєкта).
22. На думку відповідача, ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", маючи реальну можливість укласти додаткову угоду до договору оренди землі у частині зміни виду використання земельної ділянки та продовження визначених у договорі оренди строків будівництва, свідомо цього не робить, починаючи з виникнення такої можливості за рішенням міської ради від 22.08.2018 № 1183/18.
23. Також скаржник стверджує, що ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" не набуло право на виконання будівельних робіт, не подало повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується відсутністю відповідної інформації в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обʼєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України.
24. Інспекція задля спростування доводів позивача про неможливість виконання припису до моменту зміни цільового призначення земельної ділянки посилається на те, що порядок вирішення питань, повʼязаних із самочинним будівництвом не передбачає зміни цільового призначення земельної ділянки в рамках процедури збереження обʼєкта самочинного будівництва.
25. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та зазначає про те, що про проведення перевірки Інспекцією з ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" було повідомлено 17.09.2019, тобто в останній день перевірки, про продовження терміну перевірки позивача взагалі не було повідомлено. Також позивач викладає у відзиві те, що, не отримавши від контролюючого органу переліку заходів, які необхідно вчинити, він здійснив дії, передбачені чинним законодавством, щодо узаконення самочинного будівництва, що знайшли своє відображення в рішеннях власника земельної ділянки - Харківської міської ради (рішення 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування обʼєктів самочинного будівництва" від 22.08.2018 № 1183/18 та рішення на 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1297/18).
Перелічені рішення органу місцевого самоврядування прямо стосуються усунення наслідків порушень у сфері містобудівної діяльності та визначають нові строки для усунення вказаних порушень (до 22.08.2021).
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
27. За визначенням ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
28. Відповідно до вищевказаної правової норми Урядом України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), який за змістом його абз. 1 п. 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
29. Відповідно до п. 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
30. Пунктом 9 вищеназваного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності субʼєктів містобудування або їх представників, які будують або збудували обʼєкт будівництва. Право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яке також закріплено у абз. 4 п.13 Порядку №553.
31. Реалізація права субʼєкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і зʼясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності.
32. Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач, в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки, повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
33. Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав субʼєктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку №553. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 вказаного Порядку встановлено, що субʼєкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку №553 також зазначено, що якщо субʼєкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невідʼємною частиною такого акта.
34. Згідно з положеннями п. 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
35. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
36. У цій справі судами було встановлено, що направлення для проведення позапланової перевірки на спірному об`єкті від 30.08.2019 №787-Н було видане строком дії з 04.09.2019 по 17.09.2019. Копія вказаного направлення була отримана ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" 17.09.2019, що зазначено в акті від 19.09.2019 та підтверджується сторонами у справі.
37. Однак, 17.09.2019 перевірка проведена не була, у зв`язку з чим головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Оріненком І.С. складено доповідну записку на ім`я начальника Інспекції ДАБК про продовження строку проведення позапланової перевірки на два робочі дні, з посиланням на відсутність суб`єкта містобудування з відповідними підтверджуючими документами у встановлений строк дії направлення від 30.08.2018 № 787-н.
38. 17.09.2019 начальником Інспекції ДАБК було видане направлення № 851-н на позапланову перевірку об`єкту: "Нежитлова будівля літ. "Ц-2" по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 27.06.2018 №666-Пр-У.
39. Як стверджує позивач, після отримання 17.09.2019 направлення від 30.08.2018 № 787-н ним було виділено уповноважену особу для участі у перевірці, однак, жодних дій, направлених на проведення перевірки, після надіслання направлення відповідачем не вчинялось. У зв`язку з чим 18.09.2019 посадовими особами ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" було складено акт про непроведення перевірки та направлено на адресу Інспекції звернення від 18.09.2019 № 659 щодо повідомлення причин непроведення перевірки.
40. Своєю чергою, відповідачем у справі не надано доказів на підтвердження того, що акт від 19.09.2019 № 787/851-А та протокол про порушення у сфері містобудівного законодавства від 19.09.2019 були складені у присутності суб`єкта містобудування - ПрАТ "КОНЦЕРН "АВЕК та КО".
41. З встановлених обставин вбачається, що позивач був повідомлений про проведення перевірки в останній день перевірки, визначеної у направленні від 30.08.2019 №786-Н. З урахуванням цього слід зазначити, що відповідач несвоєчасно повідомив позивача про проведення перевірки.
42. Слід зазначити, що направлення на проведення перевірки є визначеною законодавством юридичною підставою, якою підтверджується наявність у посадових осіб контролюючого органу повноважень для здійснення дій з проведення перевірки у межах конкретно вказаного у направленні строку.
43. Судом апеляційної інстанції встановлено та відповідачем не спростовано того, що до матеріалів справи не надано доказів повідомлення позивача про продовження строку проведення позапланової перевірки, а також доказів надіслання нового направлення. Перевірка фактично була проведена поза межами строку, про який був обізнаний позивач.
44. Апеляційний адміністративний суд за встановлених обставин керувався тим, що вищевказаний акт не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, оскільки відповідачем порушено права позивача, а саме, право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень, а порушення процедури проведення перевірки, в свою чергу, є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.
45. Верховний Суд погоджується із такими висновками та вважає за необхідне зазначити таке.
46. Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
47. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
48. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
49. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
50. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
51. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
52. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
53. Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було.
54. В межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла до висновку про те, що встановлені в ході розгляду справи процедурні порушення суттєво впливають на правильність прийнятих відповідачем рішень, оскільки ці порушення призвели до позбавлення права суб`єкта містобудування на своєчасне ознайомлення з матеріалами перевірки, подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та права знати про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
55. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
56. Отже, порушення процедури призначення та проведення перевірки були достатніми підставами для задоволення позовних вимог.
57. Доводи касаційної скарги стосовно умисного ухилення позивачем від участі у проведенні заходів архітектурно-будівельного контролю є необґрунтованими, оскільки вимога щодо добросовісності поведінки однаковою мірою поширюється на всіх учасників правовідносин. У цій справі відповідач несвоєчасно повідомив позивача про проведення перевірки з 04.09.2019 по 17.09.2019 і взагалі не повідомив про продовження відповідної перевірки на строк 2 дні з 18.09.2019 по 19.09.2019, що спростовує твердження скаржника про умисну протиправну поведінку позивача.
58. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, в якій суд не встановив підстав для скасування рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю, прийнятих за наслідками проведення перевірки в умовах свідомого ухилення субʼєкта містобудування від її проведення (у справі №818/1617/16 субʼєкт містобудування був належним чином та завчасно повідомлений про дату проведення перевірки шляхом вручення йому відповідного направлення), колегія суддів відхиляє, оскільки вказана постанова ухвалена за інших фактичних обставин, ніж у цій справі.
59. Суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги, що стосуються суті постанови про накладення штрафу, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.
60. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
61. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
62. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 242, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,