ПОСТАНОВА
Іменем України
14 липня 2021 року
Київ
справа №821/488/18
касаційне провадження №К/9901/1718/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - Управління) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді - Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.12.2017 № 48964-1301, № 48965-1301, № 48966-1301.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що він не являється платником плати за землю, оскільки земельна ділянка була отримана для ведення фермерського господарства та фактично використовується Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД", яке сплачує орендну плату та подає до контролюючих органів (у тому числі й податкових) відповідну звітність, заборгованості по сплаті податку "Орендна плата з юридичних осіб" у Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД" немає, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Ольгівської сільської ради Бериславського району від 26.02.2018 № 997. Також, ОСОБА_1 послався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані 25.12.2017, надіслані 16.01.2018, а отримані ним 19.01.2018, що підтверджується поштовим конвертом та інформацією з офіційного сайту Укрпошти про відстеження рекомендованого поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 7430000317195.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 02.05.2018 у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (громадянин), яка уклала договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, в якому визначене цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, повинна сплачувати орендну плату за вказану земельну ділянку, тоді як фермерське господарство може бути платником орендної плати після приведення свого права землекористування у відповідність до діючого законодавства. Щодо строків вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції вказав, що ця обставина не змінює обсягу обов`язків ОСОБА_1 щодо сплати такого податку як орендна плата.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.09.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25.12.2017 № 48966-1301 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем "орендна плата" у сумі 1486,82 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25.12.2017 № 48965-1301 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем "орендна плата" у сумі 14863,19 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25.12.2017 № 48964-1301 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем "орендна плата" у сумі 53525,05 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір орендної плати, визначений Управлінням у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, є вірним та відповідає нормам законодавства України, проте оскільки Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі від 11.02.2005 (зареєстрованому в Державному реєстрі земель 11.02.2005 запис № 040571500140), що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю, довідкою Виконавчого комітету Ольгівської сільської ради Бериславського району про відсутність у Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД" заборгованості зі сплати орендної плати за землю, виписками по рахунку, то суд дійшов висновку про необхідність врахування сплачених Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" коштів в рахунок оплати орендної плати за земельну ділянку за період 2015, 2016, 2017 років.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 22.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД" здобуде право використання земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі від 11.02.2005, тільки у разі приведення свого права користування відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема, коли саме Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД" буде виступати у якості орендаря цієї земельної ділянки. Також, скаржник посилається на те, що не можна брати до уваги позицію позивача про те, що фактичним користувачем земельної ділянки є саме Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД", оскільки ОСОБА_1 не надав документи щодо переходу такого права від орендаря земельної ділянки до фермерського господарства, з урахуванням того, що відсутнє підтвердження того, що позивач інформував податковий орган про перехід права користування земельною ділянкою до фермерського господарства.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить частково задовольнити касаційну скаргу Управління, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити, з підстав того, що: відповідно до норм Закону України "Про фермерське господарство" без отримання громадянином земельної ділянки у власність або в оренду для ведення фермерського господарства неможливо провести державну реєстрацію такого фермерського господарства; положеннями підпункту "г" пункту 5.1 статуту Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД" передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві оренди і використовуються фермерським господарством для здійснення статутних цілей; податковий орган без заперечень приймав від Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД" податкові декларації з плати за землю, у яких користувачем земельної ділянки вказано саме Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД", що не заперечувалось представником Управління у судових засіданнях.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.03.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.03.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.05.2021 зупинив провадження у справі № 821/488/18 позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 400/1730/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2021 прийнято рішення у справі № 400/1730/19, яке набрало законної сили.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.07.2021 поновив касаційне провадження у справі та призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 13.07.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 11.02.2005 між Бериславською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та громадянином ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого: орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних границях Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (пункт 1); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,0 га, в тому числі 40,0 га ріллі із земель запасу Ольгівської сільської ради (пункт 2); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 522200,39 грн. (пункт 5); договір укладено на 45 років (пункт 8); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ольгівської сільської ради в розмірі податку на землю (пункт 9); земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 15).
15.02.2005 було створене та зареєстроване у визначеному законом порядку Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД", засновником і головою якого є ОСОБА_1 (пункт 1.2 статті 1 статуту фермерського господарства). Згідно з підпунктом "г" пункту 5.1 статті 5 статуту фермерського господарства землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві оренди і використовуються фермерським господарством для здійснення статутних цілей.
Заочним рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 27.08.2015 у справі № 647/1653/15-ц, яке набрало законної сили 13.10.2015, до договору оренди землі від 11.02.2005, укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, зареєстрованого у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що здійснено запис у Державному реєстрі земель 11.02.2005 за № 040571500140, були внесені зміни та викладено пункт 9 в наступній редакції: "Орендна плата за земельні ділянки державної комунальної власності вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ольгівської сільської ради в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".
Згідно з актом прийому-передачі від 15.02.2005 ОСОБА_1 відповідно до пункту 5.4 статуту фермерського господарства передав Фермерському господарству "АГРО-ВЛАД" для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 40,00 га, яка орендована ним згідно договору оренди землі від 11.02.2005, яка розташована в межах території земель Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Факт використання земельної ділянки Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" підтверджується довідкою Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 26.02.2018 № 997. Також, у довідці вказано, що заборгованість по сплаті податку "Орендна плата з юридичних осіб" за період 2015 - 2017 років у Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД" відсутня.
Також, суди встановили, що Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД" подає податкову звітність до Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції (Бериславське відділення).
Згідно податкової декларації з плати за землю за 2015 рік (від 24.02.2015 вх. №9020378308) Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га з річною сумою орендної плати 1486,82 грн. (0.1 % нормативної грошової оцінки).
Згідно податкової декларації з плати за землю за 2016 рік (від 11.02.2016 вх. №9014810032) Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га з річною сумою орендної плати 1784,18 грн. (0,1 % нормативної грошової оцінки).
Згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік (від 17.10.2016 вх. №9194643633) Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га з річною сумою орендної плати 1333, 16 грн. (0,1% від нормативної грошової оцінки) та 13530,03 грн. (3 % від нормативної грошової оцінки).
Згідно податкової декларації з плати за землю за 2017 рік (від 20.02.2017 вх. №9024756932) Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" зазначено у розрахунку земельну ділянку площею 40,00 га, з річною сумою орендної плати 53525,38 грн. (3% нормативної грошової оцінки).
Відповідно до інформації, наявної у інтегрованих картках по орендній платі з юридичних осіб, самостійно задекларовані податкові зобов`язання сплачувались Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД".
За інформацією, наведеною у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.10.2016, орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:003:0001 згідно договору оренди землі від 11.02.2015, зареєстрованого за № 040571500140, вказаний ОСОБА_1 .
Згідно додатків до листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 20.06.2017 № 11-21-0.63-4936/2-17 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 40,0 га становить: станом на 2015 рік - 1486890,30 грн., за 2016 рік - 1784268,34 грн., за 2017 рік - 1784268,34 грн.
Оскільки ОСОБА_1 сплату за орендну плату за земельну ділянку не здійснював, Інспекція на підставі відомостей Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо нормативної грошової оцінки ділянки прийняла податкові повідомлення-рішення від 25.12.2017: № 48966-1301, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 44606,71 грн.; № 48965-1301, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 53528,05 грн.; № 48964-1301, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 53528,05 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані ОСОБА_1 16.01.2018, а отримані ним 19.01.2018, що підтверджується поштовим конвертом та інформацією з офіційного сайту Укрпошти про відстеження рекомендованого поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 7430000317195.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з визначеними у підпунктах 14.1.136, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК термінами орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата); землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з абзацом першим пункту 287.1 статті 287 ПК власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
За правилами статей 125, 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України "Про фермерське господарство".
Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.
Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (частина перша статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").
Відповідно до статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Встановлюючи, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, Закон України "Про фермерське господарство" при цьому не встановлює будь-яких виключень щодо правового регулювання оренди земельної ділянки. Не встановлює цей Закон і такі наслідки, як набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки, яка була надана громадянину для створення фермерського господарства, в силу факту державної реєстрації фермерського господарства.
У справі, що розглядається, суди встановили, що, хоча земельна ділянка станом перебувала у фактичному користуванні Фермерського господарства "АГРО-ВЛАД", позивач не оформив належним чином передачу земельної ділянки цьому фермерському господарству як землекористувачу.
Таким чином, оскільки орендарем земельної ділянки є фізична особа ОСОБА_1, то саме на нього відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК покладено обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з умовами договору оренди землі.
Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем Фермерське господарство "АГРО-ВЛАД" не змінює статусу ОСОБА_1 як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов`язку і фактична сплата Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" орендної плати за землю. Платник податку, як це встановлено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 ПК, є обов`язковим елементом податку, який визначається виключно нормами ПК. Статтею 2 ПК встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № 400/1730/19.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 обов`язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку згідно договору оренди земельної ділянки відповідає наведеному вище правозастосуванню, тоді як висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності врахування сплачених Фермерським господарством "АГРО-ВЛАД" коштів такому правозастосуванню суперечить.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, не надали належної правової оцінки положенням абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 ПК та доводам позивача щодо строків надіслання йому оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 ПК нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, згідно яких ОСОБА_1 були визначені податкові зобов`язання із орендної плати з фізичних осіб за 2015, 2016, 2017 роки, були прийняті Управлінням 25.12.2017, надіслані позивачу 16.01.2018 та отримані ним 19.01.2018, що свідчить про недотримання Управлінням строків надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень, визначених абзацом 1 пункту 286.5 статті 286 ПК.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок виконання суб`єктом владних повноважень функцій без дотримання вимог чинного законодавства.
За таких обставин, надіслання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень у січні 2018 року про нарахування йому податкових зобов`язань із орендної плати з фізичних осіб за 2015, 2016 та 2017 роки на підставі відомостей Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, є неправомірним, з огляду на що ухвалені у даній справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.
Відповідно до частин першої - третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління задоволенню не підлягає, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ч.ч.1-3 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.12.2017 № 48964-1301, № 48965-1301, № 48966-1301.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.