ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 818/1531/17
адміністративне провадження № К/9901/46885/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (головуючий суддя Соколов В.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (колегія суддів у складі: Кононенко З.О., Калитки О.М., Калиновського В.А.) у справі № 818/1531/17 за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів,-
В С Т А Н О В И В:
Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.10.2017 та про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржені приписи складені за результатами перевірки, яка була проведена з порушеннями вимог чинного законодавства, висновки є протиправними та необґрунтованими, а тому приписи підлягають скасуванню. Звертав увагу, що проектною організацією розроблено проектну документацію на реконструкцію ТЦ "Універмаг Київ", яка у подальшому затверджена позивачем в установленому порядку, а саме: 04.04.2016 подано до УДАБІ у Сумській області декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована за № СМ 083160951032 і на даний час є дійсною.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.10.2017, виданий Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" у формі ТОВ.
Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2017, виданий Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" у формі ТОВ.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами УДАБК Сумської міської ради проведена перевірка об`єкта містобудування - ТЦ Універмаг "Київ" по вул. Кооперативна, 1 у м. Суми, на підставі повідомлення УДАБК Сумської міської ради від 15.09.2017 №302/29.01-18 та направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 № 94/29.01-10.
Відповідно до повідомлення від 15.09.2017 №302/29.01-18 вказано, що позапланова перевірка об`єкта містобудування буде проведена в період з 19.09.2017 по 02.10.2017.
При цьому, з направлення для проведення позапланового заходу від 18.09.2017 №94/29.01-10 вбачається, що перевірка буде проведена з 20.09.2017 по 03.10.2017.
На підставі наказу УДАБК СМР від 18.09.2017 № 121-ОД "Про проведення позапланової перевірки" термін проведення перевірки встановлено з 20.09.2017 по 31.10.2017 (10 робочих днів). На підставі наказу УДАБК СМР від 03.10.2017 № 129-ОД " Про продовження проведення позапланового заходу" проведення перевірки було подовжено на період з 04.10.2017 по 05.10.2017 (2 робочих дня).
За результатами вказаної перевірки складено Акт № 94/1 від 05.10.2017.
На підставі акту перевірки відповідачем були винесені Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.10.2017 та Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.10.2017.
Так, в Акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.3 ч.1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме:
- дозвіл на виконання будівельних робіт на проведення вищезазначених робіт не наданий і в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування, анулювання зазначених документів відсутня інформація щодо реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт;
- проектні матеріали, надані для ознайомлення посадовим особам Управління не відповідають будівельним нормам, стандартам і правилам.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що позивач має в наявності повний комплект проектної документації на будівництво, у відповідності до норм законодавства визначено клас наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва та отримано у встановленому порядку дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт, отже приписи видані відповідачем підлягають скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Як убачається зі змісту статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
За приписами пункту 5 цього ж Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
В свою чергу, за змістом пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).
Згідно з положеннями пунктів 16, 17 Порядку № 553, За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Так, при проведенні позапланової перевірки відповідачем встановлено порушення п.3 ч.1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме:
- дозвіл на виконання будівельних робіт на проведення вищезазначених робіт не наданий і в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування, анулювання зазначених документів відсутня інформація щодо реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт;
- проектні матеріали, надані для ознайомлення посадовим особам Управління, не відповідають будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Положеннями статті 31 указаного Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону (в редакції чинній на момент початку робіт), замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Положеннями пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45, передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об`єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії "Проект" або "Робочий проект" може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або "Ескізний проект" (далі - стадія ЕП).
Пунктом 3.26 ДБН "А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" передбачено, що черга будівництва - це визначена проектною документацією частина комплексу (будови) - будинки, будівлі, споруди, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в дію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, їх безпечну експлуатацію та самостійне функціонування.
Зі змісту пункту 4.9 вказаного ДБН вбачається, що проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів.
Отже, безпосередньому виконанню підготовчих та будівельних робіт передує вчинення замовником будівництва ряду попередніх дій, зокрема отримання вихідних даних, а також розроблення та затвердження проектної документації, яка може складатись як на весь об`єкт будівництва так і на окремі черги.
Судами попередніх інстанцій установлено та з матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги Закону позивачем виконані у повному обсязі. Так, позивач, який є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 1 площею 1,2433 га (кадастровий номер 5910126300:02:006:0002), 10.07.2013 отримав в Управлінні містобудування та земельних відносин Сумської міської Ради містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки, та в подальшому 23.07.2013 - зміни та доповнення до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 75/11.01-23 від 10.07.2013.
Вказані вихідні дані для забудови передбачають виконання робіт з реконструкції торгівельного центру "Універмаг Київ" з влаштуванням критих та відкритих терас, навісів та прибудов. Зазначена реконструкція передбачає влаштування критих та/або відкритих терас до існуючих галерей ТЦ "Універмаг Київ" та влаштування стаціонарних навісів над терасами. Відповідно до вихідних даних, відносно зазначеної реконструкції визначено III категорію складності, та передбачено виконання реконструкції у чотири черги, загальною площею забудови 6 973 кв.м., у т.ч. І черга - 1293 кв. м; II черга - 1990 кв. м; III черга - 1980 кв. м; IV черга - 1710 кв.м.
Проектною організацією розроблено проектну документацію на реконструкцію ТЦ "Універмаг Київ", яка у подальшому затверджена позивачем в установленому порядку. В даній проектній документації проектною організацією визначено III категорію складності.
Позивачем 04.04.2016 подано до Управління Держархбудінспекції у Сумській області декларацію про початок виконання будівельних робіт, згідно з якою загальна площа реконструкції складає 6973 кв. м, в тому числі: І черга - 1293 кв. м; II черга - 1990 кв. м; III черга - 1980 кв. м; IV черга - 1710 кв. м. Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована за № СМ 083160951032.
На час проведення перевірки, позивач із залученням підрядних організацій, проводив роботи по реконструкції відкритої тераси ТЦ "Універмаг Київ" (площа реконструкції 1990 кв.м), тобто виконував роботи за II чергою реконструкції, визначеною декларацією про початок будівельних робіт № СМ 083160951032 від 04.04.2016, про що відповідача було повідомлено листом №02/00-016264, який був отриманий 03.10.2017, про що свідчить відповідна відмітка.
Так, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 №1817-VІІІ встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.
Судами встановлено, що на момент проведення перевірки, декларація про початок виконання будівельних робіт №СМ 083160951032 зареєстрована 04.04.2016, у встановленому законом порядку не скасована, а будівельні роботи за цією декларацією виконані не в повному обсязі.
Отже суди дійшли вірного висновку, що декларація №СМ 083160951032 від 04.04.2016 є чинною, а відтак позивач має право вчиняти роботи за цією декларацією без отримання будь-яких додаткових документів дозвільного характеру в межах ІІ-ІV черг.
Як убачається зі змісту пункту 11.2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45 (в редакції від 22.09.2015) (далі по тексту - Порядок) стадії проектування для об`єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: стадія проект (далі - стадія П); стадія робоча документація (далі - стадія Р).
Окремі розділи або частини проектної документації розробляються під керівництвом відповідальних виконавців, які мають кваліфікаційний сертифікат (п. 12 Порядку)
У відповідності до додатку Ж (довідковий) ДБН "А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" замовник повинен здійснювати будівництво об`єкта у відповідності до проектної документації (робоча документація), яка складається з наступних розділів: робочі креслення; паспорт опоряджувальних робіт; кошторисна документація; специфікація обладнання, виробів і матеріалів; опитувальні аркуші та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів; робоча документація на будівельні роботи; ескізні креслення загальних видів нетипових виробів. Склад робочої документації може уточнюватися і доповнюватися.
Судами встановлено, що позивачем надано всі розділи робочої документації, які передбачені ДБН "А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", що були розроблені відповідною проектною організацією.
При цьому посилання скаржника на той факт, що об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності спростовується тим, що згідно розробленої проектної документації на об`єкт, що перевірявся відповідачем та розрахунків наведених в пояснювальній записці, об`єкт віднесено до III категорії складності. Пункт 4.1 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 вказує, що категорію складності об`єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво.
Таким чином висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування спірних рішень відповідача є вірними та вмотивованими.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -